Князь Фелікс Людвіг Йоганн Фрідрих цу Шварценберг (нім. Felix Ludwig Johann Friedrich Prinz zu Schwarzenberg; 2 жовтня 1800 — 5 квітня 1852) — австрійський державний діяч, дипломат. Прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Австрійської імперії в 1848–1852 рр. Племінник фельдмаршала Карла Шварценберга.
Фелікс Людвіг Йоганн Фрідрих цу Шварценберг | |
---|---|
нім. Felix Ludwig Johann Friedrich Prinz zu Schwarzenberg | |
Народився | 2 жовтня 1800 Чеський Крумлов, Богемське королівство, Священна Римська імперія |
Помер | 5 квітня 1852 (51 рік) Відень, Австрійська імперія ·(інсульт) |
Поховання | Усипальниця Шварценбергів |
Підданство | Австрійська імперія |
Діяльність | дипломат, політик, військовослужбовець, офіцер, солдат, міністр |
Галузь | політика[1], військова справа[1] і дипломатія[1] |
Знання мов | німецька[2][3] |
Посада | Прем'єр-міністр Австрійської імперії (1848–1852) |
Військове звання | генерал |
Рід | Шварценберги |
Батько | Йосиф фон Шванценберг |
Мати | Пауліна фон Аренберг |
Брати, сестри | d, d, d, d, d і d |
Автограф | |
Нагороди | |
Герб Шварценбергів | |
|
Біографія
Фелікс Шварценберг походив з однієї з найвпливовіших родин німецько–чешської знаті. Був другим сином в сім'ї Йосифа фон Шванценберга (1769—1833) та Пауліни фон Аренберг (1774—1810). Його мати загинула під час пожежі під час балу з нагоди весілля Наполеона I з ерцгерцогинею Марією–Луїзою Австрійською. Одним із його братів був архієпископ Празький та Зальцбурзький Фрідріх цу Шварценберг.
Ніколи не був одружений, проте, мав кілька позашлюбних дітей, у тому числі дочку від леді Джейн Дігбі, зачату в період його роботи в Лондоні.
Після короткої військової кар'єри став дипломатом. За підтримки Клемента фон Меттерніха (німецького та австрійського дипломата) він обіймав найважливіші закордонні пости австрійської дипломатії в Санкт–Петербурзі, Лондоні, Парижі та Турині. Був австрійським послом у Неаполітанському королівстві. Після початку революції в Австрійській імперії у березні 1848 приєднався до армії фельдмаршала Радецького в Мілані, командував бригадою, відзначився у битвах при Куртатоні та Гоїто, потім переведений до Відня.
Після жовтневого повстання в столиці на сімейній раді правлячої династії Габсбургів було ухвалено рішення про відставку ліберального уряду Вессенберг-Ампрінґена та його заміну Шварценбергом. Одночасно вирішено питання зречення імператора Фердинанда I на користь його племінника ерцгерцога Франца Йосифа.
Пропрацювавши міністр-президентом трохи більше 3 років, Шварценберг зміг стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в країні, повернути Австрії роль великої європейської держави, закласти основи економічної та суспільної модернізації габсбурзької монархії. 21 листопада 1848 р. він сформував уряд, до якого увійшли такі ліберали як, Олександр фон Бах (міністр внутрішніх справ і міністр юстиції), Карл Людвіг фон Брук (міністр торгівлі), а також консерватори Франц Штадіон (міністр освіти) і пізніше Леопольд фон Тун унд Гогенштейн (міністр культури та освіти з 28 липня 1849).
Шварценберг був рішучим антиреволюціонером, але він був готовий дати шанс конституціоналізму. На відміну від свого попередника Меттерніха, він намагався не тільки запобігти революції, а й подолати її. Його антиреволюційна рішучість знайшла відображення також у його відповідальності за незаконний розстріл Роберта Блюма, депутата Франкфуртських національних зборів, тим самим він нейтралізував збори, які загрожували створенню єдиної німецької держави, що тим самим загрожувало владі Габсбургів в Австрії. Об'єднанню земель, населених німцями, було протиставлено «великонімецький проєкт», відповідно до якого Австрія мала б увійти до нового інтеграційного об'єднання цілком, разом із територіями, населеними іншими народами. Після того, як депутатів від Австрії було відкликано з Франкфурта, Національні збори втратили легітимність як представник усіх німецьких земель.
Зумів придушити Угорську революцію 1848—1849 р. завдяки діям (на прохання австрійського двору) експедиційного корпусу Івана Паскевича та австрійської армії.
Шварценберг зміцнив вплив Австрії на німецькі держави, особливо очевидним це стало після зустрічі австрійського імператора з Максиміліаном ІІ (королем Баварії) та Вільгельмом І (королем Вюртемберга) в Брегенці (1850). Він домігся відновлення Бундестагу Німецького Союзу та прийняття рішення на користь Австрії в кургессенському питанні. Шварценбергу не вдалося лише домогтися вступу всієї Австрії до Німецького союзу і Німецького митного союзу.
Для подолання революційних настроїв у країні уряд пішов шляхом серйозних реформ. Було полегшено податки, що накладалися на селян, організовано нову систему управління, реорганізовано суди. Разом з тим, під час роботи уряду Шварценберга було ліквідовано демократичні норми, запроваджені після початку революції, прийнята Октройована конституція (4 березня 1849), відповідно до якої Австрія стала унітарною централізованою державою.
Фелікс цу Шварценберг помер, перебуваючи на посаді від інсульту, прямо під час засідання Ради міністрів 5 квітня 1852 року.
Політика Шварценберга набула більше ворогів, ніж друзів. Він був занадто консервативним для лібералів і занадто ліберальним для консерваторів. Молодому імператору Францу Йосифу I невпевненому в собі, прем'єр-міністр здавався загрозою для правителя. Він вирішив позбутися влади уряду і скинути Шварценберга з посади прем'єр-міністра. Шварценберг був позбавлений цього приниження; загинув під час засідання Ради міністрів. Лише наприкінці свого правління імператор Франц Йосиф визнав, що Шварценберг був не тільки найуспішнішим, але й найважливішим політиком, який очолював уряд.
Сім'я
Князь Шварценберг не був одруженим, але у нього було декілька романів, наприклад, у 1828 році, коли він був послом в Лондоні, з Джейн Дігбі. Фелікс покинув Дігбі після того як з нею розвівся Едвард Лоу і як вона завагітніла. Цей епізод призвів до того, що до нього в Лондоні застосували прізвисько «Принц Кадлендський». З цих відносин у них народилася донька — Матільда Селден (1829—1885), яку він визнав та довірив опікуватися своїй сестрі. Також у нього був син Антон Фрайгер фон Бішин (1814—1898).
Нагороди
- Командорський хрест Військового ордена Марії Терезії;
- Орден Чорного орла (23 червня 1851);
- Орден Червоного орла;
- Великий хрест Ордена Святих Маврикія та Лазаря;
- Офіцер Ордена Південного Хреста;
- Орден Андрія Первозванного (1 квітня 1850);
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня;
- Орден Святого Олександра Невського (16 травня 1849);
- Орден Білого Орла (1 квітня 1850).
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фелікс цу Шварценберг |
- Adolph Franz Berger: Felix Fürst zu Schwarzenberg, K. K. Minister-Präsident. Ein biographisches Denkmal. Leipzig 1853. (нім.)
- Stefan Lippert: Schwarzenberg Felix Prinz zu. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 12, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2005, . (нім.)
- Heinrich von Zeißberg: Schwarzenberg, Felix Fürst zu. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 33, Duncker & Humblot, Leipzig 1891. (нім.)
- Andreas Gottsmann: Reichstag von Kremsier und Regierung Schwarzenberg. Wien 1995. (нім.)
- Josef Alexander von Hübner: Ein Jahr meines Lebens, 1848—1849. Leipzig 1891. (нім.)
- Stefan Lippert: Felix Fürst Schwarzenberg. Eine politische Biographie. Stuttgart, Steiner 1998 (zugl. Diss. Kiel 1995). (нім.)
- Keneth W. Rock: Reaction Triumphant. The Diplomacy of Felix Schwarzenberg and Nicolas I in Mastering the Hungarian Insurrection 1848—1850. Stanford 1969. (англ.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Луіз Шнейдер. Das Buch vom Schwarzen Adler,Seite 211 (35), Duncker, Berlin, 1870. (нім.)
- Карабанов П. Ф. Списки замечательных лиц русских / [Доп.: П. В. Долгоруков]. — М.: Унив. тип., 1860. — 112 с. — (Из 1-й кн. «Чтений в О-ве истории и древностей рос. при Моск. ун-те. 1860») (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyaz Feliks Lyudvig Jogann Fridrih cu Shvarcenberg nim Felix Ludwig Johann Friedrich Prinz zu Schwarzenberg 2 zhovtnya 1800 5 kvitnya 1852 avstrijskij derzhavnij diyach diplomat Prem yer ministr i ministr zakordonnih sprav Avstrijskoyi imperiyi v 1848 1852 rr Pleminnik feldmarshala Karla Shvarcenberga Feliks Lyudvig Jogann Fridrih cu Shvarcenbergnim Felix Ludwig Johann Friedrich Prinz zu SchwarzenbergNarodivsya2 zhovtnya 1800 1800 10 02 Cheskij Krumlov Bogemske korolivstvo Svyashenna Rimska imperiyaPomer5 kvitnya 1852 1852 04 05 51 rik Viden Avstrijska imperiya insult PohovannyaUsipalnicya ShvarcenbergivPiddanstvo Avstrijska imperiyaDiyalnistdiplomat politik vijskovosluzhbovec oficer soldat ministrGaluzpolitika 1 vijskova sprava 1 i diplomatiya 1 Znannya movnimecka 2 3 PosadaPrem yer ministr Avstrijskoyi imperiyi 1848 1852 Vijskove zvannyageneralRidShvarcenbergiBatkoJosif fon ShvancenbergMatiPaulina fon ArenbergBrati sestrid d d d d i dAvtografNagorodiKomandor ordena Mariyi TereziyiOrden Chornogo orla Orden SlonaVelikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Orden Svyatogo Andriya PervozvannogoOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Oleksandra NevskogoOrden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Gerb Gerb ShvarcenbergivVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFeliks Shvarcenberg pohodiv z odniyeyi z najvplivovishih rodin nimecko cheshskoyi znati Buv drugim sinom v sim yi Josifa fon Shvancenberga 1769 1833 ta Paulini fon Arenberg 1774 1810 Jogo mati zaginula pid chas pozhezhi pid chas balu z nagodi vesillya Napoleona I z ercgercogineyu Mariyeyu Luyizoyu Avstrijskoyu Odnim iz jogo brativ buv arhiyepiskop Prazkij ta Zalcburzkij Fridrih cu Shvarcenberg Nikoli ne buv odruzhenij prote mav kilka pozashlyubnih ditej u tomu chisli dochku vid ledi Dzhejn Digbi zachatu v period jogo roboti v Londoni Pislya korotkoyi vijskovoyi kar yeri stav diplomatom Za pidtrimki Klementa fon Metterniha nimeckogo ta avstrijskogo diplomata vin obijmav najvazhlivishi zakordonni posti avstrijskoyi diplomatiyi v Sankt Peterburzi Londoni Parizhi ta Turini Buv avstrijskim poslom u Neapolitanskomu korolivstvi Pislya pochatku revolyuciyi v Avstrijskij imperiyi u berezni 1848 priyednavsya do armiyi feldmarshala Radeckogo v Milani komanduvav brigadoyu vidznachivsya u bitvah pri Kurtatoni ta Goyito potim perevedenij do Vidnya Pislya zhovtnevogo povstannya v stolici na simejnij radi pravlyachoyi dinastiyi Gabsburgiv bulo uhvaleno rishennya pro vidstavku liberalnogo uryadu Vessenberg Ampringena ta jogo zaminu Shvarcenbergom Odnochasno virisheno pitannya zrechennya imperatora Ferdinanda I na korist jogo pleminnika ercgercoga Franca Josifa Propracyuvavshi ministr prezidentom trohi bilshe 3 rokiv Shvarcenberg zmig stabilizuvati vnutrishnopolitichnu situaciyu v krayini povernuti Avstriyi rol velikoyi yevropejskoyi derzhavi zaklasti osnovi ekonomichnoyi ta suspilnoyi modernizaciyi gabsburzkoyi monarhiyi 21 listopada 1848 r vin sformuvav uryad do yakogo uvijshli taki liberali yak Oleksandr fon Bah ministr vnutrishnih sprav i ministr yusticiyi Karl Lyudvig fon Bruk ministr torgivli a takozh konservatori Franc Shtadion ministr osviti i piznishe Leopold fon Tun und Gogenshtejn ministr kulturi ta osviti z 28 lipnya 1849 Shvarcenberg buv rishuchim antirevolyucionerom ale vin buv gotovij dati shans konstitucionalizmu Na vidminu vid svogo poperednika Metterniha vin namagavsya ne tilki zapobigti revolyuciyi a j podolati yiyi Jogo antirevolyucijna rishuchist znajshla vidobrazhennya takozh u jogo vidpovidalnosti za nezakonnij rozstril Roberta Blyuma deputata Frankfurtskih nacionalnih zboriv tim samim vin nejtralizuvav zbori yaki zagrozhuvali stvorennyu yedinoyi nimeckoyi derzhavi sho tim samim zagrozhuvalo vladi Gabsburgiv v Avstriyi Ob yednannyu zemel naselenih nimcyami bulo protistavleno velikonimeckij proyekt vidpovidno do yakogo Avstriya mala b uvijti do novogo integracijnogo ob yednannya cilkom razom iz teritoriyami naselenimi inshimi narodami Pislya togo yak deputativ vid Avstriyi bulo vidklikano z Frankfurta Nacionalni zbori vtratili legitimnist yak predstavnik usih nimeckih zemel Zumiv pridushiti Ugorsku revolyuciyu 1848 1849 r zavdyaki diyam na prohannya avstrijskogo dvoru ekspedicijnogo korpusu Ivana Paskevicha ta avstrijskoyi armiyi Shvarcenberg zmicniv vpliv Avstriyi na nimecki derzhavi osoblivo ochevidnim ce stalo pislya zustrichi avstrijskogo imperatora z Maksimilianom II korolem Bavariyi ta Vilgelmom I korolem Vyurtemberga v Bregenci 1850 Vin domigsya vidnovlennya Bundestagu Nimeckogo Soyuzu ta prijnyattya rishennya na korist Avstriyi v kurgessenskomu pitanni Shvarcenbergu ne vdalosya lishe domogtisya vstupu vsiyeyi Avstriyi do Nimeckogo soyuzu i Nimeckogo mitnogo soyuzu Dlya podolannya revolyucijnih nastroyiv u krayini uryad pishov shlyahom serjoznih reform Bulo polegsheno podatki sho nakladalisya na selyan organizovano novu sistemu upravlinnya reorganizovano sudi Razom z tim pid chas roboti uryadu Shvarcenberga bulo likvidovano demokratichni normi zaprovadzheni pislya pochatku revolyuciyi prijnyata Oktrojovana konstituciya 4 bereznya 1849 vidpovidno do yakoyi Avstriya stala unitarnoyu centralizovanoyu derzhavoyu Feliks cu Shvarcenberg pomer perebuvayuchi na posadi vid insultu pryamo pid chas zasidannya Radi ministriv 5 kvitnya 1852 roku Politika Shvarcenberga nabula bilshe vorogiv nizh druziv Vin buv zanadto konservativnim dlya liberaliv i zanadto liberalnim dlya konservatoriv Molodomu imperatoru Francu Josifu I nevpevnenomu v sobi prem yer ministr zdavavsya zagrozoyu dlya pravitelya Vin virishiv pozbutisya vladi uryadu i skinuti Shvarcenberga z posadi prem yer ministra Shvarcenberg buv pozbavlenij cogo prinizhennya zaginuv pid chas zasidannya Radi ministriv Lishe naprikinci svogo pravlinnya imperator Franc Josif viznav sho Shvarcenberg buv ne tilki najuspishnishim ale j najvazhlivishim politikom yakij ocholyuvav uryad Sim yaKnyaz Shvarcenberg ne buv odruzhenim ale u nogo bulo dekilka romaniv napriklad u 1828 roci koli vin buv poslom v Londoni z Dzhejn Digbi Feliks pokinuv Digbi pislya togo yak z neyu rozvivsya Edvard Lou i yak vona zavagitnila Cej epizod prizviv do togo sho do nogo v Londoni zastosuvali prizvisko Princ Kadlendskij Z cih vidnosin u nih narodilasya donka Matilda Selden 1829 1885 yaku vin viznav ta doviriv opikuvatisya svoyij sestri Takozh u nogo buv sin Anton Frajger fon Bishin 1814 1898 NagorodiAvstrijska imperiya Komandorskij hrest Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla 23 chervnya 1851 Orden Chervonogo orla Daniya Orden Slona Sardinske korolivstvo Velikij hrest Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Braziliya Oficer Ordena Pivdennogo Hresta Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo 1 kvitnya 1850 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 16 travnya 1849 Orden Bilogo Orla 1 kvitnya 1850 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Feliks cu Shvarcenberg Adolph Franz Berger Felix Furst zu Schwarzenberg K K Minister Prasident Ein biographisches Denkmal Leipzig 1853 nim Stefan Lippert Schwarzenberg Felix Prinz zu In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 12 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 2005 ISBN 3 7001 3580 7 nim Heinrich von Zeissberg Schwarzenberg Felix Furst zu In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 33 Duncker amp Humblot Leipzig 1891 nim Andreas Gottsmann Reichstag von Kremsier und Regierung Schwarzenberg Wien 1995 nim Josef Alexander von Hubner Ein Jahr meines Lebens 1848 1849 Leipzig 1891 nim Stefan Lippert Felix Furst Schwarzenberg Eine politische Biographie Stuttgart Steiner 1998 zugl Diss Kiel 1995 nim Keneth W Rock Reaction Triumphant The Diplomacy of Felix Schwarzenberg and Nicolas I in Mastering the Hungarian Insurrection 1848 1850 Stanford 1969 angl PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Luiz Shnejder Das Buch vom Schwarzen Adler Seite 211 35 Duncker Berlin 1870 nim Karabanov P F Spiski zamechatelnyh lic russkih Dop P V Dolgorukov M Univ tip 1860 112 s Iz 1 j kn Chtenij v O ve istorii i drevnostej ros pri Mosk un te 1860 ros