Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мали́нівка — село в Україні, у Олександрійському районі Кіровоградської області. Населення становить 392 осіб. Входить до складу Петрівської селищної громади. Саме в цьому селі відбувається дія фільму Весілля в Малинівці. Колишній центр однойменної сільради.
| село Малинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Олександрійський район |
| Рада | Петрівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA35080110210079831 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1767 |
| Населення | 492 |
| Поштовий індекс | 28317 |
| Телефонний код | +380 5237 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′57″ пн. ш. 33°06′59″ сх. д. / 48.41583° пн. ш. 33.11639° сх. д.Координати: 48°24′57″ пн. ш. 33°06′59″ сх. д. / 48.41583° пн. ш. 33.11639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 97 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 28317, Кіровоградська обл., Олексндрійський р-н, с.Малинівка, вул. Т.Г. Шевченка, 25 |
| Сільський голова | Яротник Едуард Анатолійович |
| Карта | |
  Малинівка | |
 Малинівка | |
| Мапа | |
Історія
Перша письмова згадка про село Малинівку датована 1767 роком. Територія села належала до Запорожжя, тобто була землею козацьких вольностей. Першим поселенцем був козак Малина, який поселився на річці Верблюжка. За деякими історичними відомостями до володінь відставного штабс-капітана П. О. Аврамова, який за часів Катерини ІІ одержав у винагороду дев'ять тисяч десятин землі, належало і село Малинівка, яке він згодом продав. Згідно «Списки церквей Херсонской иепархии — 1902 год» жителі Олександрівки, Федорівки, Жуганівки, Малинівки належали до приходу Олександрівської церкви — Рождбогороднічная, яка побудована 1795 року.
В 1896 році у Херсонській губернії Олександрійського повіту Новостародубської волості в селі Малинівці знаходилась економія купця Івана Афанасійовича Шуйського та купчихи Євдокії Максимівни Шуйської. Розвинули скотарство, працював цегельний завод, на якому виготовляли в основному цеглу, використовуючи місцеву глину. На території села Малинівка був присутній землевласник Генріх Міллер, який мав 35 десятин землі.
В 1861 році в країні відбулася реформа із звільнення селян від кріпацтва, внаслідок чого селяни отримали наділи по три десятини.
В 1865 році колишні військові поселяни Варварівки, Малинівки, Новгородки відмовились виконувати повинності, вимагаючи зміни сільських старшин, які використовували збір податків для свого збагачення. Для приборкання бунту було вислано з Харкова полк драгунів.
На ярмарок селяни, щоб щось продати або купити, ходили в с. Спасове та с. Чечеліївку. В селі була лавка та винний шинок, хазяїном якого був єврей. З 1903 року працювала земська початкова школа, побудована за кошти Повітового земства. Село заселялося по річці Верблюжка та ділилося на п'ять слобід: Миронівка, Омельківка, Лиса гора, Кут та Довга.
В 1918 року в селі влада була не стійкою і мінялася майже щомісяця. В 1919—1920 роках село від більшовиків та білих захищали повстанські загони Ярового (Сава Демидович Яровий), Хмари, Костя Степового, Матвія Григор'єва, основа яких складалася з селян, які не приймали більшовицьку ідеологію з їхнім «Законом про землю» від 5 лютого 1920 року, що позбавляв поміщиків і селян землі. Селяни збиралися в повстанські загони щоб повернути своє майно і землю, боротися за свою волю і свободу України.
Але боротьба була нерівна, більшовики використовували найбрудніші методи боротьби — брали заручників, зраджували союзників, проводили масовий терор. Після захоплення влади більшовиками, село стало жити за законами Москви — з колишніх ледарів і пияків на чолі з уповноваженим зверху було створено комітет «незалежних» селян, який поділив поміщицькі і селянські землі та їх майно. Найкращі господарі були об'явлені ворогами і куркулями, піддані терору, деякі родини висланні в Сибір. Все їхнє майно було розграбоване.
З остаточним встановленням антиукраїнської влади більшовиків село належало до Чечеліївської сільської ради. Комнезами організовували в селі товариства по спільному обробітку землі, так в селі було створено п'ять артілей, першою була на Миронівці під назвою «Промінь волі». Свої ж земельні наділи селяни обробляли плугом, бороною, косами та ціпами, працювали всі від малого до старого.
Після невдалих спроб налагодити господарство, голоду 1922—1923 рр. більшовики оголосили політику НЕПу. Поступово все ставало на свої місця. Так звані незаможні майже все промотали і пропили за перший рік господарювання. Дбайливі і розумні, трудолюбиві нащадки колишніх козаків почали хазяйнувати на своїй землі, купувати землеобробні машини, ставити млини та крупорушки, отримувати непогані прибутки. Так тривало до 1929 року, коли почалась тотальна колективізація, а насправді добре організований грабунок селян.
Старожили ще пам'ятають злочинців-«активістів», які агітували за вступ в колгоспи: Настусенко Олександр, Кущ Марко, Левко Степан, Ляхівець Ївга та молодий вчитель Коваль. Ці люди ходили попід хатами, залякували та відбирали останнє.
В 1929 році артілі «об'єдналися» та утворили колгосп ім. Енгельса.
В 1932—1933 роках людей чекало ще страшніше лихо — продуманий спланований і добре організований геноцид проти українського народу — Голодомор. Розвал селянських господарств тривав.
В 1937—1938 роках почалися арешти та пошуки ворогів народу яких звинувачували в антирадянській пропаганді. Більшість селян каторжно працювали, будували зерносховища, ферми, та обробляли землю. Праця людей оцінювалась трудоднями які оплачувались натурою і трохи грішми, тобто люди були практично рабами.
Мирну працю перервала Друга світова війна 1941—1945 роки. Загалом протягом війни було призвано 181 житель села, з них загинуло 93, а 44 нагороджено та удостоєно бойових нагород. Світлою пам'яттю оповитий спомин про земляків, які стали героями Радянського Союзу — Щур Феодосій Андрійович, Булда Степан Костянтинович та Дригін Василь Степанович.
16 листопада 1943 року село визволили від німецько — фашистських окупантів. Запрацювала школа, відкрився магазин на Миронівці. На сучасній території господарства було п'ять колгоспів — ім. Карла Маркса (с. Чечеліївка), ім. Енгельса (с. Малинівка), 8 Березня (с. Снігурівка)- Чечеліївської сільської ради, ім. Ворошилова (с. Вовчанка), Червоний сівач (с. Ново — Миколаївка) — Вовчанської сільської ради, які 1950 році шляхом укрупнення утворили три колгоспи: ім. Ворошилова, ім. Карла Маркса та ім. Енгельса.
В 1953 році відбулося ще одне укрупнення внаслідок чого утворився к-п ім. Карла Маркса з центральною садибою в с. Малинівка. За колгоспом було закріплено 5800 га. сільськогосподарських угідь в тому числі орної землі — 4331 га. Почалося масове будівництво ферм, зерносховищ, господарських дворів. Побудовано в с. Малинівці Будинок культури та два бригадних клуби в с. Чечеліївка та с. Вовчанка, побудовано восьмирічну школу з бібліотекою з спеціальними кабінетами та спортивним залом. В господарстві було три ферми та три тракторні бригади, автопарк, вівцеферма, птахоферма, зернотоки. На території господарства в 1959 році проживало 1074 людини. 1967—1975 роки — в центрі села збудовано гуртожиток, їдальня, новий дитячий садок, двохповерхову ремонтну майстерню на тракторній бригаді, будувалося багато житлових будинків та появилася нова вулиця Молодіжна яку заселили жителі с. Вовчанка, Ново — Миколаївки, Снігурівки. Багато приїздило заробітчан з західної України, Молдавії та так і залишалися жити в селі. Побудовано кам'яну дорогу від Малинівської школи до Чечеліївської. Тракторна бригада поповнювалась новою технікою, на території автопарку збудовано авто майстерню . На більшій території села прокладено водогін, заасфальтовано дорогу та прокладено асфальт на кожну вулицю. В селі появилася лазня, та розпочалося будівництво нового житлового масиву.
Шанують люди своїх односельців які приборкували Чорнобильський атом — Вибрик М. М., Дудзінський П. Я., Яровий В. О., Мухамедов В. Р.
Малинівська сільська рада утворена 1 квітня 1987 року.
З 1991 село в незалежній Україні. Занепад господарства, зменшення поголів'я тварин, припинило існування городництво та бджільництво, що привело до скорочення робочих місць. Відповідно до вимог сільськогосподарського виробництва всі землі КСП були розпайовані. Селяни стали власниками земельних паїв, внаслідок чого отримали сертифікати на 9,58 умовних га. Отримали також і майнові сертифікати. Значна більшість селян здали свої паї в оренду СВК «Малинівське», інші утворили фермерські та одноосібні господарства.
Усі недоліки реформування пройшли не безболісно для села, значна частина техніки застаріла, руйнувалося приміщення ферм, знову зменшилось поголів'я корів, та попри все господарство зберегло свою цілісність. У ці тяжкі для села роки було закрито школу, прийшов в непридатність будинок культури, опустів дитячий садок.
Значна частина селян залишалась без роботи, багато молодих сімей виїхало з села. Разом з тим у власності багатьох сімей появилось по кілька корів, свиней це підтверджують дані переліку. До послуг населення два магазина, бібліотека, поштове відділення, клуб, дитячий садок, ФАП. В 2005 році було відкрито музейну кімнату.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 453 особи, з яких 213 чоловіків та 240 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,15 % |
| молдовська | 2,03 % |
| російська | 0,61 % |
| білоруська | 0,20 % |
Відомі люди
- Бурмаченко М. Н. (*1888), Бурмаченко С. В. (*1891), Андрусенко Ф. С. (*1896), Башта Ю. А. (*1895), Бутарний У. Т. (*1883), Гавеля Ф. І. (*1899), Гирик Я. І. (*1896), Люлька А. О. (*1868), Люлька Г. А. (*1891), Одод М. О. (*1884), Одод Н. О. (*1901), Одод С. Ф. (*1882), Бабенко Л., Малиця Панас, Хмара Степан — учасники українських визмольних змагань 1917—1923 рр.
- Ф. А. Щур (*1915 — †1954) — уродженець села, Герой Радянського Союзу.
Див. також
Література
- С. Сапок. Історія села Малинівка. Машинописний текст. Петрове, 2016.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Малинівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali nivka selo v Ukrayini u Oleksandrijskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti Naselennya stanovit 392 osib Vhodit do skladu Petrivskoyi selishnoyi gromadi Same v comu seli vidbuvayetsya diya filmu Vesillya v Malinivci Kolishnij centr odnojmennoyi silradi selo Malinivka Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Oleksandrijskij rajon Rada Petrivska selishna gromada Kod KATOTTG UA35080110210079831 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane do 1767 Naselennya 492 Poshtovij indeks 28317 Telefonnij kod 380 5237 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 24 57 pn sh 33 06 59 sh d 48 41583 pn sh 33 11639 sh d 48 41583 33 11639 Koordinati 48 24 57 pn sh 33 06 59 sh d 48 41583 pn sh 33 11639 sh d 48 41583 33 11639 Serednya visota nad rivnem morya 97 m Misceva vlada Adresa radi 28317 Kirovogradska obl Oleksndrijskij r n s Malinivka vul T G Shevchenka 25 Silskij golova Yarotnik Eduard Anatolijovich Karta Malinivka Malinivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Malinivka IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Malinivku datovana 1767 rokom Teritoriya sela nalezhala do Zaporozhzhya tobto bula zemleyu kozackih volnostej Pershim poselencem buv kozak Malina yakij poselivsya na richci Verblyuzhka Za deyakimi istorichnimi vidomostyami do volodin vidstavnogo shtabs kapitana P O Avramova yakij za chasiv Katerini II oderzhav u vinagorodu dev yat tisyach desyatin zemli nalezhalo i selo Malinivka yake vin zgodom prodav Zgidno Spiski cerkvej Hersonskoj ieparhii 1902 god zhiteli Oleksandrivki Fedorivki Zhuganivki Malinivki nalezhali do prihodu Oleksandrivskoyi cerkvi Rozhdbogorodnichnaya yaka pobudovana 1795 roku V 1896 roci u Hersonskij guberniyi Oleksandrijskogo povitu Novostarodubskoyi volosti v seli Malinivci znahodilas ekonomiya kupcya Ivana Afanasijovicha Shujskogo ta kupchihi Yevdokiyi Maksimivni Shujskoyi Rozvinuli skotarstvo pracyuvav cegelnij zavod na yakomu vigotovlyali v osnovnomu ceglu vikoristovuyuchi miscevu glinu Na teritoriyi sela Malinivka buv prisutnij zemlevlasnik Genrih Miller yakij mav 35 desyatin zemli V 1861 roci v krayini vidbulasya reforma iz zvilnennya selyan vid kripactva vnaslidok chogo selyani otrimali nadili po tri desyatini V 1865 roci kolishni vijskovi poselyani Varvarivki Malinivki Novgorodki vidmovilis vikonuvati povinnosti vimagayuchi zmini silskih starshin yaki vikoristovuvali zbir podatkiv dlya svogo zbagachennya Dlya priborkannya buntu bulo vislano z Harkova polk draguniv Na yarmarok selyani shob shos prodati abo kupiti hodili v s Spasove ta s Checheliyivku V seli bula lavka ta vinnij shinok hazyayinom yakogo buv yevrej Z 1903 roku pracyuvala zemska pochatkova shkola pobudovana za koshti Povitovogo zemstva Selo zaselyalosya po richci Verblyuzhka ta dililosya na p yat slobid Mironivka Omelkivka Lisa gora Kut ta Dovga V 1918 roku v seli vlada bula ne stijkoyu i minyalasya majzhe shomisyacya V 1919 1920 rokah selo vid bilshovikiv ta bilih zahishali povstanski zagoni Yarovogo Sava Demidovich Yarovij Hmari Kostya Stepovogo Matviya Grigor yeva osnova yakih skladalasya z selyan yaki ne prijmali bilshovicku ideologiyu z yihnim Zakonom pro zemlyu vid 5 lyutogo 1920 roku sho pozbavlyav pomishikiv i selyan zemli Selyani zbiralisya v povstanski zagoni shob povernuti svoye majno i zemlyu borotisya za svoyu volyu i svobodu Ukrayini Ale borotba bula nerivna bilshoviki vikoristovuvali najbrudnishi metodi borotbi brali zaruchnikiv zradzhuvali soyuznikiv provodili masovij teror Pislya zahoplennya vladi bilshovikami selo stalo zhiti za zakonami Moskvi z kolishnih ledariv i piyakiv na choli z upovnovazhenim zverhu bulo stvoreno komitet nezalezhnih selyan yakij podiliv pomishicki i selyanski zemli ta yih majno Najkrashi gospodari buli ob yavleni vorogami i kurkulyami piddani teroru deyaki rodini vislanni v Sibir Vse yihnye majno bulo rozgrabovane Z ostatochnim vstanovlennyam antiukrayinskoyi vladi bilshovikiv selo nalezhalo do Checheliyivskoyi silskoyi radi Komnezami organizovuvali v seli tovaristva po spilnomu obrobitku zemli tak v seli bulo stvoreno p yat artilej pershoyu bula na Mironivci pid nazvoyu Promin voli Svoyi zh zemelni nadili selyani obroblyali plugom boronoyu kosami ta cipami pracyuvali vsi vid malogo do starogo Pislya nevdalih sprob nalagoditi gospodarstvo golodu 1922 1923 rr bilshoviki ogolosili politiku NEPu Postupovo vse stavalo na svoyi miscya Tak zvani nezamozhni majzhe vse promotali i propili za pershij rik gospodaryuvannya Dbajlivi i rozumni trudolyubivi nashadki kolishnih kozakiv pochali hazyajnuvati na svoyij zemli kupuvati zemleobrobni mashini staviti mlini ta kruporushki otrimuvati nepogani pributki Tak trivalo do 1929 roku koli pochalas totalna kolektivizaciya a naspravdi dobre organizovanij grabunok selyan Starozhili she pam yatayut zlochinciv aktivistiv yaki agituvali za vstup v kolgospi Nastusenko Oleksandr Kush Marko Levko Stepan Lyahivec Yivga ta molodij vchitel Koval Ci lyudi hodili popid hatami zalyakuvali ta vidbirali ostannye V 1929 roci artili ob yednalisya ta utvorili kolgosp im Engelsa V 1932 1933 rokah lyudej chekalo she strashnishe liho produmanij splanovanij i dobre organizovanij genocid proti ukrayinskogo narodu Golodomor Rozval selyanskih gospodarstv trivav V 1937 1938 rokah pochalisya areshti ta poshuki vorogiv narodu yakih zvinuvachuvali v antiradyanskij propagandi Bilshist selyan katorzhno pracyuvali buduvali zernoshovisha fermi ta obroblyali zemlyu Pracya lyudej ocinyuvalas trudodnyami yaki oplachuvalis naturoyu i trohi grishmi tobto lyudi buli praktichno rabami Mirnu pracyu perervala Druga svitova vijna 1941 1945 roki Zagalom protyagom vijni bulo prizvano 181 zhitel sela z nih zaginulo 93 a 44 nagorodzheno ta udostoyeno bojovih nagorod Svitloyu pam yattyu opovitij spomin pro zemlyakiv yaki stali geroyami Radyanskogo Soyuzu Shur Feodosij Andrijovich Bulda Stepan Kostyantinovich ta Drigin Vasil Stepanovich 16 listopada 1943 roku selo vizvolili vid nimecko fashistskih okupantiv Zapracyuvala shkola vidkrivsya magazin na Mironivci Na suchasnij teritoriyi gospodarstva bulo p yat kolgospiv im Karla Marksa s Checheliyivka im Engelsa s Malinivka 8 Bereznya s Snigurivka Checheliyivskoyi silskoyi radi im Voroshilova s Vovchanka Chervonij sivach s Novo Mikolayivka Vovchanskoyi silskoyi radi yaki 1950 roci shlyahom ukrupnennya utvorili tri kolgospi im Voroshilova im Karla Marksa ta im Engelsa V 1953 roci vidbulosya she odne ukrupnennya vnaslidok chogo utvorivsya k p im Karla Marksa z centralnoyu sadiboyu v s Malinivka Za kolgospom bulo zakripleno 5800 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli ornoyi zemli 4331 ga Pochalosya masove budivnictvo ferm zernoshovish gospodarskih dvoriv Pobudovano v s Malinivci Budinok kulturi ta dva brigadnih klubi v s Checheliyivka ta s Vovchanka pobudovano vosmirichnu shkolu z bibliotekoyu z specialnimi kabinetami ta sportivnim zalom V gospodarstvi bulo tri fermi ta tri traktorni brigadi avtopark vivceferma ptahoferma zernotoki Na teritoriyi gospodarstva v 1959 roci prozhivalo 1074 lyudini 1967 1975 roki v centri sela zbudovano gurtozhitok yidalnya novij dityachij sadok dvohpoverhovu remontnu majsternyu na traktornij brigadi buduvalosya bagato zhitlovih budinkiv ta poyavilasya nova vulicya Molodizhna yaku zaselili zhiteli s Vovchanka Novo Mikolayivki Snigurivki Bagato priyizdilo zarobitchan z zahidnoyi Ukrayini Moldaviyi ta tak i zalishalisya zhiti v seli Pobudovano kam yanu dorogu vid Malinivskoyi shkoli do Checheliyivskoyi Traktorna brigada popovnyuvalas novoyu tehnikoyu na teritoriyi avtoparku zbudovano avto majsternyu Na bilshij teritoriyi sela prokladeno vodogin zaasfaltovano dorogu ta prokladeno asfalt na kozhnu vulicyu V seli poyavilasya laznya ta rozpochalosya budivnictvo novogo zhitlovogo masivu Shanuyut lyudi svoyih odnoselciv yaki priborkuvali Chornobilskij atom Vibrik M M Dudzinskij P Ya Yarovij V O Muhamedov V R Malinivska silska rada utvorena 1 kvitnya 1987 roku Z 1991 selo v nezalezhnij Ukrayini Zanepad gospodarstva zmenshennya pogoliv ya tvarin pripinilo isnuvannya gorodnictvo ta bdzhilnictvo sho privelo do skorochennya robochih misc Vidpovidno do vimog silskogospodarskogo virobnictva vsi zemli KSP buli rozpajovani Selyani stali vlasnikami zemelnih payiv vnaslidok chogo otrimali sertifikati na 9 58 umovnih ga Otrimali takozh i majnovi sertifikati Znachna bilshist selyan zdali svoyi payi v orendu SVK Malinivske inshi utvorili fermerski ta odnoosibni gospodarstva Usi nedoliki reformuvannya projshli ne bezbolisno dlya sela znachna chastina tehniki zastarila rujnuvalosya primishennya ferm znovu zmenshilos pogoliv ya koriv ta popri vse gospodarstvo zbereglo svoyu cilisnist U ci tyazhki dlya sela roki bulo zakrito shkolu prijshov v nepridatnist budinok kulturi opustiv dityachij sadok Znachna chastina selyan zalishalas bez roboti bagato molodih simej viyihalo z sela Razom z tim u vlasnosti bagatoh simej poyavilos po kilka koriv svinej ce pidtverdzhuyut dani pereliku Do poslug naselennya dva magazina biblioteka poshtove viddilennya klub dityachij sadok FAP V 2005 roci bulo vidkrito muzejnu kimnatu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 453 osobi z yakih 213 cholovikiv ta 240 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 490 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 15 moldovska 2 03 rosijska 0 61 biloruska 0 20 Vidomi lyudiBurmachenko M N 1888 Burmachenko S V 1891 Andrusenko F S 1896 Bashta Yu A 1895 Butarnij U T 1883 Gavelya F I 1899 Girik Ya I 1896 Lyulka A O 1868 Lyulka G A 1891 Odod M O 1884 Odod N O 1901 Odod S F 1882 Babenko L Malicya Panas Hmara Stepan uchasniki ukrayinskih vizmolnih zmagan 1917 1923 rr F A Shur 1915 1954 urodzhenec sela Geroj Radyanskogo Soyuzu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast LiteraturaS Sapok Istoriya sela Malinivka Mashinopisnij tekst Petrove 2016 PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Malinivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Kirovogradsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi