Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (липень 2014) |
| цієї статті під сумнівом. (липень 2014) |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2014) |
Інтелігентність — теоретичний ідеал іманентної людської якості, що полягає у практичному втіленні усебічно розвиненої особистості, актуалізованої у людині-творці.
Історія поняття інтелігентності
Поняття «інтелігентність» походить від стародавнього латинського слова «intelligence», що означало поєднання прояву вищої культури розуміння та свідомості людини[]. Феномен протоінтелігентності постає в історії людства ще з часів його цивілізаційного зародження: вже в Античній філософії феномен інтелігентності згадується та починає набувати своєї теоретичної інтерпретації. Спочатку під ним розуміли винятково мислення. У працях Сократа, Арістотеля, Платона інтелігентність вже розглядається у контексті теоретичного ідеалу калокагатії — єдності істини, добра та краси. На вітчизняних теренах інтелігенція ж набуває соціального значення лише в ХІХ ст. Інтелігентність не обмежується рамками суб'єктивного людського «я», а є загальнолюдським соціальним феноменом, конституювання якого є об'єктивним наслідком історичного розвитку людства.
Інтелігентність може розглядатися виключно[] у контексті системи загальнолюдських цінностей[], що дозволяє констатувати її ціннісну визначеність, гуманістичну спрямованість, а діяльність людини інтелігентної — як діяльність особливого порядку — творчість. Інтелігентність є важливим кроком у процесі еволюції людства, що зроблений у напрямку знаходження істинної сутності людини. Інтелігенція — важлива складова шляху, який являє собою загально-історичний поступ людства та може бути у найзагальнішому вигляді представлений як шлях людства від діяльності до творчості. За характеристикою Б. В. Новікова: «Відправним пунктом цього шляху для діяльності є тваринна інстинктивна життєдіяльність, а його „фінішем“ — той етап розвитку, коли остання постає творчістю у формі практичної всезагальності».
Значний вклад в осмислення феномену інтелігентності привнесла німецька класична філософія.
І. Кант органічно пов'язав пізнавальну здатність людини, — названу ним «інтелігентністю», — з етичним законом. Згідно своєму «пізнавальному» характеру, людина успадковує лишень «практичний розум», при цьому моральність вчинків людини має бути абсолютною, загальною, а тому цілком може бути представлена у вигляді закону. У філософській традиції Ф. В. Й. Шеллінга розуміння інтелігентності представлене в контексті єдності суб'єктивного та об'єктивного. Історію, на думку філософа, творить не індивідуум, а саме людство.[]
Поняття «інтелігенція» у гегелівській філософії пов'язується зі «здатністю мати знання за допомогою розуму», оскільки інтелігенція — це теоретичний дух, діяльність теоретичного духу, — «пізнання», — полягає у спогляданні, уяві, згадуванні тощо.
Марксизм вніс гігантський вклад у автентичне, сутнісне розуміння феномену інтелігентності, адже, — вперше у філософській традиції, — інтелігентність починає розглядатися не як суто індивідуальна характеристика, а як персоніфіковане вираження родової сутності людини[]: «Індивідуальне та родове життя людини не є чимось різним, хоча відповідно до необхідності спосіб існування індивідуального життя буває або більш особливим, або більш всезагальним індивідуальним життям». У традиції марксизму інтелігентність починає набувати контурів потенційної всезагальності: якщо класовий устрій, за умов якого кожна суспільна верства чи клас виражає індивідуальні потреби та інтереси, призводить до протистояння між окремими класами, до непримиримих економічних протиріч між людьми, то інтелігенція (як виразник колективних, загальнолюдських цінностей) має своєю підставою всезагальний інтерес, а тому постає не певним окремим соціальним прошарком, спільнотою або класом, а втіленням інтересів всього народу, роду, людства. Інтелігентність трактується у марксизмі як субстанційна якість колективного суб'єкту: як якість колективної суб'єктності, яка складається із суб'єктностей індивідуальних: конкретних людей. Розглядаючи інтелігентність як історичну самосвідомість народу, Маркс вперше переносить акцент у розумінні інтелігентності на її дійсного соціального носія, агента, продукуючий початок — народ.
Початок ХХ ст. був окреслений більш, аніж очевидним протистоянням соціально-економічного (обґрунтованого у рамках марксистської традиції) та соціально-етичного (підтриманого вітчизняними релігійними філософами) підходів до розуміння інтелігенції. Першим цілеспрямованим дослідженням феномену інтелігентності вітчизняною філософією прийнято вважати — колективну збірку статей, датовану березнем 1909-го року. До неї увійшли праці багатьох вітчизняних науковців та філософів, здебільшого, ідеалістичного спрямування. У ній ми знаходимо імена М. О. Бердяєва, С. М. Булгакова, М. О. Гершензона, Б. О. Кистяковського, А. С. Ланде (Ізгоєва), П. Б. Струвє, С. Л. Франка.
Представники марксизму досліджували інтелігенцію, переважно, крізь призму соціально-економічного підходу. В.І. Ленін та його послідовники закликали інтелігенцію приєднатися до дійсної класової боротьби пролетаріату та стати його ідеологами, рушійною силою соціальних змін та перетворень. У ранніх роботах В.І. Ленін використовував термін «позастанова інтелігенція». Відповідно до його позиції: «Інтелігенція тому і називається інтелігенцією, що найбільш свідомо, найбільш рішуче та найбільш точно відображає та виражає розвиток класових інтересів та політичних угрупувань у всьому суспільстві».
Теоретичні концепції інтелігентності
«Ідеологія інтелігентності» О. Ф. Лосєва
О. Ф. Лосєв запропонував теоретичну концепцію «ідеології інтелігентності», відштовхуючись від терміну ідеологія як структуроутворюючого принципу інтелігентності, яка в його інтерпретації означала сукупність моральних властивостей, що відображають зв'язки, з яких складається культура міжсуб'єктних взаємовідносин. «Ідеологія інтелігентності» Лосєва мала ряд позитивних рис, важливих для теоретичної інтерпретації даного феномену:
- Феномен інтелігентності у концепції Лосєва фактично вперше був представлений у цілісній сукупності властивостей, у рамках якої кожна окрема з них стає його проявом лише у контексті вираження самої цілісності даної системи
- «Ідеологія інтелігентності» являла собою теоретичну реконструкцію інтелігентної особистості, у рамках якої підкреслювалась саме специфіка поставання вітчизняної інтелігенції.
«Ідеологія інтелігентності» О. Ф. Лосєва характеризувала вітчизняну інтелігенцію у поєднанні наступних шести її основних рис та властивостей: загостреного почуття , хворої совісті, етичного ідеалізму, співчуття як загального принципу ставлення до світу та життя, антиміщанства, громадянськості. Такий чином Лосєв розмежував між собою поняття «інтелігенції» та «інтелігентності». Інтелігентність, відповідно до розуміння Лосєва, розумілася як певна ідеальна конструкція, що сполучає у собі принципи можливих ідеальних варіантів людського розвитку, заснованих на інтересах загальнолюдського благоденства. Інтелігенція ж була представлена як частина суспільства, орієнтована на активну життєву позицію як по відношенню до соціального цілого, так і до самої себе як суб'єкта соціальної творчості.
«Формула інтелігентності» О. В. Соколова
«Формула інтелігентності» російського дослідника О. В. Соколова[] являє собою математичну рівність: I=(C&V)кт
Вона включає:
- інтелігентність I
- інтелектуальну постійну C, що складається з компонентів освіти і креативності
- етичну змінну V, що передбачає такі якості особистості як гуманізм, альтруїзм, емоції співчуття, совість тощо
- коефіцієнт історичного часу — кт
- & — оператор кон'юнкції.
Соколов стверджував, що вітчизняна інтелігенція є унікальним феноменом, адже сутнісною характеристикою інтелігенції є «не професійна приналежність, а етичні якості та громадська позиція».
«Гама інтелігентності» В. Д. Косенко
Вітчизняний дослідник В. Д. Косенко[] виділяє сім атрибутивних ознак, іманентних характеристик інтелігентності, органічне поєднання яких дозволяє констатувати наявність інтелігентності як синергії людських якостей у рамках потенціювання та актуалізації людини-творця, а саме:
- інтелектуальна розвиненість як інтегральний показник залучення окремого суб'єкта до загальнолюдського досвіду
- етична досконалість, що виражається у ставленні до кожного «іншого» як до мети і ніколи як до засобу
- естетична міра як вираження почуття прекрасного у ставленні до усього, створеного людським родом
- духовна чесність як концентроване вираження ставлення людини до соціальних процесів
- чуттєва гармонійність як розуміння та осягнення дійсних інтересів та потреб людства
- творчий спосіб буття, що полягає у втіленні на практиці ідеалів користі, істинності, добра та краси
- гуманістична ціннісна система, що проявляється у ставленні до оточуючого світу та характеризується відсутністю розбіжностей між суб'єктом та іншими представниками людства [].
— це загальна система координат людини, які, — жодним чином не обмежуючи та не звужуючи потенції людини, — стають своєрідним дороговказом у повсякденному житті. Гама інтелігентності — необхідна, але недостатня умова формування якості інтелігентності: ансамбль інтелігентності звучить лише за наявності всіх необхідних для нього «нот», виключення ж будь-якої з них призводить до деформації самого феномену, самої якості інтелігентності.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Інтелігентність |
Примітки
- Новіков Б. В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму: Монографія / Б. В. Новіков. — К.: НТУУ «КПІ», 2006. — 2-ге вид., переробл. та доповн. — С. 86
- Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года / К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч., 2-е изд. — М.: Изд-во полит. л-ры, 1974. — Т. 42. — С. 119
- Ленин В. И. Задачи революционной молодежи. Письмо первое / В. И. Ленин. // Полн.собр.соч.; 5-е изд. — М.: Политиздат, 1967. — Т. 7. — С. 343
- Лосев А. Ф. Дерзание духа / А. Ф. Лосев. // Сост. Ю. А. Ростовцев. — М.: Политиздат, 1988 — С. 314—322
- Соколов А. В. Диалоги с постсоветской гуманитарной интеллегенцией / А. В. Соколов. — СПб.: БАН, 2006 — С. 354
- Косенко Володимир Дмитрович. Феномен інтелігентності як предмет філософської рефлексії. — автореф. дис. канд. філос. наук : 09.00.03 / Косенко Володимир Дмитрович ; Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — К., 2013. — 20 с.
Посилання
- Інтеліґентність [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 546. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki lipen 2014 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki lipen 2014 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2014 Inteligentnist teoretichnij ideal imanentnoyi lyudskoyi yakosti sho polyagaye u praktichnomu vtilenni usebichno rozvinenoyi osobistosti aktualizovanoyi u lyudini tvorci Istoriya ponyattya inteligentnostiPonyattya inteligentnist pohodit vid starodavnogo latinskogo slova intelligence sho oznachalo poyednannya proyavu vishoyi kulturi rozuminnya ta svidomosti lyudini dzherelo Fenomen protointeligentnosti postaye v istoriyi lyudstva she z chasiv jogo civilizacijnogo zarodzhennya vzhe v Antichnij filosofiyi fenomen inteligentnosti zgaduyetsya ta pochinaye nabuvati svoyeyi teoretichnoyi interpretaciyi Spochatku pid nim rozumili vinyatkovo mislennya U pracyah Sokrata Aristotelya Platona inteligentnist vzhe rozglyadayetsya u konteksti teoretichnogo idealu kalokagatiyi yednosti istini dobra ta krasi Na vitchiznyanih terenah inteligenciya zh nabuvaye socialnogo znachennya lishe v HIH st Inteligentnist ne obmezhuyetsya ramkami sub yektivnogo lyudskogo ya a ye zagalnolyudskim socialnim fenomenom konstituyuvannya yakogo ye ob yektivnim naslidkom istorichnogo rozvitku lyudstva Inteligentnist mozhe rozglyadatisya viklyuchno chomu u konteksti sistemi zagalnolyudskih cinnostej dzherelo sho dozvolyaye konstatuvati yiyi cinnisnu viznachenist gumanistichnu spryamovanist a diyalnist lyudini inteligentnoyi yak diyalnist osoblivogo poryadku tvorchist Inteligentnist ye vazhlivim krokom u procesi evolyuciyi lyudstva sho zroblenij u napryamku znahodzhennya istinnoyi sutnosti lyudini Inteligenciya vazhliva skladova shlyahu yakij yavlyaye soboyu zagalno istorichnij postup lyudstva ta mozhe buti u najzagalnishomu viglyadi predstavlenij yak shlyah lyudstva vid diyalnosti do tvorchosti Za harakteristikoyu B V Novikova Vidpravnim punktom cogo shlyahu dlya diyalnosti ye tvarinna instinktivna zhittyediyalnist a jogo finishem toj etap rozvitku koli ostannya postaye tvorchistyu u formi praktichnoyi vsezagalnosti Znachnij vklad v osmislennya fenomenu inteligentnosti privnesla nimecka klasichna filosofiya I Kant organichno pov yazav piznavalnu zdatnist lyudini nazvanu nim inteligentnistyu z etichnim zakonom Zgidno svoyemu piznavalnomu harakteru lyudina uspadkovuye lishen praktichnij rozum pri comu moralnist vchinkiv lyudini maye buti absolyutnoyu zagalnoyu a tomu cilkom mozhe buti predstavlena u viglyadi zakonu U filosofskij tradiciyi F V J Shellinga rozuminnya inteligentnosti predstavlene v konteksti yednosti sub yektivnogo ta ob yektivnogo Istoriyu na dumku filosofa tvorit ne individuum a same lyudstvo dzherelo Ponyattya inteligenciya u gegelivskij filosofiyi pov yazuyetsya zi zdatnistyu mati znannya za dopomogoyu rozumu oskilki inteligenciya ce teoretichnij duh diyalnist teoretichnogo duhu piznannya polyagaye u spoglyadanni uyavi zgaduvanni tosho Marksizm vnis gigantskij vklad u avtentichne sutnisne rozuminnya fenomenu inteligentnosti adzhe vpershe u filosofskij tradiciyi inteligentnist pochinaye rozglyadatisya ne yak suto individualna harakteristika a yak personifikovane virazhennya rodovoyi sutnosti lyudini dzherelo Individualne ta rodove zhittya lyudini ne ye chimos riznim hocha vidpovidno do neobhidnosti sposib isnuvannya individualnogo zhittya buvaye abo bilsh osoblivim abo bilsh vsezagalnim individualnim zhittyam U tradiciyi marksizmu inteligentnist pochinaye nabuvati konturiv potencijnoyi vsezagalnosti yaksho klasovij ustrij za umov yakogo kozhna suspilna verstva chi klas virazhaye individualni potrebi ta interesi prizvodit do protistoyannya mizh okremimi klasami do neprimirimih ekonomichnih protirich mizh lyudmi to inteligenciya yak viraznik kolektivnih zagalnolyudskih cinnostej maye svoyeyu pidstavoyu vsezagalnij interes a tomu postaye ne pevnim okremim socialnim prosharkom spilnotoyu abo klasom a vtilennyam interesiv vsogo narodu rodu lyudstva Inteligentnist traktuyetsya u marksizmi yak substancijna yakist kolektivnogo sub yektu yak yakist kolektivnoyi sub yektnosti yaka skladayetsya iz sub yektnostej individualnih konkretnih lyudej Rozglyadayuchi inteligentnist yak istorichnu samosvidomist narodu Marks vpershe perenosit akcent u rozuminni inteligentnosti na yiyi dijsnogo socialnogo nosiya agenta produkuyuchij pochatok narod Pochatok HH st buv okreslenij bilsh anizh ochevidnim protistoyannyam socialno ekonomichnogo obgruntovanogo u ramkah marksistskoyi tradiciyi ta socialno etichnogo pidtrimanogo vitchiznyanimi religijnimi filosofami pidhodiv do rozuminnya inteligenciyi Pershim cilespryamovanim doslidzhennyam fenomenu inteligentnosti vitchiznyanoyu filosofiyeyu prijnyato vvazhati kolektivnu zbirku statej datovanu bereznem 1909 go roku Do neyi uvijshli praci bagatoh vitchiznyanih naukovciv ta filosofiv zdebilshogo idealistichnogo spryamuvannya U nij mi znahodimo imena M O Berdyayeva S M Bulgakova M O Gershenzona B O Kistyakovskogo A S Lande Izgoyeva P B Struvye S L Franka Predstavniki marksizmu doslidzhuvali inteligenciyu perevazhno kriz prizmu socialno ekonomichnogo pidhodu V I Lenin ta jogo poslidovniki zaklikali inteligenciyu priyednatisya do dijsnoyi klasovoyi borotbi proletariatu ta stati jogo ideologami rushijnoyu siloyu socialnih zmin ta peretvoren U rannih robotah V I Lenin vikoristovuvav termin pozastanova inteligenciya Vidpovidno do jogo poziciyi Inteligenciya tomu i nazivayetsya inteligenciyeyu sho najbilsh svidomo najbilsh rishuche ta najbilsh tochno vidobrazhaye ta virazhaye rozvitok klasovih interesiv ta politichnih ugrupuvan u vsomu suspilstvi Teoretichni koncepciyi inteligentnosti Ideologiya inteligentnosti O F Losyeva O F Losyev zaproponuvav teoretichnu koncepciyu ideologiyi inteligentnosti vidshtovhuyuchis vid terminu ideologiya yak strukturoutvoryuyuchogo principu inteligentnosti yaka v jogo interpretaciyi oznachala sukupnist moralnih vlastivostej sho vidobrazhayut zv yazki z yakih skladayetsya kultura mizhsub yektnih vzayemovidnosin Ideologiya inteligentnosti Losyeva mala ryad pozitivnih ris vazhlivih dlya teoretichnoyi interpretaciyi danogo fenomenu Fenomen inteligentnosti u koncepciyi Losyeva faktichno vpershe buv predstavlenij u cilisnij sukupnosti vlastivostej u ramkah yakoyi kozhna okrema z nih staye jogo proyavom lishe u konteksti virazhennya samoyi cilisnosti danoyi sistemi Ideologiya inteligentnosti yavlyala soboyu teoretichnu rekonstrukciyu inteligentnoyi osobistosti u ramkah yakoyi pidkreslyuvalas same specifika postavannya vitchiznyanoyi inteligenciyi Ideologiya inteligentnosti O F Losyeva harakterizuvala vitchiznyanu inteligenciyu u poyednanni nastupnih shesti yiyi osnovnih ris ta vlastivostej zagostrenogo pochuttya hvoroyi sovisti etichnogo idealizmu spivchuttya yak zagalnogo principu stavlennya do svitu ta zhittya antimishanstva gromadyanskosti Takij chinom Losyev rozmezhuvav mizh soboyu ponyattya inteligenciyi ta inteligentnosti Inteligentnist vidpovidno do rozuminnya Losyeva rozumilasya yak pevna idealna konstrukciya sho spoluchaye u sobi principi mozhlivih idealnih variantiv lyudskogo rozvitku zasnovanih na interesah zagalnolyudskogo blagodenstva Inteligenciya zh bula predstavlena yak chastina suspilstva oriyentovana na aktivnu zhittyevu poziciyu yak po vidnoshennyu do socialnogo cilogo tak i do samoyi sebe yak sub yekta socialnoyi tvorchosti Formula inteligentnosti O V Sokolova Formula inteligentnosti rosijskogo doslidnika O V Sokolova hto yavlyaye soboyu matematichnu rivnist I C amp V kt Vona vklyuchaye inteligentnist I intelektualnu postijnu C sho skladayetsya z komponentiv osviti i kreativnosti etichnu zminnu V sho peredbachaye taki yakosti osobistosti yak gumanizm altruyizm emociyi spivchuttya sovist tosho koeficiyent istorichnogo chasu kt amp operator kon yunkciyi Sokolov stverdzhuvav sho vitchiznyana inteligenciya ye unikalnim fenomenom adzhe sutnisnoyu harakteristikoyu inteligenciyi ye ne profesijna prinalezhnist a etichni yakosti ta gromadska poziciya Gama inteligentnosti V D Kosenko Vitchiznyanij doslidnik V D Kosenko hto vidilyaye sim atributivnih oznak imanentnih harakteristik inteligentnosti organichne poyednannya yakih dozvolyaye konstatuvati nayavnist inteligentnosti yak sinergiyi lyudskih yakostej u ramkah potenciyuvannya ta aktualizaciyi lyudini tvorcya a same intelektualna rozvinenist yak integralnij pokaznik zaluchennya okremogo sub yekta do zagalnolyudskogo dosvidu etichna doskonalist sho virazhayetsya u stavlenni do kozhnogo inshogo yak do meti i nikoli yak do zasobu estetichna mira yak virazhennya pochuttya prekrasnogo u stavlenni do usogo stvorenogo lyudskim rodom duhovna chesnist yak koncentrovane virazhennya stavlennya lyudini do socialnih procesiv chuttyeva garmonijnist yak rozuminnya ta osyagnennya dijsnih interesiv ta potreb lyudstva tvorchij sposib buttya sho polyagaye u vtilenni na praktici idealiv koristi istinnosti dobra ta krasi gumanistichna cinnisna sistema sho proyavlyayetsya u stavlenni do otochuyuchogo svitu ta harakterizuyetsya vidsutnistyu rozbizhnostej mizh sub yektom ta inshimi predstavnikami lyudstva neavtoritetne dzherelo ce zagalna sistema koordinat lyudini yaki zhodnim chinom ne obmezhuyuchi ta ne zvuzhuyuchi potenciyi lyudini stayut svoyeridnim dorogovkazom u povsyakdennomu zhitti Gama inteligentnosti neobhidna ale nedostatnya umova formuvannya yakosti inteligentnosti ansambl inteligentnosti zvuchit lishe za nayavnosti vsih neobhidnih dlya nogo not viklyuchennya zh bud yakoyi z nih prizvodit do deformaciyi samogo fenomenu samoyi yakosti inteligentnosti Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Inteligentnist P yatij stan InteligenciyaPrimitkiNovikov B V Tvorchist yak sposib zdijsnennya gumanizmu Monografiya B V Novikov K NTUU KPI 2006 2 ge vid pererobl ta dopovn S 86 Marks K Ekonomichesko filosofskie rukopisi 1844 goda K Marks F Engels Soch 2 e izd M Izd vo polit l ry 1974 T 42 S 119 Lenin V I Zadachi revolyucionnoj molodezhi Pismo pervoe V I Lenin Poln sobr soch 5 e izd M Politizdat 1967 T 7 S 343 Losev A F Derzanie duha A F Losev Sost Yu A Rostovcev M Politizdat 1988 S 314 322 Sokolov A V Dialogi s postsovetskoj gumanitarnoj intellegenciej A V Sokolov SPb BAN 2006 S 354 Kosenko Volodimir Dmitrovich Fenomen inteligentnosti yak predmet filosofskoyi refleksiyi avtoref dis kand filos nauk 09 00 03 Kosenko Volodimir Dmitrovich Nac tehn un t Ukrayini Kiyiv politehn in t K 2013 20 s PosilannyaInteligentnist 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 546 1000 ekz