В Аргентині видобувається нафта і газ, енергетичне та коксівне вугілля, руди урану, заліза, вольфраму, міді, свинцю, цинку, олова, золота, срібла, берилію, а також неметалічні корисні копалини. Основна частина родовищ, що розробляються, зосереджена в гірських районах країни.
У вартісному вираженні обсяг виробництва продукції мінерально-сировинного сектора економіки Аргентини у 1998 р. становив 491 млн доларів, у 2001 р. — 1241 млн доларів. Передбачається, що до 2005 р. частка сектора в загальному експорті продукції становитиме 4,5%.
Видобуток мінеральної сировини і виробництво продукції гірничо-металургійної промисловості в 1998 р. (в дужках дані 1999 р.) склали (в тис. т):
Динаміка видобутку деяких корисних копалин в Аргентині (у тонах)
Корисна копалина | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 (оцінка) |
Золото, кг | 38 515 | 25 954 | 30 630 | 33 145 |
Мідь | 210 126 | 145 197 | 191 566 | 218 100 |
Срібло, кг | 73 788 | 78 271 | 152 802 | 113 027 |
Цинк | 34 192 | 34 858 | 39 703 | 36 358 |
Свинець | 14 256 | 14 115 | 12 334 | 12 931 |
Борати | 565 647 | 512 624 | 673 320 | 650 000 |
Бентоніт | 128 810 | 125 686 | 130 000 | 128 000 |
Гіпс | 492 870 | 560 000 | 425 600 | 400 000 |
Карбонат літію | 1 575 | 2 161 | 0 | 900 |
Хлорид літію | 2 794 | 5 182 | 4 512 | 4 500 |
Нафта і газ
З корисних копалин Аргентини найбільше значення на межі ХХ-ХХІ ст. має видобуток нафти і природного газу. Починаючи з 1970-х ведеться експлуатація покладів нафти і природного газу в районі Комодоро-Рівадавія в Патагонії. Нафтова та газова промисловість Аргентини наприкінці ХХ ст. займала третє місце серед країн Латинської Америки. Видобуток повністю забезпечує потреби країни.
Золото
На початку ХХІ ст. здійснюється спільний аргентино-чилійський проєкт Паскуа-Лама-Веладеро — найбільший золото-срібний проєкт світу. Родовище Паскуа-Лама розташоване на кордоні аргентинської провінції Сан-Хуан і чилійської — Атакама (Паскуа — назва родовища в межах Чилі, Лама — в Аргентині). Розвідка родовища проведена канадською компанією Barrick Gold Corp. з 1998 р. У цьому ж році між урядами Чилі і Аргентини підписано спеціальний договір про спільну розробку прикордонного родовища. Внаслідок успішних геолого-розвідувальних робіт до кінця 2000 р. запаси золота на родовищі досягли 578,5 т, срібла — 19531 т. Відношення срібла до золота в рудах 34. Руди оконтурені за бортовим вмістом золота 1,1 г/т. Будівництво рудника почате в кінці 2000 р. видобуток — з 2003 р. з виробництвом 25 т золота і 1088 т срібла на рік. Відпрацьовувати родовище планують спочатку кар'єром, розташованим на території Чилі; руда після первинного дроблення збагачуватиметься на фабриці в Аргентині. З грудня 2000 по червень 2001 р проєкт було заморожено через низькі ціни на золото і срібло. З червня 2001 р. об'єднана компанія Barrick Gold Corp. і Homestake Mining Co. (США), яка стала другим за величиною світовим виробником золота поновила роботи по підготовці до будівництва рудника на родовищі Паскуа-Лама. У інфраструктуру рудника буде включене також родовище Веладеро, розташоване поблизу, з ресурсами 243 т золота і 4584 т срібла; загальні запаси золота становлять 149,3 т, срібла — 2043 т. Це родовище планується відпрацьовувати двома кар'єрами з вилученням золота і срібла методом купчастого вилуговування. У разі успішного здійснення проєкту рудник Паскуа-Лама-Веладеро стане найбільшим продуцентом срібла в світі.
Мідь і комплексні руди
У 1998 р. виведено на проєктну продуктивність 180 тис. т Cu і 19900 кг Au на рік гірничодобувне підприємство Bajodela Alumbrera компаній MIM, North і Rio Algom. Стало до ладу підприємство з видобутку Au і Ag Cerro Vanguardia з проєктною продуктивністю по руді 2 тис. т/добу і вилученням 6530 кг Au і 49,8 т Ag на рік. Запаси руди оцінюються в 9,0 млн т із середнім вмістом Au 9,7 і Ag 113 г/т. Триває розвідка родовища Веладеро, ресурси якого для відкритої розробки оцінюються в 73,1 млн т із середнім вмістом Au 2,47 і Ag 30,7 г/т.
Компанія ВНР проєктує залучення до розробки родовища Агуа-Ріка, ресурси якого оцінюються в 802 млн т руди з середнім вмістом Cu 0,61 %, Au 0,24 г/т і Мо 0,034 %. Компанії Cambior і Comsur готують залучення до розробки родовища , запаси якого оцінюються в 880 млн т руди з сер. вмістом Cu 0,62 %, Mo 0,015 %, Au 0,02 і Ag 2,4 г/т. За даними International Copper Study Group (ICSG) в найближчі роки в Аргентині намічаються до пуску нові мідні рудники Агуа-Ріка та Ель-Пачон.
У 2000 р. відновлена експлуатація рудника на однойменному комплексному родовищі. Родовище Піркітас належить до каситерит-сульфідного типу. Воно розташоване на продовженні Болівійського оловорудного пояса і залягає в сланцях і ордовика. До складу руд входить каситерит, кварц, пірит, срібло, аргентит, ґаленіт, сфалерит, піраргірит, полібазит, прустит, кераргірит. Руди містять промислові концентрації срібла. На 1999 р. підтверджені запаси руди при бортовому вмісті срібла 60 г/т становлять 22,8 млн т; середні вмісти срібла — 189 г/т, олова — 0,30 %, цинку — 0,61 %. Кількість запасів, які можна відпрацьовувати рентабельно складає: срібла — 3608 т при середньому вмісті 167 г/т, олова — 70,8 тис. т при середньому вмісті 0,33 %, цинку — 123 тис. т при середньому вмісті 0,57 %. Середнє вилучення з руд срібла — 78 %, олова — 63 %, цинку — 41 %.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів
Законодавча база
Закони, які регулюють видобуток корисних копалин в Аргентині:
- — Гірничий Кодекс. Регулює права, обов'язки і процедури видобутку і використання мінеральних ресурсів.
- — про Федеральну гірничу угоду;
- — закон про захист навколишнього середовища під час гірничих розробок;
- — закон про гірничі розробки I.
- — закон про гірничі розробки II.
- — закон про іноземні інвестиції у гірничі розробки.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- (ісп.)
- Палата підприємців гірничої галузі Аргентини [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- (ісп.)
- No a la Mina [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)
- Гірнича промисловість у Енциклопедії Наук і Технологій Аргентини [ 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
Примітки
- Mining J. — 1999. — Annual Rev.
- за даними Міністерства енергії та гірничої справи Аргентини
- [Mining J. — 1999. — 333, 8554]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V Argentini vidobuvayetsya nafta i gaz energetichne ta koksivne vugillya rudi uranu zaliza volframu midi svincyu cinku olova zolota sribla beriliyu a takozh nemetalichni korisni kopalini Osnovna chastina rodovish sho rozroblyayutsya zoseredzhena v girskih rajonah krayini U vartisnomu virazhenni obsyag virobnictva produkciyi mineralno sirovinnogo sektora ekonomiki Argentini u 1998 r stanoviv 491 mln dolariv u 2001 r 1241 mln dolariv Peredbachayetsya sho do 2005 r chastka sektora v zagalnomu eksporti produkciyi stanovitime 4 5 Vidobutok mineralnoyi sirovini i virobnictvo produkciyi girnicho metalurgijnoyi promislovosti v 1998 r v duzhkah dani 1999 r sklali v tis t Cu 170 3 201 6 Zn 35 6 35 8 Pb 15 0 15 0 borativ 400 gipsu 750 bentonitu 105 Au 19459 32300 kg Ag 56600 108900 kg Dinamika vidobutku deyakih korisnih kopalin v Argentini u tonah Korisna kopalina 1999 2000 2001 2002 ocinka Zoloto kg 38 515 25 954 30 630 33 145 Mid 210 126 145 197 191 566 218 100 Sriblo kg 73 788 78 271 152 802 113 027 Cink 34 192 34 858 39 703 36 358 Svinec 14 256 14 115 12 334 12 931 Borati 565 647 512 624 673 320 650 000 Bentonit 128 810 125 686 130 000 128 000 Gips 492 870 560 000 425 600 400 000 Karbonat litiyu 1 575 2 161 0 900 Hlorid litiyu 2 794 5 182 4 512 4 500Nafta i gazZ korisnih kopalin Argentini najbilshe znachennya na mezhi HH HHI st maye vidobutok nafti i prirodnogo gazu Pochinayuchi z 1970 h vedetsya ekspluataciya pokladiv nafti i prirodnogo gazu v rajoni Komodoro Rivadaviya v Patagoniyi Naftova ta gazova promislovist Argentini naprikinci HH st zajmala tretye misce sered krayin Latinskoyi Ameriki Vidobutok povnistyu zabezpechuye potrebi krayini ZolotoNa pochatku HHI st zdijsnyuyetsya spilnij argentino chilijskij proyekt Paskua Lama Veladero najbilshij zoloto sribnij proyekt svitu Rodovishe Paskua Lama roztashovane na kordoni argentinskoyi provinciyi San Huan i chilijskoyi Atakama Paskua nazva rodovisha v mezhah Chili Lama v Argentini Rozvidka rodovisha provedena kanadskoyu kompaniyeyu Barrick Gold Corp z 1998 r U comu zh roci mizh uryadami Chili i Argentini pidpisano specialnij dogovir pro spilnu rozrobku prikordonnogo rodovisha Vnaslidok uspishnih geologo rozviduvalnih robit do kincya 2000 r zapasi zolota na rodovishi dosyagli 578 5 t sribla 19531 t Vidnoshennya sribla do zolota v rudah 34 Rudi okontureni za bortovim vmistom zolota 1 1 g t Budivnictvo rudnika pochate v kinci 2000 r vidobutok z 2003 r z virobnictvom 25 t zolota i 1088 t sribla na rik Vidpracovuvati rodovishe planuyut spochatku kar yerom roztashovanim na teritoriyi Chili ruda pislya pervinnogo droblennya zbagachuvatimetsya na fabrici v Argentini Z grudnya 2000 po cherven 2001 r proyekt bulo zamorozheno cherez nizki cini na zoloto i sriblo Z chervnya 2001 r ob yednana kompaniya Barrick Gold Corp i Homestake Mining Co SShA yaka stala drugim za velichinoyu svitovim virobnikom zolota ponovila roboti po pidgotovci do budivnictva rudnika na rodovishi Paskua Lama U infrastrukturu rudnika bude vklyuchene takozh rodovishe Veladero roztashovane poblizu z resursami 243 t zolota i 4584 t sribla zagalni zapasi zolota stanovlyat 149 3 t sribla 2043 t Ce rodovishe planuyetsya vidpracovuvati dvoma kar yerami z viluchennyam zolota i sribla metodom kupchastogo vilugovuvannya U razi uspishnogo zdijsnennya proyektu rudnik Paskua Lama Veladero stane najbilshim producentom sribla v sviti Mid i kompleksni rudiU 1998 r vivedeno na proyektnu produktivnist 180 tis t Cu i 19900 kg Au na rik girnichodobuvne pidpriyemstvo Bajodela Alumbrera kompanij MIM North i Rio Algom Stalo do ladu pidpriyemstvo z vidobutku Au i Ag Cerro Vanguardia z proyektnoyu produktivnistyu po rudi 2 tis t dobu i viluchennyam 6530 kg Au i 49 8 t Ag na rik Zapasi rudi ocinyuyutsya v 9 0 mln t iz serednim vmistom Au 9 7 i Ag 113 g t Trivaye rozvidka rodovisha Veladero resursi yakogo dlya vidkritoyi rozrobki ocinyuyutsya v 73 1 mln t iz serednim vmistom Au 2 47 i Ag 30 7 g t Kompaniya VNR proyektuye zaluchennya do rozrobki rodovisha Agua Rika resursi yakogo ocinyuyutsya v 802 mln t rudi z serednim vmistom Cu 0 61 Au 0 24 g t i Mo 0 034 Kompaniyi Cambior i Comsur gotuyut zaluchennya do rozrobki rodovisha zapasi yakogo ocinyuyutsya v 880 mln t rudi z ser vmistom Cu 0 62 Mo 0 015 Au 0 02 i Ag 2 4 g t Za danimi International Copper Study Group ICSG v najblizhchi roki v Argentini namichayutsya do pusku novi midni rudniki Agua Rika ta El Pachon U 2000 r vidnovlena ekspluataciya rudnika na odnojmennomu kompleksnomu rodovishi Rodovishe Pirkitas nalezhit do kasiterit sulfidnogo tipu Vono roztashovane na prodovzhenni Bolivijskogo olovorudnogo poyasa i zalyagaye v slancyah i ordovika Do skladu rud vhodit kasiterit kvarc pirit sriblo argentit galenit sfalerit pirargirit polibazit prustit kerargirit Rudi mistyat promislovi koncentraciyi sribla Na 1999 r pidtverdzheni zapasi rudi pri bortovomu vmisti sribla 60 g t stanovlyat 22 8 mln t seredni vmisti sribla 189 g t olova 0 30 cinku 0 61 Kilkist zapasiv yaki mozhna vidpracovuvati rentabelno skladaye sribla 3608 t pri serednomu vmisti 167 g t olova 70 8 tis t pri serednomu vmisti 0 33 cinku 123 tis t pri serednomu vmisti 0 57 Serednye viluchennya z rud sribla 78 olova 63 cinku 41 Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadrivDiv Girnicha nauka osvita ta presa ArgentiniZakonodavcha bazaZakoni yaki regulyuyut vidobutok korisnih kopalin v Argentini Girnichij Kodeks Regulyuye prava obov yazki i proceduri vidobutku i vikoristannya mineralnih resursiv pro Federalnu girnichu ugodu zakon pro zahist navkolishnogo seredovisha pid chas girnichih rozrobok zakon pro girnichi rozrobki I zakon pro girnichi rozrobki II zakon pro inozemni investiciyi u girnichi rozrobki Div takozhPriroda Argentini Korisni kopalini Argentini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Argentini Geologiya Argentini Ekonomika Argentini DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Posilannya isp Palata pidpriyemciv girnichoyi galuzi Argentini 24 serpnya 2011 u Wayback Machine isp isp No a la Mina 8 bereznya 2022 u Wayback Machine isp Girnicha promislovist u Enciklopediyi Nauk i Tehnologij Argentini 17 zhovtnya 2010 u Wayback Machine isp PrimitkiMining J 1999 Annual Rev za danimi Ministerstva energiyi ta girnichoyi spravi Argentini Mining J 1999 333 8554