Корінні жителі Аргентини добували золото та срібло на північному сході країни задовго до її завоювання у XVI ст. Завойовники-європейці організовують видобуток дорогоцінних металів на родовищах , , , . З XVII ст. відомі природні нафтопрояви, але видобуток нафти починається тільки в 1865 р. в провінції Жужуй, причому в кінці XIX ст. [d] значно активізується. З другої половини XIX ст. видобувають руди міді та свинцю (родовища , , , , та ін.). На початку XX ст. починають видобувати руди ванадію, олова, вольфрам у, борати, мармур, граніти, гіпс, слюду, кам'яну сіль та інші. У 1907 відкрите велике родовище нафти Комодоро-Рівадавія (провінція Чубут) та заснована перша в Аргентині та Латинській Америці державна нафтова компанія. Видобуток газу розпочато в 1922 р., вугілля — в 1939 р.
У кінці XX ст. розвідані родовища нафти, газу, вугілля, руд урану, міді, свинцю, цинку, берилію, вольфрам у, молібдену, золота, срібла, заліза, мангану, олова, калійних солей, бариту, плавикового шпату.
На межі XX -XXI ст. в країні видобували нафту і газ, енергетичне та коксівне вугілля, руди урану, заліза, вольфрам у, міді, свинцю, цинку, олова, золота, срібла, берилію, а також неметалічні корисні копалини. Основна частина родовищ, що розробляються, зосереджена в гірських районах Аргентини. У 2005 р. частка гірничого сектора в загальному експорті продукції становить 4,5 %.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в університетах Буенос-Айреса, , , , а також у Вищій школі інженерів-нафтовиків при університеті м. Мендоса, в Нафтовому інституті компанії «YPF» в Буенос-Айресі, в Інституті геології та гірничої справи і в Школі гірничої справи провінції Жужуй.
Див. також
- Природа Аргентини,
- Корисні копалини Аргентини,
- Гірнича промисловість Аргентини,
- Геологія Аргентини,
- Економіка Аргентини.
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korinni zhiteli Argentini dobuvali zoloto ta sriblo na pivnichnomu shodi krayini zadovgo do yiyi zavoyuvannya u XVI st Zavojovniki yevropejci organizovuyut vidobutok dorogocinnih metaliv na rodovishah Z XVII st vidomi prirodni naftoproyavi ale vidobutok nafti pochinayetsya tilki v 1865 r v provinciyi Zhuzhuj prichomu v kinci XIX st d znachno aktivizuyetsya Z drugoyi polovini XIX st vidobuvayut rudi midi ta svincyu rodovisha ta in Na pochatku XX st pochinayut vidobuvati rudi vanadiyu olova volfram u borati marmur graniti gips slyudu kam yanu sil ta inshi U 1907 vidkrite velike rodovishe nafti Komodoro Rivadaviya provinciya Chubut ta zasnovana persha v Argentini ta Latinskij Americi derzhavna naftova kompaniya Vidobutok gazu rozpochato v 1922 r vugillya v 1939 r U kinci XX st rozvidani rodovisha nafti gazu vugillya rud uranu midi svincyu cinku beriliyu volfram u molibdenu zolota sribla zaliza manganu olova kalijnih solej baritu plavikovogo shpatu Na mezhi XX XXI st v krayini vidobuvali naftu i gaz energetichne ta koksivne vugillya rudi uranu zaliza volfram u midi svincyu cinku olova zolota sribla beriliyu a takozh nemetalichni korisni kopalini Osnovna chastina rodovish sho rozroblyayutsya zoseredzhena v girskih rajonah Argentini U 2005 r chastka girnichogo sektora v zagalnomu eksporti produkciyi stanovit 4 5 Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v universitetah Buenos Ajresa a takozh u Vishij shkoli inzheneriv naftovikiv pri universiteti m Mendosa v Naftovomu instituti kompaniyi YPF v Buenos Ajresi v Instituti geologiyi ta girnichoyi spravi i v Shkoli girnichoyi spravi provinciyi Zhuzhuj Div takozhPriroda Argentini Korisni kopalini Argentini Girnicha promislovist Argentini Geologiya Argentini Ekonomika Argentini Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s