Влас Мизинець | ||||
---|---|---|---|---|
Матчук Василь Володимирович | ||||
Ім'я при народженні | Матчук Василь Володимирович | |||
Псевдонім | Влас Мизинець | |||
Народився | 8 травня 1907 Запілля, Любомльський район, Волинська область | |||
Помер | 11 серпня 1943 (36 років) передмістя Любомля, Волинська область | |||
Громадянство | УРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет і публіцист, комуніст, учасник КПЗУ | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1926-1943 | |||
Жанр | вірш, новела, оповідання | |||
Magnum opus | за життя — «Виконати!» (1932); після смерті — «Червона корсетка» (1973) | |||
Партія | Комуністична партія Західної України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
| ||||
Влас Мизинець (справжнє ім'я — Матчук Василь Володимирович; * 8 травня 1907, Запілля, Любомльський район, Волинська область — † 11 серпня 1943, передмістя Любомля, Волинська область) — радянський український поет і публіцист, комуніст, учасник КПЗУ в Західній Україні.
11 серпня 1943 року після тортур розстріляний у передмісті Любомля.
Життєпис
Василь Володимирович Матчук народився 8 травня 1907 року в селі Запілля Любомльського району Волинської області в селянській сім'ї. Дворічне навчання в місцевій церковно-парафіяльній школі виробило у хлопця гарний каліграфічний почерк, розбудило жадобу знань. Перша світова війна, дійшовши до Любомля, змусила Матчуків, як і інших волинян, евакуюватися. Прихисток знайшли в Курській губернії. В Орловці Василь вже сам заробляв, працюючи писарчуком у місцевого мирового судді. В його бібліотеці він познайомився з класичними творами російської та української літератури: поезіями Пушкіна, Лермонтова, Шевченка, прозою Коцюбинського. У 1917 році Росію охопив Жовтневий переворот. Через два роки Матчуки вирушили додому, на Волинь, де теж не було спокою. Василь наймитував, 1926 року став членом КПЗУ. Писав новели, які можна вважати автобіографічними, поезії, в яких воздвигав «з заліза, цементу, граніту, будівлю світлу нового світу!».
Перші вірші надрукував 1928 року в журналі «Вікна», що виходив у Львові. Взяв для себе псевдонім Влас Мизинець. Вперше ув'язнений за комуністичну діяльність 1929 року, потім ще двічі побував за ґратами — у 1930 і 1935 році. Поліцейська справа 1935 року характеризує «товариша Власа» як «комуніста і вельми небезпечного елемента».
Друкувався в журналах «Сяйво», «Робітниця», (Харків), «Культура масс» (Москва), «Металеві дні» (Одеса), «Поступ» (Луцьк), «Українські щоденні вісті» (США), календарі «Книжка»; з 1932 року був співробітником «Вікон»; після розгрому журналу у 1934 році — в альманасі «Поцейбіч».
Журнал «Вікна» № 12 за 1930–1931 роки серед переможців конкурсу відзначив твір «Чудо» Власа Мизинця. В УРСР опублікував збірку оповідань «Виконати!» (Харків, 1932 рік). Належав до об'єднання «революційних» письменників Західної України . Був членом Спілки письменників України. Прислухався до порад колег з «Вікон», старших за досвідом — радянофілів Галана, Тудора, Бобинського, Козланюка.
З вересня 1939 року працював завучем у рідній школі в Запіллі, викладав літературу. В роки війни брав участь у підпільній боротьбі з нацистами. Знаходився у таборі для військовополонених в Холмі, з якого пізніше втік. Також Василь Матчук був зв'язковим партизанського табору в Любомлі. А 11 серпня 1943 року, після жахливих тортур у нацистській катівні, його розстріляли у передмісті Любомля.
Після розстрілу Власа Мизинця його твори входили до збірок «Революційні поети Західної України» (1958), «Червона корсетка» (1973). Збірка творів «Червона корсетка», укладена відомим літературознавцем Миколою Дубиною, й досі є найповнішою.
Джерела і посилання
- ДОУНБ імені Олени Пчілки. Стаття Наталії Пушкар «100 років від дня народження Власа Мизинця (1907—1943) — українського поета і публіциста»[недоступне посилання з червня 2019]
-
- «Письменники Радянської України», ст. 401. Бібліографічний довідник. Київ. Р. П. 1988 рік.
- Історична Волинь — Василь Володимирович Матчук (Влас Мизинець) [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Vlas MizinecMatchuk Vasil VolodimirovichIm ya pri narodzhenniMatchuk Vasil VolodimirovichPsevdonimVlas MizinecNarodivsya8 travnya 1907 1907 05 08 Zapillya Lyubomlskij rajon Volinska oblastPomer11 serpnya 1943 1943 08 11 36 rokiv peredmistya Lyubomlya Volinska oblastGromadyanstvoURSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet i publicist komunist uchasnik KPZUMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1926 1943Zhanrvirsh novela opovidannyaMagnum opusza zhittya Vikonati 1932 pislya smerti Chervona korsetka 1973 PartiyaKomunistichna partiya Zahidnoyi UkrayiniUchasniknimecko radyanska vijna Vlas Mizinec spravzhnye im ya Matchuk Vasil Volodimirovich 8 travnya 1907 Zapillya Lyubomlskij rajon Volinska oblast 11 serpnya 1943 peredmistya Lyubomlya Volinska oblast radyanskij ukrayinskij poet i publicist komunist uchasnik KPZU v Zahidnij Ukrayini 11 serpnya 1943 roku pislya tortur rozstrilyanij u peredmisti Lyubomlya ZhittyepisVasil Volodimirovich Matchuk narodivsya 8 travnya 1907 roku v seli Zapillya Lyubomlskogo rajonu Volinskoyi oblasti v selyanskij sim yi Dvorichne navchannya v miscevij cerkovno parafiyalnij shkoli virobilo u hlopcya garnij kaligrafichnij pocherk rozbudilo zhadobu znan Persha svitova vijna dijshovshi do Lyubomlya zmusila Matchukiv yak i inshih volinyan evakuyuvatisya Prihistok znajshli v Kurskij guberniyi V Orlovci Vasil vzhe sam zaroblyav pracyuyuchi pisarchukom u miscevogo mirovogo suddi V jogo biblioteci vin poznajomivsya z klasichnimi tvorami rosijskoyi ta ukrayinskoyi literaturi poeziyami Pushkina Lermontova Shevchenka prozoyu Kocyubinskogo U 1917 roci Rosiyu ohopiv Zhovtnevij perevorot Cherez dva roki Matchuki virushili dodomu na Volin de tezh ne bulo spokoyu Vasil najmituvav 1926 roku stav chlenom KPZU Pisav noveli yaki mozhna vvazhati avtobiografichnimi poeziyi v yakih vozdvigav z zaliza cementu granitu budivlyu svitlu novogo svitu Pershi virshi nadrukuvav 1928 roku v zhurnali Vikna sho vihodiv u Lvovi Vzyav dlya sebe psevdonim Vlas Mizinec Vpershe uv yaznenij za komunistichnu diyalnist 1929 roku potim she dvichi pobuvav za gratami u 1930 i 1935 roci Policejska sprava 1935 roku harakterizuye tovarisha Vlasa yak komunista i velmi nebezpechnogo elementa Drukuvavsya v zhurnalah Syajvo Robitnicya Harkiv Kultura mass Moskva Metalevi dni Odesa Postup Luck Ukrayinski shodenni visti SShA kalendari Knizhka z 1932 roku buv spivrobitnikom Vikon pislya rozgromu zhurnalu u 1934 roci v almanasi Pocejbich Zhurnal Vikna 12 za 1930 1931 roki sered peremozhciv konkursu vidznachiv tvir Chudo Vlasa Mizincya V URSR opublikuvav zbirku opovidan Vikonati Harkiv 1932 rik Nalezhav do ob yednannya revolyucijnih pismennikiv Zahidnoyi Ukrayini Buv chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini Prisluhavsya do porad koleg z Vikon starshih za dosvidom radyanofiliv Galana Tudora Bobinskogo Kozlanyuka Z veresnya 1939 roku pracyuvav zavuchem u ridnij shkoli v Zapilli vikladav literaturu V roki vijni brav uchast u pidpilnij borotbi z nacistami Znahodivsya u tabori dlya vijskovopolonenih v Holmi z yakogo piznishe vtik Takozh Vasil Matchuk buv zv yazkovim partizanskogo taboru v Lyubomli A 11 serpnya 1943 roku pislya zhahlivih tortur u nacistskij kativni jogo rozstrilyali u peredmisti Lyubomlya Pislya rozstrilu Vlasa Mizincya jogo tvori vhodili do zbirok Revolyucijni poeti Zahidnoyi Ukrayini 1958 Chervona korsetka 1973 Zbirka tvoriv Chervona korsetka ukladena vidomim literaturoznavcem Mikoloyu Dubinoyu j dosi ye najpovnishoyu Dzherela i posilannyaDOUNB imeni Oleni Pchilki Stattya Nataliyi Pushkar 100 rokiv vid dnya narodzhennya Vlasa Mizincya 1907 1943 ukrayinskogo poeta i publicista nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini st 401 Bibliografichnij dovidnik Kiyiv R P 1988 rik Istorichna Volin Vasil Volodimirovich Matchuk Vlas Mizinec 24 travnya 2015 u Wayback Machine