Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Самуїлович Беринський ((14 квітня 1946, Каушани — 12 березня 1998, Москва)) — радянський і російський композитор, музикознавець та музичний критик.
| Беринський Сергій Самуїлович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 14 квітня 1946 |
| Місце народження | Каушани, Молдова |
| Дата смерті | 12 березня 1998 (51 рік) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | композитор |
| Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних |
Життєпис
Сергій Беринський народився 1946 року в селищі Каушани (тепер райцентр Каушанського району Молдови) . Дитинство провів у Кишиневі, з 1955 року навчався у музичній школі в Сталіно за класом скрипки, з 1970 року — у Державному музично-педагогічному інституті імені Гнесіних .
Після закінчення інституту Сергій Беринський вирішив не повертатися до Молдавії і залишився жити в Москві, працюючи переважно як музичний педагог і композитор. Працював у кіно, написав музику для кінофільмів « », « Горобець на льоду», «Скарби Ермітажу», « Санітарна зона», « Дамський кравець» тощо. Займався музичною журналістикою, викладав, серед його учнів — Марина Шмотова, Борис Філановський та ін. Крім того, товариськість натури та темперамент підштовхнули Беринського до активної участі у неформальній педагогічно-просвітницькій діяльності. У 1987 році він організував у Москві музичний клуб, основною метою якої було створити своєрідну «лабораторію композиторської творчості для музики всіх напрямків». Водночас він керував семінаром молодих композиторів у Будинку творчості «Іваново» та вів постійну колонку спілкування з колегами-композиторами у журналі « Музична академія». Яскравість особистості та неформальність творчого підходу Сергія Беринського в один голос відзначали майже всі колеги, які його знали: як прихильники, так і противники.
«…<можливість виконати твір представилася> на початку 1995-го року в концерті „Клубу Сергія Беринського“ в (музичній вітальні будинку Шувалової) (при Гнесінському інституті). Жанр цього клубу — концертно-розмовний, тому насмішливий та в'їдливий Беринський влаштував мені справжній іспит, безпардонно катуючи при всій чесній публіці — а чому така назва?, а що вона виражає і відображає?, а може за ним стоять якісь життєві колізії?, і далі в такому дусі…»— (, «Автомонография»)
Музичний клуб Сергія Беринського продовжував діяти і після смерті свого засновника — аж до початку 2010-х років.
Пам'яті Сергія Беринського присвячена повість Анатолія Гаврилова «Берлінська флейта» (2002).
Родина
- Старший брат — поет Лев Беринський. Молодша сестра, Сіма Самуїлівна, віолончелістка, педагог.
- Дружина — музичний педагог Елла Володимирівна Беринська.
- Доньки — скрипалька Юлія Беринська та флейтистка Майя Беринська.
Деякі твори
- «Жменька піску», вокальний зошит для [тенор]]а, флейти та фортепіано на вірші І.Такубоку (1972)
- Концерт № 1 для віолончелі з оркестром (1975)
- «Чорний любир», шість пісень для сопрано та фортепіано на вірші В. Хлєбникова (1976)
- Концерт для флейти з камерним оркестром (1977)
- Кантата «Каміння Треблінки» для хору, солістів та оркестру на вірші Арона Вергеліса (їдиш, 1977)
- Концерт-каприччіо для струнного оркестру та бас-гітари (1979)
- Реквієм пам'яті Януша Корчака (1979)
- Концерт для гобою з камерним оркестром (1981)
- «Пісні томлення Махтумкулі» для контральто, віолончелі та фортепіано (1982)
- Симфонія № 1 «До Орфею» для сопрано, тенора, басу та великого симфонічного оркестру на вірші Р. М. Рільке (1983)
- Три сонети Шекспіра для хору a capella (1984)
- Соната-партиту для віолончелі соло (1985)
- Соната-партита a la barocco для органу (1985)
- Концерт № 2 для віолончелі з оркестром (1986)
- Концерт для сопрано з оркестром сіль мажор (1988)
- «Дзвони Варшави», соната-фантазія для підготовленого фортепіано (1988)
- Концерт для кларнету, 12 струнних, підготовленого фортепіано та клавесину (1989)
- «Also sprach Zarathustra», партита для органу (1990), для баяна (1990)
- «II dolce dolore» для віолончелі та баяна (1990)
- «Сльози геральдичної душі», 10 віршів для тенора, рояля та художнього свисту (1991)
- Концерт-поема «Радосні ігри» для флейти та камерного оркестру (1991)
- «У садах та виноградниках», поема-містерія для флейти, фортепіано та віолончелі (1992)
- Симфонія № 2 для великого симфонічного оркестру з солюючим альтом і фортепіано (1992)
- «Miserere» для сопрано, фортепіано та баяна (1993)
- Симфонія № 3 для баяна з оркестром (1994)
- «Ревізор», скотч-опера за сюжетом Гоголя (1994)
- «Псалми Давида — Царя Юдейського» для 4 віолончелів (1994)
- «Buffo infernale», концерт для фаготу з оркестром (1995)
- «Морський пейзаж (марина на кшталт Моне)»", поема для скрипки і баяна (1996)
- Симфонія № 4 «Пам'яті друзів, що пішли» (1996)
- «Подвійний портрет», каприччіо для скрипки та флейти (1997)
- Струнний квартет № 3 (1997)
Фільмографія
- 1982 —
- 1983 — Горобець на льоду
- 1987 — Будинок із привидами
- 1990 — Санітарна зона
- 1990 — Дамський кравець
- Скарби Ермітажу (документальний)
Примітки
- Лев Беринский «Брат мой, улыбки сияющей стон...». оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 8 липня 2019.
- Виктор Екимовский. «Автомонография». — второе. — М.: Музиздат, 2008. — С. 235. — 480 с. — 500 экз. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Samuyilovich Berinskij 14 kvitnya 1946 1946 04 14 Kaushani 12 bereznya 1998 1998 03 12 Moskva radyanskij i rosijskij kompozitor muzikoznavec ta muzichnij kritik Berinskij Sergij SamuyilovichOsnovna informaciyaData narodzhennya14 kvitnya 1946 1946 04 14 Misce narodzhennyaKaushani MoldovaData smerti12 bereznya 1998 1998 03 12 51 rik Misce smertiMoskva RosiyaGromadyanstvoSRSR i RosiyaProfesiyikompozitorOsvitaRosijska akademiya muziki imeni Gnesinih U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berinskij ZhittyepisSergij Berinskij narodivsya 1946 roku v selishi Kaushani teper rajcentr Kaushanskogo rajonu Moldovi Ditinstvo proviv u Kishinevi z 1955 roku navchavsya u muzichnij shkoli v Stalino za klasom skripki z 1970 roku u Derzhavnomu muzichno pedagogichnomu instituti imeni Gnesinih Pislya zakinchennya institutu Sergij Berinskij virishiv ne povertatisya do Moldaviyi i zalishivsya zhiti v Moskvi pracyuyuchi perevazhno yak muzichnij pedagog i kompozitor Pracyuvav u kino napisav muziku dlya kinofilmiv Gorobec na lodu Skarbi Ermitazhu Sanitarna zona Damskij kravec tosho Zajmavsya muzichnoyu zhurnalistikoyu vikladav sered jogo uchniv Marina Shmotova Boris Filanovskij ta in Krim togo tovariskist naturi ta temperament pidshtovhnuli Berinskogo do aktivnoyi uchasti u neformalnij pedagogichno prosvitnickij diyalnosti U 1987 roci vin organizuvav u Moskvi muzichnij klub osnovnoyu metoyu yakoyi bulo stvoriti svoyeridnu laboratoriyu kompozitorskoyi tvorchosti dlya muziki vsih napryamkiv Vodnochas vin keruvav seminarom molodih kompozitoriv u Budinku tvorchosti Ivanovo ta viv postijnu kolonku spilkuvannya z kolegami kompozitorami u zhurnali Muzichna akademiya Yaskravist osobistosti ta neformalnist tvorchogo pidhodu Sergiya Berinskogo v odin golos vidznachali majzhe vsi kolegi yaki jogo znali yak prihilniki tak i protivniki lt mozhlivist vikonati tvir predstavilasya gt na pochatku 1995 go roku v koncerti Klubu Sergiya Berinskogo v muzichnij vitalni budinku Shuvalovoyi pri Gnesinskomu instituti Zhanr cogo klubu koncertno rozmovnij tomu nasmishlivij ta v yidlivij Berinskij vlashtuvav meni spravzhnij ispit bezpardonno katuyuchi pri vsij chesnij publici a chomu taka nazva a sho vona virazhaye i vidobrazhaye a mozhe za nim stoyat yakis zhittyevi koliziyi i dali v takomu dusi Avtomonografiya Muzichnij klub Sergiya Berinskogo prodovzhuvav diyati i pislya smerti svogo zasnovnika azh do pochatku 2010 h rokiv Pam yati Sergiya Berinskogo prisvyachena povist Anatoliya Gavrilova Berlinska flejta 2002 RodinaStarshij brat poet Lev Berinskij Molodsha sestra Sima Samuyilivna violonchelistka pedagog Druzhina muzichnij pedagog Ella Volodimirivna Berinska Donki skripalka Yuliya Berinska ta flejtistka Majya Berinska Deyaki tvori Zhmenka pisku vokalnij zoshit dlya tenor a flejti ta fortepiano na virshi I Takuboku 1972 Koncert 1 dlya violoncheli z orkestrom 1975 Chornij lyubir shist pisen dlya soprano ta fortepiano na virshi V Hlyebnikova 1976 Koncert dlya flejti z kamernim orkestrom 1977 Kantata Kaminnya Treblinki dlya horu solistiv ta orkestru na virshi Arona Vergelisa yidish 1977 Koncert kaprichchio dlya strunnogo orkestru ta bas gitari 1979 Rekviyem pam yati Yanusha Korchaka 1979 Koncert dlya goboyu z kamernim orkestrom 1981 Pisni tomlennya Mahtumkuli dlya kontralto violoncheli ta fortepiano 1982 Simfoniya 1 Do Orfeyu dlya soprano tenora basu ta velikogo simfonichnogo orkestru na virshi R M Rilke 1983 Tri soneti Shekspira dlya horu a capella 1984 Sonata partitu dlya violoncheli solo 1985 Sonata partita a la barocco dlya organu 1985 Koncert 2 dlya violoncheli z orkestrom 1986 Koncert dlya soprano z orkestrom sil mazhor 1988 Dzvoni Varshavi sonata fantaziya dlya pidgotovlenogo fortepiano 1988 Koncert dlya klarnetu 12 strunnih pidgotovlenogo fortepiano ta klavesinu 1989 Also sprach Zarathustra partita dlya organu 1990 dlya bayana 1990 II dolce dolore dlya violoncheli ta bayana 1990 Slozi geraldichnoyi dushi 10 virshiv dlya tenora royalya ta hudozhnogo svistu 1991 Koncert poema Radosni igri dlya flejti ta kamernogo orkestru 1991 U sadah ta vinogradnikah poema misteriya dlya flejti fortepiano ta violoncheli 1992 Simfoniya 2 dlya velikogo simfonichnogo orkestru z solyuyuchim altom i fortepiano 1992 Miserere dlya soprano fortepiano ta bayana 1993 Simfoniya 3 dlya bayana z orkestrom 1994 Revizor skotch opera za syuzhetom Gogolya 1994 Psalmi Davida Carya Yudejskogo dlya 4 violoncheliv 1994 Buffo infernale koncert dlya fagotu z orkestrom 1995 Morskij pejzazh marina na kshtalt Mone poema dlya skripki i bayana 1996 Simfoniya 4 Pam yati druziv sho pishli 1996 Podvijnij portret kaprichchio dlya skripki ta flejti 1997 Strunnij kvartet 3 1997 Filmografiya1982 1983 Gorobec na lodu 1987 Budinok iz prividami 1990 Sanitarna zona 1990 Damskij kravec Skarbi Ermitazhu dokumentalnij PrimitkiLev Berinskij Brat moj ulybki siyayushej ston originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 8 lipnya 2019 Viktor Ekimovskij Avtomonografiya vtoroe M Muzizdat 2008 S 235 480 s 500 ekz ISBN 978 5 904082 04 8 Posilannya 1 angl 2 angl