Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ян Лям | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Jan Lam | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ян Павел Фердинанд Лям | |||
| Псевдонім | J.L., N.M., Mikołaj Płot z przydomkiem siekierka і X.Y. braciszek jezuicki | |||
| Народився | 16 січня 1838 Станиславів (тепер Івано-Франківськ) | |||
| Помер | 3 серпня 1886 (48 років) Львів, Австро-Угорщина | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина | |||
| Національність | поляк | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, педагог | |||
| Сфера роботи | журналістика[1] і d[1] | |||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Мова творів | польська | |||
| Жанр | сатирична проза | |||
| Magnum opus | Q11743762? | |||
| Членство | d | |||
| Брати, сестри | Q114290241? | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 | |||
| | ||||
 Ян Лям у Вікісховищі | ||||
Ян Павел Фердинанд Лям (пол. Jan Paweł Ferdynand Lam, 16 січня 1838, Станиславів — 3 серпня 1886, Львів) — польський письменник-сатирик німецького походження, журналіст та педагог.
Біографія
Ян Лям народився в колишньому Станиславові (нині — Івано-Франківськ) у сім'ї урядника, який переселився сюди з Моравії. Його батько, німець Конрад Лям був комісаром скарбниці, який близько 1820 року прибув до Моравії з міста Ганау і був вимушений у 1831 році перебратися до Галичини після того, як там почалася церковна реакція та утиски щодо католиків. Натомість, його мати, Йоанна Зьолецька була полькою і намагалася прищепити сину любов до Польщі.
Певний час після народження Яна батько мешкав у Нарілі та Бучачі, де познайомився з власниками навколишніх будинків, зокрема, колишнім редактором журналу . У цих галицьких містечках Ян перебував під час весни народів 1848—1849 років.
Спочатку Яна навчала мати, яка прищеплювала йому палку любов до рідного краю, велику набожність та гонор. Саме протекція та материнське бажання спонукало Йоанну віднайти для малого сина церковно-навчальний заклад і вона у 1852 році (за іншими даними, навчався у гімназії лише рік) відправила сина до Бучацької гімназії при монастирі оо. василіян, яку той успішно закінчив. У 1855 році вступив до Львівського університету на філософський факультет, який закінчив у 1859 році.
І одразу ж після випуску в Яна почалися життєві «університети». Спершу це була участь в Італійській військовій кампанії (на боці цісаревича) — там Ян здобув неоцінений досвід виживання та побачив світ. По поверненню звідти, 1850 року, Ян змушений був заробляти собі на хліб приватним учителюванням, та водночас почав себе пробувати у чиновницькій та літературній сферах. Але чиновницька рутина не припала йому до душі й він зупинився на літературі (і не покидаючи приватне учителювання). В середині 1850-х років він написав кілька цікавих поетичних творів, які припали до душі літературній спільноті, тому згодом Ян отримав запрошення ввійти до складу кількох газетних редколегій. Як доволі грамотна, з вченим ступенем, молода особа, Ян був дуже затребуваний (на той час у Львові — бізнес та культурній столиці Польщі, постійно відкривалися газети, а на більш як 30 друкарнях — видруковувалися численні епістолярні витвори, як літераторів, так і графоманів). Редагуючи різні видання на теренах Галичини, він не цурався інших робіт (канцеляриста в графа, учителювання), які потім стали йому в пригоді при написанні його творів.
Черговою, та визначальною, віхою у його житті стало антиросійське повстання 1863—1864, яке відбулося на теренах Польщі, коли поляки повстали, потерпаючи від гніту російського царату. Відчуваючи себе поляком та маючи військовий досвід Ян нелегально перетнув кордон та примкнув до повстанців. Як досвідчений військовик, він у ранзі капітана суттєво приклався до збройної борні поляків й декотрі його військові звитяги стали відомі навіть в цісарській Австрії. Тому опісля того, як повстання захлинулося в крові, пролитої царськими карателями, Ян у 1864 році повернувся до Львова, але негайно був заарештований й змушений був відсидіти два роки в казематах. Такі ратні та суспільні звитяги надали Яну Ляму ще більшої поваги та авторитету в Станиславі, Львові, та й загалом в Галичині (куди хлинули потоки поляків-біженців, які рятувалися від царського гніту — нагадаймо, що Польща тоді була поділена між Австрійською та Російською імперіями і більшість її території, з Варшавою, була у складі Росії.
У 1865 році мешкав у містечку Козова, селі Вікторівка (маєток тестя).
Ян Лам помер 3 серпня 1886 року та 6 серпня був похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 56).
Творчий доробок
- 1856 — «Завихост» (пол. Zawichost) — історична поема;
- 1861 — «Марш Соколів» (пол. Marsz Sokołów) — гімн Польського гімнастичного товариства «Сокул»;
- 1869 — «Хроніки львівські» (пол. Kroniki lwowskie) — історична розвідка;
- 1869 — «Панна Емілія: Великий світ Цапович» (пол. Wielki świat Capowic) — сатирична повість;
- «Обід у Пана Йонеса» (пол. Obiadek u Pana Jonesa) — сатиричне оповідання;
- «Бал у графства» (пол. Bal u hrabstwa) — сатиричне оповідання;
- «Якби не той заєць» (пол. Gdyby nie ten zając!) — сатиричне оповідання;
- 1869 — «Пан комісар воєнний» (пол. Pan komisarz wojenny) — сатиричне оповідання;
- «Екстаза в Клекотові» (пол. Ekstaza w Klekotowie) — сатиричне оповідання;
- «Мандрівки пана Мацея» (пол. Wędrówki Pana Macieja) — сатиричне оповідання;
- «Польське щастя» (пол. Polskie szczęście) — сатиричне оповідання;
- «Скляний чоловік» (пол. Szklanny człowiek) — сатирична повість;
- «Автобіографія Яна Лама» (пол. Autobiografia J. Lama) — автобіографія;
- «Список у Бедфорд Ров» (пол. Spisek w Bedford Row) — сатирична повість;
- «Старожитній Звенигород і „Ячмінне поле“» (пол. Starożytny Dźwinogród i «Rożne Pole») — історична розвідка;
- 1880 — «Студія сеймова» (пол. Studia sejmowe);
- 1870 — «Королевич у Галичині» (пол. Koroniarz w Galicji) — сатирична повість;
- 1873 — «Голови до золота» (пол. Głowy do pozłoty) — сатирична повість;
- 1876 — «Ідеалісти» (пол. Idealiści) — сатирична повість;
- 1881— «Дивні кар'єри» (пол. Dziwne kariery) — сатирична повість.
Вшанування
У квітні 1938 року, з нагоди столітнього ювілею від дня народження Яна Ляма, на фасаді будинку при вулиці Баторія (нині — Вулиця Князя Романа), 38, де він мешкав та помер встановлена пам'ятна таблиця. Збереглася дотепер.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Нерідко можна зустріти неправильний варіант перекладу його прізвища — Лам.
- Дуда І., Ткачов С., Ханас В. Лям Ян… — С. 418—419.
- Frybes S. Lam Jan Paweł Ferdynand… — S. 417.
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 238. — .
- Lwów uczci pamiąć Jana Lama [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. — nr 286. — 1937. — 17 grudnia. — S. 2. (пол.)
- Jak Lwów uczci pamiąć Lama [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska. — nr 288. — 1937. — 19 grudnia. — S. 2. (пол.)
Література
- Дуда І., Ткачов С., Ханас В. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418—419. — .
- Filip G. Gry językowe Jana Lama. — Rzeszów: Wydaw. Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — 282 s. — . (пол.)
- Frybes S. Lam Jan Paweł Ferdynand // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 417—419. (пол.)
Посилання
- Письменники Прикарпаття: Ян Лам (біографія) [ 5 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Autobiografia J. Lama [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Yan Lyampol Jan LamIm ya pri narodzhenniYan Pavel Ferdinand LyamPsevdonimJ L N M Mikolaj Plot z przydomkiem siekierka i X Y braciszek jezuickiNarodivsya16 sichnya 1838 1838 01 16 Stanislaviv teper Ivano Frankivsk Pomer3 serpnya 1886 1886 08 03 48 rokiv Lviv Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistpolyakDiyalnistzhurnalist pismennik pedagogSfera robotizhurnalistika 1 i d 1 Alma materLNU im I FrankaMova tvorivpolskaZhanrsatirichna prozaMagnum opusQ11743762 ChlenstvodBrati sestriQ114290241 AvtografUchasnikPolske povstannya 1863 1864 Yan Lyam u Vikishovishi Yan Pavel Ferdinand Lyam pol Jan Pawel Ferdynand Lam 16 sichnya 1838 Stanislaviv 3 serpnya 1886 Lviv polskij pismennik satirik nimeckogo pohodzhennya zhurnalist ta pedagog BiografiyaYan Lyam narodivsya v kolishnomu Stanislavovi nini Ivano Frankivsk u sim yi uryadnika yakij pereselivsya syudi z Moraviyi Jogo batko nimec Konrad Lyam buv komisarom skarbnici yakij blizko 1820 roku pribuv do Moraviyi z mista Ganau i buv vimushenij u 1831 roci perebratisya do Galichini pislya togo yak tam pochalasya cerkovna reakciya ta utiski shodo katolikiv Natomist jogo mati Joanna Zolecka bula polkoyu i namagalasya prishepiti sinu lyubov do Polshi Pevnij chas pislya narodzhennya Yana batko meshkav u Narili ta Buchachi de poznajomivsya z vlasnikami navkolishnih budinkiv zokrema kolishnim redaktorom zhurnalu U cih galickih mistechkah Yan perebuvav pid chas vesni narodiv 1848 1849 rokiv Spochatku Yana navchala mati yaka prisheplyuvala jomu palku lyubov do ridnogo krayu veliku nabozhnist ta gonor Same protekciya ta materinske bazhannya sponukalo Joannu vidnajti dlya malogo sina cerkovno navchalnij zaklad i vona u 1852 roci za inshimi danimi navchavsya u gimnaziyi lishe rik vidpravila sina do Buchackoyi gimnaziyi pri monastiri oo vasiliyan yaku toj uspishno zakinchiv U 1855 roci vstupiv do Lvivskogo universitetu na filosofskij fakultet yakij zakinchiv u 1859 roci I odrazu zh pislya vipusku v Yana pochalisya zhittyevi universiteti Spershu ce bula uchast v Italijskij vijskovij kampaniyi na boci cisarevicha tam Yan zdobuv neocinenij dosvid vizhivannya ta pobachiv svit Po povernennyu zvidti 1850 roku Yan zmushenij buv zaroblyati sobi na hlib privatnim uchitelyuvannyam ta vodnochas pochav sebe probuvati u chinovnickij ta literaturnij sferah Ale chinovnicka rutina ne pripala jomu do dushi j vin zupinivsya na literaturi i ne pokidayuchi privatne uchitelyuvannya V seredini 1850 h rokiv vin napisav kilka cikavih poetichnih tvoriv yaki pripali do dushi literaturnij spilnoti tomu zgodom Yan otrimav zaproshennya vvijti do skladu kilkoh gazetnih redkolegij Yak dovoli gramotna z vchenim stupenem moloda osoba Yan buv duzhe zatrebuvanij na toj chas u Lvovi biznes ta kulturnij stolici Polshi postijno vidkrivalisya gazeti a na bilsh yak 30 drukarnyah vidrukovuvalisya chislenni epistolyarni vitvori yak literatoriv tak i grafomaniv Redaguyuchi rizni vidannya na terenah Galichini vin ne curavsya inshih robit kancelyarista v grafa uchitelyuvannya yaki potim stali jomu v prigodi pri napisanni jogo tvoriv Chergovoyu ta viznachalnoyu vihoyu u jogo zhitti stalo antirosijske povstannya 1863 1864 yake vidbulosya na terenah Polshi koli polyaki povstali poterpayuchi vid gnitu rosijskogo caratu Vidchuvayuchi sebe polyakom ta mayuchi vijskovij dosvid Yan nelegalno peretnuv kordon ta primknuv do povstanciv Yak dosvidchenij vijskovik vin u ranzi kapitana suttyevo priklavsya do zbrojnoyi borni polyakiv j dekotri jogo vijskovi zvityagi stali vidomi navit v cisarskij Avstriyi Tomu opislya togo yak povstannya zahlinulosya v krovi prolitoyi carskimi karatelyami Yan u 1864 roci povernuvsya do Lvova ale negajno buv zaareshtovanij j zmushenij buv vidsiditi dva roki v kazematah Taki ratni ta suspilni zvityagi nadali Yanu Lyamu she bilshoyi povagi ta avtoritetu v Stanislavi Lvovi ta j zagalom v Galichini kudi hlinuli potoki polyakiv bizhenciv yaki ryatuvalisya vid carskogo gnitu nagadajmo sho Polsha todi bula podilena mizh Avstrijskoyu ta Rosijskoyu imperiyami i bilshist yiyi teritoriyi z Varshavoyu bula u skladi Rosiyi U 1865 roci meshkav u mistechku Kozova seli Viktorivka mayetok testya Yan Lam pomer 3 serpnya 1886 roku ta 6 serpnya buv pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari pole 56 Tvorchij dorobok1856 Zavihost pol Zawichost istorichna poema 1861 Marsh Sokoliv pol Marsz Sokolow gimn Polskogo gimnastichnogo tovaristva Sokul 1869 Hroniki lvivski pol Kroniki lwowskie istorichna rozvidka 1869 Panna Emiliya Velikij svit Capovich pol Wielki swiat Capowic satirichna povist Obid u Pana Jonesa pol Obiadek u Pana Jonesa satirichne opovidannya Bal u grafstva pol Bal u hrabstwa satirichne opovidannya Yakbi ne toj zayec pol Gdyby nie ten zajac satirichne opovidannya 1869 Pan komisar voyennij pol Pan komisarz wojenny satirichne opovidannya Ekstaza v Klekotovi pol Ekstaza w Klekotowie satirichne opovidannya Mandrivki pana Maceya pol Wedrowki Pana Macieja satirichne opovidannya Polske shastya pol Polskie szczescie satirichne opovidannya Sklyanij cholovik pol Szklanny czlowiek satirichna povist Avtobiografiya Yana Lama pol Autobiografia J Lama avtobiografiya Spisok u Bedford Rov pol Spisek w Bedford Row satirichna povist Starozhitnij Zvenigorod i Yachminne pole pol Starozytny Dzwinogrod i Rozne Pole istorichna rozvidka 1880 Studiya sejmova pol Studia sejmowe 1870 Korolevich u Galichini pol Koroniarz w Galicji satirichna povist 1873 Golovi do zolota pol Glowy do pozloty satirichna povist 1876 Idealisti pol Idealisci satirichna povist 1881 Divni kar yeri pol Dziwne kariery satirichna povist VshanuvannyaU kvitni 1938 roku z nagodi stolitnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya Yana Lyama na fasadi budinku pri vulici Batoriya nini Vulicya Knyazya Romana 38 de vin meshkav ta pomer vstanovlena pam yatna tablicya Zbereglasya doteper PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Neridko mozhna zustriti nepravilnij variant perekladu jogo prizvisha Lam Duda I Tkachov S Hanas V Lyam Yan S 418 419 Frybes S Lam Jan Pawel Ferdynand S 417 Zagajska R Viter v doloni Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 S 238 ISBN 978 617 629 367 5 Lwow uczci pamiac Jana Lama 8 travnya 2021 u Wayback Machine Gazeta Lwowska nr 286 1937 17 grudnia S 2 pol Jak Lwow uczci pamiac Lama 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Gazeta Lwowska nr 288 1937 19 grudnia S 2 pol LiteraturaDuda I Tkachov S Hanas V Lyam Yan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 418 419 ISBN 966 528 199 2 Filip G Gry jezykowe Jana Lama Rzeszow Wydaw Uniwersytetu Rzeszowskiego 2003 282 s ISBN 83 7338 122 8 pol Frybes S Lam Jan Pawel Ferdynand Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 T XVI 3 Zeszyt 70 S 417 419 pol PosilannyaPismenniki Prikarpattya Yan Lam biografiya 5 serpnya 2021 u Wayback Machine Autobiografia J Lama 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine pol