Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марсе ль Мосс фр Marcel Mauss нар 10 травня 1872 Епіналь Вогези пом 10 лютого 1950 Париж французький етнолог і соціолог

Марсель Мос

Марсель Мос

Марсе́ль Мосс (фр. Marcel Mauss; нар. 10 травня 1872, Епіналь, Вогези — пом. 10 лютого 1950, Париж) — французький етнолог і соціолог, племінник і учень Еміля Дюркгейма; вважається «батьком французької антропології». Мосс суттєво вплинув на засновника структурної антропології Клода Леві-Стросса.

Марсель Мосс
фр. Marcel Mauss
image
Народився10 травня 1872(1872-05-10)[1][2][…]
Епіналь[4]
Помер10 лютого 1950(1950-02-10)[4][2][…] (77 років)
Париж, Франція[4]
ПохованняБаньє (цвинтар)
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, соціолог, етнолог, антрополог, професор, філософ
Alma materУніверситет Бордо
Галузьантропологія, соціологія
ЗакладКолеж де Франс[5]
Практична школа вищих досліджень
Посадапрезидент
Науковий ступіньдокторський ступінь[6]
Вчителіd і Еміль Дюркгайм
Відомі учніАндре Леруа-Гуран
Аспіранти, докторантиАндре Леруа-Гуран
ПартіяФранцузька секція робітничого інтернаціоналу
РодичіЕміль Дюркгайм
Автографimage
image Марсель Мосс у Вікісховищі

Життєпис

Марсель Мосс народився у місті Епіналь у 1872 р. Його батько Герсон кількома роками раніше одружився з Розін Дюркгейм, старшою сестрою Еміля Дюркгейма. Пізніше, Еміль Дюркгейм, який був на 14 років старший за Марселя Мосса, зіграє важливу роль у його кар'єрі.

З 1890 Мосс вивчає філософію у Бордо, де викладає Еміль Дюркгейм, звідки він випускається у 1895. Замість того, щоб обрати звичайний шлях і залишитися працювати викладачем у Бордо, Мосс відмовляється від цієї посади і від'їжджає до Парижу, аби прослухати курс в École pratique des hautes études (l'EPHE). Він вивчає іноземні мови (в тому числі санскрит), релігійні науки з метою збору матеріалів, необхідних для докторської дисертації на тему молитви. Серед його викладачів були (Léon Marillier,), Антуан Мейє (Antoine Meillet), (Louis Finot), (Sylvain Levi). У l'EPHE він зустрічає кілька майбутніх членів дюркгеймівського кола, з деякими з яких він стане справжніми друзями ( (Henri Hubert), (Robert Hertz)). У 1901 р. його обирають завідувачем кафедри історії релігій нецивілізованих народів. Саме в цей час його роботи починають набувати тих якостей, завдяки яким сьогодні ми можемо назвати їх антропологічними.

У 1901 Мосс приєднується до команди журналу «Соціологічний Річник» (L'Année Sociologique,), якому він віддавав усе «усе найкраще від себе»; журнал був заснований Емілем Дюркгеймом. Будучи членом цією команди, Мосс, під впливом Жана Жореса, зацікавився соціалізмом. Він був дуже активним у справі Дрейфуса. Допомагав видавати такі ліві видання, як , l'Humanité, .

1920 року відвідав радянську Росію, після чого написав соціологічний аналіз більшовизму.

У 1925 Мосс разом з Люсьєном Леві-Брюлем (Lucien Lévy-Bruhl) та (Paul Rivet) засновує . У 1928 він бере участь у проекті створення міжнародного університету в Давосі разом з іншими вченими з Франції та Німеччини. У 1931 отримує місце у Collège de France.

Роки Першої світової війни були руйнівними для Мосса. Багато хто з його друзів і колег загинули на війні, Дюркгейм помер не задовго до її кінця. Повоєнні роки були важкими для Мосса політично. Дюркгейм вніс зміни в шкільні програми по всій Франції, і після його смерті почалися гоніння на його студентів. Він активно боровся з антисемітизмом і расовою політикою до і після Другої світової війни. Марсель Мосс помер у 1950 р. у Парижі.

Основні ідеї

Будучи прихильником теорії Дюркгейма в цілому, Мосс переглянув деякі її положення. Він фактично відмовляється від різкого Дюркгейма, прагнучи деякою мірою поєднати соціологію і психологію. На відміну від Е. Дюркгейма, який розглядав людину як двоїсту істоту, яка втілює і індивідуальну і домінуючу над нею соціальну реальність, Мосс формулює поняття про «тотальну» (цілісну людину) у єдності його біологічних, психічних і соціальних рис. Він робить акцент на системно-структурному розгляді .

Праці Мосса присвячені, здебільшого, дослідженню різних сторін життя архаїчних суспільств. Мосс висунув ідею «тотальних соціальних фактів», з яких витікає установка на комплексне дослідження соціальних фактів і виявлення найфундаментальніших з них у конкретних соціальних системах; ці факти є одночасно економічними, юридичними, релігійними, естетичними тощо. Ця ідея здійснила вплив на Г. Д. Гуревича і Клода Леві-Стросса.

Мосс зробив величезний вклад у розвиток соціології тіла. Він показує, що тіло можна розглядати з соціологічної точки зору. У своїй статті «Техніка тіла» демонструє, що способи використання тіла змінюються залежно від віку, статі, культури, до якої належить людина. Завдяки твердженню, що тіло як вищою мірою біологічна цілісність соціально використовується по-різному, і цим відкривається шлях до нової соціології. Адже таким чином, соціолог вперше розглядає тіло як мікрокосм суспільства.

Мосс ввів поняття «габітус» — це система набутих диспозицій, яка породжує і структурує практику агента і його уявлення. Це вплинуло на П'єра Бурдьє, який приділив багато уваги цьому питанню.

У статті «Обов'язковий вияв почуттів» Мосс показує, що навіть почуття можуть бути предметом соціологічного аналізу, адже вони виражають не обов'язково настрої окремої особи, а часто є поведінкою, приписаною суспільством. Почуття також неоднакові в різних культурах. Соціологічний підхід дає змогу побачити, що почуття є свого роду мовою.

Новаторською є праця «Категорія людського розуму: поняття особи, поняття себе», яка закладає основи вивчення індивідуалізму.

Нарис про дар

Цей твір Мосса можна вважати квінтесенцією всієї його наукової діяльності. Тенденція до розгляду соціального життя як процесу безперервного і універсального обміну матеріальними і символічними благами була присутня і в більш ранніх його дослідженнях. Більше того, у всій його науковій творчості простежується прагнення бачити у різноманітних соціальних явищах рівновагу, взаємодоповнюваність, взаємну компенсацію, які виступають для нього як свого роду основоположний закон соціального життя, його неодмінна умова. Так, у дослідженні Мосса і Юбера про жертвоприношення останнє, по суті, уявлялося як обмін, як дар, в якому той, хто приносить жертву, віддає щось, що належить йому, розраховує отримати за це якусь компенсацію (матеріальну або символічну) від надприродних сил, яким приноситься жертва. Можна сказати, що вся творчість Мосса пронизана ідеєю взаємності і обміну як основного принципу соціального життя.

Серед вчених, які здійснили вплив на підхід Мосса до проблематики соціального обміну, варто загадати Е. Дюркгейма. І хоча Дюркгейм не звертався спеціально до дослідження обміну, його інтерпретація суспільства як моральної сутності, яка ґрунтується на солідарності, взаємозв'язки і взаємозалежності його індивідів та груп, безсумнівно, здійснили вплив на концепцію Мосса.

Поштовх до написання нарису дала політика більшовиків. Будучи соціалістом, але при цьому критично ставлячись до марксизму й, тим більше, більшовизму, Мосс цікавився процесами в Радянському Союзі. Впровадження Нової економічної політики змусило його задуматись над проблемами ринку й обміну — якщо навіть більшовики не змогли просто скасувати торгівлю, то ліві мають краще зрозуміти, чим же насправді є «ринок». За словами антрополога Дона Калба, «"Нарис про дар" був відповіддю на революційні марксистські спалахи в Центральній та Східній Європі наприкінці Першої світової війни французького соціолога дюркгаймівської школи, який вірив у кооперативізм, ринок, майно та можливості цивілізованої співпраці між класами в рамках моралізованої національної держави... Нарис був не лише критикою "комерційного суспільства" Адама Сміта, з його оспівуванням ліберального homo economicus. Це була ще більшою мірою відмова від радянського та німецького комунізму й марксистських способів аналізу класової боротьби».

Дослідження Мосса ґрунтується на аналізі етнографічних описів життя Океанії, Австралії, Північної Америки, а також деяких древніх релігійно-правових систем. На величезному етнографічному і історичному матеріалі автор показує, що до появи грошей (в тій чи іншій формі) і ринку універсальним засобом обміну в архаїчних суспільствах було дарування; таким чином обмін є не просто економічною угодою у простому європейському розумінні. В той же час дар в цих суспільствах не є чисто альтруїстичний акт, тому що він неодмінно передбачує компенсуючий взаємний дар в тій чи іншій формі, але, на відміну від звичайної угоди, ці два акти віддалені один від одного у часі. Будучи формально добровільними, насправді дари є обов'язковими. З трьох тісно пов'язаних між собою обов'язків, які складають обмін у формі дару: давати, брати, відшкодовувати, — найбільш суттєвою, на погляд Мосса, є обов'язок відшкодування. Ухилення від одного з цих обов'язків тягне за собою серйозні наслідки для суб'єктів обміну, аж до оголошення війни.

Особливу увагу Мосс приділяє розгляду потлача — звичаю, широко розповсюдженого серед індійців тихоокеанського узбережжя Північної Америки. Будь-яка менш чи значніша подія в їх житті супроводжувалася роздачею дарів, , бенкетами. Між кланами, і індивідами існувала справжня боротьба за першість у марнотратстві, яка доходила до знищення майна. Віддаючи або знищуючи свої , реально обмінювали їх на вищий престиж. Потлач, за Моссом, являє собою «тотальний .

Праці

  • Нарис про природу і функції жертвоприношення (1899);
  • Про деякі первісні форми класифікації (1903) (у співпраці з Е. Дюркгеймом);
  • Нарис загальної теорії магії (1904) (у співпраці з А. Юбером);
  • Нарис про сезонні зміни в суспільствах ескімосів (1906) (за участі А. Беша);
  • Обов'язковий вияв почуттів (1922);
  • Реальні та практичні зв'язки між психологією і соціологією (1924);
  • Нарис про дар. Форма і підстави обміну в архаїчних суспільствах (1925);
  • Фізичний вплив на індивіда колективно навіяної думки про смерть (Австралія, Нова Зеландія) (1926);
  • Ділення і пропорції ділення соціології (1927);
  • Цивілізації: елементи і форми (1929);
  • Соціальний зв'язок в полісегментарних суспільствах (1932);
  • Фрагмент плану загальної дескриптивної соціології (1934);
  • Техніка тіла (1935);
  • Категорія людського розуму: поняття особи, поняття себе (1938);
  • Техніки і технологія (1941).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Мосс Марсель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #119085445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. Kalb, Don (28 серпня 2018). Trotsky over Mauss: Anthropological Theory and the October 1917 Commemoration. Dialectical Anthropology (англ.). Т. 42, № 3. с. 328—329. doi:10.1007/s10624-018-9525-6. ISSN 0304-4092. Процитовано 1 вересня 2018.
  8. Девід Гребер. Подари это [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 25.04.2016.

Джерела

  • Гофман А. И. Соціальная антропология Марселя Мосса
  • Дельєж Р. Нариси з історії антропології
  • Mauss M. Essai sur le don
  • Mauss M. Technique corps

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marse l Moss fr Marcel Mauss nar 10 travnya 1872 Epinal Vogezi pom 10 lyutogo 1950 Parizh francuzkij etnolog i sociolog pleminnik i uchen Emilya Dyurkgejma vvazhayetsya batkom francuzkoyi antropologiyi Moss suttyevo vplinuv na zasnovnika strukturnoyi antropologiyi Kloda Levi Strossa Marsel Mossfr Marcel MaussNarodivsya10 travnya 1872 1872 05 10 1 2 Epinal 4 Pomer10 lyutogo 1950 1950 02 10 4 2 77 rokiv Parizh Franciya 4 PohovannyaBanye cvintar Krayina FranciyaDiyalnistpolitik sociolog etnolog antropolog profesor filosofAlma materUniversitet BordoGaluzantropologiya sociologiyaZakladKolezh de Frans 5 Praktichna shkola vishih doslidzhenPosadaprezidentNaukovij stupindoktorskij stupin 6 Vchitelid i Emil DyurkgajmVidomi uchniAndre Lerua GuranAspiranti doktorantiAndre Lerua GuranPartiyaFrancuzka sekciya robitnichogo internacionaluRodichiEmil DyurkgajmAvtograf Marsel Moss u VikishovishiZhittyepisMarsel Moss narodivsya u misti Epinal u 1872 r Jogo batko Gerson kilkoma rokami ranishe odruzhivsya z Rozin Dyurkgejm starshoyu sestroyu Emilya Dyurkgejma Piznishe Emil Dyurkgejm yakij buv na 14 rokiv starshij za Marselya Mossa zigraye vazhlivu rol u jogo kar yeri Z 1890 Moss vivchaye filosofiyu u Bordo de vikladaye Emil Dyurkgejm zvidki vin vipuskayetsya u 1895 Zamist togo shob obrati zvichajnij shlyah i zalishitisya pracyuvati vikladachem u Bordo Moss vidmovlyayetsya vid ciyeyi posadi i vid yizhdzhaye do Parizhu abi prosluhati kurs v Ecole pratique des hautes etudes l EPHE Vin vivchaye inozemni movi v tomu chisli sanskrit religijni nauki z metoyu zboru materialiv neobhidnih dlya doktorskoyi disertaciyi na temu molitvi Sered jogo vikladachiv buli Leon Marillier Antuan Mejye Antoine Meillet Louis Finot Sylvain Levi U l EPHE vin zustrichaye kilka majbutnih chleniv dyurkgejmivskogo kola z deyakimi z yakih vin stane spravzhnimi druzyami Henri Hubert Robert Hertz U 1901 r jogo obirayut zaviduvachem kafedri istoriyi religij necivilizovanih narodiv Same v cej chas jogo roboti pochinayut nabuvati tih yakostej zavdyaki yakim sogodni mi mozhemo nazvati yih antropologichnimi U 1901 Moss priyednuyetsya do komandi zhurnalu Sociologichnij Richnik L Annee Sociologique yakomu vin viddavav use use najkrashe vid sebe zhurnal buv zasnovanij Emilem Dyurkgejmom Buduchi chlenom ciyeyu komandi Moss pid vplivom Zhana Zhoresa zacikavivsya socializmom Vin buv duzhe aktivnim u spravi Drejfusa Dopomagav vidavati taki livi vidannya yak l Humanite 1920 roku vidvidav radyansku Rosiyu pislya chogo napisav sociologichnij analiz bilshovizmu U 1925 Moss razom z Lyusyenom Levi Bryulem Lucien Levy Bruhl ta Paul Rivet zasnovuye U 1928 vin bere uchast u proekti stvorennya mizhnarodnogo universitetu v Davosi razom z inshimi vchenimi z Franciyi ta Nimechchini U 1931 otrimuye misce u College de France Roki Pershoyi svitovoyi vijni buli rujnivnimi dlya Mossa Bagato hto z jogo druziv i koleg zaginuli na vijni Dyurkgejm pomer ne zadovgo do yiyi kincya Povoyenni roki buli vazhkimi dlya Mossa politichno Dyurkgejm vnis zmini v shkilni programi po vsij Franciyi i pislya jogo smerti pochalisya goninnya na jogo studentiv Vin aktivno borovsya z antisemitizmom i rasovoyu politikoyu do i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Marsel Moss pomer u 1950 r u Parizhi Osnovni ideyiBuduchi prihilnikom teoriyi Dyurkgejma v cilomu Moss pereglyanuv deyaki yiyi polozhennya Vin faktichno vidmovlyayetsya vid rizkogo Dyurkgejma pragnuchi deyakoyu miroyu poyednati sociologiyu i psihologiyu Na vidminu vid E Dyurkgejma yakij rozglyadav lyudinu yak dvoyistu istotu yaka vtilyuye i individualnu i dominuyuchu nad neyu socialnu realnist Moss formulyuye ponyattya pro totalnu cilisnu lyudinu u yednosti jogo biologichnih psihichnih i socialnih ris Vin robit akcent na sistemno strukturnomu rozglyadi Praci Mossa prisvyacheni zdebilshogo doslidzhennyu riznih storin zhittya arhayichnih suspilstv Moss visunuv ideyu totalnih socialnih faktiv z yakih vitikaye ustanovka na kompleksne doslidzhennya socialnih faktiv i viyavlennya najfundamentalnishih z nih u konkretnih socialnih sistemah ci fakti ye odnochasno ekonomichnimi yuridichnimi religijnimi estetichnimi tosho Cya ideya zdijsnila vpliv na G D Gurevicha i Kloda Levi Strossa Moss zrobiv velicheznij vklad u rozvitok sociologiyi tila Vin pokazuye sho tilo mozhna rozglyadati z sociologichnoyi tochki zoru U svoyij statti Tehnika tila demonstruye sho sposobi vikoristannya tila zminyuyutsya zalezhno vid viku stati kulturi do yakoyi nalezhit lyudina Zavdyaki tverdzhennyu sho tilo yak vishoyu miroyu biologichna cilisnist socialno vikoristovuyetsya po riznomu i cim vidkrivayetsya shlyah do novoyi sociologiyi Adzhe takim chinom sociolog vpershe rozglyadaye tilo yak mikrokosm suspilstva Moss vviv ponyattya gabitus ce sistema nabutih dispozicij yaka porodzhuye i strukturuye praktiku agenta i jogo uyavlennya Ce vplinulo na P yera Burdye yakij pridiliv bagato uvagi comu pitannyu U statti Obov yazkovij viyav pochuttiv Moss pokazuye sho navit pochuttya mozhut buti predmetom sociologichnogo analizu adzhe voni virazhayut ne obov yazkovo nastroyi okremoyi osobi a chasto ye povedinkoyu pripisanoyu suspilstvom Pochuttya takozh neodnakovi v riznih kulturah Sociologichnij pidhid daye zmogu pobachiti sho pochuttya ye svogo rodu movoyu Novatorskoyu ye pracya Kategoriya lyudskogo rozumu ponyattya osobi ponyattya sebe yaka zakladaye osnovi vivchennya individualizmu Naris pro darCej tvir Mossa mozhna vvazhati kvintesenciyeyu vsiyeyi jogo naukovoyi diyalnosti Tendenciya do rozglyadu socialnogo zhittya yak procesu bezperervnogo i universalnogo obminu materialnimi i simvolichnimi blagami bula prisutnya i v bilsh rannih jogo doslidzhennyah Bilshe togo u vsij jogo naukovij tvorchosti prostezhuyetsya pragnennya bachiti u riznomanitnih socialnih yavishah rivnovagu vzayemodopovnyuvanist vzayemnu kompensaciyu yaki vistupayut dlya nogo yak svogo rodu osnovopolozhnij zakon socialnogo zhittya jogo neodminna umova Tak u doslidzhenni Mossa i Yubera pro zhertvoprinoshennya ostannye po suti uyavlyalosya yak obmin yak dar v yakomu toj hto prinosit zhertvu viddaye shos sho nalezhit jomu rozrahovuye otrimati za ce yakus kompensaciyu materialnu abo simvolichnu vid nadprirodnih sil yakim prinositsya zhertva Mozhna skazati sho vsya tvorchist Mossa pronizana ideyeyu vzayemnosti i obminu yak osnovnogo principu socialnogo zhittya Sered vchenih yaki zdijsnili vpliv na pidhid Mossa do problematiki socialnogo obminu varto zagadati E Dyurkgejma I hocha Dyurkgejm ne zvertavsya specialno do doslidzhennya obminu jogo interpretaciya suspilstva yak moralnoyi sutnosti yaka gruntuyetsya na solidarnosti vzayemozv yazki i vzayemozalezhnosti jogo individiv ta grup bezsumnivno zdijsnili vpliv na koncepciyu Mossa Poshtovh do napisannya narisu dala politika bilshovikiv Buduchi socialistom ale pri comu kritichno stavlyachis do marksizmu j tim bilshe bilshovizmu Moss cikavivsya procesami v Radyanskomu Soyuzi Vprovadzhennya Novoyi ekonomichnoyi politiki zmusilo jogo zadumatis nad problemami rinku j obminu yaksho navit bilshoviki ne zmogli prosto skasuvati torgivlyu to livi mayut krashe zrozumiti chim zhe naspravdi ye rinok Za slovami antropologa Dona Kalba Naris pro dar buv vidpoviddyu na revolyucijni marksistski spalahi v Centralnij ta Shidnij Yevropi naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni francuzkogo sociologa dyurkgajmivskoyi shkoli yakij viriv u kooperativizm rinok majno ta mozhlivosti civilizovanoyi spivpraci mizh klasami v ramkah moralizovanoyi nacionalnoyi derzhavi Naris buv ne lishe kritikoyu komercijnogo suspilstva Adama Smita z jogo ospivuvannyam liberalnogo homo economicus Ce bula she bilshoyu miroyu vidmova vid radyanskogo ta nimeckogo komunizmu j marksistskih sposobiv analizu klasovoyi borotbi Doslidzhennya Mossa gruntuyetsya na analizi etnografichnih opisiv zhittya Okeaniyi Avstraliyi Pivnichnoyi Ameriki a takozh deyakih drevnih religijno pravovih sistem Na velicheznomu etnografichnomu i istorichnomu materiali avtor pokazuye sho do poyavi groshej v tij chi inshij formi i rinku universalnim zasobom obminu v arhayichnih suspilstvah bulo daruvannya takim chinom obmin ye ne prosto ekonomichnoyu ugodoyu u prostomu yevropejskomu rozuminni V toj zhe chas dar v cih suspilstvah ne ye chisto altruyistichnij akt tomu sho vin neodminno peredbachuye kompensuyuchij vzayemnij dar v tij chi inshij formi ale na vidminu vid zvichajnoyi ugodi ci dva akti viddaleni odin vid odnogo u chasi Buduchi formalno dobrovilnimi naspravdi dari ye obov yazkovimi Z troh tisno pov yazanih mizh soboyu obov yazkiv yaki skladayut obmin u formi daru davati brati vidshkodovuvati najbilsh suttyevoyu na poglyad Mossa ye obov yazok vidshkoduvannya Uhilennya vid odnogo z cih obov yazkiv tyagne za soboyu serjozni naslidki dlya sub yektiv obminu azh do ogoloshennya vijni Osoblivu uvagu Moss pridilyaye rozglyadu potlacha zvichayu shiroko rozpovsyudzhenogo sered indijciv tihookeanskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Bud yaka mensh chi znachnisha podiya v yih zhitti suprovodzhuvalasya rozdacheyu dariv benketami Mizh klanami i individami isnuvala spravzhnya borotba za pershist u marnotratstvi yaka dohodila do znishennya majna Viddayuchi abo znishuyuchi svoyi realno obminyuvali yih na vishij prestizh Potlach za Mossom yavlyaye soboyu totalnij PraciNaris pro prirodu i funkciyi zhertvoprinoshennya 1899 Pro deyaki pervisni formi klasifikaciyi 1903 u spivpraci z E Dyurkgejmom Naris zagalnoyi teoriyi magiyi 1904 u spivpraci z A Yuberom Naris pro sezonni zmini v suspilstvah eskimosiv 1906 za uchasti A Besha Obov yazkovij viyav pochuttiv 1922 Realni ta praktichni zv yazki mizh psihologiyeyu i sociologiyeyu 1924 Naris pro dar Forma i pidstavi obminu v arhayichnih suspilstvah 1925 Fizichnij vpliv na individa kolektivno naviyanoyi dumki pro smert Avstraliya Nova Zelandiya 1926 Dilennya i proporciyi dilennya sociologiyi 1927 Civilizaciyi elementi i formi 1929 Socialnij zv yazok v polisegmentarnih suspilstvah 1932 Fragment planu zagalnoyi deskriptivnoyi sociologiyi 1934 Tehnika tila 1935 Kategoriya lyudskogo rozumu ponyattya osobi ponyattya sebe 1938 Tehniki i tehnologiya 1941 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Moss Marsel Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 Deutsche Nationalbibliothek Record 119085445 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kalb Don 28 serpnya 2018 Trotsky over Mauss Anthropological Theory and the October 1917 Commemoration Dialectical Anthropology angl T 42 3 s 328 329 doi 10 1007 s10624 018 9525 6 ISSN 0304 4092 Procitovano 1 veresnya 2018 Devid Greber Podari eto 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Politichna kritika 25 04 2016 DzherelaGofman A I Socialnaya antropologiya Marselya Mossa Delyezh R Narisi z istoriyi antropologiyi Mauss M Essai sur le don Mauss M Technique corps

Дата публікації:
Топ