Клоковичі

Клоковичі (пол. Kłokowice) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 194 особи (2011).

Село Клоковичі пол. Kłokowice Православна церква Координати 49°40′ пн. ш. 22°45′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.750° сх. д. / 49.667; 22.750Координати: 49°40′ пн. ш. 22°45′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.750° сх. д. / 49.667; 22.750 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Фредрополь Населення 194 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-734 Автомобільний код RPR SIMC 0602325 GeoNames 769036 OSM r6851739  ·R Клоковичі Клоковичі (Польща) Клоковичі Клоковичі (Підкарпатське воєводство)  Клоковичі у Вікісховищі

Розташування

Село Клоковичі розташоване за 13 км на південь від Перемишля і за 4 км на захід від Нижанковичів (Україна). Через село протікає річка Залісся. У північній частині пливуть із заходу на схід два малі потічки. З правого боку села з сусідніх Аксманич до Нижанкович вела польова дорога. На лівому березі річки на краю села стоїть церква.

Історія

Село належало до перемишльської православної єпархії ще з початку XV ст. (перша згадка — 1407 рік), невдовзі стало власністю родини Фредрів. Наприкінці XIX ст. перейшло у власність графа Олександра Круковецького. Тоді його тутешній маєток охоплював 214 моргів орної землі, 7 моргів пасовищ. Селянам належало 195 моргів орної землі, 25 моргів лук і городів, 3 морги пасовищ. Згідно з переписом населення 1880 р. в селі було 226 жителів, усі греко-католики. У 1938 р. тут було 300 греко-католиків, 18 римо-католиків, одна людина юдейської віри. До Другої світової війни у Клоковичах було 57 селянських господарств.

До Першої світової війни в селі були тартак і млин, які приводила в рух вода з греблі і ставка, розташованого між Аксманичами та Клоковичами. Під час війни австрійське військо спалило село, а також млин і тартак та сільську комору. Церква залишилась.

У Клоковичах проживало багато москвофілів. Діяла читальня ім. Качковського. Проте більшість мешканців гуртувалась довкола читальні «Просвіти». Кожна зі сторін намагалась перетягнути на свій бік нерішучих людей, але ніколи з цього приводу не виникали конфлікти.

Після війни село опинилось у Закерзонні, його мешканців примусово переселили або до СРСР, або (в результаті операції «Вісла») на північ і захід Польщі. На місці залишилось лише 10 родин. У кінці 1950-х рр. частина селян з польських теренів зуміла повернутись у рідне село.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	89	15	62	12
Жінки	105	23	62	20
Разом	194	38	124	32

Відомі люди

• Шагала Володимир Іванович — етнограф, фольклорист, заслужений працівник культури України.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клоковичі

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• «Володимир Шагала. Вибране».— 2010. Видавництво «Логос», ст. 6, 7.