Фастів І

Фастів I (Фастів-Перший) — вузлова позакласна дільнична станція Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці (Україна), входить до складу Фастівського залізничного вузла. Розташована в місті Фастові Київської області.

Фастів I Козятинська дирекція Південно-Західна залізниця станція
Сучасна будівля вокзалу Фастів І
Розташування
Розташування	Україна
Адреса	Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 30
Координати	50°04′42″ пн. ш. 29°55′51″ сх. д. / 50.07856700002777472° пн. ш. 29.93106700002777742° сх. д. / 50.07856700002777472; 29.93106700002777742Координати: 50°04′42″ пн. ш. 29°55′51″ сх. д. / 50.07856700002777472° пн. ш. 29.93106700002777742° сх. д. / 50.07856700002777472; 29.93106700002777742
Структура
Платформ	3
Тип платформ	2 бічні та 1 острівна
Колій	>20
Клас	позакласна
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	1870 (154 роки)
Перебудовано	1952, 2011
Електрифіковано	1958 (=3 кВ), 1964 (~25 кВ)
Колишні назви	Фастів
Інша інформація
Власник	Південно-Західна залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	343507
Код Експрес-3	2200150
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Козятин I	93 км
Житомир	101 км
Київ-Волинський	57 км
Миронівка	103 км
Управління залізниці (Київ-Пас.)	64 км
Мапа
Фастів I на Вікісховищі

Дільниця Козятин I — Фастів I

Київ-Волинський  93 919,8 Фастів I  Житомир – Миронівка  82 929,8 Триліси 74 937,7 Кожанка Київська область Житомирська область 66 945,8 Чернявка 60 952,3 Саверці Р18 30 Сквира 54 957,6 Попільня Т 0611 45 966,3 Харліївка 22 Андрушівка  11 Миньківці    р. Кам'янка 35 977,7 Брівки 27 984,4 Вчорайше Т 0606 19 992,8 Чорнорудка 15 996,9 Білосілля 11 1001,3 Вернигородок Житомирська область Вінницька область 5 1007,7 Сестринівка  Погребище I   Бердичів   Бердичів  0 1014 Козятин I  Вінниця

Дільниця Житомир — Фастів I

Коростень   Коростишів   Звягель I  0 101 Житомир 6 95,3 Нова Бистра Т 0614 р. Тетерів  Бердичів  11 89,9 Станишівка 15 85,2 Ліщин 19 81,2 82 км 23 77,2 Града 30 70,4 Івниця 35 65,9 Степок 39 61,8 62 км 47 53,7 Яроповичі Т 0605 52 48,9 Лотос 56 44,6 Скочище 64 36,2 Липняк 68 32,5 Корнин 75 25,9 Ставище 80 20,3 Волиця Житомирська область Київська область 84 16,3 Скригалівка 87 12,8 Нова Волиця р. Унава 91 9,2 Унава 96 4,9 Потіївка  Козятин I   Фастів II  101 0 Фастів I  Київ-Волинський

Дільниця Фастів I — Миронівка

Київ-Волинський  0 Фастів I  Потіївка   Козятин I  2 Пост ЕЦ-2 Р04 3,3 Фастів II 7,9 8 км 10,7 Паляничинці Т 1009 17,4 Устинівка 24,5 Гай Р04 Білоцерківський район Біла Церква Н02 33,8 Біла Церква Р04 вул. Івана Кожедуба вул. Леваневського р. Протока пр-т Князя Володимира 40,5 Роток Біла Церква Білоцерківський район E95М05 45,3 Томилівка 49,0 Бірюки 52,6 Чепеліївка 55,1 Сухоліси Узин 61,4 Житні Гори Т 1010 21 Тараща 0 66,7 Рокитне 74,8 Бушеве Т 1017 р. Горохуватка 78,0 Ольшаниця 85,7 Лютарський 88,6 Карапиші II 91,9 Карапиші 98 98 км Н01  Київ-Деміївський  103,3 Миронівка 17 Богуслав Н01  Цвіткове

Дільниця Фастів I — Київ-Волинський

Київ-Пасажирський  57 862,4 Київ-Волинський  Святошин   Почайна  Т 1027 51 868,4 Вишневе 47 872,2 Крюківщина 45 875,2 Тарасівка 41 878,1 Боярка Притварка 38 881,2 Малютянка 37 883,3 Шляхова 34 885,1 Глеваха 32 888 Данилівка Т 1038 27 892 Васильків I    E95М05 5 Здорівка 11 Васильків-Центр 19 899,5 Корчі 17 901,8 Мотовилівка 16 903,6 Білки 13 905,9 Півні 11 908,6 Вишняки 8 911,1 Сорочий Брід 5 914,2 Снітинка 4 915 пост 915 км Миронівка, Козятин I Р04 0 919,3 Фастів I  Фастівський залізничний вузол

Фастівський залізничний вузол
Київ-Волинський  0 Фастів I  Житомир  4,9 Потіївка  Козятин I  2 Пост ЕЦ-2 Р04 3,3 Фастів II

Місто Фастів має зручне залізничне сполучення. У Фастові знаходиться моторвагонне депо, в якому відстоюються електропоїзди Південно-Західної залізниці та здійснюється їх технічне обслуговування. Тут щоденно формується і вирушає досить велика кількість вантажних поїздів. Станція має значні обсяги транзитних перевезень.

Від станції Фастів I відгалужуються чотири електрифіковані лінії:

• на Козятин I (завдожки 93 км)
• на Житомир (101 км)
• на Київ-Волинський (57 км)
• на Миронівку (103 км).

У північній частині станції розташоване .

Історія

На початку 1870-х років Міністр шляхів сполучення граф Володимир Бобринський ініціював будівництво Фастівської залізниці від Фастова до станції Бобринська (нині — Імені Тараса Шевченка, м. Сміла), де розташовувалося на той час Управління Фастівської залізниці, а також цукрові заводи графа Бобринського.

Станція Фастів І відкрита 1870 року. До будівництва вокзалу у Фастові був запрошений архітектор Валер'ян Куликовський, випускник Петербурзької Академії.

Зустріч Симона Петлюри на вокзалі у Фастові (29 серпня 1919)

Залізничники Фастова активно виступали проти царизму під час першої російської революції (1905—1907), Першої світової війни, громадянської війни.

До визначних подій історії в контексті загальноукраїнської історії слід віднести й підписання на коліях Фастівського вокзалу 1 грудня 1918 року договору про злуку між Українською Народною Республікою і Західноукраїнською Народною Республікою в одну державну одиницю.

Будівля вокзалу була зруйнована під час Другої світової війни. Проєктування нової будівлі вокзалу здійснювалося тривалий час. Лише у 1949 році приступили до реалізації проєкту, а 1952 року — новий вокзал був введений в експлуатацію.

У серпні 2011 року завершені роботи щодо е�