Спиридо́н Сатана (1410-ті — 1503) — невизнаний митрополит Київський, Галицький та всієї Руси.
Спиридон | ||
Митрополит Спиридон | ||
| ||
---|---|---|
1475 — 1503 | ||
Церква: | Константинопольська православна церква | |
Попередник: | Митрополит Мисаїл | |
Наступник: | Митрополит Симеон | |
Діяльність: | митрополит, пресвітер, православний священник | |
Народження: | 1410 Твер, Тверське князівство | |
Смерть: | після 1503 Ферапонтів монастир | |
1477 року, коли вибраний собором руських єпископів, князів і шляхти 1473 р. Мисаїл управляв Київською митрополією, Константинопольський патріарх Рафаїл висвятив у сан митрополита Київського та всієї Руси ченця Спиридона. Історики, ґрунтуючись на літописах, називають його «тверитянином», тобто уродженцем Твері.
Коли Спиридон після свого висвячення на митрополита з'явився у Великому Князівстві Литовському, король Казимир не тільки не визнав за ним права на митрополію, але й посадив у в'язницю, в якій той перебував до 1482 року. Зі свого ув'язнення Спиридон відправив посланця у Москву з листом до великого князя Івана Васильовича, просячи заступництва. Проте з ув'язнення його випущено щойно після смерти Мисаїла і обрання на митрополита київського Симеона.
Вийшовши на свободу, Спиридон написав послання до пастви, в якому свідчив, що був поставлений і висвячений на Київську митрополію у Царгороді від патріарха Рафаїла та Собору святих митрополитів і боголюбивих єпископів, згадував про свої страждання за правду під час ув'язнення. Він титулував себе: «Спиридон, архієпископ Київський і всієї Русі». Випущений з ув'язнення, він із Великого Князівства Литовського він прибув до Москви, де його ув'язнили у Ферапонтовому монастирі.
Історики ще не знайшли відповіді на питання, хто ж послав Спиридона до Константинополя і забезпечив його грошима для того, щоб одержати сан митрополита. Є підстави вважати, що це з певних міркувань зробила Москва. Коли ж Спиридону не поталанило у Великому Князівстві Литовському і він звідти втік, Москва побоялася залишити його на свободі, щоб він не пред'явив домагань на московську частину Київської митрополії, адже Спиридон був поставлений митрополитом київським іще до визнання поділу митрополії на Київську та Московську й цілком міг претендувати на престол митрополита київського з осідком у Москві. Схоже, що Москва, запроторивши Спиридона до монастиря, таким чином захищалася від цього ставленика Константинополя, який з канонічного погляду мав набагато більше прав на митрополичий престол Москови, ніж тодішній митрополит Геронтій. Тому в Московщині від архиєреїв під присягою вимагали зректися правосильного митрополита Спиридона.
Інший погляд на висвяту Спиридона припускає, що його було вислано до Стамбула з Литовської частини Київської митрополії в ролі посланця до патріарха, щоб отримати благословення для вибраного 1473 р. на митрополичий престол Києва Мисаїла, але Спиридон натомість отримав обманом свячення для себе.
Існувала також версія, що в митрополити Спиридона було хіротонісано на соборі в Єрусалимі, в якому взяли участь патріархи Єрусалимський, Олександрійський та Антіохійський, і які за наказом султана Амурата не просто відкинули флорентійську унію Костянтинополя з Римом, але й піддали її анафемі, але цю гіпотезу було спростовано. Перебуваючи в ув'язненні в Литві та Московщині, митр. Спиридон провадив літературну діяльність. Зокрема, його перу належить «Слово на Зшестя Святого Духа», «Виклад про істинно православну нашу віру» та «Житіє преподобних Зосими і Савватія Соловецьких». Останнє постало 1503 р. і є останньою наявною звісткою, що в той час Спиридон іще був живий.
Намагаючись довести Івану III свою корисність і домогтися звільнення, Спиридон написав також , в якому стверджував, що візантійський імператор Костянтин IX Мономах, видавши за київського князя Володимира свою доньку, передав йому також символи імператорської влади — барми, животворний хрест і царський вінець — та нарік його «царем великої Росії». Дослідники припускають, що автор «Послання» міг використати якійсь тверські легенди. Можливо, створені не так для московських, як для місцевих князів, чий родовід також вівся від молодшої гілки Рюриковичів. Водночас польські та литовські генеалогічні «розвідки» надихнули Спиридона на створення «родоводу Рюрика», що нібито від Пруса, родича першого римського імператора Августа — який отримав з його рук землі біля узбережжя Балтійського моря.
Звільнення Спиридон не домігся і помер у тому ж Ферапонтовому монастирі.
Попередник: | Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси 1475—1481 | Наступник: |
Мисаїл | Симеон |
- Заторський Н. Висвячення митрополита Спиридона в контексті «Послання Мисаїла» // Український історичний журнал. — Вип. 4/2021, с. 31-49.
- Ульяновський В. Митрополит Київський Спиридон. Образ крізь епоху, епоха крізь образ. — Київ, 2004.
- Заторський Н. Спиридон Сатана та його «Изложение ω православнеи їстин͛нѣ нашеи вѣрѣ» // Наукові записи УКУ. — Секція богослов'я. — Т. 8. — Львів, 2021. — С. 151—189.
- Олексій Мустафін. Народження Химери. Як зазіхання на київську і візантійську спадщину «закодували» Московію на катастрофу. Київ24. 2024-03-22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spirido n Satana 1410 ti 1503 neviznanij mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi Spiridon Mitropolit Spiridon 1475 1503 j Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi 1475 1503 Cerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkva Poperednik Mitropolit Misayil Nastupnik Mitropolit Simeon Diyalnist mitropolit presviter pravoslavnij svyashennik Narodzhennya 1410 Tver Tverske knyazivstvo Smert pislya 1503 Ferapontiv monastir U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Spiridon 1477 roku koli vibranij soborom ruskih yepiskopiv knyaziv i shlyahti 1473 r Misayil upravlyav Kiyivskoyu mitropoliyeyu Konstantinopolskij patriarh Rafayil visvyativ u san mitropolita Kiyivskogo ta vsiyeyi Rusi chencya Spiridona Istoriki gruntuyuchis na litopisah nazivayut jogo tverityaninom tobto urodzhencem Tveri Koli Spiridon pislya svogo visvyachennya na mitropolita z yavivsya u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu korol Kazimir ne tilki ne viznav za nim prava na mitropoliyu ale j posadiv u v yaznicyu v yakij toj perebuvav do 1482 roku Zi svogo uv yaznennya Spiridon vidpraviv poslancya u Moskvu z listom do velikogo knyazya Ivana Vasilovicha prosyachi zastupnictva Prote z uv yaznennya jogo vipusheno shojno pislya smerti Misayila i obrannya na mitropolita kiyivskogo Simeona Vijshovshi na svobodu Spiridon napisav poslannya do pastvi v yakomu svidchiv sho buv postavlenij i visvyachenij na Kiyivsku mitropoliyu u Cargorodi vid patriarha Rafayila ta Soboru svyatih mitropolitiv i bogolyubivih yepiskopiv zgaduvav pro svoyi strazhdannya za pravdu pid chas uv yaznennya Vin tituluvav sebe Spiridon arhiyepiskop Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Vipushenij z uv yaznennya vin iz Velikogo Knyazivstva Litovskogo vin pribuv do Moskvi de jogo uv yaznili u Ferapontovomu monastiri Istoriki she ne znajshli vidpovidi na pitannya hto zh poslav Spiridona do Konstantinopolya i zabezpechiv jogo groshima dlya togo shob oderzhati san mitropolita Ye pidstavi vvazhati sho ce z pevnih mirkuvan zrobila Moskva Koli zh Spiridonu ne potalanilo u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu i vin zvidti vtik Moskva poboyalasya zalishiti jogo na svobodi shob vin ne pred yaviv domagan na moskovsku chastinu Kiyivskoyi mitropoliyi adzhe Spiridon buv postavlenij mitropolitom kiyivskim ishe do viznannya podilu mitropoliyi na Kiyivsku ta Moskovsku j cilkom mig pretenduvati na prestol mitropolita kiyivskogo z osidkom u Moskvi Shozhe sho Moskva zaprotorivshi Spiridona do monastirya takim chinom zahishalasya vid cogo stavlenika Konstantinopolya yakij z kanonichnogo poglyadu mav nabagato bilshe prav na mitropolichij prestol Moskovi nizh todishnij mitropolit Gerontij Tomu v Moskovshini vid arhiyereyiv pid prisyagoyu vimagali zrektisya pravosilnogo mitropolita Spiridona Inshij poglyad na visvyatu Spiridona pripuskaye sho jogo bulo vislano do Stambula z Litovskoyi chastini Kiyivskoyi mitropoliyi v roli poslancya do patriarha shob otrimati blagoslovennya dlya vibranogo 1473 r na mitropolichij prestol Kiyeva Misayila ale Spiridon natomist otrimav obmanom svyachennya dlya sebe Isnuvala takozh versiya sho v mitropoliti Spiridona bulo hirotonisano na sobori v Yerusalimi v yakomu vzyali uchast patriarhi Yerusalimskij Oleksandrijskij ta Antiohijskij i yaki za nakazom sultana Amurata ne prosto vidkinuli florentijsku uniyu Kostyantinopolya z Rimom ale j piddali yiyi anafemi ale cyu gipotezu bulo sprostovano Perebuvayuchi v uv yaznenni v Litvi ta Moskovshini mitr Spiridon provadiv literaturnu diyalnist Zokrema jogo peru nalezhit Slovo na Zshestya Svyatogo Duha Viklad pro istinno pravoslavnu nashu viru ta Zhitiye prepodobnih Zosimi i Savvatiya Soloveckih Ostannye postalo 1503 r i ye ostannoyu nayavnoyu zvistkoyu sho v toj chas Spiridon ishe buv zhivij Namagayuchis dovesti Ivanu III svoyu korisnist i domogtisya zvilnennya Spiridon napisav takozh v yakomu stverdzhuvav sho vizantijskij imperator Kostyantin IX Monomah vidavshi za kiyivskogo knyazya Volodimira svoyu donku peredav jomu takozh simvoli imperatorskoyi vladi barmi zhivotvornij hrest i carskij vinec ta narik jogo carem velikoyi Rosiyi Doslidniki pripuskayut sho avtor Poslannya mig vikoristati yakijs tverski legendi Mozhlivo stvoreni ne tak dlya moskovskih yak dlya miscevih knyaziv chij rodovid takozh vivsya vid molodshoyi gilki Ryurikovichiv Vodnochas polski ta litovski genealogichni rozvidki nadihnuli Spiridona na stvorennya rodovodu Ryurika sho nibito vid Prusa rodicha pershogo rimskogo imperatora Avgusta yakij otrimav z jogo ruk zemli bilya uzberezhzhya Baltijskogo morya Zvilnennya Spiridon ne domigsya i pomer u tomu zh Ferapontovomu monastiri Poperednik Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi 1475 1481 Nastupnik Misayil Simeon Zatorskij N Visvyachennya mitropolita Spiridona v konteksti Poslannya Misayila Ukrayinskij istorichnij zhurnal Vip 4 2021 s 31 49 Ulyanovskij V Mitropolit Kiyivskij Spiridon Obraz kriz epohu epoha kriz obraz Kiyiv 2004 Zatorskij N Spiridon Satana ta jogo Izlozhenie w pravoslavnei yistin nѣ nashei vѣrѣ Naukovi zapisi UKU Sekciya bogoslov ya T 8 Lviv 2021 S 151 189 Oleksij Mustafin Narodzhennya Himeri Yak zazihannya na kiyivsku i vizantijsku spadshinu zakoduvali Moskoviyu na katastrofu Kiyiv24 2024 03 22