Рельєф і геологічна будова Тихого океану
Шельф
У межах Тихого океану в околичних морях і вздовж узбережжя Антарктиди розвинений широкий (до декількох сотень км) шельф. Біля берегів Америки шельф дуже вузький — до декількох км. Глибина шельфу 100–200 м, біля узбережжя Антарктиди — до 500 м. На північно-захід від острова Седрос розташована своєрідна область підводної околиці Північної Америки (Каліфорнійський бордерленд), представлена системою підводних гряд і улоговин. Материковий схил від брівки шельфу круто опускається до пелагічних глибин, середня крутизна схилу 3-7°, макс. 20-30°. Активні околиці континентів обрамовують океан з півночі, заходу і сходу, формуючи специфічні перехідні зони підсуву літосферних плит. На півночі і заході перехідні зони являють собою поєднання околичних морів, острівних дуг і глибоководних западин. Більшість околичних морів утворилася внаслідок розсування, що розвивалося між острівними дугами і прилеглими континентальними масивами (спрединг). У деяких випадках зони спредингу пройшли краєм континентальних масивів і їх уламки були відсунені і відділені від континентів околичними морями (Нова Зеландія, Японія). Острівні дуги, що обрамовують моря, являють собою гряди вулканів, обмежені з боку океану глибоководними жолобами вузькими (десятки км) глибокими (від 5-6 до 11 км) і протяжними депресіями. Зі східної сторони океан обрамовується активною околицею континенту, де океанічна плита безпосередньо підсувається під континент. Вулканізм, пов'язаний з субдукцією, розвивається безпосередньо на околиці континенту.
Ложе
У межах ложа океану виділяється система активних серединно-океанічних хребтів (рифтових систем), розташованих асиметрично по відношенню до навколишніх континентів. Основний хребет складається з декількох ланок: на півночі — , , , південніше за 30° пн. ш. — Східно-Тихоокеанське підняття. Виділяються також і Чилійська рифтові системи. Швидкість розсування хребтів перевищує 5 см/рік, іноді до 16-18 см/рік. Ширина осьової частини хребта декілька км (екструзивна зона), глибина в сердньому 2500-3000 м. На відстані близько 2 км від осі хребта дно розбите системою скидів і ґрабенів (тектонічна зона). На віддаленні 10-12 км тектонічна активність практично припиняється, схил хребта поступово переходить в прилеглі глибоководні улоговини ложа. Глибина базальтового ложа океану збільшується при віддаленні від осі хребта до зон субдукції одночасно із збільшенням віку океанської кори. Для ділянок ложа океану з максимальним віком ложа близько 150 млн років характерні глибини близько 6000 м. Ложе океану системою піднять та хребтів розбите на улоговини (, , , , , , , , , , Перуанську, та інш.). Рельєф дна улоговин головним чином хвилястий. Близько 85% площі займають дуже пологі горби висотою до 500 м. Більшість піднять, хребтів, острівних систем мають вулканічне походження (острови: Гавайські, Кокос, Каролінські, Маршаллові, , Тувалу, Лайн, Фенікс, Токелау, Кука, Тубуаї, Маркізькі, Туамоту, Галапагос і інш.). Вулканічні породи, які їх складають, більш молоді, ніж породи ложа океану.
Океанічна кора
Розріз океанської кори представлений (знизу вгору) кумулятивним комплексом дунітів і місцями серпентинізованих піроксенітів, однорідною або розшарованою товщею габро, базальтовим шаром (потужність близько 2 км), що складається з дайкового комплексу і підводних лав, над базальтовим шаром залягає осадовий чохол. При віддаленні від хребта збільшується вік ложа океану і потужність осадових відкладів. У відкритому океані потужність відкладів 100–150 м і збільшується в північному та західному напрямках, в екваторіальній зоні потужності відкладів — до 500–600 м. Різко збільшені потужності осадів (до 12-15 км) у основи континентального схилу і в околичних морях, що є пастками осадового матеріалу, який поставляється з суші.
Відклади
Вздовж континентів розвинені теригенні відклади (у високих широтах льодовикові і берегові, в помірних — флювіогенні, в аридних — еолові). У пелагіалі океану на глибинах до 4000 м розвинені карбонатні форамініферові і кокколітові, в помірних зонах — крем'янисті діатомітомові мули. Глибше, в межах екваторіальної високопродуктивної зони, вони змінюються крем'янистими радіолярієвими і діатомовими осадами, а в тропічних низькопродуктивних зонах — . Вздовж активних околиць в осадах присутні домішки вулканогенного матеріалу. Осади серединно-океанічних хребтів і їх схилів збагачені оксидами і гідроксидами заліза і марганцю.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]: підручник. — 2-ге вид. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 255 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Relyef i geologichna budova Tihogo okeanu Karta glibin Tihogo okeanuShelfU mezhah Tihogo okeanu v okolichnih moryah i vzdovzh uzberezhzhya Antarktidi rozvinenij shirokij do dekilkoh soten km shelf Bilya beregiv Ameriki shelf duzhe vuzkij do dekilkoh km Glibina shelfu 100 200 m bilya uzberezhzhya Antarktidi do 500 m Na pivnichno zahid vid ostrova Sedros roztashovana svoyeridna oblast pidvodnoyi okolici Pivnichnoyi Ameriki Kalifornijskij borderlend predstavlena sistemoyu pidvodnih gryad i ulogovin Materikovij shil vid brivki shelfu kruto opuskayetsya do pelagichnih glibin serednya krutizna shilu 3 7 maks 20 30 Aktivni okolici kontinentiv obramovuyut okean z pivnochi zahodu i shodu formuyuchi specifichni perehidni zoni pidsuvu litosfernih plit Na pivnochi i zahodi perehidni zoni yavlyayut soboyu poyednannya okolichnih moriv ostrivnih dug i glibokovodnih zapadin Bilshist okolichnih moriv utvorilasya vnaslidok rozsuvannya sho rozvivalosya mizh ostrivnimi dugami i prileglimi kontinentalnimi masivami spreding U deyakih vipadkah zoni spredingu projshli krayem kontinentalnih masiviv i yih ulamki buli vidsuneni i viddileni vid kontinentiv okolichnimi moryami Nova Zelandiya Yaponiya Ostrivni dugi sho obramovuyut morya yavlyayut soboyu gryadi vulkaniv obmezheni z boku okeanu glibokovodnimi zholobami vuzkimi desyatki km glibokimi vid 5 6 do 11 km i protyazhnimi depresiyami Zi shidnoyi storoni okean obramovuyetsya aktivnoyu okoliceyu kontinentu de okeanichna plita bezposeredno pidsuvayetsya pid kontinent Vulkanizm pov yazanij z subdukciyeyu rozvivayetsya bezposeredno na okolici kontinentu LozheU mezhah lozha okeanu vidilyayetsya sistema aktivnih seredinno okeanichnih hrebtiv riftovih sistem roztashovanih asimetrichno po vidnoshennyu do navkolishnih kontinentiv Osnovnij hrebet skladayetsya z dekilkoh lanok na pivnochi pivdennishe za 30 pn sh Shidno Tihookeanske pidnyattya Vidilyayutsya takozh i Chilijska riftovi sistemi Shvidkist rozsuvannya hrebtiv perevishuye 5 sm rik inodi do 16 18 sm rik Shirina osovoyi chastini hrebta dekilka km ekstruzivna zona glibina v serdnomu 2500 3000 m Na vidstani blizko 2 km vid osi hrebta dno rozbite sistemoyu skidiv i grabeniv tektonichna zona Na viddalenni 10 12 km tektonichna aktivnist praktichno pripinyayetsya shil hrebta postupovo perehodit v prilegli glibokovodni ulogovini lozha Glibina bazaltovogo lozha okeanu zbilshuyetsya pri viddalenni vid osi hrebta do zon subdukciyi odnochasno iz zbilshennyam viku okeanskoyi kori Dlya dilyanok lozha okeanu z maksimalnim vikom lozha blizko 150 mln rokiv harakterni glibini blizko 6000 m Lozhe okeanu sistemoyu pidnyat ta hrebtiv rozbite na ulogovini Peruansku ta insh Relyef dna ulogovin golovnim chinom hvilyastij Blizko 85 ploshi zajmayut duzhe pologi gorbi visotoyu do 500 m Bilshist pidnyat hrebtiv ostrivnih sistem mayut vulkanichne pohodzhennya ostrovi Gavajski Kokos Karolinski Marshallovi Tuvalu Lajn Feniks Tokelau Kuka Tubuayi Markizki Tuamotu Galapagos i insh Vulkanichni porodi yaki yih skladayut bilsh molodi nizh porodi lozha okeanu Okeanichna koraRozriz okeanskoyi kori predstavlenij znizu vgoru kumulyativnim kompleksom dunitiv i miscyami serpentinizovanih piroksenitiv odnoridnoyu abo rozsharovanoyu tovsheyu gabro bazaltovim sharom potuzhnist blizko 2 km sho skladayetsya z dajkovogo kompleksu i pidvodnih lav nad bazaltovim sharom zalyagaye osadovij chohol Pri viddalenni vid hrebta zbilshuyetsya vik lozha okeanu i potuzhnist osadovih vidkladiv U vidkritomu okeani potuzhnist vidkladiv 100 150 m i zbilshuyetsya v pivnichnomu ta zahidnomu napryamkah v ekvatorialnij zoni potuzhnosti vidkladiv do 500 600 m Rizko zbilsheni potuzhnosti osadiv do 12 15 km u osnovi kontinentalnogo shilu i v okolichnih moryah sho ye pastkami osadovogo materialu yakij postavlyayetsya z sushi VidkladiVzdovzh kontinentiv rozvineni terigenni vidkladi u visokih shirotah lodovikovi i beregovi v pomirnih flyuviogenni v aridnih eolovi U pelagiali okeanu na glibinah do 4000 m rozvineni karbonatni foraminiferovi i kokkolitovi v pomirnih zonah krem yanisti diatomitomovi muli Glibshe v mezhah ekvatorialnoyi visokoproduktivnoyi zoni voni zminyuyutsya krem yanistimi radiolyariyevimi i diatomovimi osadami a v tropichnih nizkoproduktivnih zonah Vzdovzh aktivnih okolic v osadah prisutni domishki vulkanogennogo materialu Osadi seredinno okeanichnih hrebtiv i yih shiliv zbagacheni oksidami i gidroksidami zaliza i margancyu Div takozhMineralni resursi Tihogo okeanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Hilchevskij V K Dubnyak S S Osnovi okeanologiyi 4 grudnya 2017 u Wayback Machine Elektronnij resurs pidruchnik 2 ge vid K VPC Kiyivskij universitet 2008 255 s