Лютпранд (†744), король лангобардів (712–744), син короля Анспранда. Найбільше відомий дарунком у Сутрі та своїм довгим правлінням.
Лютпранд | ||
| ||
---|---|---|
712 — 744 | ||
Попередник: | Анспранд | |
Спадкоємець: | Гільдепранд | |
Народження: | 680-ті | |
Смерть: | січень 744 Павія, Міланське герцогство | |
Поховання: | Базиліка святого Петра в золотому небі | |
Країна: | Лангобардське королівство | |
Релігія: | католицтво | |
Батько: | Анспранд | |
Мати: | d | |
Шлюб: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Стосунки з баварськими Агілольфінгами
На початку свого правління Лютпранд підтримував тісні стосунки з Теодоном II, герцогом Баварським, який надав допомогу його батькові Анспранду в 702. Лютпранд одружився з представницею роду Агілольфінгів Гунтрудою. Стержнем політики Теодо був опір завойовницьким планам франкських мажордомів.
Після смерті Теодо у 717 чи 718 зв'язки з Агілольфінгами ослабли. Пізніше Лютпранд навіть захопив кілька баварських замків.
Війни з візантійцями
Спочатку Лютпранд підтримував мирні відносини з Равеннським екзархатом. Проте у 726 візантійський імператор Лев III видав перший зі своїх указів щодо заборони ікон (див. іконоборство). Папа Римський Григорій II наказав вірним чинити опір іконоборцям, після чого візантійський герцог Неаполя Ексілірат був убитий натовпом у той час, коли він намагався виконати наказ імператора про знищення ікон. Лютпранд використав ці чвари для захоплення візантійських земель в Емілії. У 727 він перетнув По та захопив Болонью, Оссімо, Ріміні і Анкону. Йому вдалось заволодіти Класісом, морським портом Равенни, але саму Равенну він не захопив. Равенна здалась Лютпранду лише у 737.
У 713—719 розпочались перші напади маврів з Балеарських островів на Корсику. Лютпранд, як християнин і захисник християнства у 725 декларував взяття Корсики під владу лангобардів.
Смерть
Після смерті папи Григорія III (741) його наступником був обраний Захарій, Лютпранд після тривалого мирного правління помер у 744.
Джерела
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лютпранд
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyutprand 744 korol langobardiv 712 744 sin korolya Anspranda Najbilshe vidomij darunkom u Sutri ta svoyim dovgim pravlinnyam LyutprandKorol langobardiv712 744Poperednik AnsprandSpadkoyemec Gildeprand Narodzhennya 680 tiSmert sichen 744 Paviya Milanske gercogstvoPohovannya Bazilika svyatogo Petra v zolotomu nebiKrayina Langobardske korolivstvoReligiya katolictvoBatko AnsprandMati dShlyub d Mediafajli b u VikishovishiStosunki z bavarskimi AgilolfingamiNa pochatku svogo pravlinnya Lyutprand pidtrimuvav tisni stosunki z Teodonom II gercogom Bavarskim yakij nadav dopomogu jogo batkovi Ansprandu v 702 Lyutprand odruzhivsya z predstavniceyu rodu Agilolfingiv Guntrudoyu Sterzhnem politiki Teodo buv opir zavojovnickim planam frankskih mazhordomiv Pislya smerti Teodo u 717 chi 718 zv yazki z Agilolfingami oslabli Piznishe Lyutprand navit zahopiv kilka bavarskih zamkiv Vijni z vizantijcyamiSpochatku Lyutprand pidtrimuvav mirni vidnosini z Ravennskim ekzarhatom Prote u 726 vizantijskij imperator Lev III vidav pershij zi svoyih ukaziv shodo zaboroni ikon div ikonoborstvo Papa Rimskij Grigorij II nakazav virnim chiniti opir ikonoborcyam pislya chogo vizantijskij gercog Neapolya Eksilirat buv ubitij natovpom u toj chas koli vin namagavsya vikonati nakaz imperatora pro znishennya ikon Lyutprand vikoristav ci chvari dlya zahoplennya vizantijskih zemel v Emiliyi U 727 vin peretnuv Po ta zahopiv Bolonyu Ossimo Rimini i Ankonu Jomu vdalos zavoloditi Klasisom morskim portom Ravenni ale samu Ravennu vin ne zahopiv Ravenna zdalas Lyutprandu lishe u 737 U 713 719 rozpochalis pershi napadi mavriv z Balearskih ostroviv na Korsiku Lyutprand yak hristiyanin i zahisnik hristiyanstva u 725 deklaruvav vzyattya Korsiki pid vladu langobardiv SmertPislya smerti papi Grigoriya III 741 jogo nastupnikom buv obranij Zaharij Lyutprand pislya trivalogo mirnogo pravlinnya pomer u 744 DzherelaJorg Jarnut Storia dei Longobardi Torino Einaudi 2002 ISBN 88 464 4085 4 Sergio Rovagnati I Longobardi Milano Xenia 2003 ISBN 88 7273 484 3PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyutprand