Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хлібне дерево | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Artocarpus altilis () Fosberg, 1941 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Хлібне дерево (Artocarpus altilis, від грец. αρτος — хліб, καρπος — плід) — однодомне дерево родини тутових. Його батьківщиною вважають Нову Гвінею, звідки полінезійці завезли його на острови Океанії.
Цих дерев багато у вологих тропічних лісах Індії, Молуккських і Зондських островів
Англійський мореплавець Вільям Дампір став першим, хто в кінці XVII століття повідомив європейців про дерево, чиї плоди замінюють тубільцям хліб. У кінці XVIII століття після голоду на Ямайці виникла ідея розводити тут хлібне дерево як джерело дешевої і калорійної їжі для рабів на плантаціях. З цією метою до берегів Таїті був посланий відомий корабель «Баунті», проте зібрані ним у Вест-Індії саджанці не дісталися призначеного місця. Тільки 1793 року нова експедиція на кораблі «Провіденс» доставила дерева у Новий Світ, і вони дали початок плантаціям цієї рослини на Ямайці та острові Сент-Вінсент, а потім і на інших островах Вест-Індії. Зараз хлібне дерево поширене в багатьох тропічних країнах.
Опис
Це досить високе, до 20–26 м заввишки, дерево, швидко росте.
Кора сіра, гладка. Деякі гілки у хлібного дерева товсті, з облиственими бічними гілочками; інші — довгі і тонкі, з пучками листків на кінцях. Листки рослини незвичайно різноманітні — навіть на одному дереві можуть бути і цілісні, і перісторозсечені (більш молоді) листки з різним ступенем опушення. Залежно від кліматичних умов дерево може бути як вічнозеленим, так і листопадним.
Квітки дрібні, зеленуваті і непримітні: чоловічі розквітають першими, і зібрані в подовжених суцвіттях; жіночі — у великих суцвіттях у формі булави. Запилюються криланами (Pteropodidae). Після запилення жіночі суцвіття поступово зростаються у велике супліддя (плід), що формою нагадує округлу шишкувату диню.
Плоди утворюються поодинці або кетягами на верхівках гілок. Молоді плоди мають зелений колір; у міру дозрівання вони зазвичай стають спершу жовто-зеленими, потім жовтими або жовто-коричневими. Діаметр плоду може досягати до 30 см, маса — 3–4 кг. За іншими даними, зелені плоди — вагою в 20 кілограмів, до 90 сантиметрів завдовжки і до 50 сантиметрів шириною. У зеленій стадії плоди тверді, з крохмалистою, волокнистою білою м'якоттю. Після дозрівання плід стає м'яким. М'якоть набуває кремового або жовтого кольору і солодкуватого смаку. Всі частини дерева, зокрема незрілі плоди, містять липкий молочний сік-латекс.
Існує два основні різновиди хлібного дерева — дикий, плоди якого містять насіння, і культурний, у плодах якого насіння немає. Проте в плодах культурного різновиду час від часу теж трапляється доспіле насіння. Хлібне дерево — одна з найврожайніших плодових рослин; одне дерево приносить від 150 до 700 плодів на рік. У сприятливому кліматі хлібне дерево безперервно плодоносить цілий рік; точніше — 9 місяців протягом року, а потім 3 місяці «відпочиває» — і так впродовж 60–70 років.
За іншими даними, дерево плодоносить з листопада до серпня.
Використання
У деяких районах, особливо на островах Океанії, хлібне дерево — важливе джерело харчування. М'якоть доспілих плодів (суплідь) хлібного дерева печуть, варять, сушать, зацукровують, їдять сирим і навіть, розминаючи і розтираючи, роблять з неї тісто для своєрідних млинчиків. Подібно бананам, недостиглі плоди використовують як овочі, а зрілі, солодші — як фрукти. Про зрілість плодів свідчать крапельки латексу, що проступають на його шкірці. На смак смажені плоди нагадують швидше картоплю, ніж хліб. Свіжий м'якуш швидко псується, але сухарі з хлібного дерева зберігаються дуже довго, до декількох років. Жителі Полінезії (Самоа) винайшли спосіб надовго запасати плоди хлібного дерева. Їх чистять, розрізають, потім щільно загортають у листя геліконії і банану та заривають. Плоди переброджують, перетворюючись на тістоподібну масу (masi), але не гниють, залишаючись їстівними впродовж декількох років. Цю масу потім завертають у листя геліконії і смажать на кокосовій олії.
Насіння хлібного дерева їдять вареним і смаженим, з сіллю. Плоди і листя також йдуть на корм худобі (козам, свиням та іншим). Сушена м'якоть плодів хлібного дерева містить 4,05 % білків, 76,70 % вуглеводів і 331 калорій на 100 г. Харчова цінність плодів хлібного дерева на 100 грам: крохмалю 60–80 %, цукру 14 %, жирів 0,2–0,8 %.
На острові Таїті з лубу хлібного дерева роблять тканини; стебло суцвіття використовують як трут і гніт; деревина йде на будівлі; кора — на виготовлення фарби; молочний сік у суміші з кокосовою олією дає клей. Великі шкірясті листки замінюють папір, скатертини, тарілки і навіть головні убори.
Примітки
- (рос.) Верзилин Н. М. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература, 1964. — 576с.
Посилання
- Артокарпус (Artocarpus altilis) // ВУЕ
- Хлібне дерево // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Artocarpus altilis |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hlibne derevoBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas EvdikotiPidklas Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Tutovi Moraceae Rid Artokarpus Artocarpus Vid Hlibne derevoBinomialna nazvaArtocarpus altilis Fosberg 1941PosilannyaVikishovishe Artocarpus altilisVikividi Artocarpus altilisEOL 594952IPNI 582598 1ITIS 184181NCBI 194251 Hlibne derevo Artocarpus altilis vid grec artos hlib karpos plid odnodomne derevo rodini tutovih Jogo batkivshinoyu vvazhayut Novu Gvineyu zvidki polinezijci zavezli jogo na ostrovi Okeaniyi Cih derev bagato u vologih tropichnih lisah Indiyi Molukkskih i Zondskih ostroviv Anglijskij moreplavec Vilyam Dampir stav pershim hto v kinci XVII stolittya povidomiv yevropejciv pro derevo chiyi plodi zaminyuyut tubilcyam hlib U kinci XVIII stolittya pislya golodu na Yamajci vinikla ideya rozvoditi tut hlibne derevo yak dzherelo deshevoyi i kalorijnoyi yizhi dlya rabiv na plantaciyah Z ciyeyu metoyu do beregiv Tayiti buv poslanij vidomij korabel Baunti prote zibrani nim u Vest Indiyi sadzhanci ne distalisya priznachenogo miscya Tilki 1793 roku nova ekspediciya na korabli Providens dostavila dereva u Novij Svit i voni dali pochatok plantaciyam ciyeyi roslini na Yamajci ta ostrovi Sent Vinsent a potim i na inshih ostrovah Vest Indiyi Zaraz hlibne derevo poshirene v bagatoh tropichnih krayinah OpisPlid hlibnogo dereva v rozrizi Ce dosit visoke do 20 26 m zavvishki derevo shvidko roste Kora sira gladka Deyaki gilki u hlibnogo dereva tovsti z oblistvenimi bichnimi gilochkami inshi dovgi i tonki z puchkami listkiv na kincyah Listki roslini nezvichajno riznomanitni navit na odnomu derevi mozhut buti i cilisni i peristorozsecheni bilsh molodi listki z riznim stupenem opushennya Zalezhno vid klimatichnih umov derevo mozhe buti yak vichnozelenim tak i listopadnim Kvitki dribni zelenuvati i neprimitni cholovichi rozkvitayut pershimi i zibrani v podovzhenih sucvittyah zhinochi u velikih sucvittyah u formi bulavi Zapilyuyutsya krilanami Pteropodidae Pislya zapilennya zhinochi sucvittya postupovo zrostayutsya u velike supliddya plid sho formoyu nagaduye okruglu shishkuvatu dinyu Plodi utvoryuyutsya poodinci abo ketyagami na verhivkah gilok Molodi plodi mayut zelenij kolir u miru dozrivannya voni zazvichaj stayut spershu zhovto zelenimi potim zhovtimi abo zhovto korichnevimi Diametr plodu mozhe dosyagati do 30 sm masa 3 4 kg Za inshimi danimi zeleni plodi vagoyu v 20 kilogramiv do 90 santimetriv zavdovzhki i do 50 santimetriv shirinoyu U zelenij stadiyi plodi tverdi z krohmalistoyu voloknistoyu biloyu m yakottyu Pislya dozrivannya plid staye m yakim M yakot nabuvaye kremovogo abo zhovtogo koloru i solodkuvatogo smaku Vsi chastini dereva zokrema nezrili plodi mistyat lipkij molochnij sik lateks Isnuye dva osnovni riznovidi hlibnogo dereva dikij plodi yakogo mistyat nasinnya i kulturnij u plodah yakogo nasinnya nemaye Prote v plodah kulturnogo riznovidu chas vid chasu tezh traplyayetsya dospile nasinnya Hlibne derevo odna z najvrozhajnishih plodovih roslin odne derevo prinosit vid 150 do 700 plodiv na rik U spriyatlivomu klimati hlibne derevo bezperervno plodonosit cilij rik tochnishe 9 misyaciv protyagom roku a potim 3 misyaci vidpochivaye i tak vprodovzh 60 70 rokiv Za inshimi danimi derevo plodonosit z listopada do serpnya VikoristannyaHlibne derevo Gavayi U deyakih rajonah osoblivo na ostrovah Okeaniyi hlibne derevo vazhlive dzherelo harchuvannya M yakot dospilih plodiv suplid hlibnogo dereva pechut varyat sushat zacukrovuyut yidyat sirim i navit rozminayuchi i roztirayuchi roblyat z neyi tisto dlya svoyeridnih mlinchikiv Podibno bananam nedostigli plodi vikoristovuyut yak ovochi a zrili solodshi yak frukti Pro zrilist plodiv svidchat krapelki lateksu sho prostupayut na jogo shkirci Na smak smazheni plodi nagaduyut shvidshe kartoplyu nizh hlib Svizhij m yakush shvidko psuyetsya ale suhari z hlibnogo dereva zberigayutsya duzhe dovgo do dekilkoh rokiv Zhiteli Polineziyi Samoa vinajshli sposib nadovgo zapasati plodi hlibnogo dereva Yih chistyat rozrizayut potim shilno zagortayut u listya gelikoniyi i bananu ta zarivayut Plodi perebrodzhuyut peretvoryuyuchis na tistopodibnu masu masi ale ne gniyut zalishayuchis yistivnimi vprodovzh dekilkoh rokiv Cyu masu potim zavertayut u listya gelikoniyi i smazhat na kokosovij oliyi Nasinnya hlibnogo dereva yidyat varenim i smazhenim z sillyu Plodi i listya takozh jdut na korm hudobi kozam svinyam ta inshim Sushena m yakot plodiv hlibnogo dereva mistit 4 05 bilkiv 76 70 vuglevodiv i 331 kalorij na 100 g Harchova cinnist plodiv hlibnogo dereva na 100 gram krohmalyu 60 80 cukru 14 zhiriv 0 2 0 8 Na ostrovi Tayiti z lubu hlibnogo dereva roblyat tkanini steblo sucvittya vikoristovuyut yak trut i gnit derevina jde na budivli kora na vigotovlennya farbi molochnij sik u sumishi z kokosovoyu oliyeyu daye klej Veliki shkiryasti listki zaminyuyut papir skatertini tarilki i navit golovni ubori Primitki ros Verzilin N M Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s PosilannyaArtokarpus Artocarpus altilis VUE Hlibne derevo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artocarpus altilis