Маргарет Норфолкська (англ. Margaret of Norfolk), також Маргарет Бразертон (англ. Margaret Brotherton; близько 1320 — 24 березня 1399) — англійська аристократка, старша дочка , і онука короля Едуарда I, і . Маргарет була першою англійкою, яка носила герцогський титул у власному праві. Життя Маргарет історики вважають яскравим прикладом того, який вплив на долю своїх родичів може мати довго живуча вдова.
Маргарет, 1-а герцогиня Норфолк англ. Margaret, Duchess of Norfolk | ||
| ||
---|---|---|
4 серпня 1338 — 1377 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | Генрі Персі, 1-й граф Нортумберленд | |
| ||
4 серпня 1338 — 29 вересня 1397 | ||
Попередник: | Томас Бразертон | |
Наступник: | Томас Моубрей | |
| ||
29 вересня 1397 — 24 березня 1399 | ||
Попередник: | титул створено | |
Наступник: | Томас Моубрей | |
Народження: | 1320 d, d, d, Саффолк, Англія | |
Смерть: | 24 березня 1399 | |
Поховання: | d | |
Країна: | Королівство Англія | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | Плантагенети | |
Батько: | d | |
Мати: | d[1] | |
Шлюб: | | |
Діти: | 1-й шлюб: Джон (I), Джон (II), Елізабет, Маргарет 2-й шлюб: Томас, Анна, Ізабела |
Життєпис
Маргарет Норфолкська народилася приблизно в 1320 році в родині , та його першої дружини Еліс Гейлз. Дівчинка належала до династії Плантагенетів; по батькові вона припадала онукою англійському королю Едуарду I і його другої дружини , завдяки якій також була праонукою французького короля Філіпа III Сміливого. Крім самої Маргарет в сім'ї були син і дочка . Мати дівчинки померла приблизно в 1330 році, коли Маргарет було близько десяти років. У 1335 році Томас Бразертон одружився вдруге, на Мері де Брюес, вдові лорда Кобема. У другому шлюбі у батька Маргарет дітей не було.
Єдиний брат Маргарет, Едуард, помер бездітним в 1334 році, а її батько помер у 1338 році. Маргарет і її молодша сестра стали спадкоємицями батька: Маргарет успадкувала титул батька і більшу частину володінь, включаючи частину маєтку Бразертон; за наказом короля Едуарда III в березні 1339 Еліс і її чоловіку були виділені землі з відумерлої спадщини.
У 1335 році, у віці близько п'ятнадцяти років, Маргарет вийшла заміж за . Проживши в шлюбі 15 років і народивши від чоловіка чотирьох дітей, в 1350 році Маргарет зажадала розлучення на тій підставі, що договір про шлюб (заручення) був укладений до того, як вона вступила у вік згоди, і що вона ніколи не бажала жити з Сегрейвом. Вона навіть зібралася особисто вирушити на континент за папським дозволом, але її двоюрідний брат король Едуард III заборонив їй залишати Англію.
Наступного року Едуард III звинуватив Маргарет у порушенні його заборони й таємному переправленні до Франції. Розслідування цього інциденту показало, що Маргарет особисто вирушила до Риму: вона незаконно перетнула Ла-Манш і була зустрінута слугою свого майбутнього чоловіка, сера , який розбив ліхтар, щоб вона могла висадитися непоміченою, і виступив в ролі опікуна під час її перебування у Франції. Зрештою справа Маргарет надійшла на розгляд до представника Святого Престолу в Пуатьє, але ще до винесення рішення барон Сегрейв помер (1353 рік). Незабаром, до 30 травня 1354 року, Маргарет вийшла заміж за Менні без дозволу короля, що призвело до конфіскації її володінь. Сама Маргарет була поміщена під варту в замок Сомертон в Лінкольнширі. Невідомо, як довго вона була обмежена в правах, але 30 травня 1354 року Маргарет і її чоловікові були повернуті всі володіння, а 6 червня 1354 року вони були викликані до короля для давання пояснень. Маргарет і Уолтер Менні були одружені 18 років і мали трьох дітей; потім у січні 1372 Маргарет овдовіла.
Після смерті другого чоловіка Маргарет в основному займалася управлінням своїх володінь і володінь Сегрейвів. Крім того, під час малолітства , 3-го графа Пембрука, сина її дочки Анни, Маргарет управляла деякими маєтками графів Пембрук. З урахуванням величезних володінь, що дісталися їй від батька, а також великого прибутку Уолтера Менні від війни, Маргарет була досить багата. А до 1382 року Маргарет ще й об'єднала у своїх руках всі батьківські володіння, оскільки її племінниця Еліс дітей не залишила.
Маргарет була гарним правителем, хоча іноді у неї виникали проблеми через розкиданість володінь. У 1371 році, коли король поскаржився на те, що вона нехтує обороною своїх ірландських земель, Маргарет передала управління ними своєму зятю, . У 1372 році вона так само вчинила з . Але після смерті в 1375 році Джона їй довелося відновити контроль над цими володіннями. У 1377 році Маргарет було наказано охороняти замок Чепстоу, а в 1388 році вона згадала про те, що зобов'язана захищати замок Пембрук. У 1373—1390 роках їй доводилося відповідати за напади на її майно. Крім того, в 1370 році були часті скарги на те, що вона не платила ануїтет з керованих нею володінь Гастінгсів. У 1399 році душоприказники Маргарет отримали право стягувати гроші з її маєтків, щоб платити слугам, і в 1400 році в якості компенсації за утиски графині її підлеглим було виплачено 200 фунтів.
У Маргарет було загострена зарозумілість. Вона була спадкоємицею посади маршала Англії. Хоча її посідали інші люди, але в 1370 році корона зверталася до неї як до Маргарет Маршал. У 1377 році вона безуспішно намагалася затвердити за собою право виконувати церемоніальні обов'язки маршала на коронації Річарда II. У 1382 році вона вимагала від короля виплатити їй 300 марок, які король Едуард I обіцяв її батькові, а також борг Едуарда II. Крім того, вона зажадала собі манор Гемпстед Маршал, власники якого здавна обіймати посаду маршала, і на яке вона претендувала з 1347 року. Жодна з вимог Маргарет задоволена не була.
Відразу після вступу в право успадкування володіннями батька Маргарет стверджувала, що є графинею Норфолк у своєму власному праві, хоча жоден з її чоловіків не носив титул графа Норфолка. Але про те, що цей титул за нею визнавався короною, свідчить піднесення її титулу до герцогського: 29 вересня 1397 Маргарет отримала довічний титул герцогині Норфолкської; втім, того ж дня титули графа і герцога Норфолка отримав і Томас Моубрей, син Елізабет Сегрейв — її дочки від першого шлюбу.
Судячи зі збережених документів, Маргарет вела досить марнотратний спосіб життя. Її річний дохід в 1390-і роки становив майже 3 тисячі фунтів, хоча, на відміну від деяких багатих вдів цього часу, Маргарет не була покровителем церкви. Однак вона зробила велику пожертву в 350 марок на нові хори Церкви Грейфрайерз у Лондоні, де вона хотіла бути похована.
Маргарет померла 24 березня 1399 і була похована в хорі церкви Грейфрайерз в Лондоні. Її спадкоємцем був онук, Томас Моубрей, який до того моменту перебував у вигнанні. Хоча Маргарет і заповіла Томасу свої великі володіння, через 4 дні цей заповіт скасував король Річард II, в руках якого знаходилися спадок Маргарет. Томас так і помер за межами Англії, а після повалення Річарда II новий король, Генріх IV, повернув володіння і титул графа Норфолка старшому синові Томаса.
В художній літературі
Маргарет стала одним з персонажів незакінченого роману Джорджетт Геєр My Lord John.
Сім'я
Від першого шлюбу з , народилися четверо дітей:
- Джон (помер в дитинстві)
- Джон (помер до 1 квітня 1353 року) — був заручений з Бланкою Ланкастерською, молодшою донькою Генрі Гросмонта, однак заручини були розірвані й Бланка вийшла заміж за Джона Гонта. Приблизно в 1349 році Джон одружився з Бланкою Моубрей, старшою дочкою , і Джоан Ланкастерської. Дітей не мав.
- Елізабет (25 жовтня 1338-до 1368) — у власному праві. Була одружена з Джоном Моубреєм, 4-м бароном Моубреєм, чиєю сестрою була Бланка, дружина старшого брата Елізабет. У шлюбі Елізабет народила двох синів і трьох дочок; другий син Елізабет, Томас, успадкував титули та володіння матері й батька, а також отримав титули, які були створені для його бабки Маргарет.
- Маргарет (померла в дитинстві до 1353 року)
Від другого шлюбу з , народилися троє дітей:
- Томас — потонув у колодязі в у віці десяти років.
- (24 липня 1355 — 3 квітня 1384) — баронеса Менні у власному праві. Була одружена з , від якого народила сина Джона, який успадкував титули та володіння матері й батька.
- Ізабела (народилася до 1353 року, померла до 1371 року)
Предки
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Archer, 2004.
- Richardson, 2011, p. 631.
- Waugh, 2004.
- Richardson, 2011, p. 632.
- Richardson, 2011, p. 634.
- Richardson, 2011, p. 635.
- Richardson, 2011, p. 638.
- Given-Wilson, 2004.
- Richardson, 2011, pp. 639—640.
- Richardson, 2011, p. 640.
Література
- Archer, Rowena E. Margaret Brotherton // Oxford Dictionary of National Biography. — Oxford University Press, 2004.
- Given-Wilson C. Mowbray, Thomas (I), first duke of Norfolk (1366–1399) // Oxford Dictionary of National Biography. — Oxford University Press, 2004.
- Richardson, Douglas. Plantagenet Ancestry: A Study in Colonial and Medieval Families / ed. Kimball G. Everingham. — Salt Lake City, 2011. — Т. II. — , 9781461045137.
- Waugh, Scott L. Thomas of Brotherton // Oxford Dictionary of National Biography. — Oxford University Press, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margaret Norfolkska angl Margaret of Norfolk takozh Margaret Brazerton angl Margaret Brotherton blizko 1320 24 bereznya 1399 anglijska aristokratka starsha dochka i onuka korolya Eduarda I i Margaret bula pershoyu anglijkoyu yaka nosila gercogskij titul u vlasnomu pravi Zhittya Margaret istoriki vvazhayut yaskravim prikladom togo yakij vpliv na dolyu svoyih rodichiv mozhe mati dovgo zhivucha vdova Margaret 1 a gercoginya Norfolk angl Margaret Duchess of Norfolk4 serpnya 1338 1377Poperednik Nastupnik Genri Persi 1 j graf Nortumberlend4 serpnya 1338 29 veresnya 1397Poperednik Tomas BrazertonNastupnik Tomas Moubrej29 veresnya 1397 24 bereznya 1399Poperednik titul stvorenoNastupnik Tomas Moubrej Narodzhennya 1320 d d d Saffolk AngliyaSmert 24 bereznya 1399Pohovannya dKrayina Korolivstvo AngliyaReligiya katolictvoRid PlantagenetiBatko dMati d 1 Shlyub Diti 1 j shlyub Dzhon I Dzhon II Elizabet Margaret 2 j shlyub Tomas Anna IzabelaZhittyepisMargaret Norfolkska narodilasya priblizno v 1320 roci v rodini ta jogo pershoyi druzhini Elis Gejlz Divchinka nalezhala do dinastiyi Plantagenetiv po batkovi vona pripadala onukoyu anglijskomu korolyu Eduardu I i jogo drugoyi druzhini zavdyaki yakij takozh bula praonukoyu francuzkogo korolya Filipa III Smilivogo Krim samoyi Margaret v sim yi buli sin i dochka Mati divchinki pomerla priblizno v 1330 roci koli Margaret bulo blizko desyati rokiv U 1335 roci Tomas Brazerton odruzhivsya vdruge na Meri de Bryues vdovi lorda Kobema U drugomu shlyubi u batka Margaret ditej ne bulo Yedinij brat Margaret Eduard pomer bezditnim v 1334 roci a yiyi batko pomer u 1338 roci Margaret i yiyi molodsha sestra stali spadkoyemicyami batka Margaret uspadkuvala titul batka i bilshu chastinu volodin vklyuchayuchi chastinu mayetku Brazerton za nakazom korolya Eduarda III v berezni 1339 Elis i yiyi choloviku buli vidileni zemli z vidumerloyi spadshini U 1335 roci u vici blizko p yatnadcyati rokiv Margaret vijshla zamizh za Prozhivshi v shlyubi 15 rokiv i narodivshi vid cholovika chotiroh ditej v 1350 roci Margaret zazhadala rozluchennya na tij pidstavi sho dogovir pro shlyub zaruchennya buv ukladenij do togo yak vona vstupila u vik zgodi i sho vona nikoli ne bazhala zhiti z Segrejvom Vona navit zibralasya osobisto virushiti na kontinent za papskim dozvolom ale yiyi dvoyuridnij brat korol Eduard III zaboroniv yij zalishati Angliyu Nastupnogo roku Eduard III zvinuvativ Margaret u porushenni jogo zaboroni j tayemnomu perepravlenni do Franciyi Rozsliduvannya cogo incidentu pokazalo sho Margaret osobisto virushila do Rimu vona nezakonno peretnula La Mansh i bula zustrinuta slugoyu svogo majbutnogo cholovika sera yakij rozbiv lihtar shob vona mogla visaditisya nepomichenoyu i vistupiv v roli opikuna pid chas yiyi perebuvannya u Franciyi Zreshtoyu sprava Margaret nadijshla na rozglyad do predstavnika Svyatogo Prestolu v Puatye ale she do vinesennya rishennya baron Segrejv pomer 1353 rik Nezabarom do 30 travnya 1354 roku Margaret vijshla zamizh za Menni bez dozvolu korolya sho prizvelo do konfiskaciyi yiyi volodin Sama Margaret bula pomishena pid vartu v zamok Somerton v Linkolnshiri Nevidomo yak dovgo vona bula obmezhena v pravah ale 30 travnya 1354 roku Margaret i yiyi cholovikovi buli povernuti vsi volodinnya a 6 chervnya 1354 roku voni buli viklikani do korolya dlya davannya poyasnen Margaret i Uolter Menni buli odruzheni 18 rokiv i mali troh ditej potim u sichni 1372 Margaret ovdovila Pislya smerti drugogo cholovika Margaret v osnovnomu zajmalasya upravlinnyam svoyih volodin i volodin Segrejviv Krim togo pid chas malolitstva 3 go grafa Pembruka sina yiyi dochki Anni Margaret upravlyala deyakimi mayetkami grafiv Pembruk Z urahuvannyam velicheznih volodin sho distalisya yij vid batka a takozh velikogo pributku Uoltera Menni vid vijni Margaret bula dosit bagata A do 1382 roku Margaret she j ob yednala u svoyih rukah vsi batkivski volodinnya oskilki yiyi pleminnicya Elis ditej ne zalishila Margaret bula garnim pravitelem hocha inodi u neyi vinikali problemi cherez rozkidanist volodin U 1371 roci koli korol poskarzhivsya na te sho vona nehtuye oboronoyu svoyih irlandskih zemel Margaret peredala upravlinnya nimi svoyemu zyatyu U 1372 roci vona tak samo vchinila z Ale pislya smerti v 1375 roci Dzhona yij dovelosya vidnoviti kontrol nad cimi volodinnyami U 1377 roci Margaret bulo nakazano ohoronyati zamok Chepstou a v 1388 roci vona zgadala pro te sho zobov yazana zahishati zamok Pembruk U 1373 1390 rokah yij dovodilosya vidpovidati za napadi na yiyi majno Krim togo v 1370 roci buli chasti skargi na te sho vona ne platila anuyitet z kerovanih neyu volodin Gastingsiv U 1399 roci dushoprikazniki Margaret otrimali pravo styaguvati groshi z yiyi mayetkiv shob platiti slugam i v 1400 roci v yakosti kompensaciyi za utiski grafini yiyi pidleglim bulo viplacheno 200 funtiv U Margaret bulo zagostrena zarozumilist Vona bula spadkoyemiceyu posadi marshala Angliyi Hocha yiyi posidali inshi lyudi ale v 1370 roci korona zvertalasya do neyi yak do Margaret Marshal U 1377 roci vona bezuspishno namagalasya zatverditi za soboyu pravo vikonuvati ceremonialni obov yazki marshala na koronaciyi Richarda II U 1382 roci vona vimagala vid korolya viplatiti yij 300 marok yaki korol Eduard I obicyav yiyi batkovi a takozh borg Eduarda II Krim togo vona zazhadala sobi manor Gempsted Marshal vlasniki yakogo zdavna obijmati posadu marshala i na yake vona pretenduvala z 1347 roku Zhodna z vimog Margaret zadovolena ne bula Vidrazu pislya vstupu v pravo uspadkuvannya volodinnyami batka Margaret stverdzhuvala sho ye grafineyu Norfolk u svoyemu vlasnomu pravi hocha zhoden z yiyi cholovikiv ne nosiv titul grafa Norfolka Ale pro te sho cej titul za neyu viznavavsya koronoyu svidchit pidnesennya yiyi titulu do gercogskogo 29 veresnya 1397 Margaret otrimala dovichnij titul gercogini Norfolkskoyi vtim togo zh dnya tituli grafa i gercoga Norfolka otrimav i Tomas Moubrej sin Elizabet Segrejv yiyi dochki vid pershogo shlyubu Sudyachi zi zberezhenih dokumentiv Margaret vela dosit marnotratnij sposib zhittya Yiyi richnij dohid v 1390 i roki stanoviv majzhe 3 tisyachi funtiv hocha na vidminu vid deyakih bagatih vdiv cogo chasu Margaret ne bula pokrovitelem cerkvi Odnak vona zrobila veliku pozhertvu v 350 marok na novi hori Cerkvi Grejfrajerz u Londoni de vona hotila buti pohovana Margaret pomerla 24 bereznya 1399 i bula pohovana v hori cerkvi Grejfrajerz v Londoni Yiyi spadkoyemcem buv onuk Tomas Moubrej yakij do togo momentu perebuvav u vignanni Hocha Margaret i zapovila Tomasu svoyi veliki volodinnya cherez 4 dni cej zapovit skasuvav korol Richard II v rukah yakogo znahodilisya spadok Margaret Tomas tak i pomer za mezhami Angliyi a pislya povalennya Richarda II novij korol Genrih IV povernuv volodinnya i titul grafa Norfolka starshomu sinovi Tomasa V hudozhnij literaturiMargaret stala odnim z personazhiv nezakinchenogo romanu Dzhordzhett Geyer My Lord John Sim yaVid pershogo shlyubu z narodilisya chetvero ditej Dzhon pomer v ditinstvi Dzhon pomer do 1 kvitnya 1353 roku buv zaruchenij z Blankoyu Lankasterskoyu molodshoyu donkoyu Genri Grosmonta odnak zaruchini buli rozirvani j Blanka vijshla zamizh za Dzhona Gonta Priblizno v 1349 roci Dzhon odruzhivsya z Blankoyu Moubrej starshoyu dochkoyu i Dzhoan Lankasterskoyi Ditej ne mav Elizabet 25 zhovtnya 1338 do 1368 u vlasnomu pravi Bula odruzhena z Dzhonom Moubreyem 4 m baronom Moubreyem chiyeyu sestroyu bula Blanka druzhina starshogo brata Elizabet U shlyubi Elizabet narodila dvoh siniv i troh dochok drugij sin Elizabet Tomas uspadkuvav tituli ta volodinnya materi j batka a takozh otrimav tituli yaki buli stvoreni dlya jogo babki Margaret Margaret pomerla v ditinstvi do 1353 roku Vid drugogo shlyubu z narodilisya troye ditej Tomas potonuv u kolodyazi v u vici desyati rokiv 24 lipnya 1355 3 kvitnya 1384 baronesa Menni u vlasnomu pravi Bula odruzhena z vid yakogo narodila sina Dzhona yakij uspadkuvav tituli ta volodinnya materi j batka Izabela narodilasya do 1353 roku pomerla do 1371 roku PredkiPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Archer 2004 Richardson 2011 p 631 Waugh 2004 Richardson 2011 p 632 Richardson 2011 p 634 Richardson 2011 p 635 Richardson 2011 p 638 Given Wilson 2004 Richardson 2011 pp 639 640 Richardson 2011 p 640 LiteraturaArcher Rowena E Margaret Brotherton Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 Given Wilson C Mowbray Thomas I first duke of Norfolk 1366 1399 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 Richardson Douglas Plantagenet Ancestry A Study in Colonial and Medieval Families ed Kimball G Everingham Salt Lake City 2011 T II ISBN 1461045134 9781461045137 Waugh Scott L Thomas of Brotherton Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004