Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городище в урочищі "Шопи" — пам'ятка археології в місті Любомль Волинської області.
| Городище в урочищі «Шопи» | |
|---|---|
 | |
| 51°13′45″ пн. ш. 24°03′14″ сх. д. / 51.22917° пн. ш. 24.0539917° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто |  Любомль |
| Дата заснування | X століття |
| Статус | Пам'ятка археології |
  Городище в урочищі «Шопи» Городище в урочищі «Шопи» (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис, дослідження
Особливе місце серед складних городищ Волині займають декілька пам'яток, які мають круглі дитинці і захищені всередині замкнутою лінією валу і рову, що оточують все укріплення в цілому, включаючи дитинець і окольне місто. Таким є Любомльське городище, яке знаходиться в 0,5 км на схід від сучасного міста в урочищі «Шопи». Ця назва пішла від того, що там, коли воно перестало існувати як укріплене поселення, були поставлені місцевими землевласниками дерев'яні навіси — шопи — де знаходилась худоба в літній період і зберігалось сіно любомльського замкового фільварку.
Городище розміщене на рівній низовині і складається із двох площин – дитинця і . Дитинець, який знаходиться в південно-східній частині, має правильну округлу форму, діаметром близько 80 метрів і висотою 1,5 метра. З південно-східного боку збереглися слабкі сліди розораного валу висотою до 0,7 м і ровів. Кругом дитинця по всьому його периметру проходить рів. Окольне місто має значні розміри, довжина його близько 250 метрів при найбільшій ширині 200 метрів. Вся площа городища — приблизно 4 гектари. Не зважаючи на те, що городище майже зовсім розоране, контури його валів і ровів вдається прослідкувати майже повністю, крім північної сторони. Не відомо, чи існував вал на краю майданчика окольного міста в давнину. На сьогодні його тут не видно, а край майданчика окольного міста обмежений лише ровом. Навколо городища (враховуючи дитинець) проходить друга лінія валу, а перед ним знаходиться зовнішній рів. Археологічний матеріал на городищі відноситься виключно до Х століття.
Аналогом любомльському є тільки городище біля села Дзіенцьолипол в Підляшші (Польща). Хоча розміри його значно менші, але схема повністю повторює схему оборони любомльського городища в урочищі «Шопи».
На північ, захід і схід до любомльського городища примикає селище того ж періоду, але більше від території городища. Селище займало площу більше 7 га.
Вперше городище згадується у 1901 році В.Б. Антоновичем. У 1938 році на його території проводив археологічні розкопки працівник Луцького музею Ян Фітцке. Він відмічає, що це було велике овальне городище із невеликим заглибленням у центрі. Навколо нього тягнеться частково розораний вал, оточений двома ровами. В’їзд розташовувався з північної сторони. На відстані 100 м на північ від городища випадково відкрито ранньоісторичне велике поселення, майже цілком знищене глибокою оранкою трактором. Проводячи археологічні розвідки, Я. Фітцке на поселенні виявив багато фрагментів різноманітного посуду з хвилястим і прямолінійним орнаментом, багато зруйнованих печей із землянок. Будівлі розміщувались рядами на невеликій відстані одна від одної. Ближче до городища виявлено добре збережені землянки історичного міста. Вони були великих розмірів, споряджені печами, заповнені уламками посуду. Біля однієї з печей знайдено невелику бронзову пряжку. Кераміка зроблена на гончарному колі. На денцях посуду траплялися штемпелі і знаки. Фітцке відмічає, що в міру погіршання умов розселення, місто пересунулося пізніше на захід і зайняло положення, на якому і нині стоїть.
У 1958 році археолог Ю.В. Кухаренко (Москва) проводив обстеження городища, велику увагу йому приділив історик П.О. Раппопорт (Ленінград) в 1963 році. Він уперше опублікував контури городища. Невеликий розкоп на городищі був закладений археологом М.В. Малевською (Ленінград) в 1975 р.
З ініціативи Любомльського краєзнавчого музею під керівництвом археолога М.М. Кучинко в 1995 році проведено археологічні розкопки.
Археолог М.М. Кучинко відзначає, що це рідкісний тип городища. Закладено розкоп у північній частині окольного міста поблизу знівельованого валу, зроблено розріз валу і зовнішнього рову в південно-східній частині. В процесі розкопок відкрито і досліджено 1 житло, 2 господарські споруди, 2 господарські ями, смітникова яма і вогнище. Житло-землянка мала розміри 4 х 3,5 м. Глибина від рівня виявлення 0,35-0,40 м. Вхід був із східного боку. Майже посередині житла, але ближче до західної стіни знаходилась піч-кам'янка. Вона вимурувана з різних по величині каменів на рівні долівки. Піч мала прямокутну форму розміром 1,3 х 1 м. Збережена висота печі 0,45 м. Розміри прямокутного череня 0,7 х 0,5 м. З обох боків печі біля північної і південної стін житла знаходились вирізані в материковому ґрунті лави-лежанки, висотою від рівня долівки 0,3 м, довжиною 2-2,3 м і шириною 0,5-0,7 м. Потужність культурного шару досягала 0,6-0,8 м.
Під час розкопок виявлено велику кількість фрагментів керамічних горщиків Х століття з характерними манжетоподібними вінцями. Кераміка мала в основному прямий і хвилястий орнаменти. Знайдені кістки свійських тварин, корови, свині, вівці і курки, скелет тура, фрагменти керамічної сковорідки, залізних рибальського гачка і дужки. Матеріали археологічних розкопок передані в Любомльський краєзнавчий музей.
Найцікавішими знахідками на городищі були кам’яні і крем’яні знаряддя, ліпна кераміка і бронзовий наконечник списа лужицької культури.
По знахідках можна датувати виникнення цього поселення ще IV тисячі років тому. Городище існувало в епоху Київської Русі. Наявність такої системи оборонних валів і ровів, а також значна кількість археологічних матеріалів дає підстави говорити, що городище обов'язково зв'язане з існуванням досить значного містечка. Речовий матеріал підтверджує те, що населення почало різко збільшуватись і вибрало більш зручне місце, перейшовши в ХІ чи ХІІ столітті на західні підвищення — городище Замчище. Можливо, цю місцевість почала заливати вода або поселення знищили війни.
Галерея
Джерела
- Олександр Остапюк. Розділ «Любомльщина: історичний аспект» // Упорядник Склянчук М. Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodishe v urochishi Shopi pam yatka arheologiyi v misti Lyuboml Volinskoyi oblasti lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min skasovanij CoordScale lon min Gorodishe v urochishi Shopi Ohoronnij znak gorodisha Veresen 2015 r Ohoronnij znak gorodisha Veresen 2015 r 51 13 45 pn sh 24 03 14 sh d 51 22917 pn sh 24 0539917 sh d 51 22917 24 0539917Krayina UkrayinaMistoLyubomlData zasnuvannyaX stolittyaStatus Pam yatka arheologiyiGorodishe v urochishi Shopi Gorodishe v urochishi Shopi Ukrayina Mediafajli u VikishovishiOpis doslidzhennyaOsoblive misce sered skladnih gorodish Volini zajmayut dekilka pam yatok yaki mayut krugli ditinci i zahisheni vseredini zamknutoyu liniyeyu valu i rovu sho otochuyut vse ukriplennya v cilomu vklyuchayuchi ditinec i okolne misto Takim ye Lyubomlske gorodishe yake znahoditsya v 0 5 km na shid vid suchasnogo mista v urochishi Shopi Cya nazva pishla vid togo sho tam koli vono perestalo isnuvati yak ukriplene poselennya buli postavleni miscevimi zemlevlasnikami derev yani navisi shopi de znahodilas hudoba v litnij period i zberigalos sino lyubomlskogo zamkovogo filvarku Gorodishe rozmishene na rivnij nizovini i skladayetsya iz dvoh ploshin ditincya i Ditinec yakij znahoditsya v pivdenno shidnij chastini maye pravilnu okruglu formu diametrom blizko 80 metriv i visotoyu 1 5 metra Z pivdenno shidnogo boku zbereglisya slabki slidi rozoranogo valu visotoyu do 0 7 m i roviv Krugom ditincya po vsomu jogo perimetru prohodit riv Okolne misto maye znachni rozmiri dovzhina jogo blizko 250 metriv pri najbilshij shirini 200 metriv Vsya plosha gorodisha priblizno 4 gektari Ne zvazhayuchi na te sho gorodishe majzhe zovsim rozorane konturi jogo valiv i roviv vdayetsya proslidkuvati majzhe povnistyu krim pivnichnoyi storoni Ne vidomo chi isnuvav val na krayu majdanchika okolnogo mista v davninu Na sogodni jogo tut ne vidno a kraj majdanchika okolnogo mista obmezhenij lishe rovom Navkolo gorodisha vrahovuyuchi ditinec prohodit druga liniya valu a pered nim znahoditsya zovnishnij riv Arheologichnij material na gorodishi vidnositsya viklyuchno do H stolittya Analogom lyubomlskomu ye tilki gorodishe bilya sela Dziencolipol v Pidlyashshi Polsha Hocha rozmiri jogo znachno menshi ale shema povnistyu povtoryuye shemu oboroni lyubomlskogo gorodisha v urochishi Shopi Na pivnich zahid i shid do lyubomlskogo gorodisha primikaye selishe togo zh periodu ale bilshe vid teritoriyi gorodisha Selishe zajmalo ploshu bilshe 7 ga Lyuboml Gorodishe v urochishi Shopi za P O Rappoportom Vpershe gorodishe zgaduyetsya u 1901 roci V B Antonovichem U 1938 roci na jogo teritoriyi provodiv arheologichni rozkopki pracivnik Luckogo muzeyu Yan Fitcke Vin vidmichaye sho ce bulo velike ovalne gorodishe iz nevelikim zagliblennyam u centri Navkolo nogo tyagnetsya chastkovo rozoranij val otochenij dvoma rovami V yizd roztashovuvavsya z pivnichnoyi storoni Na vidstani 100 m na pivnich vid gorodisha vipadkovo vidkrito rannoistorichne velike poselennya majzhe cilkom znishene glibokoyu orankoyu traktorom Provodyachi arheologichni rozvidki Ya Fitcke na poselenni viyaviv bagato fragmentiv riznomanitnogo posudu z hvilyastim i pryamolinijnim ornamentom bagato zrujnovanih pechej iz zemlyanok Budivli rozmishuvalis ryadami na nevelikij vidstani odna vid odnoyi Blizhche do gorodisha viyavleno dobre zberezheni zemlyanki istorichnogo mista Voni buli velikih rozmiriv sporyadzheni pechami zapovneni ulamkami posudu Bilya odniyeyi z pechej znajdeno neveliku bronzovu pryazhku Keramika zroblena na goncharnomu koli Na dencyah posudu traplyalisya shtempeli i znaki Fitcke vidmichaye sho v miru pogirshannya umov rozselennya misto peresunulosya piznishe na zahid i zajnyalo polozhennya na yakomu i nini stoyit U 1958 roci arheolog Yu V Kuharenko Moskva provodiv obstezhennya gorodisha veliku uvagu jomu pridiliv istorik P O Rappoport Leningrad v 1963 roci Vin upershe opublikuvav konturi gorodisha Nevelikij rozkop na gorodishi buv zakladenij arheologom M V Malevskoyu Leningrad v 1975 r Z iniciativi Lyubomlskogo krayeznavchogo muzeyu pid kerivnictvom arheologa M M Kuchinko v 1995 roci provedeno arheologichni rozkopki Arheolog M M Kuchinko vidznachaye sho ce ridkisnij tip gorodisha Zakladeno rozkop u pivnichnij chastini okolnogo mista poblizu znivelovanogo valu zrobleno rozriz valu i zovnishnogo rovu v pivdenno shidnij chastini V procesi rozkopok vidkrito i doslidzheno 1 zhitlo 2 gospodarski sporudi 2 gospodarski yami smitnikova yama i vognishe Zhitlo zemlyanka mala rozmiri 4 h 3 5 m Glibina vid rivnya viyavlennya 0 35 0 40 m Vhid buv iz shidnogo boku Majzhe poseredini zhitla ale blizhche do zahidnoyi stini znahodilas pich kam yanka Vona vimuruvana z riznih po velichini kameniv na rivni dolivki Pich mala pryamokutnu formu rozmirom 1 3 h 1 m Zberezhena visota pechi 0 45 m Rozmiri pryamokutnogo cherenya 0 7 h 0 5 m Z oboh bokiv pechi bilya pivnichnoyi i pivdennoyi stin zhitla znahodilis virizani v materikovomu grunti lavi lezhanki visotoyu vid rivnya dolivki 0 3 m dovzhinoyu 2 2 3 m i shirinoyu 0 5 0 7 m Potuzhnist kulturnogo sharu dosyagala 0 6 0 8 m Pid chas rozkopok viyavleno veliku kilkist fragmentiv keramichnih gorshikiv H stolittya z harakternimi manzhetopodibnimi vincyami Keramika mala v osnovnomu pryamij i hvilyastij ornamenti Znajdeni kistki svijskih tvarin korovi svini vivci i kurki skelet tura fragmenti keramichnoyi skovoridki zaliznih ribalskogo gachka i duzhki Materiali arheologichnih rozkopok peredani v Lyubomlskij krayeznavchij muzej Najcikavishimi znahidkami na gorodishi buli kam yani i krem yani znaryaddya lipna keramika i bronzovij nakonechnik spisa luzhickoyi kulturi Po znahidkah mozhna datuvati viniknennya cogo poselennya she IV tisyachi rokiv tomu Gorodishe isnuvalo v epohu Kiyivskoyi Rusi Nayavnist takoyi sistemi oboronnih valiv i roviv a takozh znachna kilkist arheologichnih materialiv daye pidstavi govoriti sho gorodishe obov yazkovo zv yazane z isnuvannyam dosit znachnogo mistechka Rechovij material pidtverdzhuye te sho naselennya pochalo rizko zbilshuvatis i vibralo bilsh zruchne misce perejshovshi v HI chi HII stolitti na zahidni pidvishennya gorodishe Zamchishe Mozhlivo cyu miscevist pochala zalivati voda abo poselennya znishili vijni GalereyaDzherelaOleksandr Ostapyuk Rozdil Lyubomlshina istorichnij aspekt Uporyadnik Sklyanchuk M Yu Lyubomlshina istorichna turistichna investicijno privabliva Dovidnik putivnik Luck Nadstir ya 2011 256 s il ISBN 978 966 517 717 3