Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юсиф Везир азерб Yusif Vəzir псевдонім Кар Халіфа більше відомий під псевдонімом Чеменземінлі азерб çəmənzəminli нар 12

Юсиф Везир Чеменземінлі

Юсиф Везир Чеменземінлі

Юсиф Везир (азерб. Yusif Vəzir, псевдонім — «Кар Халіфа», більше відомий під псевдонімом — «Чеменземінлі» (азерб. Çəmənzəminli); нар. 12 вересня 1887(18870912), Шуша, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія — пом. 3 січня 1943, ст. [ru], Горьківська область, Російська РФСР, СРСР) — дипломат Азербайджанської Демократичної Республіки, письменник, публіцист, драматург, історик, фольклорист і політичний діяч. Другий дипломатичний представник і перший посол Азербайджанської ДР в Українській Державі (за сумісництвом — посол в Кримській Народній Республіці та в Польській Республіці).

Юсиф Везир Чеменземінлі
Yusif Vəzir Çəmənzəminli
image
Юсиф Везир Чеменземінлі
image
Прапор
 1-й Посол Азербайджанської ДР в Українській Державі
(за сумісництвом в: Криму і Польщі)
1 листопада 1918 — 1919
Попередник: посада заснована
Наступник: посада скасована
 
Ім'я при народженні: Юсиф Везир
Народження: 12 вересня 1887(1887-09-12)
Шуша, Російська імперія
Смерть: 3 січня 1943(1943-01-03) (55 років)
ст. [ru], Горьківська область, Російська РФСР, СРСР
Національність: азербайджанець
Країна: image Російська імперія → image Азербайджанська ДР
Освіта: Імператорський університет Святого Володимира

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Юсиф Везир Чеменземінлі народився 12 вересня 1887 року в місті Шуші, що на той час входило до складу однойменного повіту Єлизаветпольської губернії Російської імперії. Його батько, Мешеді Мірбаба бек Везіров, досконало знав фарсі та турецьку мови, знав літературу (любив Фірдоусі й Фізулі), викладав мугам (традиційну азербайджанську музику) і за своє життя побував у багатьох країнах Сходу.

Отримавши початкову освіту в школі Моллі Мехта, взявши собі псевдонім «Кар Халіфа», продовжив навчання в російській школі міста Агдама. У 1896 році повернувся в Шушу і вступив до місцевого реального училища, яке серед середніх навчальних закладів Кавказу того часу вважалося одним з найкращих. У школі він більше уваги приділяв біографіям художників і скульпторів. Однак погано вчився математиці, через що залишився на другий рік. Ще з дитячих років він займався малюванням, спочатку він малював картини, а згодом став малювати суспільно-політичні карикатури. Навчаючись в училищі він написав російською мовою свій перший вірш «Скарга». Юсиф Везир показав кілька своїх віршів своєму вчителю російської мови Клему. Учитель, прочитавши вірші, порадив йому читати Антона Чехова. Сатиричні оповідання Чехова йому дуже сподобалися, в подальшому це вплинуло на становлення його як письменника коротких оповідань. Навчаючись в Шушинскому училищі він разом зі своїм двоюрідним братом Мир-Гасаном Везіровим (одним з 26-ти бакинських комісарів) видавав щомісячний гумористичний журнал російською мовою «Фокусник».

image
З родиною в Шуші. 1906 рік.

Після кривавих подій [en] 1905 року в Шуші, що виникла в результаті пропаганди вірменських дашнаків що підігрівалася Російською імперією, після довгої хвороби помер його батько і весь тягар з утримання сім'ї поляг на його плечі. Продавши майно батька в Агдамі, по поверненню в Шушу, Юсиф Везир захворів. Під час довгої хвороби їхній родині допомагали їхні сусіди — три брати з Південного Азербайджану, яким колись дав притулок батько Юсиф Везир Мешеді Мірбаба. Після 3-х місяців хвороби, одужавши, Юсиф дав обіцянку, що якщо в майбутньому він стане відомою людиною, то неодмінно візьме собі псевдонім «Чеменземінлі» на честь села своїх сусідів з Південного Азербайджану.

У 1907 році Чеменземінлі переїхав до Баку і поступив в . У 1911 році в газеті «Саду» і сатиричному журналі «Молла Насреддін» друкувалися його оповідання. Закінчивши у 1909 році училище він вирушив до Санкт-Петербурга. Там він написав своє відоме оповідання «Путівка в рай» і вірш, присвячений народному герою Дагестану, Шамілю.

Київський період

image
Серед студентів Київського університету. 1913 рік.

У 1910 році він вступив на юридичний факультет Імператорського університету Святого Володимира в Києві. За весь час навчання в університеті він не переривав зв'язку з батьківщиною. За ці роки Юсиф Везир не раз друкувався в газетах і журналах, що видаються в Азербайджані. Саме в цей період побачили світ такі його праці, як «Фактичне становище азербайджанської мусульманки», «Криваві сльози», «Мати й материнство». Пізніше були написані статті «Азербайджанська автономія», «Хто ми й чого хочемо?», «Історія литовських татар», «Наша зовнішня політика», «Проблеми нашої нації та культури» тощо.

У 1915 році через Першу світову війну царський уряд переніс Київський університет до Саратова. Закінчивши його, Юсиф Везир влаштувався на роботу суддею в Саратовську судову палату. Через нестачу коштів на харчування, він повернувся до Києва де, вступивши в організацію «Земство», поїхав на фронт. Під час лютневої революції Юсиф Везир перебував в Галичині. Події тих часів він описав у своїх романах «Студенти» та «В 1917-му році».

Дипломатична діяльність

У 1917 році Юсиф Везир повернувся з до Києва. Після встановлення Української Народної Республіки, створив азербайджанське товариство та очолив його. 1 листопада 1918 року Юсиф Везир був призначений дипломатичним представником Азербайджанської Демократичної Республіки в Українській Державі.. Одночасно з січня 1919 року був дипломатичним представником Азербайджанської Демократичної Республіки в Кримській Народній Республіці та в Польській Республіці. Однак, через повалення влади в результаті антигетьманського повстання він не міг приїхати і розпочати свою роботу Крім державних, військових та економічних інтересів, метою дипломатичного представництва було ознайомити українську громадськість з Азербайджаном. Представництво організовувало вечори, друкує в газетах і журналах статті про історію, літературу, культуру, торгівлю та економіку Азербайджану.

У 1919 році обривається зв'язок з Азербайджаном. Юсиф Везир поїхав до Сімферополя, де він був змушений залишитися на кілька місяців. Влаштувався на роботу радником в Міністерстві юстиції. У кримській газеті «Міллі» друкується його стаття «Азербайджан і азербайджанці» і того ж року вийшла його книга «Литовські татари».

По поверненню на батьківщину він в газеті [az] надрукував серію статей «Наша зовнішня політика», «Наші національні та культурні питання».

Через деякий час за пропозицією голови ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) Насіб-бек Усуббекова він вирушає до Стамбула як азербайджанський посол. Займаючись в Стамбулі дипломатичними справами, він продовжував свою літературну діяльність, і в 1921 р. видає книги «Погляд на азербайджанську літературу» і «Азербайджан — історичний, географічний та економічний», які були повні науковими спостереженнями письменника.

image
Стамбул 1921 рік

Паризький період

Після встановлення Радянської влади в Азербайджані Юсиф Везир оголошує про припинення своєї діяльності. Він їде в Париж до свого молодшого брата Мірабдулле, який навчався на факультеті дипломатії Паризького інституту політичних наук. Через неможливість роботи юристом у Франції він працював робітником на локомотивному та автомобільному заводах у місті Кліші недалеко від Парижа. Він також співпрацював з газетою «Паризькі новини», де друкував свої статті під заголовком «Східні листи». Після передчасної смерті молодшого брата, Юсиф Везир вирішує повернутися на батьківщину. Він пише листи представнику Рад у Парижі та голові Азербайджанської Радянської Республіки народному комісару Газанфар Мусабекову. Голова компартії Азербайджану Кіров зустрів з радістю бажання Юсиф Везир повернутися. І у 1926 році Юсиф Везир назавжди повертається з еміграції в радянський Азербайджан.

Бакинський період

Повернувшись в Баку Юсиф Везир працює редактором художнього відділу у видавництві «Бакинський робітник», згодом у суспільно-культурному відділі Комітету з державного планування і одночасно займався викладанням. Спочатку викладав на факультеті сходознавства та педагогіки АМУ, а потім на факультетах азербайджанської та російської мови в Педагогічному, Медичному і Нафтовому інститутах. Одночасно Юсиф Везир був одним з редакторів «Російсько-Азербайджанського словника» за редакцією Рухуллі Ахундова. У 1930—1935 роках він видає свої романи «Дівоче джерело», «Студенти», «В 1917-му році», пише комічну п'єсу «Хазрат Шахріяр».

image
Серед студентів в Баку. 1926 рік.

Юсиф Везир переклав з російської на азербайджанську мову твори Л. Толстого, І. Тургенєва, А. Неверова, М. Гоголя, В. Лавренова, В. Гюго та ін. У 1937 році він закінчив свій історичний роман «Між двох вогнів», але видати роман він не встиг. Роман був надрукований зі скороченнями в журналі «Азербайджан» лише в 1960 р. під назвою «В крові». За 3-4 місяці до звільнення зі Спілки Письменників Азербайджану Юсиф Везир передав «Азерфільму» кіносценарій свого твору «Алтунсач». Незважаючи на те, що твір було схвалено керівництвом «Азерфільма» договір так і не був укладений, через критику його роману «Студенти».

У 1937 році Юсиф Везир був відсторонений від роботи. У 1940 році засуджений і відправлений до табору для ув'язнених в Горьківську область на станцію Сухобезводне, де і помер у 1943-му році.

Друкувався під псевдонімами, «Серс», «Чеменземінлі Алігулухан», «Зарасб», «Чеменземінлі Алі Хан», «Курбан Саїд».

Творчість

  • Студенти
  • В 1917-м році
  • Між двох вогнів («В крові»)
  • Дівоче джерело
  • Алтунсач
  • Путівка в рай
  • Його високість їде в Париж
  • Фактичне положення азербайджанської мусульманки
  • Криваві сльози
  • Хто ми і чого хочемо?
  • Історія литовських татар
  • Наша зовнішня політика
  • Проблеми нашої нації і культури

Примітки

  1. До 1 листопада обов'язки посла, де-факто, виконував голова комісаріату Азербайджанської ДР в Українській Державі Джаліл Садихов
  2. Назім Ібрагімов
  3. Повідомлення газети «Азербайджан» про призначення М. Ю. Везірова дипломатичним представником в Україні (Азербайджан. 3 листопада 1918 № 25.)
  4. Донесення дипломатичного представника Азербайджанської Республіки в Україні М. Ю. Везірова міністру закордонних справ М. Ю. Джафарову № 32 12 липня 1919 г.(ГААР, ф. 970. оп. 1, д. 40, л.9-11. Оригінал.)
  5. Нармин Таирзаде. Первые дипломированные юристы — Азербайджанцы // IRS Heritage. — 2010. — № 5 (47).
  6. (азерб.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2015.
  7. Чеменземінлі, Юсиф Везир. Дівоче джерело (Текст): романи: для ст. шк. віку / Юзеф Везир Чеменземінлі ; пер. з азерб. та передм. Валентина Ціпка ; худож. Анатолій Фролов. — К. : Веселка, 1993. — 326 с. : іл. — 45000 экз. — ISBN 5-301-01538-9

Посилання

  • Велике відкриття в Національному Архіві Азербайджану!
  • Хто ж автор «Алі і Ніно»? Роман про націю «бакінців» [ 6 жовтня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yusif Vezir azerb Yusif Vezir psevdonim Kar Halifa bilshe vidomij pid psevdonimom Chemenzeminli azerb Cemenzeminli nar 12 veresnya 1887 18870912 Shusha Shushinskij povit Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiya pom 3 sichnya 1943 st ru Gorkivska oblast Rosijska RFSR SRSR diplomat Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki pismennik publicist dramaturg istorik folklorist i politichnij diyach Drugij diplomatichnij predstavnik i pershij posol Azerbajdzhanskoyi DR v Ukrayinskij Derzhavi za sumisnictvom posol v Krimskij Narodnij Respublici ta v Polskij Respublici Yusif Vezir Chemenzeminli Yusif Vezir CemenzeminliYusif Vezir ChemenzeminliPrapor 1 j Posol Azerbajdzhanskoyi DR v Ukrayinskij Derzhavi za sumisnictvom v Krimu i Polshi 1 listopada 1918 1919Poperednik posada zasnovanaNastupnik posada skasovana Im ya pri narodzhenni Yusif VezirNarodzhennya 12 veresnya 1887 1887 09 12 Shusha Rosijska imperiyaSmert 3 sichnya 1943 1943 01 03 55 rokiv st ru Gorkivska oblast Rosijska RFSR SRSRNacionalnist azerbajdzhanecKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska DROsvita Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaYusif Vezir Chemenzeminli narodivsya 12 veresnya 1887 roku v misti Shushi sho na toj chas vhodilo do skladu odnojmennogo povitu Yelizavetpolskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Jogo batko Meshedi Mirbaba bek Vezirov doskonalo znav farsi ta turecku movi znav literaturu lyubiv Firdousi j Fizuli vikladav mugam tradicijnu azerbajdzhansku muziku i za svoye zhittya pobuvav u bagatoh krayinah Shodu Otrimavshi pochatkovu osvitu v shkoli Molli Mehta vzyavshi sobi psevdonim Kar Halifa prodovzhiv navchannya v rosijskij shkoli mista Agdama U 1896 roci povernuvsya v Shushu i vstupiv do miscevogo realnogo uchilisha yake sered serednih navchalnih zakladiv Kavkazu togo chasu vvazhalosya odnim z najkrashih U shkoli vin bilshe uvagi pridilyav biografiyam hudozhnikiv i skulptoriv Odnak pogano vchivsya matematici cherez sho zalishivsya na drugij rik She z dityachih rokiv vin zajmavsya malyuvannyam spochatku vin malyuvav kartini a zgodom stav malyuvati suspilno politichni karikaturi Navchayuchis v uchilishi vin napisav rosijskoyu movoyu svij pershij virsh Skarga Yusif Vezir pokazav kilka svoyih virshiv svoyemu vchitelyu rosijskoyi movi Klemu Uchitel prochitavshi virshi poradiv jomu chitati Antona Chehova Satirichni opovidannya Chehova jomu duzhe spodobalisya v podalshomu ce vplinulo na stanovlennya jogo yak pismennika korotkih opovidan Navchayuchis v Shushinskomu uchilishi vin razom zi svoyim dvoyuridnim bratom Mir Gasanom Vezirovim odnim z 26 ti bakinskih komisariv vidavav shomisyachnij gumoristichnij zhurnal rosijskoyu movoyu Fokusnik Z rodinoyu v Shushi 1906 rik Pislya krivavih podij en 1905 roku v Shushi sho vinikla v rezultati propagandi virmenskih dashnakiv sho pidigrivalasya Rosijskoyu imperiyeyu pislya dovgoyi hvorobi pomer jogo batko i ves tyagar z utrimannya sim yi polyag na jogo plechi Prodavshi majno batka v Agdami po povernennyu v Shushu Yusif Vezir zahvoriv Pid chas dovgoyi hvorobi yihnij rodini dopomagali yihni susidi tri brati z Pivdennogo Azerbajdzhanu yakim kolis dav pritulok batko Yusif Vezir Meshedi Mirbaba Pislya 3 h misyaciv hvorobi oduzhavshi Yusif dav obicyanku sho yaksho v majbutnomu vin stane vidomoyu lyudinoyu to neodminno vizme sobi psevdonim Chemenzeminli na chest sela svoyih susidiv z Pivdennogo Azerbajdzhanu U 1907 roci Chemenzeminli pereyihav do Baku i postupiv v U 1911 roci v gazeti Sadu i satirichnomu zhurnali Molla Nasreddin drukuvalisya jogo opovidannya Zakinchivshi u 1909 roci uchilishe vin virushiv do Sankt Peterburga Tam vin napisav svoye vidome opovidannya Putivka v raj i virsh prisvyachenij narodnomu geroyu Dagestanu Shamilyu Kiyivskij period Sered studentiv Kiyivskogo universitetu 1913 rik U 1910 roci vin vstupiv na yuridichnij fakultet Imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira v Kiyevi Za ves chas navchannya v universiteti vin ne pererivav zv yazku z batkivshinoyu Za ci roki Yusif Vezir ne raz drukuvavsya v gazetah i zhurnalah sho vidayutsya v Azerbajdzhani Same v cej period pobachili svit taki jogo praci yak Faktichne stanovishe azerbajdzhanskoyi musulmanki Krivavi slozi Mati j materinstvo Piznishe buli napisani statti Azerbajdzhanska avtonomiya Hto mi j chogo hochemo Istoriya litovskih tatar Nasha zovnishnya politika Problemi nashoyi naciyi ta kulturi tosho U 1915 roci cherez Pershu svitovu vijnu carskij uryad perenis Kiyivskij universitet do Saratova Zakinchivshi jogo Yusif Vezir vlashtuvavsya na robotu suddeyu v Saratovsku sudovu palatu Cherez nestachu koshtiv na harchuvannya vin povernuvsya do Kiyeva de vstupivshi v organizaciyu Zemstvo poyihav na front Pid chas lyutnevoyi revolyuciyi Yusif Vezir perebuvav v Galichini Podiyi tih chasiv vin opisav u svoyih romanah Studenti ta V 1917 mu roci Diplomatichna diyalnist U 1917 roci Yusif Vezir povernuvsya z do Kiyeva Pislya vstanovlennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki stvoriv azerbajdzhanske tovaristvo ta ocholiv jogo 1 listopada 1918 roku Yusif Vezir buv priznachenij diplomatichnim predstavnikom Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v Ukrayinskij Derzhavi Odnochasno z sichnya 1919 roku buv diplomatichnim predstavnikom Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v Krimskij Narodnij Respublici ta v Polskij Respublici Odnak cherez povalennya vladi v rezultati antigetmanskogo povstannya vin ne mig priyihati i rozpochati svoyu robotu Krim derzhavnih vijskovih ta ekonomichnih interesiv metoyu diplomatichnogo predstavnictva bulo oznajomiti ukrayinsku gromadskist z Azerbajdzhanom Predstavnictvo organizovuvalo vechori drukuye v gazetah i zhurnalah statti pro istoriyu literaturu kulturu torgivlyu ta ekonomiku Azerbajdzhanu U 1919 roci obrivayetsya zv yazok z Azerbajdzhanom Yusif Vezir poyihav do Simferopolya de vin buv zmushenij zalishitisya na kilka misyaciv Vlashtuvavsya na robotu radnikom v Ministerstvi yusticiyi U krimskij gazeti Milli drukuyetsya jogo stattya Azerbajdzhan i azerbajdzhanci i togo zh roku vijshla jogo kniga Litovski tatari Po povernennyu na batkivshinu vin v gazeti az nadrukuvav seriyu statej Nasha zovnishnya politika Nashi nacionalni ta kulturni pitannya Cherez deyakij chas za propoziciyeyu golovi radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki ADR Nasib bek Usubbekova vin virushaye do Stambula yak azerbajdzhanskij posol Zajmayuchis v Stambuli diplomatichnimi spravami vin prodovzhuvav svoyu literaturnu diyalnist i v 1921 r vidaye knigi Poglyad na azerbajdzhansku literaturu i Azerbajdzhan istorichnij geografichnij ta ekonomichnij yaki buli povni naukovimi sposterezhennyami pismennika Stambul 1921 rikParizkij period Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani Yusif Vezir ogoloshuye pro pripinennya svoyeyi diyalnosti Vin yide v Parizh do svogo molodshogo brata Mirabdulle yakij navchavsya na fakulteti diplomatiyi Parizkogo institutu politichnih nauk Cherez nemozhlivist roboti yuristom u Franciyi vin pracyuvav robitnikom na lokomotivnomu ta avtomobilnomu zavodah u misti Klishi nedaleko vid Parizha Vin takozh spivpracyuvav z gazetoyu Parizki novini de drukuvav svoyi statti pid zagolovkom Shidni listi Pislya peredchasnoyi smerti molodshogo brata Yusif Vezir virishuye povernutisya na batkivshinu Vin pishe listi predstavniku Rad u Parizhi ta golovi Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Respubliki narodnomu komisaru Gazanfar Musabekovu Golova kompartiyi Azerbajdzhanu Kirov zustriv z radistyu bazhannya Yusif Vezir povernutisya I u 1926 roci Yusif Vezir nazavzhdi povertayetsya z emigraciyi v radyanskij Azerbajdzhan Bakinskij period Povernuvshis v Baku Yusif Vezir pracyuye redaktorom hudozhnogo viddilu u vidavnictvi Bakinskij robitnik zgodom u suspilno kulturnomu viddili Komitetu z derzhavnogo planuvannya i odnochasno zajmavsya vikladannyam Spochatku vikladav na fakulteti shodoznavstva ta pedagogiki AMU a potim na fakultetah azerbajdzhanskoyi ta rosijskoyi movi v Pedagogichnomu Medichnomu i Naftovomu institutah Odnochasno Yusif Vezir buv odnim z redaktoriv Rosijsko Azerbajdzhanskogo slovnika za redakciyeyu Ruhulli Ahundova U 1930 1935 rokah vin vidaye svoyi romani Divoche dzherelo Studenti V 1917 mu roci pishe komichnu p yesu Hazrat Shahriyar Sered studentiv v Baku 1926 rik Yusif Vezir pereklav z rosijskoyi na azerbajdzhansku movu tvori L Tolstogo I Turgenyeva A Neverova M Gogolya V Lavrenova V Gyugo ta in U 1937 roci vin zakinchiv svij istorichnij roman Mizh dvoh vogniv ale vidati roman vin ne vstig Roman buv nadrukovanij zi skorochennyami v zhurnali Azerbajdzhan lishe v 1960 r pid nazvoyu V krovi Za 3 4 misyaci do zvilnennya zi Spilki Pismennikiv Azerbajdzhanu Yusif Vezir peredav Azerfilmu kinoscenarij svogo tvoru Altunsach Nezvazhayuchi na te sho tvir bulo shvaleno kerivnictvom Azerfilma dogovir tak i ne buv ukladenij cherez kritiku jogo romanu Studenti U 1937 roci Yusif Vezir buv vidstoronenij vid roboti U 1940 roci zasudzhenij i vidpravlenij do taboru dlya uv yaznenih v Gorkivsku oblast na stanciyu Suhobezvodne de i pomer u 1943 mu roci Drukuvavsya pid psevdonimami Sers Chemenzeminli Aliguluhan Zarasb Chemenzeminli Ali Han Kurban Sayid TvorchistStudenti V 1917 m roci Mizh dvoh vogniv V krovi Divoche dzherelo Altunsach Putivka v raj Jogo visokist yide v Parizh Faktichne polozhennya azerbajdzhanskoyi musulmanki Krivavi slozi Hto mi i chogo hochemo Istoriya litovskih tatar Nasha zovnishnya politika Problemi nashoyi naciyi i kulturiPrimitkiDo 1 listopada obov yazki posla de fakto vikonuvav golova komisariatu Azerbajdzhanskoyi DR v Ukrayinskij Derzhavi Dzhalil Sadihov Nazim Ibragimov Povidomlennya gazeti Azerbajdzhan pro priznachennya M Yu Vezirova diplomatichnim predstavnikom v Ukrayini Azerbajdzhan 3 listopada 1918 25 Donesennya diplomatichnogo predstavnika Azerbajdzhanskoyi Respubliki v Ukrayini M Yu Vezirova ministru zakordonnih sprav M Yu Dzhafarovu 32 12 lipnya 1919 g GAAR f 970 op 1 d 40 l 9 11 Original Narmin Tairzade Pervye diplomirovannye yuristy Azerbajdzhancy IRS Heritage 2010 5 47 azerb Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Chemenzeminli Yusif Vezir Divoche dzherelo Tekst romani dlya st shk viku Yuzef Vezir Chemenzeminli per z azerb ta peredm Valentina Cipka hudozh Anatolij Frolov K Veselka 1993 326 s il 45000 ekz ISBN 5 301 01538 9PosilannyaVelike vidkrittya v Nacionalnomu Arhivi Azerbajdzhanu Hto zh avtor Ali i Nino Roman pro naciyu bakinciv 6 zhovtnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ