Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мухамед Сайфітдінович Асимов 1 вересня 1920 19200901 місто Ходжент тепер місто Худжанд Таджикистан вбитий 29 липня 1996

Асимов Мухамед Сайфітдінович

Асимов Мухамед Сайфітдінович

Мухамед Сайфітдінович Асимов (1 вересня 1920(19200901), місто Ходжент, тепер місто Худжанд, Таджикистан — вбитий 29 липня 1996, місто Душанбе, Таджикистан) — таджицький радянський науковець, філософ, культуролог, сходознавець, спеціаліст з онтології та гносеології, президент Академії наук Таджицької РСР. Кандидат філософських наук (1955), доктор філософських наук (1970), професор (1972), дійсний член Академії наук Таджицької РСР (із секції філософії) (з 26 травня 1965 року), член-кореспондент Академії наук СРСР (з 26 листопада 1974 року). Почесний академік Академії наук Республіки Афганістан. Член ЦК КП Таджикистану. Депутат Верховної ради Таджицької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Асимов Мухамед Сайфітдінович
тадж. Муҳаммад Осимӣ
image
Народився1 вересня 1920(1920-09-01)[2][1]
Ходжент, Самаркандська область, Туркестанська АРСР, Російська СФРР
Помер29 липня 1996(1996-07-29)[1](75 років)
Душанбе, Таджикистан
·вогнепальне поранення
Похованняd
Країнаimage СРСР
image Таджикистан
Національністьтаджик
Діяльністьфілософ, політик, культуролог, викладач університету, редактор, перекладач, міністр освіти
Галузьфілософія, історія філософії[3], d[3], культурологія[3], політика[3], d[3] і d[3]
Alma materd
Науковий ступіньдоктор філософських наук
Знання мовтаджицька і російська[3]
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

У 1941 році закінчив фізико-математичний факультет Узбецького державного університету імені Алішера Навої в місті Самарканді Узбецької РСР.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1952 роках — старший викладач, завідувач кафедри, заступник директора Ленінабадського державного педагогічного інституту Таджицької РСР із навчальної та наукової роботи.

У 1952—1955 роках — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.

У 1956—1962 роках — ректор Сталінабадського (з 1961 року — Душанбинського) державного політехнічного інституту Таджицької РСР.

У 1962 році — міністр народної освіти Таджицької РСР.

21 грудня 1962 — 14 липня 1965 року — секретар ЦК КП Таджикистану. Одночасно в грудні 1962 — 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Таджикистану та Ради міністрів Таджицької РСР, заступник голови Ради міністрів Таджицької РСР.

26 травня 1965 — 6 травня 1988 року — президент Академії наук Таджицької РСР. Одночасно, головний редактор Таджицької радянської енциклопедії.

Працював професором кафедри філософії Таджицького державного педагогічного університету в місті Душанбе. Одночасно з 1989 по 1996 рік був головою Таджицького Товариства дружби та культурних зв'язків із закордонними співвітчизниками «Пайванд» (на громадських засадах).

27 липня 1996 року був смертельно поранений невідомими дорогою на роботу в місті Душанбе. Похований на цвинтарі «Лучоб» у Душанбе.

У 1997 році згідно з постановою Ради міністрів Республіки Таджикистан, Таджицькому технічному університету було присвоєно його ім'я.

Основні публікації

  • Видатний твір марксистської філософії (Про працю В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм»). Сталінабад, 1960
  • Матерія і фізичний образ Всесвіту. Душанбе, 1966
  • Російсько-таджицький термінологічний філософський словник. Душанбе, 1966. [співавт.]
  • Зародження і розвиток філософського мислення. Душанбе, 1970
  • Виникнення та становлення філософської думки. Душанбе, 1970
  • Поняття матерії та проблема фізичної реальності (докторська дисертація). 1971
  • Авіценна і світова цивілізація // Народи Азії та Африки. 1980. № 5
  • Історичний прогрес соціалістичних націй. Москва, 1987. [співавт.]

Нагороди і відзнаки

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Асимов Мухамед Сайфитдинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Українська радянська енциклопедія. Видання друге. Том 1. Київ, 1977.
  • Асимов Мухамед Сайфитдинович (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muhamed Sajfitdinovich Asimov 1 veresnya 1920 19200901 misto Hodzhent teper misto Hudzhand Tadzhikistan vbitij 29 lipnya 1996 misto Dushanbe Tadzhikistan tadzhickij radyanskij naukovec filosof kulturolog shodoznavec specialist z ontologiyi ta gnoseologiyi prezident Akademiyi nauk Tadzhickoyi RSR Kandidat filosofskih nauk 1955 doktor filosofskih nauk 1970 profesor 1972 dijsnij chlen Akademiyi nauk Tadzhickoyi RSR iz sekciyi filosofiyi z 26 travnya 1965 roku chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR z 26 listopada 1974 roku Pochesnij akademik Akademiyi nauk Respubliki Afganistan Chlen CK KP Tadzhikistanu Deputat Verhovnoyi radi Tadzhickoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 11 go sklikan Asimov Muhamed Sajfitdinovichtadzh Muҳammad OsimӣNarodivsya1 veresnya 1920 1920 09 01 2 1 Hodzhent Samarkandska oblast Turkestanska ARSR Rosijska SFRRPomer29 lipnya 1996 1996 07 29 1 75 rokiv Dushanbe Tadzhikistan vognepalne poranennyaPohovannyadKrayina SRSR TadzhikistanNacionalnisttadzhikDiyalnistfilosof politik kulturolog vikladach universitetu redaktor perekladach ministr osvitiGaluzfilosofiya istoriya filosofiyi 3 d 3 kulturologiya 3 politika 3 d 3 i d 3 Alma materdNaukovij stupindoktor filosofskih naukZnannya movtadzhicka i rosijska 3 Uchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoAkademiya nauk SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisU 1941 roci zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Uzbeckogo derzhavnogo universitetu imeni Alishera Navoyi v misti Samarkandi Uzbeckoyi RSR U 1941 1946 rokah u Chervonij armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Chlen VKP b z 1945 roku U 1946 1952 rokah starshij vikladach zaviduvach kafedri zastupnik direktora Leninabadskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu Tadzhickoyi RSR iz navchalnoyi ta naukovoyi roboti U 1952 1955 rokah sluhach Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS u Moskvi U 1956 1962 rokah rektor Stalinabadskogo z 1961 roku Dushanbinskogo derzhavnogo politehnichnogo institutu Tadzhickoyi RSR U 1962 roci ministr narodnoyi osviti Tadzhickoyi RSR 21 grudnya 1962 14 lipnya 1965 roku sekretar CK KP Tadzhikistanu Odnochasno v grudni 1962 1965 roku golova Komitetu partijno derzhavnogo kontrolyu CK KP Tadzhikistanu ta Radi ministriv Tadzhickoyi RSR zastupnik golovi Radi ministriv Tadzhickoyi RSR 26 travnya 1965 6 travnya 1988 roku prezident Akademiyi nauk Tadzhickoyi RSR Odnochasno golovnij redaktor Tadzhickoyi radyanskoyi enciklopediyi Pracyuvav profesorom kafedri filosofiyi Tadzhickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu v misti Dushanbe Odnochasno z 1989 po 1996 rik buv golovoyu Tadzhickogo Tovaristva druzhbi ta kulturnih zv yazkiv iz zakordonnimi spivvitchiznikami Pajvand na gromadskih zasadah 27 lipnya 1996 roku buv smertelno poranenij nevidomimi dorogoyu na robotu v misti Dushanbe Pohovanij na cvintari Luchob u Dushanbe U 1997 roci zgidno z postanovoyu Radi ministriv Respubliki Tadzhikistan Tadzhickomu tehnichnomu universitetu bulo prisvoyeno jogo im ya Osnovni publikaciyiVidatnij tvir marksistskoyi filosofiyi Pro pracyu V I Lenina Materializm i empiriokriticizm Stalinabad 1960 Materiya i fizichnij obraz Vsesvitu Dushanbe 1966 Rosijsko tadzhickij terminologichnij filosofskij slovnik Dushanbe 1966 spivavt Zarodzhennya i rozvitok filosofskogo mislennya Dushanbe 1970 Viniknennya ta stanovlennya filosofskoyi dumki Dushanbe 1970 Ponyattya materiyi ta problema fizichnoyi realnosti doktorska disertaciya 1971 Avicenna i svitova civilizaciya Narodi Aziyi ta Afriki 1980 5 Istorichnij progres socialistichnih nacij Moskva 1987 spivavt Nagorodi i vidznakidva ordeni Lenina orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora orden Chervonoyi Zirki orden Znak Poshani medal Za trudovu vidznaku medal Veteran praci medal Za oboronu Leningrada medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medali Zasluzhenij diyach nauki Tadzhickoyi RSR 1978 Mizhnarodna premiya imeni Dzhavaharlala Neru 1980 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Asimov Muhamed Sajfitdinovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya Vidannya druge Tom 1 Kiyiv 1977 Asimov Muhamed Sajfitdinovich ros

Дата публікації:
Топ