Мечислав Метковський

Мечислав Метковський (пол. Mieczysław Mietkowski, при народженні Мойсей Бобровицький; 25 листопада 1903(1903листопада25), Білосток — 25 квітня 1990, Варшава) — польський комуніст, генерал бригади, заступник міністра громадської безпеки у 1944—1954 роках. Один із керівників апарату політичних репресій. Усунено з посади за результатами розслідування зловживань у держбезпеці.

Мечислав Метковський пол. Mieczysław Mietkowski
Народження:	25 листопада 1903(1903-11-25) Білосток, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть:	27 квітня 1990(1990-04-27) (86 років) Варшава, Республіка Польща
Поховання:	Військові Повонзки
Освіта:	Інститут червоної професури
Партія:	^d, Польська об'єднана робітнича партія, КПРС, Комуністична партія Західної Білорусі і Комуністична партія Польщі
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

У компартії. Переїзд до СРСР

Народився у робітничій єврейській сім'ї (за точною датою народження існують деякі різночитання; допускається 15 листопада). У 1922 вступив до компартії Західної Білорусії, потім до компартії Польщі. Був партійним функціонером, брав участь у прокомуністичному профспілковому русі. У 1925—1926 роках проходив військову службу у піхотному батальйоні польської армії.

У 1928 році виїхав до Швейцарії на лікування очного захворювання. Наступного року Мойсей Бобровицький перебрався зі Швейцарії до СРСР. Закінчив Інститут червоної професури. Вступив до ВКП(б), був функціонером ВЦРПС і Профінтерну. Прийняв ім'я Мечислав Метковський.

Військово-політичний функціонер

Закінчивши офіцерські курси, Мечислав Метковський приєднався до міжнародних операцій ВКП(б) та НКВС. У 1934—1936 роках надавав допомогу австрійському шуцбунду, у 1936—1939 роках брав участь в іспанській громадянській війні. Повернувшись до СРСР, працював у видавництві літератури іноземними мовами.

З червня 1941 року, після нападу Німеччини на СРСР, Мечислав Метковський був призваний у РСЧА. Служив у політорганах, займався підготовкою пропагандистських текстів для солдатів вермахту.

У 1943 році вступив до політвідділу 1-ї Варшавської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка. Вступив у комуністичну ПРП, керував апаратом політичної освіти польських збройних сил у СРСР. Відігравав важливу роль у формуванні польських прокомуністичних силових структур. При цьому звинувачувався у фаворитизмі стосовно євреїв, у зв'язку з чим на нього надходили доноси до ЦК ВКП(б) й органів держбезпеки. Однак ця критика не була взята до уваги відповідними радянськими інстанціями.

У держбезпеці

У жовтні 1944 року Мечислав Метковський вступив на службу до Відомства громадської безпеки ПКНВ (очолював департамент комуніст Станіслав Радкевич). З січня 1945 року Метковський — заступник Радкевича як міністра громадської безпеки Польщі. До 1947 року брав участь у придушенні антикомуністичного опору Армії Крайова та руху Свобода та Незалежність. Потім займався апаратним функціонуванням МГБ, департаментами контррозвідки, контролю над кореспонденцією, господарськими підрозділами. Був також секретарем партійної організації ПРП- ПОРП у міністерстві.

Мав звання генерали бригади. Нагороджувався орденом Відродження Польщі, Срібним хрестом Virtuti Militari, орденом «Прапор Праці».

Мечислав Метковський відіграв значну роль в організації політичного терору сталінського періоду. У 1949—1954 роках перебував у Комісії з безпеки ЦК ПОРП — координаційному органі репресій. Зараховувався до «єврейської» групиЯкуба Бермана у керівництві ПРП-ПОРП й органів держбезпеки (з найбільш відомих функціонерів МГБ до цієї групи також належали Роман Ромковський, Юзеф Ружанський, Анатоль Фейгін, Юлія Брістігер, Вацлав Комар, Юзеф Чаплицький, Юзеф Святло).

Відставка

У грудні 1954 року, на початку польської десталінізації, Метковського зняли з посади заступника міністра, а міністерство розформовано. Партійно-службове розслідування виявило причетність Метковського до арештів членів урядущої партії та застосування тортур. Крім того, на нього покладалася частка відповідальності за провал, пов'язаний з втечею підполковника Святло у Західний Берлін.

Метковського виключили з ПОРП і виведено з політики. Однак його керівні функції мали здебільшого «канцелярський» характер, участь у партійних чистках була більш опосередкованою, і тому Метковський не постав перед судом, як інший заступник Радкевича — генерал Ромковський.

У 1955—1956 роках був заступником директора Інвестиційного банку у Варшаві.

Смерть

Останні 35 років Мечислав Метковський прожив як приватна особа. Помер у 1990 році, вже після зміни суспільно-політичної системи у Польщі та перетворення ПНР на Третю Річ Посполиту.

Похований на цвинтарі Військові Повонзки в одній могилі з дружиною Генрікою.

Примітки

1. Запись о рождении доступна на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org: Moisej Bobrowicki (также Babrowicki), родители — Morduch-Zorach Ickowicz Bobrowicki и Ester Jankelewna Gocman, заключившие брак в 1897 году.
2. . Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
3. Архивная коллекция Рязанского общества «Мемориал». Метковский Мечислав (Бобровицкий Мойше). оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
4. M.P. z 1947 r. nr 74, poz. 490
5. Wczoraj w mundurach dzisiaj w garniturach …!!! MORDERCY POLAKÓW. оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
6. Mieczysław Mietkowski. оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
7. Ranking opriczników: Szela, Berman, Rokossowsk. оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
8. Twarze bezpieki w PRL w latach 1944—1956. оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
9. Żydzi w bezpiece. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
10. Tadeusz M. Płużański: Lista oprawców. Warszawa: Fronda, 2015, s. 262. . 
11. Wyszukiwarka cmentarna --- Warszawskie cmentarze. www.cmentarzekomunalne.com.pl. Процитовано 2 серпня 2023.

Посилання