Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексій Давидович Мачаваріані груз ალექსი დავითის ძე მაჭავარიანი 1913 1995 радянський грузинський композитор диригент пе

Мачаваріані Олексій Давидович

Мачаваріані Олексій Давидович

Олексій Давидович Мачаваріані (груз. ალექსი დავითის ძე მაჭავარიანი; 1913—1995) — радянський, грузинський композитор, диригент, педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1958).

Мачаваріані Олексій Давидович
груз. ალექსეი დავითის ძე მაჭავარიანი
Основна інформація
Повне ім'ягруз. ალექსეი მაჭავარიანი
Дата народження23 вересня 1913(1913-09-23) або 6 жовтня 1913(1913-10-06)[1]
Місце народженняГорі, Тифліська губернія, Російська імперія[2]
Дата смерті31 грудня 1995(1995-12-31) (82 роки) або 30 грудня 1995(1995-12-30)[1](82 роки)
Місце смертіТбілісі, Грузія[1]
ПохованняДідубійський пантеон
ГромадянствоРосійська імперія, СРСР і Грузія
Професіїдиригент, композитор, кінокомпозитор, політик
ОсвітаТбіліська державна консерваторія (1936)
Жанриопера
Нагороди
image image image
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Олексій Мачаваріані народився 10 (23) вересня 1913 року (за іншими джерелами — 23 вересня (6 жовтня) 1913 року) в Горі (нині в Грузії), у дворянській родині.

У 1936 році закінчив Тбіліську консерваторію (класи композиції Сергія Бархударяна та Петра Рязанова), у 1940 — там же аспірантуру.

У 1934—1937 роках — завідувач музичною частиною Грузинського театру музичної комедії, в 1936—1940 — музичний керівник і композитор Експериментального театру в Баку, в 1956—1958 роках — художній керівник Державного симфонічного оркестру Грузинської РСР.

З 1939 року викладав у Тбіліській консерваторії (з 1942 — старший викладач, асистент Андрія Баланчівадзе, з 1952 — доцент, з 1963 року — професор кафедри композиції).

З 1953 року — заступник голови, у 1962—1968 роках — голова правління Спілки композиторів Грузинської РСР. У 1962—1973 — секретар Спілки композиторів СРСР. З 1962 року — член колегії Міністерства культури Грузинської РСР, з 1964 — член художньої ради Міністерства культури СРСР, з 1964 — президент Музичної секції Грузинського товариства культурних зв'язків (ГТКЗ) із зарубіжними країнами.

Депутат Верховної Ради СРСР 6-7-го скликань (1962—1970).

Помер 31 грудня (за іншими джерелами — 30 грудня) 1995 року в Тбілісі. Похований у Дідубійському пантеоні.

Звання та нагороди

Основні твори

Опери

Балети

  • (1957, вперше поставлений того ж року в , в 1960 році екранізований під назвою «Венеціанський мавр»)
  • (1973)
  • (1984)
  • «Піросмані» (1992)

Музична комедія

Концерти

  • Для фортепіано з оркестром (1944)
  • Для скрипки з оркестром (1950)
  • Для віолончелі з оркестром (1987)

Для оркестру

  • Симфонічна поема «Дуб і мошкара» («Мумлі мухаса», 1939)
  • Поеми з хором: «Горійські картинки» (1939), «На смерть героя» (1948)
  • Сюїти: «Міст» (1942), «Таємниця двох океанів» (1954)
  • 7 симфоній (1-ша (1947), 2-га (1973), 3-тя (1983), 4-та «Юнацька» (1983), 5-та «Ушба» (1986), 6-та «Амірані» (Прометей) (1987), 7-ма «Гелаті» (1989))
  • Урочиста увертюра (1950)
  • Грузинська святкова увертюра (1963)
  • Елегія
  • Скерцо

Для струнних інструментів

  • 4 струнних квартети (в тому числі 1978)
  • «Десять замальовок» для 2 скрипок, альта і віолончелі (1977)

Для голосу з оркестром

  • Ораторія «День моєї Батьківщини» для сопрано, басу, хору хлопчиків, великого хору і оркестру (1952)
  • Вокально-симфонічний цикл «П'ять монологів» для баритона і симфонічного оркестру на вірші В. Пшавела (1968)

Для хору

  • Балада-поема «Арсен» для солістів і хору a cappella (1946)
  • Хори, в тому числі «Долурі» (1974), «Горійська поема» (1977), «Ти тут» (1977)
  • Цикл для дитячого хору та камерного оркестру «Діда Ена»

Для фортепиано

  • «Хорумі» (1939), Скерцо-соната (1940), Прелюдія, Ескіз (1947), Експромт (1947), чотири п'єси (1951), «Музична юність» (33 п'єси, 1974), три прелюдії і фуги (1970), балада «Базельське озеро» (1950), «Піросмані» (1970), Дитячий альбом (12 п'єс, 1968), танець-поема, Грузинський танець
  • Цикли «Грузинські Фрески», «Паризькі замальовки»
  • дві сонати

Для скрипки

  • 4 п'єси для скрипки з фортепіано (1950)
  • Скрипкове соло «Долурі Лазурі» (1962)
  • 6 п'єс для скрипки з фортепіано (1971)
  • 2 вальси на музику балету «Отелло» (1971)
  • Соната
  • Концерт для скрипки з оркестром

Для віолончелі

  • 4 п'єси для віолончелі з фортепіано (1973)

Для голосу з фортепіано

  • Романси (в тому числі 2 романси на сл. Р. Бернеса, 1959) і пісні для голосу з фортепіано («Синий цвет», «Не горюй, мать», «Ты полна чудесной красоты», «Тебе быть царицей Грузии», «Солнцеликая», «Имеретинская колыбельная», «Родине» (зб., 1973) тощо)
  • 4 балади (на сл. В. Шекспіра, 1968)

Прикладная музыка

Музика до фільмів

Пам'ять

У Тбілісі встановлена меморіальна дошка на честь Олексія Мачаваріані (вулиця Ніко Ніколадзе, 1а), його ім'я носить Тбіліська філармонія.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #103777741 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Мачавариани Алексей Давидович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. . Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  4. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2020.
  5. . Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.

Посилання

  • Мачаваріані Олексій Давидович — стаття з Великої радянської енциклопедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksij Davidovich Machavariani gruz ალექსი დავითის ძე მაჭავარიანი 1913 1995 radyanskij gruzinskij kompozitor dirigent pedagog gromadskij diyach Narodnij artist SRSR 1958 Machavariani Oleksij Davidovichgruz ალექსეი დავითის ძე მაჭავარიანიOsnovna informaciyaPovne im yagruz ალექსეი მაჭავარიანიData narodzhennya23 veresnya 1913 1913 09 23 abo 6 zhovtnya 1913 1913 10 06 1 Misce narodzhennyaGori Tifliska guberniya Rosijska imperiya 2 Data smerti31 grudnya 1995 1995 12 31 82 roki abo 30 grudnya 1995 1995 12 30 1 82 roki Misce smertiTbilisi Gruziya 1 PohovannyaDidubijskij panteonGromadyanstvoRosijska imperiya SRSR i GruziyaProfesiyidirigent kompozitor kinokompozitor politikOsvitaTbiliska derzhavna konservatoriya 1936 ZhanrioperaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaOleksij Machavariani narodivsya 10 23 veresnya 1913 roku za inshimi dzherelami 23 veresnya 6 zhovtnya 1913 roku v Gori nini v Gruziyi u dvoryanskij rodini U 1936 roci zakinchiv Tbilisku konservatoriyu klasi kompoziciyi Sergiya Barhudaryana ta Petra Ryazanova u 1940 tam zhe aspiranturu U 1934 1937 rokah zaviduvach muzichnoyu chastinoyu Gruzinskogo teatru muzichnoyi komediyi v 1936 1940 muzichnij kerivnik i kompozitor Eksperimentalnogo teatru v Baku v 1956 1958 rokah hudozhnij kerivnik Derzhavnogo simfonichnogo orkestru Gruzinskoyi RSR Z 1939 roku vikladav u Tbiliskij konservatoriyi z 1942 starshij vikladach asistent Andriya Balanchivadze z 1952 docent z 1963 roku profesor kafedri kompoziciyi Z 1953 roku zastupnik golovi u 1962 1968 rokah golova pravlinnya Spilki kompozitoriv Gruzinskoyi RSR U 1962 1973 sekretar Spilki kompozitoriv SRSR Z 1962 roku chlen kolegiyi Ministerstva kulturi Gruzinskoyi RSR z 1964 chlen hudozhnoyi radi Ministerstva kulturi SRSR z 1964 prezident Muzichnoyi sekciyi Gruzinskogo tovaristva kulturnih zv yazkiv GTKZ iz zarubizhnimi krayinami Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 7 go sklikan 1962 1970 Pomer 31 grudnya za inshimi dzherelami 30 grudnya 1995 roku v Tbilisi Pohovanij u Didubijskomu panteoni Zvannya ta nagorodiZasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSR 1950 Narodnij artist SRSR 1958 Stalinska premiya tretogo stupenya 1951 za koncert dlya skripki z orkestrom 1950 Derzhavna premiya Gruzinskoyi RSR imeni Shota Rustaveli 1971 za vokalno simfonichnij cikl P yat monologiv 1971 Orden Lenina 1966 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 Orden Znak Poshani 1963 Velika zolota medal Galereyi mistectv Brandenze Milan Italiya 1974 za muziku do baletu Otello Medali Osnovni tvoriOperi Mati i sin po I G Chavchavadze 1945 1967 Medeya 1991 Baleti 1957 vpershe postavlenij togo zh roku v v 1960 roci ekranizovanij pid nazvoyu Venecianskij mavr 1973 1984 Pirosmani 1992 Muzichna komediya Klop za V Mayakovskij 1979 Koncerti Dlya fortepiano z orkestrom 1944 Dlya skripki z orkestrom 1950 Dlya violoncheli z orkestrom 1987 Dlya orkestru Simfonichna poema Dub i moshkara Mumli muhasa 1939 Poemi z horom Gorijski kartinki 1939 Na smert geroya 1948 Syuyiti Mist 1942 Tayemnicya dvoh okeaniv 1954 7 simfonij 1 sha 1947 2 ga 1973 3 tya 1983 4 ta Yunacka 1983 5 ta Ushba 1986 6 ta Amirani Prometej 1987 7 ma Gelati 1989 Urochista uvertyura 1950 Gruzinska svyatkova uvertyura 1963 Elegiya SkercoDlya strunnih instrumentiv 4 strunnih kvarteti v tomu chisli 1978 Desyat zamalovok dlya 2 skripok alta i violoncheli 1977 Dlya golosu z orkestrom Oratoriya Den moyeyi Batkivshini dlya soprano basu horu hlopchikiv velikogo horu i orkestru 1952 Vokalno simfonichnij cikl P yat monologiv dlya baritona i simfonichnogo orkestru na virshi V Pshavela 1968 Dlya horu Balada poema Arsen dlya solistiv i horu a cappella 1946 Hori v tomu chisli Doluri 1974 Gorijska poema 1977 Ti tut 1977 Cikl dlya dityachogo horu ta kamernogo orkestru Dida Ena Dlya fortepiano Horumi 1939 Skerco sonata 1940 Prelyudiya Eskiz 1947 Ekspromt 1947 chotiri p yesi 1951 Muzichna yunist 33 p yesi 1974 tri prelyudiyi i fugi 1970 balada Bazelske ozero 1950 Pirosmani 1970 Dityachij albom 12 p yes 1968 tanec poema Gruzinskij tanec Cikli Gruzinski Freski Parizki zamalovki dvi sonatiDlya skripki 4 p yesi dlya skripki z fortepiano 1950 Skripkove solo Doluri Lazuri 1962 6 p yes dlya skripki z fortepiano 1971 2 valsi na muziku baletu Otello 1971 Sonata Koncert dlya skripki z orkestromDlya violoncheli 4 p yesi dlya violoncheli z fortepiano 1973 Dlya golosu z fortepiano Romansi v tomu chisli 2 romansi na sl R Bernesa 1959 i pisni dlya golosu z fortepiano Sinij cvet Ne goryuj mat Ty polna chudesnoj krasoty Tebe byt caricej Gruzii Solncelikaya Imeretinskaya kolybelnaya Rodine zb 1973 tosho 4 baladi na sl V Shekspira 1968 Prikladnaya muzyka Muzika do vistav gruzinskih dramatichnih teatriv bl 50 Korol Lir V Shekspir a M Mrevlishvili Legenda pro lyubov N Hikmeta Richard III V Shekspira Rozpovid zhebraka I Chavchavadze tosho Muzika do filmiv 1940 1941 1942 Mist korotkometrazhnij 1945 Zolota stezhka razom z 1947 1955 1956 Tayemnicya dvoh okeaniv 1958 1959 1960 Venecianskij mavr film balet 1963 Generali i margaritkiPam yatU Tbilisi vstanovlena memorialna doshka na chest Oleksiya Machavariani vulicya Niko Nikoladze 1a jogo im ya nosit Tbiliska filarmoniya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 103777741 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Machavariani Aleksej Davidovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 6 listopada 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2020 PosilannyaMachavariani Oleksij Davidovich stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi

Дата публікації:
Топ