Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Араго́нське королівство (араг. Reino d'Aragón, ісп. Reino de Aragón, кат. Regne d'Aragó) — держава, що існувала у 1035–1707 роках на території сучасної Іспанії та Франції. У різні часи включало до свого складу історичні області Арагон, Каталонія, Валенсія і Руссільйон. З 1707 Арагон став частиною Іспанії. Столицею королівства була Сарагоса.
Історія
Ядро майбутнього королівства становило Арагонське графство зі столицею в місті Хака, що існувало з 802 і перебувало у феодальній залежності від Памплонського королівства (Наварри). Після припинення місцевої династії у 943 Арагон опинився включеним до складу Наварри, король якої Гарсія I Санчес одружився зі спадкоємицею графства. Королі Наварри носили титул графів Арагону до 1035, коли володіння короля Санчо III Великого були розділені. Арагон було виділено в окреме королівство, що дісталось під управління незаконному сину Санчо, Раміро I.
Вже за Раміро почалось розширення Арагону. Після смерті у 1045 його брата , Раміро успадкував його володіння, графства та . У 1076 році син Раміро, Санчо Рамірес був обраний також королем Наварри, яка залишалась у складі Арагону на правах особистої унії до 1134.
В 1150 король Раміро II Чернець видав заміж свою дочку та спадкоємицю Петронілу за графа Барселони Раймона Беренгера IV. Їхній син, Афонсо II у 1164 успадкував Арагонську Корону, до складу якої тепер увійшла також більша частина Каталонії.
У 1172 до Арагону було приєднано Руссильйонське графство.
У 1229—1235 в ході Реконкісти були відвойовані у маврів Балеарські острови, де у 1276 утворилося васальне королям Арагону Майорканське королівство, знову завойоване Арагоном у 1344-1349.
У 1238 завойована Валенсія, після чого до титулатури королів Арагону додався ще й титул «король Валенсії».
Після Сицилійської вечірні у 1282–1302 королі Арагону утвердились в Сицилії, де було утворено васальне Сицилійське королівство, що пізніше знову увійшло до складу Арагону, в 1326 — в Сардинському королівстві, а в 1442 — в Неаполітанському королівстві.
Після шлюбу короля Фернандо II Арагонського та Ізабели I Кастильської, Кастилія та Арагон стали до 1516 об'єднаними у Королівство Іспанія
Титул короля Арагону входив до титулатури королів Іспанії до 1707, коли він остаточно зник.
Державний устрій
Королі
Див. також
Література
- Корсунский А. Р.: История Испанії IX—XIII веков (рос.)
- Альтамира-и-Кревеа Рафаэль: История Средневековой Испанії (рос.)
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aragon znachennya Aragonske korolivstvo 1035 1707 chastkovo u 1516 Prapor GerbStolicya SaragosaMova i aragonska ispanska ta katalanskaReligiya Rimo katolicka cerkvaPlosha 250 000 km Naselennya 300 000 os Forma pravlinnya monarhiyaIstoriya Aragonske grafstvo progolosheno korolivstvom 1035 Dekreti Nueva Planta 1707Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aragonske korolivstvo Arago nske korolivstvo arag Reino d Aragon isp Reino de Aragon kat Regne d Arago derzhava sho isnuvala u 1035 1707 rokah na teritoriyi suchasnoyi Ispaniyi ta Franciyi U rizni chasi vklyuchalo do svogo skladu istorichni oblasti Aragon Kataloniya Valensiya i Russiljon Z 1707 Aragon stav chastinoyu Ispaniyi Stoliceyu korolivstva bula Saragosa IstoriyaYadro majbutnogo korolivstva stanovilo Aragonske grafstvo zi stoliceyu v misti Haka sho isnuvalo z 802 i perebuvalo u feodalnij zalezhnosti vid Pamplonskogo korolivstva Navarri Pislya pripinennya miscevoyi dinastiyi u 943 Aragon opinivsya vklyuchenim do skladu Navarri korol yakoyi Garsiya I Sanches odruzhivsya zi spadkoyemiceyu grafstva Koroli Navarri nosili titul grafiv Aragonu do 1035 koli volodinnya korolya Sancho III Velikogo buli rozdileni Aragon bulo vidileno v okreme korolivstvo sho distalos pid upravlinnya nezakonnomu sinu Sancho Ramiro I Vzhe za Ramiro pochalos rozshirennya Aragonu Pislya smerti u 1045 jogo brata Ramiro uspadkuvav jogo volodinnya grafstva ta U 1076 roci sin Ramiro Sancho Ramires buv obranij takozh korolem Navarri yaka zalishalas u skladi Aragonu na pravah osobistoyi uniyi do 1134 V 1150 korol Ramiro II Chernec vidav zamizh svoyu dochku ta spadkoyemicyu Petronilu za grafa Barseloni Rajmona Berengera IV Yihnij sin Afonso II u 1164 uspadkuvav Aragonsku Koronu do skladu yakoyi teper uvijshla takozh bilsha chastina Kataloniyi U 1172 do Aragonu bulo priyednano Russiljonske grafstvo U 1229 1235 v hodi Rekonkisti buli vidvojovani u mavriv Balearski ostrovi de u 1276 utvorilosya vasalne korolyam Aragonu Majorkanske korolivstvo znovu zavojovane Aragonom u 1344 1349 U 1238 zavojovana Valensiya pislya chogo do titulaturi koroliv Aragonu dodavsya she j titul korol Valensiyi Pislya Sicilijskoyi vechirni u 1282 1302 koroli Aragonu utverdilis v Siciliyi de bulo utvoreno vasalne Sicilijske korolivstvo sho piznishe znovu uvijshlo do skladu Aragonu v 1326 v Sardinskomu korolivstvi a v 1442 v Neapolitanskomu korolivstvi Pislya shlyubu korolya Fernando II Aragonskogo ta Izabeli I Kastilskoyi Kastiliya ta Aragon stali do 1516 ob yednanimi u Korolivstvo Ispaniya Titul korolya Aragonu vhodiv do titulaturi koroliv Ispaniyi do 1707 koli vin ostatochno znik Derzhavnij ustrijKoroliDiv takozhAragonska Korona Spisok praviteliv AragonuLiteraturaKorsunskij A R Istoriya Ispaniyi IX XIII vekov ros Altamira i Krevea Rafael Istoriya Srednevekovoj Ispaniyi ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi