Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бішара Халіл ель Хурі араб بشارة خليل الخوري 10 серпня 1890 11 січня 1964 ліванський політик двічі обіймав посаду презид

Бішара ель-Хурі

Бішара ель-Хурі

Бішара Халіл ель-Хурі (араб. بشارة خليل الخوري‎; 10 серпня 1890 — 11 січня 1964) — ліванський політик, двічі обіймав посаду президента (в тому числі став першим президентом незалежної Ліванської Респубілки) та двічі прем'єр-міністра Лівану за часів французького мандату.

Бішара ель-Хурі
араб. بشارة الخوري‎
image
image
Прапор
 7-й Президент Лівану
21 вересня — 11 листопада 1943
Попередник: Петро Трад
Наступник: Еміль Едде
image
Прапор
 9-й Президент Лівану
22 листопада 1943 — 18 вересня 1952
Попередник: Еміль Едде
Наступник: Фуад Шехаб
image
Прапор
 2-й Прем'єр-міністр Лівану
5 травня 1927 — 10 серпня 1928
Попередник: Огюст Адиб Паша
Наступник: Хабіб Паша ес-Саад
image
Прапор
 4-й Прем'єр-міністр Лівану
9 травня — 11 жовтня 1929
Попередник: Хабіб Паша ес-Саад
Наступник: Еміль Едде
 
Народження: 10 серпня 1890(1890-08-10)[1][2]
d, Алей (район), Гірський Ліван, Ліван
Смерть: 11 січня 1964(1964-01-11)[3][1][2](73 роки)
Бейрут, Ліван
Поховання: d
Країна: Османська імперія, Арабське Королівство Сирія, d, d і Ліван
Релігія: Маронітська католицька церква і Мароніти
Освіта: d[4] і Паризький університет (1912)[5]
Партія: d
Діти: Гугетт Каланд і d
Нагороди:
image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Решмаї, що у Гірському Лівані, в маронітській родині. Вивчав право у Бейруті й Парижі. Після Першої світової війни став радником у суді Бейрута. За часів своєї адвокатської практики брав участь у відомому судовому процесі 1935 року, коли зумів довести невинуватість Абдула Хаміда Караме (майбутнього прем'єр-міністра Лівану), якого звинувачували в убивстві.

Від кінця 1920-их років зайнявся політикою, за результатами парламентських виборів 1927 року був обраний до складу парламенту Лівану, за часів французького мандату двічі обіймав посаду пост прем'єр-міністра (від 5 травня 1927 до 10 серпня 1928 та від 9 травня до 11 жовтня 1929 року). Ель-Хурі був активним прибічником незалежності Лівану та засновником партії Ад Дустур. 21 вересня 1943 року його обрали на посаду президента країни. 8 листопада того ж року парламент Лівану виключив з конституції країни статті, що обмежували суверенітет держави на користь мандатарію — Франції. У відповідь на таке французька влада 11 листопада заарештувала Бішару ель-Хурі разом з іншими прибічниками незалежного Лівану (прем'єр-міністром Ріадом ас-Сольхом, П'єром Жмаєлем, Камілем Шамуном та іншими), розпустила парламент і призупинила дію конституції. Дії французького уряду спричинили значні заворушення як у самому Лівані, так і в усьому арабському світі, в країні почались масові протести. Це змусило Францію звільнити в'язнів, у тому числі й Бішару ель-Хурі, 22 листопада 1943 року він вийшов на свободу. Відтоді ту дату відзначають як національне свято — День незалежності Лівану.

Ель-Хурі повернувся на посаду президента країни 22 листопада 1943 й обіймав її до 18 вересня 1952 року. Одним з найважливіших досягнень його президентства є розробка Національного пакту, угоди між християнськими (маронітськими) та мусульманськими (шиїтськими і сунітськими) лідерами Лівану, яка де-факто складала основу конституційного ладу в країні, хоча формально не була закріплена в основному законі.

Період президентства Бішари ель-Хурі відзначився значним економічним зростанням, однак участь Лівану в першій арабо-ізраїльській війні 1947—1949 років, а також притік на його територію 100 тисяч палестинських біженців підірвали економіку Лівану. Такі фактори, поряд із підозрами в корупції в адміністрації ель-Хурі, спровокували масові демонстрації, що змусило президента вийти у відставку 18 вересня 1952 року. Після того до самої своєї смерті він залишався лідером партії Ад Дустур.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/317090/Bishara-al-Khuri
  4. موقع رئاسة الجمهورية اللبنانية: الشيخ بشارة الخوري
  5. Hallak H. موقع يا بيروت: آل خوري
    d:Track:Q20393045
  6. . www.rulers.org (англ.) . Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 16 листопада 2021.
  7. Barak, Oren. Conflict and Peace in Lebanon // Int. J. Middle East Studies. — 2002. — С. 619—644. з джерела 14 серпня 2007.
  8. David S. Sorenson. Global Security Watch—Lebanon: A Reference Handbook: A Reference Handbook. — ABC-CLIO. — С. 7—. — .

Посилання

  • (ар.) . Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bishara Halil el Huri arab بشارة خليل الخوري 10 serpnya 1890 11 sichnya 1964 livanskij politik dvichi obijmav posadu prezidenta v tomu chisli stav pershim prezidentom nezalezhnoyi Livanskoyi Respubilki ta dvichi prem yer ministra Livanu za chasiv francuzkogo mandatu Bishara el Huri arab بشارة الخوري Prapor 7 j Prezident Livanu21 veresnya 11 listopada 1943Poperednik Petro TradNastupnik Emil EddePrapor 9 j Prezident Livanu22 listopada 1943 18 veresnya 1952Poperednik Emil EddeNastupnik Fuad ShehabPrapor 2 j Prem yer ministr Livanu5 travnya 1927 10 serpnya 1928Poperednik Ogyust Adib PashaNastupnik Habib Pasha es SaadPrapor 4 j Prem yer ministr Livanu9 travnya 11 zhovtnya 1929Poperednik Habib Pasha es SaadNastupnik Emil Edde Narodzhennya 10 serpnya 1890 1890 08 10 1 2 d Alej rajon Girskij Livan LivanSmert 11 sichnya 1964 1964 01 11 3 1 2 73 roki Bejrut LivanPohovannya dKrayina Osmanska imperiya Arabske Korolivstvo Siriya d d i LivanReligiya Maronitska katolicka cerkva i MaronitiOsvita d 4 i Parizkij universitet 1912 5 Partiya dDiti Gugett Kaland i dNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Reshmayi sho u Girskomu Livani v maronitskij rodini Vivchav pravo u Bejruti j Parizhi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni stav radnikom u sudi Bejruta Za chasiv svoyeyi advokatskoyi praktiki brav uchast u vidomomu sudovomu procesi 1935 roku koli zumiv dovesti nevinuvatist Abdula Hamida Karame majbutnogo prem yer ministra Livanu yakogo zvinuvachuvali v ubivstvi Vid kincya 1920 ih rokiv zajnyavsya politikoyu za rezultatami parlamentskih viboriv 1927 roku buv obranij do skladu parlamentu Livanu za chasiv francuzkogo mandatu dvichi obijmav posadu post prem yer ministra vid 5 travnya 1927 do 10 serpnya 1928 ta vid 9 travnya do 11 zhovtnya 1929 roku El Huri buv aktivnim pribichnikom nezalezhnosti Livanu ta zasnovnikom partiyi Ad Dustur 21 veresnya 1943 roku jogo obrali na posadu prezidenta krayini 8 listopada togo zh roku parlament Livanu viklyuchiv z konstituciyi krayini statti sho obmezhuvali suverenitet derzhavi na korist mandatariyu Franciyi U vidpovid na take francuzka vlada 11 listopada zaareshtuvala Bisharu el Huri razom z inshimi pribichnikami nezalezhnogo Livanu prem yer ministrom Riadom as Solhom P yerom Zhmayelem Kamilem Shamunom ta inshimi rozpustila parlament i prizupinila diyu konstituciyi Diyi francuzkogo uryadu sprichinili znachni zavorushennya yak u samomu Livani tak i v usomu arabskomu sviti v krayini pochalis masovi protesti Ce zmusilo Franciyu zvilniti v yazniv u tomu chisli j Bisharu el Huri 22 listopada 1943 roku vin vijshov na svobodu Vidtodi tu datu vidznachayut yak nacionalne svyato Den nezalezhnosti Livanu El Huri povernuvsya na posadu prezidenta krayini 22 listopada 1943 j obijmav yiyi do 18 veresnya 1952 roku Odnim z najvazhlivishih dosyagnen jogo prezidentstva ye rozrobka Nacionalnogo paktu ugodi mizh hristiyanskimi maronitskimi ta musulmanskimi shiyitskimi i sunitskimi liderami Livanu yaka de fakto skladala osnovu konstitucijnogo ladu v krayini hocha formalno ne bula zakriplena v osnovnomu zakoni Period prezidentstva Bishari el Huri vidznachivsya znachnim ekonomichnim zrostannyam odnak uchast Livanu v pershij arabo izrayilskij vijni 1947 1949 rokiv a takozh pritik na jogo teritoriyu 100 tisyach palestinskih bizhenciv pidirvali ekonomiku Livanu Taki faktori poryad iz pidozrami v korupciyi v administraciyi el Huri sprovokuvali masovi demonstraciyi sho zmusilo prezidenta vijti u vidstavku 18 veresnya 1952 roku Pislya togo do samoyi svoyeyi smerti vin zalishavsya liderom partiyi Ad Dustur PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www britannica com EBchecked topic 317090 Bishara al Khuri موقع رئاسة الجمهورية اللبنانية الشيخ بشارة الخوري Hallak H موقع يا بيروت آل خوري d Track Q20393045 www rulers org angl Arhiv originalu za 17 chervnya 2018 Procitovano 16 listopada 2021 Barak Oren Conflict and Peace in Lebanon Int J Middle East Studies 2002 S 619 644 z dzherela 14 serpnya 2007 David S Sorenson Global Security Watch Lebanon A Reference Handbook A Reference Handbook ABC CLIO S 7 ISBN 978 0 313 36579 9 Posilannya ar Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021

Дата публікації:
Топ