Теннісон Альфред | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Alfred, Lord Tennyson | ||||
Ім'я при народженні | англ. Alfred Tennyson | |||
Народився | 6 серпня 1809 Лінкольншир, Англія, Британія | |||
Помер | 6 жовтня 1892 (83 роки) Алдворс, Англія, Британія | |||
Поховання | Вестмінстерське абатство | |||
Громадянство | Британія | |||
Національність | англієць | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Сфера роботи | поезія[1] | |||
Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | Вікторіанська епоха | |||
Напрямок | романтизм | |||
Жанр | лірика | |||
Magnum opus | Атака легкої бригади і d | |||
Членство | Лондонське королівське товариство і Американська академія мистецтв і наук | |||
Конфесія | англіканство | |||
Батько | d[2] | |||
Мати | d[3][2] | |||
Брати, сестри | d[2], d, d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] | |||
У шлюбі з | d[2] | |||
Діти | d[2], d[3][2] і [Unnamed] Tennyson[d][2] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Альфред Теннісон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Альфред Теннісон (англ. Alfred Tennyson; 6 серпня 1809 — 6 жовтня 1892) — англійський поет-романтик, 1-й барон Теннісон (англ. 1st Baron Tennyson).
Життєпис
Дитинство і рання творчість
Народився й провів дитинство в Лінкольнширі. Батько Теннісона був священиком, за жіночою лінією вів свій рід від Плантагенетів. Теннісон здобув чудове виховання. Разом зі своїм старшим братом Чарльзом, який теж мав схильність до поетичної творчості, Теннісон видав у 1827 року збірку віршів «Poems of Two Brothers» (анонімно).
1828 року Теннісон разом із братом вступив до Триніті-коледжу Кембриджського університету, але закінчив його без наукового ступеня. Університетський період ознаменувався дружбою з Галамом (сином історика), рання та трагічна смерть якого надихнула згодом Теннісона на один з його творів, «In Memoriam». В університеті він отримав золоту медаль за поему «Тімбукту», написану на заданий Академією сюжет. Критика («Atheneum» та ін.) високо відзначила цей ранній твір молодого поета.
1830 року вийшла друга збірка Теннісона — «Poems, Chiefly Lyrical» (всього 53). У ньому зібрано багато віршів, які стали згодом дуже популярними. У віршах присутні натяки на роздвоєність душі, на боротьбу почуття та розуму, теми, що глибше розвинуті в «The Two Voices». Незважаючи на талановитість, за небагатьма винятками, Теннісон одержав несхвальні відгуки (особливо від відомого «викривача» Кітса Вільсона, в журналі ).
1832 року вийшла третя збірка, в якій вміщені деякі з його найкращих творів: , «Œnone», «The Lotos-Eaters», «A Dream of Fair Women», «The Palace of Art» та ін. Ця збірка вважається критиками вище попередньої; вірш простіший та музичніший, почуття та настрої різноманітніші та глибші.
Зрілий період
1842 року вийшло нове видання віршів Теннісона, в яке увійшли найвідоміші з його ліричних віршів та поем: , «Lady Clara Vere de Vere», «Locksley Hall», «The Blackbird», «Of old sat Freedom on the heights…», «Sir Launcelot and Queen Guinevere», «The Beggar Maid», «The Two Voices» та ін. Збірник викликав загальне захоплення та висунув Теннісона в ряд першокласних англійських поетів. Для збірки притаманні всі найкращі властивості поезії Теннісона: глибокий ліризм, чуття природи, вміння відтворювати особливу чарівність спокійного англійського пейзажу, описувати англійське життя в усіх його різвидах: від замків баронів до селянських хат. Мелодійний, ніжний та колоритний вірш зливається з філософським змістом, що відображає ідейне життя сучасної поетові Англії — боротьбу позитивної науки зі спіритуалістичними переконаннями. У цьому збірнику проявилося також особливе мистецтво Теннісона створювати поетичні жіночі образи: Ліліана, Травнева королева, Елінор й інші.
1850 року Теннісон одружився, отримав звання «поета-лауреата» та видав збірку «In Memoriam A.H.H.». Ця книга вийшла спочатку анонімно, але ніхто не сумнівався в тому, що лише Теннісон міг її написати. «In Memoriam A.H.H.» — низка окремих елегійних віршів, написаних на смерть Галлама; за висловом критика, це «один з найбагатших дарів, принесених дружбою на вівтар смерті». Теннісон оточив романтичним ореолом свою дружбу з та створив сучасний варіант античних ідеалів дружби.
1853 року почалася війна в Криму (воєнні дії на суходолі почалися 1854 року), в якій бойові дії вели французи, турки, піддані королівства Сардинія та англійці проти Російської Імперії Миколи I. У битві при Балаклавській долині під російським вогнем загинула англійська Легка кавалерійська бригада, яку Теннісон оспівав у вірші «The Charge Of Light Brigade».
Наступний великий твір Теннісона — поема «Maud» (1855), історія трагічного кохання, викладена від імені нещасного героя. «Maud» викликала осуд у критиків і читачів, оскільки здавалася апологією війни — на противагу наміру автора, який зовсім не ототожнював себе зі своїм героєм.
У цей час Теннісон також написав вірш з нагоди перепоховання останків американського письменника Едгара Аллана По в 1875 році, який був зачитано на церемонії похорону.
Його останнім, написаним за день до смерті, віршем був текст «Crossing the Bar» — релігійні строфи, що говорили про примирення зі смертю; покладені на музику, вони були виконані в день його похорону. За бажанням поета похорон його мав світлий, урочистий характер; замість жалобих кольорів у одязі та оздобленні Вестмінстерського абатства, де він похований (в «куточку поетів» — «Poets' Corner») домінував білий колір.
Значення Теннісона
Для Теннісона властиві особлива музичність та мальовничість поетичних текстів, яка нагадує французьких «парнасців». В епоху модернізму почалася реакція проти надмірного звеличення Теннісона вікторіанцями. Його представляли як співця британського імперіалізму та епігона «проклятих» романтиків, який нібито не висловив жодної оригінальної думки. Подібна доля спіткала століттям раніше кумира XVIII століття Александра Поупа.
Характерно в цьому плані ставлення Дж. Джойса, чий альтер-его Стівен в «Портреті митця змолоду» викриває Теннісона як пересічного «віршомаза» та наділяє його знущальним прізвиськом Лаун-Теннісон. Навіть Британська енциклопедія визнає, що у віршованій спадщині Теннісона чимало такого, що «можна назвати нудним та банальним, помпезним та бундючно-претензійним», а ще чимало віршів є не більше ніж «викладом солодкозвучним метром дрібних та плутаних думок».
Проте, подібно до Поупа, лорд Теннісон залишається одним з найбільш цитованих англійських поетів. Заключний рядок з його — «Боротися, шукати, знайти і не здаватися» — був обраний девізом Олімпійських ігор в Лондоні в 2012 році.
Українські переклади
1894 року Іван Франко переклав українською мовою поему Альфреда Теннісона «Святий Симеон Стовпник».
1897 року Павло Грабовський переклав вірш Теннісона «Король Едвард».
Примітки
- Czech National Authority Database
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 15 січня 2013.
- Натхнення для олімпійців. // vokrugsveta.ru. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 2012-3-22.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
()
Посилання
- Теннісон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Теннісон Альфред // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 602. — .
- Tennyson's Grave, Westminster Abbey [ 4 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Poems by Alfred Tennyson [ 8 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Tennison Alfredangl Alfred Lord TennysonIm ya pri narodzhenni angl Alfred TennysonNarodivsya 6 serpnya 1809 1809 08 06 Linkolnshir Angliya BritaniyaPomer 6 zhovtnya 1892 1892 10 06 83 roki Aldvors Angliya BritaniyaPohovannya Vestminsterske abatstvoGromadyanstvo BritaniyaNacionalnist angliyecDiyalnist pismennik poetSfera roboti poeziya 1 Alma mater Triniti koledzh Kembridzh i dMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti Viktorianska epohaNapryamok romantizmZhanr lirikaMagnum opus Ataka legkoyi brigadi i dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo i Amerikanska akademiya mistectv i naukKonfesiya anglikanstvoBatko d 2 Mati d 3 2 Brati sestri d 2 d d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 U shlyubi z d 2 Diti d 2 d 3 2 i Unnamed Tennyson d 2 Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d Alfred Tennison u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Alfred Tennison angl Alfred Tennyson 6 serpnya 1809 6 zhovtnya 1892 anglijskij poet romantik 1 j baron Tennison angl 1st Baron Tennyson ZhittyepisDitinstvo i rannya tvorchist Narodivsya j proviv ditinstvo v Linkolnshiri Batko Tennisona buv svyashenikom za zhinochoyu liniyeyu viv svij rid vid Plantagenetiv Tennison zdobuv chudove vihovannya Razom zi svoyim starshim bratom Charlzom yakij tezh mav shilnist do poetichnoyi tvorchosti Tennison vidav u 1827 roku zbirku virshiv Poems of Two Brothers anonimno 1828 roku Tennison razom iz bratom vstupiv do Triniti koledzhu Kembridzhskogo universitetu ale zakinchiv jogo bez naukovogo stupenya Universitetskij period oznamenuvavsya druzhboyu z Galamom sinom istorika rannya ta tragichna smert yakogo nadihnula zgodom Tennisona na odin z jogo tvoriv In Memoriam V universiteti vin otrimav zolotu medal za poemu Timbuktu napisanu na zadanij Akademiyeyu syuzhet Kritika Atheneum ta in visoko vidznachila cej rannij tvir molodogo poeta 1830 roku vijshla druga zbirka Tennisona Poems Chiefly Lyrical vsogo 53 U nomu zibrano bagato virshiv yaki stali zgodom duzhe populyarnimi U virshah prisutni natyaki na rozdvoyenist dushi na borotbu pochuttya ta rozumu temi sho glibshe rozvinuti v The Two Voices Nezvazhayuchi na talanovitist za nebagatma vinyatkami Tennison oderzhav neshvalni vidguki osoblivo vid vidomogo vikrivacha Kitsa Vilsona v zhurnali 1832 roku vijshla tretya zbirka v yakij vmisheni deyaki z jogo najkrashih tvoriv Œnone The Lotos Eaters A Dream of Fair Women The Palace of Art ta in Cya zbirka vvazhayetsya kritikami vishe poperednoyi virsh prostishij ta muzichnishij pochuttya ta nastroyi riznomanitnishi ta glibshi Zrilij period 1842 roku vijshlo nove vidannya virshiv Tennisona v yake uvijshli najvidomishi z jogo lirichnih virshiv ta poem Lady Clara Vere de Vere Locksley Hall The Blackbird Of old sat Freedom on the heights Sir Launcelot and Queen Guinevere The Beggar Maid The Two Voices ta in Zbirnik viklikav zagalne zahoplennya ta visunuv Tennisona v ryad pershoklasnih anglijskih poetiv Dlya zbirki pritamanni vsi najkrashi vlastivosti poeziyi Tennisona glibokij lirizm chuttya prirodi vminnya vidtvoryuvati osoblivu charivnist spokijnogo anglijskogo pejzazhu opisuvati anglijske zhittya v usih jogo rizvidah vid zamkiv baroniv do selyanskih hat Melodijnij nizhnij ta koloritnij virsh zlivayetsya z filosofskim zmistom sho vidobrazhaye idejne zhittya suchasnoyi poetovi Angliyi borotbu pozitivnoyi nauki zi spiritualistichnimi perekonannyami U comu zbirniku proyavilosya takozh osoblive mistectvo Tennisona stvoryuvati poetichni zhinochi obrazi Liliana Travneva koroleva Elinor j inshi 1850 roku Tennison odruzhivsya otrimav zvannya poeta laureata ta vidav zbirku In Memoriam A H H Cya kniga vijshla spochatku anonimno ale nihto ne sumnivavsya v tomu sho lishe Tennison mig yiyi napisati In Memoriam A H H nizka okremih elegijnih virshiv napisanih na smert Gallama za vislovom kritika ce odin z najbagatshih dariv prinesenih druzhboyu na vivtar smerti Tennison otochiv romantichnim oreolom svoyu druzhbu z ta stvoriv suchasnij variant antichnih idealiv druzhbi 1853 roku pochalasya vijna v Krimu voyenni diyi na suhodoli pochalisya 1854 roku v yakij bojovi diyi veli francuzi turki piddani korolivstva Sardiniya ta anglijci proti Rosijskoyi Imperiyi Mikoli I U bitvi pri Balaklavskij dolini pid rosijskim vognem zaginula anglijska Legka kavalerijska brigada yaku Tennison ospivav u virshi The Charge Of Light Brigade Nastupnij velikij tvir Tennisona poema Maud 1855 istoriya tragichnogo kohannya vikladena vid imeni neshasnogo geroya Maud viklikala osud u kritikiv i chitachiv oskilki zdavalasya apologiyeyu vijni na protivagu namiru avtora yakij zovsim ne ototozhnyuvav sebe zi svoyim geroyem U cej chas Tennison takozh napisav virsh z nagodi perepohovannya ostankiv amerikanskogo pismennika Edgara Allana Po v 1875 roci yakij buv zachitano na ceremoniyi pohoronu Jogo ostannim napisanim za den do smerti virshem buv tekst Crossing the Bar religijni strofi sho govorili pro primirennya zi smertyu pokladeni na muziku voni buli vikonani v den jogo pohoronu Za bazhannyam poeta pohoron jogo mav svitlij urochistij harakter zamist zhalobih koloriv u odyazi ta ozdoblenni Vestminsterskogo abatstva de vin pohovanij v kutochku poetiv Poets Corner dominuvav bilij kolir Znachennya TennisonaDlya Tennisona vlastivi osobliva muzichnist ta malovnichist poetichnih tekstiv yaka nagaduye francuzkih parnasciv V epohu modernizmu pochalasya reakciya proti nadmirnogo zvelichennya Tennisona viktoriancyami Jogo predstavlyali yak spivcya britanskogo imperializmu ta epigona proklyatih romantikiv yakij nibito ne visloviv zhodnoyi originalnoyi dumki Podibna dolya spitkala stolittyam ranishe kumira XVIII stolittya Aleksandra Poupa Harakterno v comu plani stavlennya Dzh Dzhojsa chij alter ego Stiven v Portreti mitcya zmolodu vikrivaye Tennisona yak peresichnogo virshomaza ta nadilyaye jogo znushalnim prizviskom Laun Tennison Navit Britanska enciklopediya viznaye sho u virshovanij spadshini Tennisona chimalo takogo sho mozhna nazvati nudnim ta banalnim pompeznim ta bundyuchno pretenzijnim a she chimalo virshiv ye ne bilshe nizh vikladom solodkozvuchnim metrom dribnih ta plutanih dumok Prote podibno do Poupa lord Tennison zalishayetsya odnim z najbilsh citovanih anglijskih poetiv Zaklyuchnij ryadok z jogo Borotisya shukati znajti i ne zdavatisya buv obranij devizom Olimpijskih igor v Londoni v 2012 roci Ukrayinski perekladi1894 roku Ivan Franko pereklav ukrayinskoyu movoyu poemu Alfreda Tennisona Svyatij Simeon Stovpnik 1897 roku Pavlo Grabovskij pereklav virsh Tennisona Korol Edvard PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 15 sichnya 2013 Arhiv originalu za 20 grudnya 2012 Procitovano 15 sichnya 2013 Nathnennya dlya olimpijciv vokrugsveta ru Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 2012 3 22 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka PosilannyaTennison Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Tennison Alfred Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 602 ISBN 966 692 744 6 Tennyson s Grave Westminster Abbey 4 sichnya 2013 u Wayback Machine Poems by Alfred Tennyson 8 grudnya 2012 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela