Префекту́ра Окіна́ва (яп. 沖縄県, おきなわけん, МФА: [okʲinawa keɴ]) — префектура в Японії, в регіоні Кюшю. Займає південь та центр Рюкюського архіпелагу. Межує на півночі з префектурою Каґосіма. Адміністративний центр префектури — Наха. Заснована 1879 року на основі автономного уділу Рюкю, колишньої Рюкюської держави. Після поразки Японії в Другій світовій війні в 1947 році перебувала під окупацією США до 1972 року. Площа становить 2276,15 км². Станом на 1 липня 2012 року в префектурі мешкало 1 407 531 осіб. Густота населення складала 618 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство й рибальство. На території префектури розташовані численні історико-культурні пам'ятки стародавнього Рюкю, зокрема замок Шюрі та інші , що є об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО. В префектурі розміщена найбільша кількість в Японії військових баз Збройних сил США.
Префектура Окінава | |
---|---|
Прапор | |
Префектура на карті Японії | |
Країна | Японія |
Регіон | Кюшю |
Наха | |
Код | 47000-7 |
ISO | JP-47 |
Площа | 2276,15 км² |
Населення | 1 407 531 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
Густота | 618 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Географія
Префектура Окінава розташована на архіпелазі Рюкю, що лежить на кордоні Східнокитайського моря та Тихого океану. Вона займає стратегічне положення між Японським архіпелагом, Азійським материком та островами Південно-Східної Азії.
Головний острів — Окінава.
Окінаві належать острови Сенкаку — територія, на яку претендують КНР та Республіка Китай.
Історія
З 14 століття на території префектури Окінава існувала окрема Рюкюська держава. Її правитель мав титул вана і вважався васалом китайського імператора. 1609 року ця держава була завойоване самураями роду Шімадзу з південнояпонського уділу Сацума. Завойовники зберегли формальну незалежність рюкюсців, але посадили в столиці держави свого намісника-наглядача. Відтоді Рюкю перебувало у подвійній васальній залежності від Китаю і Японії.
1872 року японський уряд в односторонньому порядку перейменував Рюкюську державу на автономний уділ Рюкю-хан, а 1879 року остаточно анексував його, утворивши префектуру Окінава. До 1912 року японці залишили в префектурі стару рюкюську систему управління, податків та господарювання. Відсутність модернізації спричинила хронічне соціально-економічне відставання префектури від регіонів Центральної Японії. Значна частина населення покинула батьківщину в пошуках заробітку, переїхавши на японські острови Хонсю і Кюсю, або американські Гаваї.
Окінава сильно постраждала під час Другої світової війни. В ході битви за Окінаву 1945 року між військами Японії та США загинули сотні тисяч цивільних мешканців. Кількість жертв була великою через вимоги японського уряду та військовиків не здаватися в полон. Після війни Окінава перебувала в зоні американської окупації. Попри відновлення незалежності Японії у квітні 1952 року, острови Рюкю залишилися під контролем США. Американці виношували плани відновлення Рюкюської держави, однак під тиском громадськості та політичної доцільності повернули Окінаву японській стороні.
Релігія
Вважається, що релігія Окінави є близькою до первинної форми Синто (Ко-синто:), поширеної на основній частині Японії, та має в основі анімізм. Цей різновид Синто відомий як синто Рюкю, а святилища утакі відповідають синтоїстським святилищам дзіндзя загальної частини Японії. Досі дуже сильною залишається традиція вшановування предків.
Буддизм мав поширення лише серед членів імператорської родини та частини вищого класу та майже не проник до прошарку простого населення — його ритуали використовувались лише в похоронних церемоніях. Навіть зараз число буддійських вірян у порівнянні з основною Японією вкрай мале. Останнім часом поховальні ритуали часто проводяться не монахами однієї зі шкіл буддизму, що прийшли з основної Японії, а монахами, що не належать до якоїсь конкретної школи. До того ж окремо, лише на Окінаві існують так звані жриці Юта як своєрідний феномен.
Адміністративний поділ
Префектура належить до регіону Кюсю.
Транспорт
- Аеропорт Наха (Наха)
Засоби масової інформації
- Телерадіомовна служба NHK (Наха, Окінава)
Культура
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Медзакі Шіґекадзу, Такара Курайоші. Префектура Окінава. Історія // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
- (яп.) Префектура Окінава // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Окінава (47). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1986.
Префектура Окінава // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Окінава
- (яп.) Префектура Окінава. Офіційна сторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Okinava Prefektu ra Okina va yap 沖縄県 おきなわけん MFA okʲinawa keɴ prefektura v Yaponiyi v regioni Kyushyu Zajmaye pivden ta centr Ryukyuskogo arhipelagu Mezhuye na pivnochi z prefekturoyu Kagosima Administrativnij centr prefekturi Naha Zasnovana 1879 roku na osnovi avtonomnogo udilu Ryukyu kolishnoyi Ryukyuskoyi derzhavi Pislya porazki Yaponiyi v Drugij svitovij vijni v 1947 roci perebuvala pid okupaciyeyu SShA do 1972 roku Plosha stanovit 2276 15 km Stanom na 1 lipnya 2012 roku v prefekturi meshkalo 1 407 531 osib Gustota naselennya skladala 618 osib km Osnovoyu ekonomiki ye silske gospodarstvo j ribalstvo Na teritoriyi prefekturi roztashovani chislenni istoriko kulturni pam yatki starodavnogo Ryukyu zokrema zamok Shyuri ta inshi sho ye ob yektami Svitovoyi spadshini YuNESKO V prefekturi rozmishena najbilsha kilkist v Yaponiyi vijskovih baz Zbrojnih sil SShA Prefektura Okinava PraporPrefektura na karti YaponiyiKrayina YaponiyaRegion KyushyuNahaKod 47000 7ISO JP 47Plosha 2276 15 km Naselennya 1 407 531 osib Stanom na 1 lipnya 2012 Gustota 618 osib km Zv yazok Oficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepr proyektGeografiyaTopografichna mapa prefekturi OkinavaTradicijne okinavske poselennya Prefektura Okinava roztashovana na arhipelazi Ryukyu sho lezhit na kordoni Shidnokitajskogo morya ta Tihogo okeanu Vona zajmaye strategichne polozhennya mizh Yaponskim arhipelagom Azijskim materikom ta ostrovami Pivdenno Shidnoyi Aziyi Golovnij ostriv Okinava Okinavi nalezhat ostrovi Senkaku teritoriya na yaku pretenduyut KNR ta Respublika Kitaj IstoriyaDokladnishe Ryukyuska derzhava Palac zamku Shyuri rezidenciyi monarhiv Ryukyuskoyi derzhavi Z 14 stolittya na teritoriyi prefekturi Okinava isnuvala okrema Ryukyuska derzhava Yiyi pravitel mav titul vana i vvazhavsya vasalom kitajskogo imperatora 1609 roku cya derzhava bula zavojovane samurayami rodu Shimadzu z pivdennoyaponskogo udilu Sacuma Zavojovniki zberegli formalnu nezalezhnist ryukyusciv ale posadili v stolici derzhavi svogo namisnika naglyadacha Vidtodi Ryukyu perebuvalo u podvijnij vasalnij zalezhnosti vid Kitayu i Yaponiyi 1872 roku yaponskij uryad v odnostoronnomu poryadku perejmenuvav Ryukyusku derzhavu na avtonomnij udil Ryukyu han a 1879 roku ostatochno aneksuvav jogo utvorivshi prefekturu Okinava Do 1912 roku yaponci zalishili v prefekturi staru ryukyusku sistemu upravlinnya podatkiv ta gospodaryuvannya Vidsutnist modernizaciyi sprichinila hronichne socialno ekonomichne vidstavannya prefekturi vid regioniv Centralnoyi Yaponiyi Znachna chastina naselennya pokinula batkivshinu v poshukah zarobitku pereyihavshi na yaponski ostrovi Honsyu i Kyusyu abo amerikanski Gavayi Okinava silno postrazhdala pid chas Drugoyi svitovoyi vijni V hodi bitvi za Okinavu 1945 roku mizh vijskami Yaponiyi ta SShA zaginuli sotni tisyach civilnih meshkanciv Kilkist zhertv bula velikoyu cherez vimogi yaponskogo uryadu ta vijskovikiv ne zdavatisya v polon Pislya vijni Okinava perebuvala v zoni amerikanskoyi okupaciyi Popri vidnovlennya nezalezhnosti Yaponiyi u kvitni 1952 roku ostrovi Ryukyu zalishilisya pid kontrolem SShA Amerikanci vinoshuvali plani vidnovlennya Ryukyuskoyi derzhavi odnak pid tiskom gromadskosti ta politichnoyi docilnosti povernuli Okinavu yaponskij storoni ReligiyaVvazhayetsya sho religiya Okinavi ye blizkoyu do pervinnoyi formi Sinto Ko sinto poshirenoyi na osnovnij chastini Yaponiyi ta maye v osnovi animizm Cej riznovid Sinto vidomij yak sinto Ryukyu a svyatilisha utaki vidpovidayut sintoyistskim svyatilisham dzindzya zagalnoyi chastini Yaponiyi Dosi duzhe silnoyu zalishayetsya tradiciya vshanovuvannya predkiv Buddizm mav poshirennya lishe sered chleniv imperatorskoyi rodini ta chastini vishogo klasu ta majzhe ne pronik do prosharku prostogo naselennya jogo rituali vikoristovuvalis lishe v pohoronnih ceremoniyah Navit zaraz chislo buddijskih viryan u porivnyanni z osnovnoyu Yaponiyeyu vkraj male Ostannim chasom pohovalni rituali chasto provodyatsya ne monahami odniyeyi zi shkil buddizmu sho prijshli z osnovnoyi Yaponiyi a monahami sho ne nalezhat do yakoyis konkretnoyi shkoli Do togo zh okremo lishe na Okinavi isnuyut tak zvani zhrici Yuta yak svoyeridnij fenomen Administrativnij podilPrefektura nalezhit do regionu Kyusyu TransportAeroport Naha Naha Zasobi masovoyi informaciyiTeleradiomovna sluzhba NHK Naha Okinava KulturaZamok ShyuriPrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 Medzaki Shigekadzu Takara Kurajoshi Prefektura Okinava Istoriya Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literatura yap Prefektura Okinava Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Okinava 47 Tokio Kadokava Shoten 1986 Prefektura Okinava 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prefektura Okinava yap Prefektura Okinava Oficijna storinka