Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юта (яп. ユタ) — це жінки-медіуми (шаманки), які живуть у префектурі Окінава та на островах Амамі префектури Кагосіма та до яких звертаються звичайні люди для отримання порад при виникненні життєвих проблем та проблем спіритуалістичного плану.
Короткий виклад
Згідно з думкою японського етнографа Токутаро Сакурая на Японських островах шаманські практики найбільш всього виражені в регіоні Тохоку та на островах Нансей (Південно-Західні острови), що формують архіпелаг Рюкю. Жінки, яких зазвичай називають провидицями чи жрицями, що одержимі духом, у переважній більшості входять у транс для того, щоб служити провідником душі померлої людини та надати їй можливість через себе говорити з людьми з цього світу.
Ці жінки виконують магічно-релігійні функції на рівні народних мас та як жриці, що одержимі духом, продовжують поширювати шаманські ритуали, подібно до так званих ітако регіону Тохоку. У залежності від тієї частини архіпелагу Рюкю, де живуть такі жінки, їх називають по різному — юта, хозон, токі (острови Амамі та острови Окінава), канкакаря / сасу (острови Міяко), мунучі / ніге: бі: / канпіту (острови Хатерума) тощо. У більшості, таких жінок-медіумів, що провадять релігійні функції на буденному рівні народних мас, можна поділити на два типи, а саме, жінки-жриці камінчу, наприклад, норо, ніган, сасу / цукаса, та шаманки юта.
Перший тип, жриці, проводять громадські релігійні служби та общинні молитовні ритуали в спеціальних місцях поклоніння, таких як, священні місця утакі та гусуку, та місця для молитов угувандзьо. Другій тип, шаманки, залучені до сфери магічних вірувань на особистісному рівні пересічної людини, та проводять такі ритуальні дії, як молитви про видужання від хвороби (угуван), позбавлення лих та невезіння (харе:), тлумачення удач та невдач (хандзі), ворожіння для конкретного роду чи сім'ї (унчі:). Обидва типи жінок-медіумів (шаманок) живуть у сільській місцевості та провадять релігійно-магічну діяльність серед сільського населення.
На противагу католицьким священикам, що проводять службу в святому місці та уникають контакту з забрудненнями через смерть, жіночу кров при менструаціях чи нечистоти, пов’язані з пологами, юта постійно залучаються до поховальних церемоній, панахид за померлими тощо.
Характер, стиль життя, функції тощо цих двох типів юта значно відрізняються, проте, як каже відомий японський етнограф Сакурай Такутаро, обидва ці типи є проявами шаманізму, в основі якого покладені окінавські народні вірування - це як передні та задні колеса возу, на яких стоїть основа окінавських народних вірувань.
Не зважаючи та те, що жінок юта вважають особами, що володіють психічною силою бачити прояви та форми духовного світу, - силою, якою не володіють звичайні люди, - проте серед освітян та представників інтелігенції Окінави розповсюдженим поглядом є те, що віра у юта є марновірством, а отже у випадках офіційних заходів про юта не згадують, ставлячись до цього з презирством, як до чогось брудного та ганебного. Через сильну тенденцію чоловіків ставитись до юта з сарказмом та недовірливою посмішкою, для того, щоб зберегти своє обличчя, особливо в громадському оточенні, до юта ходять жінки як представники всієї родини.В результаті, в громадських очах чоловіки виглядають непричетними до практик, пов’язаних з юта, а в середини сім’ї вони тісно слідують тим настановам, які дали юта. До того, можна сказати з великою ймовірністю, що до юта звертаються за порадою не лише робітники, селяни чи рибалки – порадитись до них також ходять чиновники високих рангів, службовці з місцевої влади, бізнесмени й освітяни.
Тенденція звертатись за остаточним рішенням до юта (за допомогою тлумачення (хандзі)), коли людина вже спробувала усе можливе для розв’язання своєї проблеми на особистісному рівні або на рівні громади, а проблема залишається не вирішеною, не зменшується й у сучасний час. Практика використання юта для вирішення своїх проблем називається "Купівля юта (окін. "юта-ко:я:")", коли звертаються до 2-3 жінок юта за порадою. Клієнти без особливих роздумів платять за такі поради доволі значні кошти. На Окінаві вже давно виникло прислів'я "Половина - лікарю, половина - юта".
Сакурай Такутаро каже, що посередники між богами та людьми, які можуть тонко вловлювати божественну волю, повинні існувати й юта, що володіють високою чуттєвістю, як раз виконують дуже добре цю роль з давніх-давен. В більшості юта стають жінки, проте існує декілька чоловіків юта. Як було сказано вище, юта мають історію пригнічення, а тому себе вони тк не називають, тим більше, що існують люди, які відчувають антипатію до цього слова. Їм більше подобається назви, які виявляють в собі божественне служіння - жінки-жриці камінчу, жінки, що підносять молитви (угуванса:), жінки, що тлумачать (хандзі). До того ж, оскільки останнім часом поділ між релігійним служінням та шаманським ритуалом набув розмитих меж, то є люди, які згадують назву юта в зневажливому контексті разом з ворожбитами та феншуй гадалками.
Походження назви
В "Словнику історії Рюкю" вказано, що походження слова "юта" іде від "говорити" (яп. おしゃべり, окінав. ユンタ）або "трястись" (яп. 揺れる, окінав. ユタめく) під час оволодіння божеством тілом медіуму (камігакарі). Якщо дивитись на походження слова з позиції того, чим займаються жінки юта, то, хоча існують різні точки зору, проте здається, що багато схиляються до того, щовона іде від жінокжриць, камінчу.
Іха Фую, визначний етнограф, що власне започаткував вивчення етнографії Окінави, вказував, що серед усіх жриць, що повинні передавати божественну волю, були такі, що не мали сили прийняти її через себе, а отже замість них до людей приходили жриці, що дійсно передавали волю богів - і саме виконання цього заняття стало називатись словами "токі" або "юнта" (говорити). Також він зазначав, що можливе існую зв'язок між словами "юта" та "юнта" (говорити).
Примітки
- 『桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 ‐ 構造と機能 ‐』1988年 「第7章 召名巫の生態と入巫‐沖縄のユタ‐ 第1節 沖縄のシャーマン‐ユタとユタマンチャー‐ 1 女性神役と民間巫女」より。
- 『桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 ‐ 構造と機能 ‐』1988年 「第7章 召名巫の生態と入巫‐沖縄のユタ‐ 第3節 ユタの成巫過程」より。
- 『桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 ‐ 構造と機能 ‐』1988年 「第7章 召名巫の生態と入巫‐沖縄のユタ‐ 第2節 ユタの社会的役割 2 地域社会での機能」より。
- 『桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 ‐ 構造と機能 ‐』1988年 「第7章 召名巫の生態と入巫‐沖縄のユタ‐ 第3節 ユタの成巫過程 1 ユタ成立の要件」より。
- 中山, 盛茂 (1 січня 1969). 琉球史辞典. 琉球文教図書.
- 並松, 信久. (PDF). https://ksurep.kyoto-su.ac.jp/ (japanese) . Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2016.
Джерела
- 鳥越憲三郎 (березень 1965). 琉球宗教史の研究. Kadokawa Shoten.(яп.)
- 中山盛茂 (листопад 1969). 琉球史辞典. 琉球文教図書.(яп.)
- 堀一郎 (липень 1971). 日本のシャーマニズム. Kodansha.(яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuta yap ユタ ce zhinki mediumi shamanki yaki zhivut u prefekturi Okinava ta na ostrovah Amami prefekturi Kagosima ta do yakih zvertayutsya zvichajni lyudi dlya otrimannya porad pri viniknenni zhittyevih problem ta problem spiritualistichnogo planu Yuta sho provodyat molitovnij ritual bl 1955 r Korotkij vikladZgidno z dumkoyu yaponskogo etnografa Tokutaro Sakuraya na Yaponskih ostrovah shamanski praktiki najbilsh vsogo virazheni v regioni Tohoku ta na ostrovah Nansej Pivdenno Zahidni ostrovi sho formuyut arhipelag Ryukyu Zhinki yakih zazvichaj nazivayut providicyami chi zhricyami sho oderzhimi duhom u perevazhnij bilshosti vhodyat u trans dlya togo shob sluzhiti providnikom dushi pomerloyi lyudini ta nadati yij mozhlivist cherez sebe govoriti z lyudmi z cogo svitu Ci zhinki vikonuyut magichno religijni funkciyi na rivni narodnih mas ta yak zhrici sho oderzhimi duhom prodovzhuyut poshiryuvati shamanski rituali podibno do tak zvanih itako regionu Tohoku U zalezhnosti vid tiyeyi chastini arhipelagu Ryukyu de zhivut taki zhinki yih nazivayut po riznomu yuta hozon toki ostrovi Amami ta ostrovi Okinava kankakarya sasu ostrovi Miyako munuchi nige bi kanpitu ostrovi Hateruma tosho U bilshosti takih zhinok mediumiv sho provadyat religijni funkciyi na budennomu rivni narodnih mas mozhna podiliti na dva tipi a same zhinki zhrici kaminchu napriklad noro nigan sasu cukasa ta shamanki yuta Pershij tip zhrici provodyat gromadski religijni sluzhbi ta obshinni molitovni rituali v specialnih miscyah pokloninnya takih yak svyashenni miscya utaki ta gusuku ta miscya dlya molitov uguvandzo Drugij tip shamanki zalucheni do sferi magichnih viruvan na osobistisnomu rivni peresichnoyi lyudini ta provodyat taki ritualni diyi yak molitvi pro viduzhannya vid hvorobi uguvan pozbavlennya lih ta nevezinnya hare tlumachennya udach ta nevdach handzi vorozhinnya dlya konkretnogo rodu chi sim yi unchi Obidva tipi zhinok mediumiv shamanok zhivut u silskij miscevosti ta provadyat religijno magichnu diyalnist sered silskogo naselennya Na protivagu katolickim svyashenikam sho provodyat sluzhbu v svyatomu misci ta unikayut kontaktu z zabrudnennyami cherez smert zhinochu krov pri menstruaciyah chi nechistoti pov yazani z pologami yuta postijno zaluchayutsya do pohovalnih ceremonij panahid za pomerlimi tosho Harakter stil zhittya funkciyi tosho cih dvoh tipiv yuta znachno vidriznyayutsya prote yak kazhe vidomij yaponskij etnograf Sakuraj Takutaro obidva ci tipi ye proyavami shamanizmu v osnovi yakogo pokladeni okinavski narodni viruvannya ce yak peredni ta zadni kolesa vozu na yakih stoyit osnova okinavskih narodnih viruvan Ne zvazhayuchi ta te sho zhinok yuta vvazhayut osobami sho volodiyut psihichnoyu siloyu bachiti proyavi ta formi duhovnogo svitu siloyu yakoyu ne volodiyut zvichajni lyudi prote sered osvityan ta predstavnikiv inteligenciyi Okinavi rozpovsyudzhenim poglyadom ye te sho vira u yuta ye marnovirstvom a otzhe u vipadkah oficijnih zahodiv pro yuta ne zgaduyut stavlyachis do cogo z prezirstvom yak do chogos brudnogo ta ganebnogo Cherez silnu tendenciyu cholovikiv stavitis do yuta z sarkazmom ta nedovirlivoyu posmishkoyu dlya togo shob zberegti svoye oblichchya osoblivo v gromadskomu otochenni do yuta hodyat zhinki yak predstavniki vsiyeyi rodini V rezultati v gromadskih ochah choloviki viglyadayut neprichetnimi do praktik pov yazanih z yuta a v seredini sim yi voni tisno sliduyut tim nastanovam yaki dali yuta Do togo mozhna skazati z velikoyu jmovirnistyu sho do yuta zvertayutsya za poradoyu ne lishe robitniki selyani chi ribalki poraditis do nih takozh hodyat chinovniki visokih rangiv sluzhbovci z miscevoyi vladi biznesmeni j osvityani Tendenciya zvertatis za ostatochnim rishennyam do yuta za dopomogoyu tlumachennya handzi koli lyudina vzhe sprobuvala use mozhlive dlya rozv yazannya svoyeyi problemi na osobistisnomu rivni abo na rivni gromadi a problema zalishayetsya ne virishenoyu ne zmenshuyetsya j u suchasnij chas Praktika vikoristannya yuta dlya virishennya svoyih problem nazivayetsya Kupivlya yuta okin yuta ko ya koli zvertayutsya do 2 3 zhinok yuta za poradoyu Kliyenti bez osoblivih rozdumiv platyat za taki poradi dovoli znachni koshti Na Okinavi vzhe davno viniklo prisliv ya Polovina likaryu polovina yuta Sakuraj Takutaro kazhe sho poseredniki mizh bogami ta lyudmi yaki mozhut tonko vlovlyuvati bozhestvennu volyu povinni isnuvati j yuta sho volodiyut visokoyu chuttyevistyu yak raz vikonuyut duzhe dobre cyu rol z davnih daven V bilshosti yuta stayut zhinki prote isnuye dekilka cholovikiv yuta Yak bulo skazano vishe yuta mayut istoriyu prignichennya a tomu sebe voni tk ne nazivayut tim bilshe sho isnuyut lyudi yaki vidchuvayut antipatiyu do cogo slova Yim bilshe podobayetsya nazvi yaki viyavlyayut v sobi bozhestvenne sluzhinnya zhinki zhrici kaminchu zhinki sho pidnosyat molitvi uguvansa zhinki sho tlumachat handzi Do togo zh oskilki ostannim chasom podil mizh religijnim sluzhinnyam ta shamanskim ritualom nabuv rozmitih mezh to ye lyudi yaki zgaduyut nazvu yuta v znevazhlivomu konteksti razom z vorozhbitami ta fenshuj gadalkami Pohodzhennya nazviV Slovniku istoriyi Ryukyu vkazano sho pohodzhennya slova yuta ide vid govoriti yap おしゃべり okinav ユンタ abo tryastis yap 揺れる okinav ユタめく pid chas ovolodinnya bozhestvom tilom mediumu kamigakari Yaksho divitis na pohodzhennya slova z poziciyi togo chim zajmayutsya zhinki yuta to hocha isnuyut rizni tochki zoru prote zdayetsya sho bagato shilyayutsya do togo shovona ide vid zhinokzhric kaminchu Iha Fuyu viznachnij etnograf sho vlasne zapochatkuvav vivchennya etnografiyi Okinavi vkazuvav sho sered usih zhric sho povinni peredavati bozhestvennu volyu buli taki sho ne mali sili prijnyati yiyi cherez sebe a otzhe zamist nih do lyudej prihodili zhrici sho dijsno peredavali volyu bogiv i same vikonannya cogo zanyattya stalo nazivatis slovami toki abo yunta govoriti Takozh vin zaznachav sho mozhlive isnuyu zv yazok mizh slovami yuta ta yunta govoriti Primitki 桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 構造と機能 1988年 第7章 召名巫の生態と入巫 沖縄のユタ 第1節 沖縄のシャーマン ユタとユタマンチャー 1 女性神役と民間巫女 より 桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 構造と機能 1988年 第7章 召名巫の生態と入巫 沖縄のユタ 第3節 ユタの成巫過程 より 桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 構造と機能 1988年 第7章 召名巫の生態と入巫 沖縄のユタ 第2節 ユタの社会的役割 2 地域社会での機能 より 桜井徳太郎著作集6 日本シャマニズムの研究 下 構造と機能 1988年 第7章 召名巫の生態と入巫 沖縄のユタ 第3節 ユタの成巫過程 1 ユタ成立の要件 より 中山 盛茂 1 sichnya 1969 琉球史辞典 琉球文教図書 並松 信久 PDF https ksurep kyoto su ac jp japanese Arhiv originalu PDF za 6 listopada 2016 Dzherela鳥越憲三郎 berezen 1965 琉球宗教史の研究 Kadokawa Shoten yap 中山盛茂 listopad 1969 琉球史辞典 琉球文教図書 yap 堀一郎 lipen 1971 日本のシャーマニズム Kodansha yap