Ахмад бін Ях'я Гамід ад-Дін (араб. أحمد يحيى حميد الدين; 18 червня 1891 — 18 вересня 1962) — зейдитський імам, король Північного Ємену. Син імама Ях'я Мухаммеда.
Ахмад бін Ях'я араб. أحمد يحيى حميد الدين | |||
| |||
---|---|---|---|
14 березня 1948 — 18 вересня 1962 року | |||
Попередник: | Ях'я Мухаммед Гамід ад-Дін | ||
Наступник: | Мухаммед аль-Бадр | ||
Народження: | 18 червня 1891 Сана, Ємен | ||
Смерть: | 18 вересня 1962 (71 рік) Таїз, Ємен | ||
Національність: | Араб | ||
Країна: | Єменське Мутаваккілітське Королівство | ||
Релігія: | Іслам шиїтського спрямування | ||
Рід: | Рассіди | ||
Батько: | Ях'я Мухаммед Гамід ад-Дін | ||
Діти: | Мухаммед аль-Бадр | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ахмад, офіційно проголошений 1937 року спадковим принцом, у молоді роки брав активну участь у всіх військових заходах свого батька. Утім, на початку 1940-их років між батьком і сином виникли суперечки. Тоді принц Ахмад налаштував таємні зв'язки з діячами єменської опозиції, невдоволеними консервативними та архаїчними порядками, що панували у королівстві. Ахмад обіцяв після приходу до влади провести низку політичних і соціальних реформ. Однак далі обережних обіцянок справа не пішла.
У лютому 1948 року група змовників на чолі з шейхом аль-Кардаї убила короля й імама Ях'я Мухаммеда. Убивство стало сигналом до повстання курсантів військової школи, які завадили офіційному спадкоємцю престолу зайняти трон. Столицю захопили повстанці, а рада старійшин Сани проголосила королем Ємену — представника знатного й багатого роду ал-Вазірів, що здавна мав суперництво з Гамід ад-Дінами. Одним з перших кроків нового короля Абдалли була таємна вказівка своїм прибічникам у Таїзі убити еміра Ахмада. Утім останній з невеликою кількістю солдат і захопленою державною казною зміг утекти з Таїза й через Тіхаму дістатись до Хадджі. Там він закликав племена північного Джебелю розпочати «священну війну» проти узурпатора й «безбожних бунтівників», які захопили Сану. Все зейдитське населення негайно перейшло на його бік. Найбільші арабські монархи — саудівський король Абд аль-Азіз ібн Сауд, єгипетський король Фарук I та йорданський монарх Абдалла I — надали принцу Ахмаду військову та фінансову допомогу. Вже незабаром збройні формування змовників були розбиті в Кеукебані й Амрані. Далі принц Ахмад підійшов до Сани й 14 березня зайняв столицю. Наступного дня він був проголошений королем. За нового монарха все політичне, громадське та культурне життя країни перемістилось у Таїз, хоча Сана продовжувала вважатись столицею. Більшість організаторів і прибічників перевороту були ув'язнені чи страчені (також був страчений Абдалла ал-Вазір, а всі його величезні маєтки – конфісковані).
Після розгрому змовників у країні знову було встановлено автократичний режим, що спирався на вождів зейдитських племен півночі та сходу країни. Однак король Ахмад мав провести деякі реформи. Так, вперше в історії незалежного Ємену було започатковано виконавчий орган влади — Рада міністрів, що здійснювала свої функції під контролем. Були створені більш сприятливі умови для підприємницької діяльності. У Сані й Таїзі відчинились кілька світських шкіл. З початку 1950-их років було організовано відрядження єменської молоді за кордон на навчання. Утім всі ті заходи, звичайно, не могли задовольнити опозицію. Вже на початку 1950-их років вона оговталась від репресій 1948 року. Одна за одною в Ємені виникли таємні організації. Багатьох прибічників реформатори мали серед офіцерів, особливо у таїзькому гарнізоні. На чолі групи невдоволених стояв підполковник Ахмад ас-Суляї.
1955 року, після перемоги революції в Єгипті, Ахмад ас-Суляї плекав ідею військового перевороту. У березні, довідавшись, що король віддав наказ про його арешт, ас-Суляї підбурив заколот, оточив палац Ахмада, захопив радіоцентр і телеграф. Заколотники вимагали, щоб король зрікся престолу на користь свого молодшого брата еміра Абдалли. Ахмад підписав акт про зречення, але відмовився виїхати за кордон і лишився у своєму палаці в Таїзі. На щастя для короля, енергійні дії принца Мухаммеда аль-Бадра поклали край заколоту. У момент виступу ас-Суляї Мухаммед перебував у Ходейді (він був губернатором провінції). Змовники розраховували, що принц перейде на їх бік і визнає королем свого дядька Абдаллу. Однак принц Мухаммед вирушив до Хадджі, де зберігались зброя та гроші Гамід ад-Дінів. Там, зібравши ополчення племен хашідів і бакілів та очоливши їх, принц Мухаммед вирушив на Таїз, до якого вже підійшли віддані королю Ахмаду племена ар-рахіда. 5 квітня 1955 року місто було взято без бою, а заколотників – заарештовано. Наступного дня їх стратили. Потім смертний вирок винесли повсталим братам Ахмада — принцу Абдаллі та принцу Аббасу. За заслуги, «надані династії», аль-Бадр був проголошений спадковим принцом.
У міжнародній політиці імам Ахмад підтримував гарні стосунки з комуністичними режимами, насамперед з СРСР та Китаєм. Наприкінці 1950-их років імам приєднався до союзу Єгипту та Сирії. Однак союз тривав недовго, 25 грудня 1961 року Єгипет розірвав дипломатичні відносини з Єменом. Об'єднана Арабська Республіка почала підтримувати республіканський рух проти імама. Також імам Ахмад продовжував політику свого батька, короля Ях'я, щодо створення «Великого Ємену», прагнучи приєднати до Північного Ємену британський протекторат Аден.
В новому уряді, який формально очолив сам король, Мухаммед аль-Бадр став його заступником, міністром закордонних справ і головнокомандувачем збройних сил. Оскільки хворий король Ахмад практично не займався державними справами, політична влада фактично перейшла до рук принца. Мухаммед аль-Бадр заявив про свої наміри провести у країні низку реформ, що сприяли б виходу Ємену зі стану середньовічної відсталості. За його підтримки наприкінці 1950-их років у країні почали створюватись акціонерні компанії та почалось будівництво невеликих промислових підприємств. У Ходейді було збудовано сучасний глибоководний морський порт. Місцеві та іноземні компанії почали будівництво електростанцій, шосейних доріг і водопроводів. У великих містах відкривались нові світські школи, лікарні та поліклініки. У Таїзі почали видаватись газети.
1959 року принц Мухаммед аль-Бадр виступив з новими планами широких реформ, що передбачали перетворення в адміністративній та законодавчій галузях, запровадження безкоштовної медичної допомоги та подолання корупції. Однак здійснити їх не вдалось — у серпні 1959 року король Ахмад усунув сина від керівництва країною. Невдовзі почались нові виступи опозиції. Невдоволення охопило навіть зейдитські племена хашідів і бакілів, які завжди вважались головною опорою трону. Постійно спалахували повстання, які король Ахмад придушував з притаманною йому жорстокістю. Король зазнав кількох замахів. У березні 1961 року імама Ахмада було серйозно поранено під час відвідування лікарні у Ходейді, а 18 вересня наступного року після тривалої хвороби він помер.
Примітки
- Єменська республіка та її міста. М. 2006, стор. 44—45
Література
- Paul Dresch. A History of Modern Yemen. Cambridge, U.K., and New York: Cambridge University Press, 2000
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmad bin Yah ya Gamid ad Din arab أحمد يحيى حميد الدين 18 chervnya 1891 18 veresnya 1962 zejditskij imam korol Pivnichnogo Yemenu Sin imama Yah ya Muhammeda Ahmad bin Yah ya arab أحمد يحيى حميد الدين Ahmad bin Yah yaPrapor Imam Yemenu14 bereznya 1948 18 veresnya 1962 rokuPoperednik Yah ya Muhammed Gamid ad DinNastupnik Muhammed al Badr Narodzhennya 18 chervnya 1891 1891 06 18 Sana YemenSmert 18 veresnya 1962 1962 09 18 71 rik Tayiz YemenNacionalnist ArabKrayina Yemenske Mutavakkilitske KorolivstvoReligiya Islam shiyitskogo spryamuvannyaRid RassidiBatko Yah ya Muhammed Gamid ad DinDiti Muhammed al Badr Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisAhmad oficijno progoloshenij 1937 roku spadkovim princom u molodi roki brav aktivnu uchast u vsih vijskovih zahodah svogo batka Utim na pochatku 1940 ih rokiv mizh batkom i sinom vinikli superechki Todi princ Ahmad nalashtuvav tayemni zv yazki z diyachami yemenskoyi opoziciyi nevdovolenimi konservativnimi ta arhayichnimi poryadkami sho panuvali u korolivstvi Ahmad obicyav pislya prihodu do vladi provesti nizku politichnih i socialnih reform Odnak dali oberezhnih obicyanok sprava ne pishla U lyutomu 1948 roku grupa zmovnikiv na choli z shejhom al Kardayi ubila korolya j imama Yah ya Muhammeda Ubivstvo stalo signalom do povstannya kursantiv vijskovoyi shkoli yaki zavadili oficijnomu spadkoyemcyu prestolu zajnyati tron Stolicyu zahopili povstanci a rada starijshin Sani progolosila korolem Yemenu predstavnika znatnogo j bagatogo rodu al Vaziriv sho zdavna mav supernictvo z Gamid ad Dinami Odnim z pershih krokiv novogo korolya Abdalli bula tayemna vkazivka svoyim pribichnikam u Tayizi ubiti emira Ahmada Utim ostannij z nevelikoyu kilkistyu soldat i zahoplenoyu derzhavnoyu kaznoyu zmig utekti z Tayiza j cherez Tihamu distatis do Haddzhi Tam vin zaklikav plemena pivnichnogo Dzhebelyu rozpochati svyashennu vijnu proti uzurpatora j bezbozhnih buntivnikiv yaki zahopili Sanu Vse zejditske naselennya negajno perejshlo na jogo bik Najbilshi arabski monarhi saudivskij korol Abd al Aziz ibn Saud yegipetskij korol Faruk I ta jordanskij monarh Abdalla I nadali princu Ahmadu vijskovu ta finansovu dopomogu Vzhe nezabarom zbrojni formuvannya zmovnikiv buli rozbiti v Keukebani j Amrani Dali princ Ahmad pidijshov do Sani j 14 bereznya zajnyav stolicyu Nastupnogo dnya vin buv progoloshenij korolem Za novogo monarha vse politichne gromadske ta kulturne zhittya krayini peremistilos u Tayiz hocha Sana prodovzhuvala vvazhatis stoliceyu Bilshist organizatoriv i pribichnikiv perevorotu buli uv yazneni chi stracheni takozh buv strachenij Abdalla al Vazir a vsi jogo velichezni mayetki konfiskovani Pislya rozgromu zmovnikiv u krayini znovu bulo vstanovleno avtokratichnij rezhim sho spiravsya na vozhdiv zejditskih plemen pivnochi ta shodu krayini Odnak korol Ahmad mav provesti deyaki reformi Tak vpershe v istoriyi nezalezhnogo Yemenu bulo zapochatkovano vikonavchij organ vladi Rada ministriv sho zdijsnyuvala svoyi funkciyi pid kontrolem Buli stvoreni bilsh spriyatlivi umovi dlya pidpriyemnickoyi diyalnosti U Sani j Tayizi vidchinilis kilka svitskih shkil Z pochatku 1950 ih rokiv bulo organizovano vidryadzhennya yemenskoyi molodi za kordon na navchannya Utim vsi ti zahodi zvichajno ne mogli zadovolniti opoziciyu Vzhe na pochatku 1950 ih rokiv vona ogovtalas vid represij 1948 roku Odna za odnoyu v Yemeni vinikli tayemni organizaciyi Bagatoh pribichnikiv reformatori mali sered oficeriv osoblivo u tayizkomu garnizoni Na choli grupi nevdovolenih stoyav pidpolkovnik Ahmad as Sulyayi 1955 roku pislya peremogi revolyuciyi v Yegipti Ahmad as Sulyayi plekav ideyu vijskovogo perevorotu U berezni dovidavshis sho korol viddav nakaz pro jogo aresht as Sulyayi pidburiv zakolot otochiv palac Ahmada zahopiv radiocentr i telegraf Zakolotniki vimagali shob korol zriksya prestolu na korist svogo molodshogo brata emira Abdalli Ahmad pidpisav akt pro zrechennya ale vidmovivsya viyihati za kordon i lishivsya u svoyemu palaci v Tayizi Na shastya dlya korolya energijni diyi princa Muhammeda al Badra poklali kraj zakolotu U moment vistupu as Sulyayi Muhammed perebuvav u Hodejdi vin buv gubernatorom provinciyi Zmovniki rozrahovuvali sho princ perejde na yih bik i viznaye korolem svogo dyadka Abdallu Odnak princ Muhammed virushiv do Haddzhi de zberigalis zbroya ta groshi Gamid ad Diniv Tam zibravshi opolchennya plemen hashidiv i bakiliv ta ocholivshi yih princ Muhammed virushiv na Tayiz do yakogo vzhe pidijshli viddani korolyu Ahmadu plemena ar rahida 5 kvitnya 1955 roku misto bulo vzyato bez boyu a zakolotnikiv zaareshtovano Nastupnogo dnya yih stratili Potim smertnij virok vinesli povstalim bratam Ahmada princu Abdalli ta princu Abbasu Za zaslugi nadani dinastiyi al Badr buv progoloshenij spadkovim princom U mizhnarodnij politici imam Ahmad pidtrimuvav garni stosunki z komunistichnimi rezhimami nasampered z SRSR ta Kitayem Naprikinci 1950 ih rokiv imam priyednavsya do soyuzu Yegiptu ta Siriyi Odnak soyuz trivav nedovgo 25 grudnya 1961 roku Yegipet rozirvav diplomatichni vidnosini z Yemenom Ob yednana Arabska Respublika pochala pidtrimuvati respublikanskij ruh proti imama Takozh imam Ahmad prodovzhuvav politiku svogo batka korolya Yah ya shodo stvorennya Velikogo Yemenu pragnuchi priyednati do Pivnichnogo Yemenu britanskij protektorat Aden V novomu uryadi yakij formalno ocholiv sam korol Muhammed al Badr stav jogo zastupnikom ministrom zakordonnih sprav i golovnokomanduvachem zbrojnih sil Oskilki hvorij korol Ahmad praktichno ne zajmavsya derzhavnimi spravami politichna vlada faktichno perejshla do ruk princa Muhammed al Badr zayaviv pro svoyi namiri provesti u krayini nizku reform sho spriyali b vihodu Yemenu zi stanu serednovichnoyi vidstalosti Za jogo pidtrimki naprikinci 1950 ih rokiv u krayini pochali stvoryuvatis akcionerni kompaniyi ta pochalos budivnictvo nevelikih promislovih pidpriyemstv U Hodejdi bulo zbudovano suchasnij glibokovodnij morskij port Miscevi ta inozemni kompaniyi pochali budivnictvo elektrostancij shosejnih dorig i vodoprovodiv U velikih mistah vidkrivalis novi svitski shkoli likarni ta polikliniki U Tayizi pochali vidavatis gazeti 1959 roku princ Muhammed al Badr vistupiv z novimi planami shirokih reform sho peredbachali peretvorennya v administrativnij ta zakonodavchij galuzyah zaprovadzhennya bezkoshtovnoyi medichnoyi dopomogi ta podolannya korupciyi Odnak zdijsniti yih ne vdalos u serpni 1959 roku korol Ahmad usunuv sina vid kerivnictva krayinoyu Nevdovzi pochalis novi vistupi opoziciyi Nevdovolennya ohopilo navit zejditski plemena hashidiv i bakiliv yaki zavzhdi vvazhalis golovnoyu oporoyu tronu Postijno spalahuvali povstannya yaki korol Ahmad pridushuvav z pritamannoyu jomu zhorstokistyu Korol zaznav kilkoh zamahiv U berezni 1961 roku imama Ahmada bulo serjozno poraneno pid chas vidviduvannya likarni u Hodejdi a 18 veresnya nastupnogo roku pislya trivaloyi hvorobi vin pomer PrimitkiYemenska respublika ta yiyi mista M 2006 stor 44 45LiteraturaPaul Dresch A History of Modern Yemen Cambridge U K and New York Cambridge University Press 2000