Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пущенко Федір Дем'янович | |
|---|---|
| Народився | 1879 Чугуїв,Харківська губернія |
| Помер | невідомо |
| Національність | українець |
| Діяльність | японіст |
| Галузь | мовознавство, японознавство |
 Пущенко Федір Дем'янович у Вікісховищі | |
Фе́дір Дем'я́нович Пу́щенко (*1879, м. Чугуїв, Харківська область — † невідомо) — український мовознавець, японознавець. Автор першого Українсько-японського словника, підручника з японської мови, викладач іноземних мов, сходознавець, член Президії Харківської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства.
Освіта й військова служба
Пущенко Федір Дем'янович народився 1879 року в місті Чугуєві Харківської губернії чотирнадцятою дитиною у родині військового фельдшера. Батько помер 1884 року. Незважаючи на матеріальну скруту (мати утримувала дітей на невеличку пенсію і заробіток з поля), старші брати і сестри допомогли йому здобути середню освіту. У шість років його віддали до Чугуївського міського училища, через два роки він вступив до 1-ї Харківської гімназії, а потім перейшов до Полтавської.
Після закінчення гімназії Федір обрав військову спеціальність, яка могла забезпечити його матеріально. Після року служби вільнонайманим Тамбовського полку, що дислокувався в Харкові, командування відрядило Ф. Пущенка до Чугуївського військового училища. За два роки він отримав звання підпрапорщика. Службу розпочав у 48-му піхотному полку у місті Меджибіж Летичівського повіту Подільської губернії. «У полку мене вважали українофілом, тому що мене цікавило все, пов'язане з українським. Одначе глибоко з цим я не був знайомий» — писав він пізніше.
З дитинства він мріяв мандрувати світом. Для цього самотужки вивчив французьку, німецьку та англійську мови, а з гімназії добре знав грецьку та латинську мови. За добру службу йому було присвоєне звання підпоручика, а в 1903 році була надана тривала двомісячна відпустка, яку він використав для омріяної подорожі по Європі. Відпустки вистачило на відвідання Австрії, Німеччини, Швейцарії, Голландії, Бельгії, Великої Британії, Франції, Італії, де він знайомився з історією, культурою і побутом населення цих країн.
З початком російсько-японської війни навесні 1904 року Пущенко був направлений на Далекий Схід, де у Владивостоці в умовах служби і воєнного стану навчався в Інституті східних мов. У жовтні 1904 року під час бою на річці Шахé хворий на пропасницю Пущенко знепритомнів і потрапив у полон. Перебуваючи в японських таборах для полонених офіцерів, удосконалював знання англійської та вивчав японську мову. Невдовзі він був звільнений з-під варти і до отримання дозволу на повернення до Російської імперії ще три-чотири місяці вільно мандрував по Японії. У березні 1906 року Пущенко виїхав до Владивостока, залишивши в редакції японського журналу переклад вірша Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», який був опублікований у 1907 році.
Не маючи змоги продовжувати інститутське навчання у Владивостоці через передислокацію полку в Архангельськ, він подав у відставку і виїхав до Парижа. Там він протягом 1906—1909 років продовжив вивчення англійської та німецької мов, а у Вищій школі сучасних східних мов покращив знання японської. Мандруючи світом, він відвідав Північну Америку, а пізніше здійснив морську мандрівку навколо Африки, побував у Індокитаї і завершив її в Японії. Там продовжив удосконалювати своє знання японської мови. Збагатившись безцінним досвідом, наприкінці 1910 року повернувся в Україну.
Тут одружився, приватно викладав іноземні мови. Напередодні Першої світової війни він побував у Бразилії. Після з Бразилії, яка йому настільки сподобалася, що він вирішив переїхати туди на постійне проживання, був відкликаний з відставки. Спочатку був призначений командиром роти у Суми, звідки наприкінці 1916 року був направлений на фронт до Румунії. Пізніше за завданнями командування відвідував Польщу та Білорусь.
Викладацька та громадська діяльність
Лише у травні 1918 року Пущенко остаточно повернувся в Україну і поринув у нове життя. Власним коштом відкрив у Чугуєві українську книгарню, був обраний членом правління чугуївського осередку «Просвіти». З осені 1918 року Пущенко працював на державній службі в Києві. У січні 1919 року евакуювався до Кам'янця-Подільського, де був зарахований викладачем української мови до військово-інженерної школи. Через брак кваліфікованих перекладачів Пущенка направили до Головного військового інженерного управління, потім на кілька днів до Міністерства іноземних справ, звідки перевели до Головного штабу військ УНР. З весни 1920 року Ф. Пущенко працював у радянських установах: перекладачем-діловодом Подільського ревкому, в газеті «Вісті» у Вінниці. Восени повернувся додому. Тоді ж народився син Ювеналій. Родина жила бідно, не вистачало найнеобхіднішого.
Ф. Пущенко працював перекладачем Держвидаву, з лютого 1921 року — викладачем школи Червоних старшин, на педагогічних курсах імені Г. Сковороди. За його власними підрахунками він понад десять років викладав французьку, англійську, німецьку, італійську мови більш як у тридцяти освітніх і наукових організаціях Харкова, а також у театрах музичної комедії, Революції та «Березолі».
10 січня 1926 року в Харкові відбулись збори, на яких було оголошено про створення Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС) і обрано її керівний склад. Ф. Д. Пущенко був обраний до складу правління Харківської філії, яка на правах столичної розробляла основні напрями діяльності ВУНАС. Структура асоціації включала наукові секції та курси східних мов, завданням яких було надання слухачам системних знань з географії, історії, культури країн Сходу і насамперед викладання мови. Ф. Пущенко очолював японську секцію, підготував програму з вивчення японської мови, підручник, адаптований для українських слухачів. Він готував рецензії, брав участь у наукових засіданнях, займався підготовкою виставки дитячої японської книжки, зустрічався з японськими письменниками, композитором і кінооператором, які завітали до Харкова. Дослідження, статті та переклади членів асоціації публікувалися в заснованому 1927 року журналі ВУНАС «Східний Світ». Поряд із перекладами визнаних майстрів слова Павла Тичини і Петра Панча там були вміщені японські народні казки, зібрані Федором Пущенком.
У зв'язку з погіршенням стосунків СРСР з Японією діяльність ВУНАС була фактично заборонена, у 1934 році закритий технікум сходознавства. Наукова й просвітницька діяльність на сторінках кримінальних справ багатьох сходознавців була перетворена в антирадянську. У грудні 1933 року Ф. Пущенко був заарештований і засуджений судовою трійкою на п'ять років, оскільки нібито «постачав японцям відомості розвідницько-інформаційного характеру, за вимогою керівників УВО готував контрреволюційні кадри з метою в подальшому перекинути їх на Далекий Схід».
Відбував він цей термін у Соловецькому таборі особливого призначення. Професор і там продовжив викладацьку діяльність, склавши з охочих до вивчення мов кілька груп. На початку 1937 року його несподівано відправили літаком до Києва, де продовжували звинувачувати сходознавців у шпигунстві, а в 1938 році знову заслали в табори, де він і загинув.
Точна дата, обставини і місце смерті Пущенка Федора Дем'яновича невідомі.
Література
- Шуйський І. Невиданий підручник з японської // Реабілітовані історією. Харківська область. — К.; Х., 2008. — Кн. 1, ч. 2. — С. 128—137.
- Федір Пущенко. // С. Підгайний. Українська інтелігенція на Соловках. 1947.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pushenko portret Pushenko Fedir Dem yanovichNarodivsya1879 1879 Chuguyiv Harkivska guberniyaPomernevidomoNacionalnistukrayinecDiyalnistyaponistGaluzmovoznavstvo yaponoznavstvo Pushenko Fedir Dem yanovich u Vikishovishi Fe dir Dem ya novich Pu shenko 1879 m Chuguyiv Harkivska oblast nevidomo ukrayinskij movoznavec yaponoznavec Avtor pershogo Ukrayinsko yaponskogo slovnika pidruchnika z yaponskoyi movi vikladach inozemnih mov shodoznavec chlen Prezidiyi Harkivskoyi filiyi Vseukrayinskoyi naukovoyi asociaciyi shodoznavstva Osvita j vijskova sluzhbaPushenko Fedir Dem yanovich narodivsya 1879 roku v misti Chuguyevi Harkivskoyi guberniyi chotirnadcyatoyu ditinoyu u rodini vijskovogo feldshera Batko pomer 1884 roku Nezvazhayuchi na materialnu skrutu mati utrimuvala ditej na nevelichku pensiyu i zarobitok z polya starshi brati i sestri dopomogli jomu zdobuti serednyu osvitu U shist rokiv jogo viddali do Chuguyivskogo miskogo uchilisha cherez dva roki vin vstupiv do 1 yi Harkivskoyi gimnaziyi a potim perejshov do Poltavskoyi Pislya zakinchennya gimnaziyi Fedir obrav vijskovu specialnist yaka mogla zabezpechiti jogo materialno Pislya roku sluzhbi vilnonajmanim Tambovskogo polku sho dislokuvavsya v Harkovi komanduvannya vidryadilo F Pushenka do Chuguyivskogo vijskovogo uchilisha Za dva roki vin otrimav zvannya pidpraporshika Sluzhbu rozpochav u 48 mu pihotnomu polku u misti Medzhibizh Letichivskogo povitu Podilskoyi guberniyi U polku mene vvazhali ukrayinofilom tomu sho mene cikavilo vse pov yazane z ukrayinskim Odnache gliboko z cim ya ne buv znajomij pisav vin piznishe Z ditinstva vin mriyav mandruvati svitom Dlya cogo samotuzhki vivchiv francuzku nimecku ta anglijsku movi a z gimnaziyi dobre znav grecku ta latinsku movi Za dobru sluzhbu jomu bulo prisvoyene zvannya pidporuchika a v 1903 roci bula nadana trivala dvomisyachna vidpustka yaku vin vikoristav dlya omriyanoyi podorozhi po Yevropi Vidpustki vistachilo na vidvidannya Avstriyi Nimechchini Shvejcariyi Gollandiyi Belgiyi Velikoyi Britaniyi Franciyi Italiyi de vin znajomivsya z istoriyeyu kulturoyu i pobutom naselennya cih krayin Z pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni navesni 1904 roku Pushenko buv napravlenij na Dalekij Shid de u Vladivostoci v umovah sluzhbi i voyennogo stanu navchavsya v Instituti shidnih mov U zhovtni 1904 roku pid chas boyu na richci Shahe hvorij na propasnicyu Pushenko znepritomniv i potrapiv u polon Perebuvayuchi v yaponskih taborah dlya polonenih oficeriv udoskonalyuvav znannya anglijskoyi ta vivchav yaponsku movu Nevdovzi vin buv zvilnenij z pid varti i do otrimannya dozvolu na povernennya do Rosijskoyi imperiyi she tri chotiri misyaci vilno mandruvav po Yaponiyi U berezni 1906 roku Pushenko viyihav do Vladivostoka zalishivshi v redakciyi yaponskogo zhurnalu pereklad virsha Tarasa Shevchenka Sadok vishnevij kolo hati yakij buv opublikovanij u 1907 roci Ne mayuchi zmogi prodovzhuvati institutske navchannya u Vladivostoci cherez peredislokaciyu polku v Arhangelsk vin podav u vidstavku i viyihav do Parizha Tam vin protyagom 1906 1909 rokiv prodovzhiv vivchennya anglijskoyi ta nimeckoyi mov a u Vishij shkoli suchasnih shidnih mov pokrashiv znannya yaponskoyi Mandruyuchi svitom vin vidvidav Pivnichnu Ameriku a piznishe zdijsniv morsku mandrivku navkolo Afriki pobuvav u Indokitayi i zavershiv yiyi v Yaponiyi Tam prodovzhiv udoskonalyuvati svoye znannya yaponskoyi movi Zbagativshis bezcinnim dosvidom naprikinci 1910 roku povernuvsya v Ukrayinu Tut odruzhivsya privatno vikladav inozemni movi Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni vin pobuvav u Braziliyi Pislya z Braziliyi yaka jomu nastilki spodobalasya sho vin virishiv pereyihati tudi na postijne prozhivannya buv vidklikanij z vidstavki Spochatku buv priznachenij komandirom roti u Sumi zvidki naprikinci 1916 roku buv napravlenij na front do Rumuniyi Piznishe za zavdannyami komanduvannya vidviduvav Polshu ta Bilorus Vikladacka ta gromadska diyalnistLishe u travni 1918 roku Pushenko ostatochno povernuvsya v Ukrayinu i porinuv u nove zhittya Vlasnim koshtom vidkriv u Chuguyevi ukrayinsku knigarnyu buv obranij chlenom pravlinnya chuguyivskogo oseredku Prosviti Z oseni 1918 roku Pushenko pracyuvav na derzhavnij sluzhbi v Kiyevi U sichni 1919 roku evakuyuvavsya do Kam yancya Podilskogo de buv zarahovanij vikladachem ukrayinskoyi movi do vijskovo inzhenernoyi shkoli Cherez brak kvalifikovanih perekladachiv Pushenka napravili do Golovnogo vijskovogo inzhenernogo upravlinnya potim na kilka dniv do Ministerstva inozemnih sprav zvidki pereveli do Golovnogo shtabu vijsk UNR Z vesni 1920 roku F Pushenko pracyuvav u radyanskih ustanovah perekladachem dilovodom Podilskogo revkomu v gazeti Visti u Vinnici Voseni povernuvsya dodomu Todi zh narodivsya sin Yuvenalij Rodina zhila bidno ne vistachalo najneobhidnishogo F Pushenko pracyuvav perekladachem Derzhvidavu z lyutogo 1921 roku vikladachem shkoli Chervonih starshin na pedagogichnih kursah imeni G Skovorodi Za jogo vlasnimi pidrahunkami vin ponad desyat rokiv vikladav francuzku anglijsku nimecku italijsku movi bilsh yak u tridcyati osvitnih i naukovih organizaciyah Harkova a takozh u teatrah muzichnoyi komediyi Revolyuciyi ta Berezoli 10 sichnya 1926 roku v Harkovi vidbulis zbori na yakih bulo ogolosheno pro stvorennya Vseukrayinskoyi naukovoyi asociaciyi shodoznavstva VUNAS i obrano yiyi kerivnij sklad F D Pushenko buv obranij do skladu pravlinnya Harkivskoyi filiyi yaka na pravah stolichnoyi rozroblyala osnovni napryami diyalnosti VUNAS Struktura asociaciyi vklyuchala naukovi sekciyi ta kursi shidnih mov zavdannyam yakih bulo nadannya sluhacham sistemnih znan z geografiyi istoriyi kulturi krayin Shodu i nasampered vikladannya movi F Pushenko ocholyuvav yaponsku sekciyu pidgotuvav programu z vivchennya yaponskoyi movi pidruchnik adaptovanij dlya ukrayinskih sluhachiv Vin gotuvav recenziyi brav uchast u naukovih zasidannyah zajmavsya pidgotovkoyu vistavki dityachoyi yaponskoyi knizhki zustrichavsya z yaponskimi pismennikami kompozitorom i kinooperatorom yaki zavitali do Harkova Doslidzhennya statti ta perekladi chleniv asociaciyi publikuvalisya v zasnovanomu 1927 roku zhurnali VUNAS Shidnij Svit Poryad iz perekladami viznanih majstriv slova Pavla Tichini i Petra Pancha tam buli vmisheni yaponski narodni kazki zibrani Fedorom Pushenkom U zv yazku z pogirshennyam stosunkiv SRSR z Yaponiyeyu diyalnist VUNAS bula faktichno zaboronena u 1934 roci zakritij tehnikum shodoznavstva Naukova j prosvitnicka diyalnist na storinkah kriminalnih sprav bagatoh shodoznavciv bula peretvorena v antiradyansku U grudni 1933 roku F Pushenko buv zaareshtovanij i zasudzhenij sudovoyu trijkoyu na p yat rokiv oskilki nibito postachav yaponcyam vidomosti rozvidnicko informacijnogo harakteru za vimogoyu kerivnikiv UVO gotuvav kontrrevolyucijni kadri z metoyu v podalshomu perekinuti yih na Dalekij Shid Vidbuvav vin cej termin u Soloveckomu tabori osoblivogo priznachennya Profesor i tam prodovzhiv vikladacku diyalnist sklavshi z ohochih do vivchennya mov kilka grup Na pochatku 1937 roku jogo nespodivano vidpravili litakom do Kiyeva de prodovzhuvali zvinuvachuvati shodoznavciv u shpigunstvi a v 1938 roci znovu zaslali v tabori de vin i zaginuv Tochna data obstavini i misce smerti Pushenka Fedora Dem yanovicha nevidomi LiteraturaPortal Harkiv Shujskij I Nevidanij pidruchnik z yaponskoyi Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast K H 2008 Kn 1 ch 2 S 128 137 Fedir Pushenko S Pidgajnij Ukrayinska inteligenciya na Solovkah 1947