Сарту́ли (бурят. сартуулнууд, сартуул буряад) — етнічна група в складі бурятів. Мешкають переважно в Джидинському районі Республіки Бурятія Російської Федерації.
Історія
За переказами, сартули Джидинського району перекочували з Монголії на початку XVIII століття. Але так як згадка про них, як про корінне населення півдня Бурятії, зустрічається вже в історичних джерелах XVII століття, то можна зробити висновок, що вони і раніше жили на території Бурятії. І на відміну від сонголів, що пішли зі своїх земель під час воєн за незалежність південних монголів від маньчжурів, сартули й інші Селенгинські буряти є корінними мешканцями території Бурятії. А перекази відображають лише процес повернення на споконвічні землі, після того як вони, як і багато племен Забайкалля, змушені були піти зі своїх земель з приходом росіян. У липні-серпні 1958 року під час експедиції Бурятського комплексного науково-дослідного інституту СО РАН у мешканця села Ц. М. Мансорунова (1887 року народження) була виявлена письмова легенда, в якій вказана конкретна дата прибуття сартулів на нинішню територію — 1720 рік.
В літературі зустрічається твердження, що назва сартул (сартагул) походить від слів: Сарт — «бухарець», «хорезмець», і гур — «держава», «народ» .
Географія розселення
Перекази і легенди говорять про те, що сартули після прибуття з Монголії розселялися по долинам дев'яти малих річок, що впадають в Джиду — Хадхалдоч, Алцак, Торей, Бургалтай, Нарин, Гегетуй, Цагатуй, Ічетуй та Боргой.
Сартули зараз в основному живуть в Джидинському районі, також вони часто зустрічаються в Селенгинському та Кяхтинському районах Бурятії.
Демографія
На початок XIX століття в Селенгинському відомстві числилося 806 сартулів.
Примітки
- Долгих Б. О. (1954). Некоторые ошибочные положения в вопросе об образовании бурятского народа (PDF). Советская этнография №1. – М, – С. 57–63.
- Бураев И. Д. Сартулы // Этнографический сборник СО РАН, Бурятский комплексный научно-исследовательский институт, Выпуск 1. — Улан-Удэ: Бурятское книжное издательство. — 1960, стр. 85
- Доржи Банзаров. Собрание сочинений. М., 1955, стр. 188
- Асалханов И. А. О бурятских родах в XIX веке // Этнографический сборник СО РАН, Бурятский комплексный научно-исследовательский институт, Выпуск 1. — Улан-Удэ: Бурятское книжное издательство. — 1960, стр. 71
Література
- Бураев И. Д. Сартулы // Этнографический сборник СО РАН, Бурятский комплексный научно-исследовательский институт, Выпуск 1. — Улан-Удэ: Бурятское книжное издательство. — 1960, стр. 84-88
- Очирова Г. Н. Свадебный обряд у сартулов Монголии и Бурятии // Традиционная культура народов Центральной Азии. — Новосибирск, 1986 — С. 159—176
- Хамаганова Д., Жигжитов Б., Зарубин А. Путь Нимбу-ламы. — Улан-Удэ: Agaar Media, 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sartu li buryat sartuulnuud sartuul buryaad etnichna grupa v skladi buryativ Meshkayut perevazhno v Dzhidinskomu rajoni Respubliki Buryatiya Rosijskoyi Federaciyi Sartulka v nacionalnomu kostyumiIstoriyaCagatujski sartuli Za perekazami sartuli Dzhidinskogo rajonu perekochuvali z Mongoliyi na pochatku XVIII stolittya Ale tak yak zgadka pro nih yak pro korinne naselennya pivdnya Buryatiyi zustrichayetsya vzhe v istorichnih dzherelah XVII stolittya to mozhna zrobiti visnovok sho voni i ranishe zhili na teritoriyi Buryatiyi I na vidminu vid songoliv sho pishli zi svoyih zemel pid chas voyen za nezalezhnist pivdennih mongoliv vid manchzhuriv sartuli j inshi Selenginski buryati ye korinnimi meshkancyami teritoriyi Buryatiyi A perekazi vidobrazhayut lishe proces povernennya na spokonvichni zemli pislya togo yak voni yak i bagato plemen Zabajkallya zmusheni buli piti zi svoyih zemel z prihodom rosiyan U lipni serpni 1958 roku pid chas ekspediciyi Buryatskogo kompleksnogo naukovo doslidnogo institutu SO RAN u meshkancya sela C M Mansorunova 1887 roku narodzhennya bula viyavlena pismova legenda v yakij vkazana konkretna data pributtya sartuliv na ninishnyu teritoriyu 1720 rik V literaturi zustrichayetsya tverdzhennya sho nazva sartul sartagul pohodit vid sliv Sart buharec horezmec i gur derzhava narod Geografiya rozselennyaPerekazi i legendi govoryat pro te sho sartuli pislya pributtya z Mongoliyi rozselyalisya po dolinam dev yati malih richok sho vpadayut v Dzhidu Hadhaldoch Alcak Torej Burgaltaj Narin Gegetuj Cagatuj Ichetuj ta Borgoj Sartuli zaraz v osnovnomu zhivut v Dzhidinskomu rajoni takozh voni chasto zustrichayutsya v Selenginskomu ta Kyahtinskomu rajonah Buryatiyi DemografiyaNa pochatok XIX stolittya v Selenginskomu vidomstvi chislilosya 806 sartuliv PrimitkiDolgih B O 1954 Nekotorye oshibochnye polozheniya v voprose ob obrazovanii buryatskogo naroda PDF Sovetskaya etnografiya 1 M S 57 63 Buraev I D Sartuly Etnograficheskij sbornik SO RAN Buryatskij kompleksnyj nauchno issledovatelskij institut Vypusk 1 Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1960 str 85 Dorzhi Banzarov Sobranie sochinenij M 1955 str 188 Asalhanov I A O buryatskih rodah v XIX veke Etnograficheskij sbornik SO RAN Buryatskij kompleksnyj nauchno issledovatelskij institut Vypusk 1 Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1960 str 71LiteraturaBuraev I D Sartuly Etnograficheskij sbornik SO RAN Buryatskij kompleksnyj nauchno issledovatelskij institut Vypusk 1 Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1960 str 84 88 Ochirova G N Svadebnyj obryad u sartulov Mongolii i Buryatii Tradicionnaya kultura narodov Centralnoj Azii Novosibirsk 1986 S 159 176 Hamaganova D Zhigzhitov B Zarubin A Put Nimbu lamy Ulan Ude Agaar Media 2012