Какуїди або Каквайхіди (1008—1141) — династія, що утворила державу, яка прийшла на зміну Буїдам. Тривалий час володіла центральним Іраном. Вправно боролася проти Газневідів. Зазнало поразки та вимушена була визнати зверхність Сельджукидів. Припинила існування у 1141 році.
آل کاکویه Какуїди | ||||
| ||||
Столиця | Ісфаган (1008—1151) Єзд (1051—1141) | |||
Мови | фарсі | |||
Релігії | шиїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
емір | ||||
Історичний період | Середньовіччя | |||
- Засновано | 1008 | |||
- Ліквідовано | 1141 | |||
Сьогодні є частиною | Іран | |||
|
Історія
Походили від роду Бавандидів. Піднесення почалося в Західному Ірані під час послаблення Буїдів. Засновник династії Мухаммед Душманзіяр, що був братом Сайїди Ширін, регентши при малолітньому сині Маджді аль-Даулі, емірі Рея місто Шахріяр. Син Душманзіяра — Ала ад-Даула Абу Джафар Мухаммад — був відомий під ім'ям Ібн Какуя, начесть того, що душманзіяр був вуйком буїда («каку» у дейлемітів позначало вуйко).
У 1008 році Душманзіяр став правителем Ісфахана, а потім захопив деякі інші міста Західного Ірану. Використовуючи багаті доходи з цього району, він створив дієздатну найману армію. Незабаром Какуїди перетворилися на досить велику політичну силу. У 1023 році вдалося завдати поразки іншого представнику Буїдів — Самаа аль-Даулі, захопивши область Гамадана і Керманшаха.
У 1029 році Махмуд Газневі завоював Рей, Ібн Какуя після поразки від Масуда Газневі вимушений був визнати зверхність Газневідів. Втім, у 1032 році після початку тривалої війни Масуда Газневі з Сельджукидами та походами до Індії, Какуїди скинули залежність та захопили місто Рей з належною областю.
Після смерті Мухаммеда Душманзіяра у 1041 році державу було поділено між його нащадками. Вже 1041 року почалися війни з Сельджукидами. У 1043 році останні відняли в Какуїдів місто Рей. У 1048 році Какуїди втратили Гамадан, які були захоплені Тогрул-беком Сельджукидом. У 1051 році втрачено Ісфаган. Натомість Какуїдам залишено Єзд і Абаркух.
З цього моменту Какуїди стали вірними васалами сельджукидів, з якими породичалися. Згодом вони брали участь у боротьбі за владу в Сельджуцькій імперії між різними гілками династії. З 1040 року після послаблення Великих Сельджуків Какуїди стикнулися з загрозою з боку Керманського султанату. У 1141 році Єзд було захоплено, а династію повалено. Спочатку намісниками, а потім фактичними правителями стали атабеки Керманських Сельджуків.
Еміри
- (1008—1041), емір Ісфагану, Гамадану, Рею, Єзду
- (1041 — бл. 1070), емір Ісфагану (до 1051), Єзду
- , емір гамадану і Рею
- (1070—1095), емір Єзда
- (1095—1141), емір Єзда
Меценатство
При їхньому дворі мешкали поети і вчені. Відомий лікар Ібн Сіна служив у Ібн Какуї візиром до самої своєї смерті.
Джерела
- Bosworth C. E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 160.
- Kennedy, Hugh N. (2004). The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century (Second ed.). Harlow, UK: Pearson Education Ltd. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Какуїди |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kakuyidi abo Kakvajhidi 1008 1141 dinastiya sho utvorila derzhavu yaka prijshla na zminu Buyidam Trivalij chas volodila centralnim Iranom Vpravno borolasya proti Gaznevidiv Zaznalo porazki ta vimushena bula viznati zverhnist Seldzhukidiv Pripinila isnuvannya u 1141 roci آل کاکویه Kakuyidi1008 1141Kakvajhidi istorichni kordoni na kartiStolicya Isfagan 1008 1151 Yezd 1051 1141 Movi farsiReligiyi shiyizmForma pravlinnya monarhiyaemirIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1008 Likvidovano 1141Sogodni ye chastinoyu IranVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KakuyidiIstoriyaPohodili vid rodu Bavandidiv Pidnesennya pochalosya v Zahidnomu Irani pid chas poslablennya Buyidiv Zasnovnik dinastiyi Muhammed Dushmanziyar sho buv bratom Sajyidi Shirin regentshi pri malolitnomu sini Madzhdi al Dauli emiri Reya misto Shahriyar Sin Dushmanziyara Ala ad Daula Abu Dzhafar Muhammad buv vidomij pid im yam Ibn Kakuya nachest togo sho dushmanziyar buv vujkom buyida kaku u dejlemitiv poznachalo vujko U 1008 roci Dushmanziyar stav pravitelem Isfahana a potim zahopiv deyaki inshi mista Zahidnogo Iranu Vikoristovuyuchi bagati dohodi z cogo rajonu vin stvoriv diyezdatnu najmanu armiyu Nezabarom Kakuyidi peretvorilisya na dosit veliku politichnu silu U 1023 roci vdalosya zavdati porazki inshogo predstavniku Buyidiv Samaa al Dauli zahopivshi oblast Gamadana i Kermanshaha U 1029 roci Mahmud Gaznevi zavoyuvav Rej Ibn Kakuya pislya porazki vid Masuda Gaznevi vimushenij buv viznati zverhnist Gaznevidiv Vtim u 1032 roci pislya pochatku trivaloyi vijni Masuda Gaznevi z Seldzhukidami ta pohodami do Indiyi Kakuyidi skinuli zalezhnist ta zahopili misto Rej z nalezhnoyu oblastyu Pislya smerti Muhammeda Dushmanziyara u 1041 roci derzhavu bulo podileno mizh jogo nashadkami Vzhe 1041 roku pochalisya vijni z Seldzhukidami U 1043 roci ostanni vidnyali v Kakuyidiv misto Rej U 1048 roci Kakuyidi vtratili Gamadan yaki buli zahopleni Togrul bekom Seldzhukidom U 1051 roci vtracheno Isfagan Natomist Kakuyidam zalisheno Yezd i Abarkuh Z cogo momentu Kakuyidi stali virnimi vasalami seldzhukidiv z yakimi porodichalisya Zgodom voni brali uchast u borotbi za vladu v Seldzhuckij imperiyi mizh riznimi gilkami dinastiyi Z 1040 roku pislya poslablennya Velikih Seldzhukiv Kakuyidi stiknulisya z zagrozoyu z boku Kermanskogo sultanatu U 1141 roci Yezd bulo zahopleno a dinastiyu povaleno Spochatku namisnikami a potim faktichnimi pravitelyami stali atabeki Kermanskih Seldzhukiv Emiri 1008 1041 emir Isfaganu Gamadanu Reyu Yezdu 1041 bl 1070 emir Isfaganu do 1051 Yezdu emir gamadanu i Reyu 1070 1095 emir Yezda 1095 1141 emir YezdaMecenatstvoPri yihnomu dvori meshkali poeti i vcheni Vidomij likar Ibn Sina sluzhiv u Ibn Kakuyi vizirom do samoyi svoyeyi smerti DzherelaBosworth C E The new Islamic dynasties A chronological and genealogical manual N Y 1996 R 160 Kennedy Hugh N 2004 The Prophet and the Age of the Caliphates The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century Second ed Harlow UK Pearson Education Ltd ISBN 0 582 40525 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kakuyidi