Грипич Олексій Львович

Олексій Львович Гри́пич (рос. Алексей Львович Грипич; нар. 12 жовтня 1891, Орел — пом. 1 жовтня 1983, Москва) — російський радянський театральний режисер; народний артист Азербайджанської РСР з 1946 року.

Грипич Олексій Львович
рос. Грипич Алексей Львович
Народився	30 вересня (12 жовтня) 1891 Орел, Російська імперія
Помер	1 жовтня 1983(1983-10-01) (92 роки) Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	драматург, театральний режисер
Alma mater	Санкт-Петербурзький політехнічний інститут^[d]
Вчителі	Мейєргольд Всеволод Емільович
Нагороди
«Забави каліфа» (1921); «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (1922); «Падіння Олени Лей» Адріана Піотровського (1923); «Спадщина Гарланда» (1924); «Людина-маса» Ернста Толлера (1924); «Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова (1927); «Джума Машид» (1927); «Повітряний пиріг» Бориса Ромашова (1928); «Занепад» Ісака Бабеля (1928); «Комедія Фальстафа та веселих віндзорських жіночок» Вільяма Шекспіра (1933); «Смерть Пазухина» Михайла Салтикова-Щедріна (1954); «Третя патетична» Миколи Погодіна (1960). Примітки Грипич Олексій Львович на kino-teatr.ru. [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.) Література Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 187—188. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]