Жайворонок пустельний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пустельний жайворонок (підвид A. d. isabellina, Ізраїль) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ammomanes deserti (Lichtenstein, 1823) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Alauda deserti Lichtenstein, 1823 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жайворонок пустельний (Ammomanes deserti) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Африці і Азії. Виділяють низку підвидів.
Опис
Пустельний жайворонок — це жайворонок середнього розміру, довжина якого становить 15-17 см, а вага 21-26,6 г. Довжина хвоста становить 5,8 до 6,8 см, довжина дзьоба 1,3-1,68 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення різниться в залежності від підвиду. Верхня частина тіла може бути світло-піщано-сірою, рожевувато-коричневою, або, у випадку підвиду A. d. annae, що мешкає в чорних лавових пустелях Йорданії, чорнувато-сірою. Забарвлення дзьоба також варіюється в залежності від підвиду. Верхня частина дзьоба зазвичай темно-рогова, а нижня частина тіла може бути світло-рогово-жовтою, білуватою або світло-тілесною.
Підвиди
Виділяють двадцять два підвиди:
- A. d. payni Hartert, E, 1924 — південне Марокко, південно-західний Алжир;
- A. d. algeriensis Sharpe, 1890 — північний Алжир, Туніс, північно-західна Лівія, північно-західний Чад;
- A. d. whitakeri Hartert, E, 1911 — південно-східний Алжир і південно-західна Лівія (Тібесті);
- A. d. mya Hartert, E, 1912 — центральна алжирська Сахара;
- A. d. geyri Hartert, E, 1924 — від Мавританії до південно-західного Алжиру і північно-західного Нігеру (плоскогір'я Аїр);
- A. d. kollmannspergeri Niethammer, 1955 — північно-східний Чад і західний Судан;
- A. d. deserti (Lichtenstein, MHK, 1823) — східний Єгипет і північний Судан;
- A. d. erythrochroa Reichenow, 1904 — від західного Чаду до центрального Судану;
- A. d. isabellina (Temminck, 1823) — від північного Єгипту до південної Туреччини, Сирії, центральної Аравії, північного і південно-західного Іраку;
- A. d. samharensis Shelley, 1902 — південний схід Судану, Еритрея і південна Аравія;
- A. d. taimuri Meyer de Schauensee & Ripley, 1953 — північний Оман і ОАЕ;
- A. d. assabensis Salvadori, 1902 — південна Еритрея, Ефіопія і північний захід Сомалі;
- A. d. akeleyi Elliot, DG, 1897 — північне Сомалі;
- A. d. azizi Ticehurst & Cheesman, 1924 — схід центральної Аравії;
- A. d. saturata Ogilvie-Grant, 1900 — південна Аравія;
- A. d. insularis Ripley, 1951 — Бахрейн;
- A. d. annae Meinertzhagen, R, 1923 — Йорданія і південна Сирія;
- A. d. cheesmani Meinertzhagen, R, 1923 — схід Іраку (на схід від річки Тигр) і захід Ірану;
- A. d. parvirostris Hartert, E, 1890 — північно-східний Ірак і західний Туркменістан;
- A. d. orientalis Zarudny & Loudon, 1904 — північно-східний Ірак, північний Афганістан, південь Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану;
- A. d. iranica Zarudny, 1911 — від центрального, південного і східного Ірану до південного Афганістану і західного Пакистану (Белуджистан);
- A. d. phoenicuroides (Blyth, 1853) — південно-східний Афганістан, східний Пакистан і північно-західна Індія (крайній захід Раджастхану).
Поширення і екологія
Пустельні жайворонки поширені від Мавританії до крайнього заходу Індії. Вони живуть в пустелях і напівпустелях, на скелястих і кам'янистих сзилах, порослих сухими чагарниковими заростями. Зустрічаються поодинці або невеликими зграйками, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться насінням і безхребетними. Сезон розмноження на півночі ареалу триває з березня по травень, на півдні — з лютого по квітень. Пустельні жайворонки гніздяться на землі. В кладці від 1 до 5 яєць.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 04 березня 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhajvoronok pustelnijPustelnij zhajvoronok pidvid A d isabellina Izrayil Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Pustelnij zhajvoronok Ammomanes Vid Zhajvoronok pustelnijBinomialna nazvaAmmomanes deserti Lichtenstein 1823 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiAlauda deserti Lichtenstein 1823PosilannyaVikishovishe Ammomanes desertiVikividi Ammomanes desertiITIS 558553MSOP 22717254NCBI 589643 Zhajvoronok pustelnij Ammomanes deserti vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye v Africi i Aziyi Vidilyayut nizku pidvidiv Pustelnij zhajvoronokOpisPustelnij zhajvoronok ce zhajvoronok serednogo rozmiru dovzhina yakogo stanovit 15 17 sm a vaga 21 26 6 g Dovzhina hvosta stanovit 5 8 do 6 8 sm dovzhina dzoba 1 3 1 68 sm Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Zabarvlennya riznitsya v zalezhnosti vid pidvidu Verhnya chastina tila mozhe buti svitlo pishano siroyu rozhevuvato korichnevoyu abo u vipadku pidvidu A d annae sho meshkaye v chornih lavovih pustelyah Jordaniyi chornuvato siroyu Zabarvlennya dzoba takozh variyuyetsya v zalezhnosti vid pidvidu Verhnya chastina dzoba zazvichaj temno rogova a nizhnya chastina tila mozhe buti svitlo rogovo zhovtoyu biluvatoyu abo svitlo tilesnoyu PidvidiVidilyayut dvadcyat dva pidvidi A d payni Hartert E 1924 pivdenne Marokko pivdenno zahidnij Alzhir A d algeriensis Sharpe 1890 pivnichnij Alzhir Tunis pivnichno zahidna Liviya pivnichno zahidnij Chad A d whitakeri Hartert E 1911 pivdenno shidnij Alzhir i pivdenno zahidna Liviya Tibesti A d mya Hartert E 1912 centralna alzhirska Sahara A d geyri Hartert E 1924 vid Mavritaniyi do pivdenno zahidnogo Alzhiru i pivnichno zahidnogo Nigeru ploskogir ya Ayir A d kollmannspergeri Niethammer 1955 pivnichno shidnij Chad i zahidnij Sudan A d deserti Lichtenstein MHK 1823 shidnij Yegipet i pivnichnij Sudan A d erythrochroa Reichenow 1904 vid zahidnogo Chadu do centralnogo Sudanu A d isabellina Temminck 1823 vid pivnichnogo Yegiptu do pivdennoyi Turechchini Siriyi centralnoyi Araviyi pivnichnogo i pivdenno zahidnogo Iraku A d samharensis Shelley 1902 pivdennij shid Sudanu Eritreya i pivdenna Araviya A d taimuri Meyer de Schauensee amp Ripley 1953 pivnichnij Oman i OAE A d assabensis Salvadori 1902 pivdenna Eritreya Efiopiya i pivnichnij zahid Somali A d akeleyi Elliot DG 1897 pivnichne Somali A d azizi Ticehurst amp Cheesman 1924 shid centralnoyi Araviyi A d saturata Ogilvie Grant 1900 pivdenna Araviya A d insularis Ripley 1951 Bahrejn A d annae Meinertzhagen R 1923 Jordaniya i pivdenna Siriya A d cheesmani Meinertzhagen R 1923 shid Iraku na shid vid richki Tigr i zahid Iranu A d parvirostris Hartert E 1890 pivnichno shidnij Irak i zahidnij Turkmenistan A d orientalis Zarudny amp Loudon 1904 pivnichno shidnij Irak pivnichnij Afganistan pivden Turkmenistanu Uzbekistanu i Tadzhikistanu A d iranica Zarudny 1911 vid centralnogo pivdennogo i shidnogo Iranu do pivdennogo Afganistanu i zahidnogo Pakistanu Beludzhistan A d phoenicuroides Blyth 1853 pivdenno shidnij Afganistan shidnij Pakistan i pivnichno zahidna Indiya krajnij zahid Radzhasthanu Poshirennya i ekologiyaPustelni zhajvoronki poshireni vid Mavritaniyi do krajnogo zahodu Indiyi Voni zhivut v pustelyah i napivpustelyah na skelyastih i kam yanistih szilah poroslih suhimi chagarnikovimi zarostyami Zustrichayutsya poodinci abo nevelikimi zgrajkami na visoti do 3000 m nad rivnem morya Vedut perevazhno osilij sposib zhittya Zhivlyatsya nasinnyam i bezhrebetnimi Sezon rozmnozhennya na pivnochi arealu trivaye z bereznya po traven na pivdni z lyutogo po kviten Pustelni zhajvoronki gnizdyatsya na zemli V kladci vid 1 do 5 yayec PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 04 bereznya 2022 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi