БаронФердинанд Петрович Врангель (рос. Фёдор Петрович Врангель; нім. Ferdinand Friedrich Georg Ludwig von Wrangell, Фердинанд Фрідріх Георг Людвіг фон Врангель; 29 грудня 1796 [9 січня 1797] Псков — 25 травня [6 червня] 1870, Дерпт) — російський військовий і державний діяч, мореплавець і полярний дослідник, адмірал (1856), керівник Морським міністерством Російської Імперії.
Врангель Фердинанд Петрович | |
---|---|
нім. Ferdinand Friedrich Georg Ludwig von Wrangell | |
Народився | 29 грудня 1796 (9 січня 1797)[1] або 1796 Псков, Російська імперія[2] |
Помер | 25 травня (6 червня) 1870[1] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[2][3] ·інфаркт міокарда |
Поховання | Естонія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, географ, політик, землевласник, військовослужбовець, моряк, полярний дослідник |
Alma mater | Морський кадетський корпус і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут |
Знання мов | естонська, російська і німецька |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Членство | Петербурзька академія наук |
Посада | d і член Державної ради Російської імперії[d] |
Військове звання | адмірал |
Рід | d |
Батько | Q120825075? |
Мати | Q120825101? |
У шлюбі з | Q111697729? |
Діти | d, d і d |
Нагороди | |
|
Походження
Походив зі стародавнього роду балтійських німців. Син майора артилерії Петра Берендтовича (Петера Людвіга) Врангеля (1760—1807) і його дружини Доротеї-Маргарити-Барбари фон Фрейман (1768—1806). Дід його, виходець з Данії, був камергером при дворі Петра III, при Катерині II потрапив в опалу і втік за кордон.
Біографія
У 1807 році він був визначений у Морський кадетський корпус . 8 червня 1812 року підвищений до гардемарина, а 6 квітня 1814 року — в чин унтер-офіцера. 21 липня 1815 року, після закінчення морського корпусу (першим у випуску) проведений в мічмани. Врангель деякий час служив в Ревелі, в 1816—1817 рр. плавав у складі 19-го флотського екіпажу в Фінській затоці на фрегаті «Автроїл».
У 1817—1819 роках мічманом брав участь в навколосвітній експедиції на шлюпі «Камчатка». За участь в цьому плаванні нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня. Взимку 1819—1820 року займався в Дерпті астрономією, фізикою і мінералогії, слухав лекції професорів В. Я. Струве і .
У 1820—1824 роках в чині лейтенанта (отримав 12 лютого 1820 року) очолював експедицію з дослідження північно-східного узбережжя Сибіру. В ході експедиції було описано узбережжі Сибіру від річки Індигірка до , нанесені на карту Ведмежі острови . Після повернення з Іркутська в Санкт-Петербург нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня, довічною пенсією в розмірі річної лейтенантської платні, проведений в наступний чин і йому було подаровано 4 роки вислуги для отримання військового ордена.
У 1825—1827 роках в чині капітан-лейтенанта (здобутий 12 грудня 1824 року) очолював навколосвітню плавання на військовому транспорті «Кроткий». По поверненню з навколосвітнього плавання нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня і пенсією в розмірі капітан-лейтенантської платні. 13 жовтня 1827 здобув чин капітана 2-о рангу. 29 грудня того ж року був обраний член-кореспондентом Імператорської Академії Наук.
У 1828—1829 роках командував фрегатом «Єлисавета» . У 1829 році в чині капітана 1-го рангу призначається головним правителем Російської Америки і залишається на цій посаді до 1835 року, в 1830 році прибуває на Аляску. За час перебування на цій посаді особисто обстежив все західне північноамериканське узбережжі від Берингової протоки до Каліфорнії і створює магнітно-метеорологічну обсерваторію в Ново-Архангельську . 24 березня 1833 року обраний членом Імператорського Московського товариства випробувачів природи.
У 1836 році через Мексику, де виконує дипломатичні доручення Російсько-Американської компанії, повертається в Росію, зробивши по дорозі на батьківщину своє третє навколосвітнє плавання. 8 липня того ж року йому присвоєно звання контр-адмірала, з призначенням членом Спільного присутності кораблебудівного департаменту морського міністерства, а 5 серпня призначений виконуючим обов'язки директора Департаменту корабельних лісів. 27 листопада 1836 року обраний членом Товариства для заохочення лісового господарства. У 1837 році на присутніх справив огляд корабельних гаїв, лісництв та правлінь Балтійського і Низового округів і дубових лісів на острові Езель. За 25-річну службу 29 листопада 1837 нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня, а в наступному році був нагороджений орденом Св. Станіслава 2-го ступеня із зіркою. З 1837 року — член-кореспондент Лондонського Королівського географічного товариства.
З 1840 по 1847 роки — директор Російсько-Американської компанії (Санкт-Петербург), в 1847—1849 роках є директором Департаменту корабельних лісів Морського міністерства. З 1845 року — член Російського географічного товариства . Обраний Головою відділення загальної географії. У 1849 році виходить у відставку з присвоєнням чину віце-адмірала. Перебуваючи у відставці, активно співпрацює з Петербурзької академією наук, почесним членом якої стає в 1855 році, і Російським Географічним суспільством, будучи одним з його засновників.
У зв'язку з початком Кримської війни повертається з відставки на службу і 8 вересня 1854 року його призначають директором гідрографічного департаменту. 23 лютого 1855 року призначений головою Морського вченого комітету, а 13 квітня того ж року інспектором корпусу штурманів флоту з залишенням в займаних посадах. У 1855—1857 роках керував Морським міністерством (тобто був морським міністром). Нагороджений орденом Св. Володимира 2-го ступеня. 15 квітня 1856 року призначений генерал-ад'ютантом, а 26 серпня того ж року отримав чин адмірала. 8 серпня 1857 року, за станом здоров'я, був звільнений з посади керуючого морським міністерством з призначенням членом Державної ради. 8 вересня 1859 нагороджений орденом Білого орла.
У 1864 році повторно вийшов у відставку. У тому ж році переїхав на постійне проживання в маєток Роела (Руіль) в Естляндії. Останні шість років життя він провів в сільській самоті. День у день він займався метеорологічними спостереженнями, щоденники яких збереглися в його архіві. Висловлювався проти продажу Аляски Сполученим Штатам Америки.
Помер Ф. П. Врангель 25 травня [6 червня] 1878 від розриву серця, будучи проїздом в Дерпті. Похований на родинній ділянці Віру-Ягупов кладовища в Естонії поряд з дружиною[2] [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] .
Пам'ять
Іменем Врангеля названі:
- острів в Льодовитому океані ;
- ;
- острів в США ;
- ;
- ;
- гори на Алясці [ 10 лютого 2020 у Wayback Machine.]
У 1992 році була випущена поштова марка Росії, присвячена Врангелю.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Врангель Фердинанд Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/649357/Ferdinand-Petrovich-Wrangel
- [1] / Веселаго Ф. Ф. — СПб. : Морской кадетский корпус, 1852. — С. 308. з джерела 16 липня 2020
- Пасецький В. М. Фердинанд Петрович Врангель (1796—1870). — М. : Наука, 1975/1976. — С. 116—139. — () — 30000 прим.
- Гринёв А. В. . booksite.ru. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 31 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
BaronFerdinand Petrovich Vrangel ros Fyodor Petrovich Vrangel nim Ferdinand Friedrich Georg Ludwig von Wrangell Ferdinand Fridrih Georg Lyudvig fon Vrangel 29 grudnya 1796 9 sichnya 1797 Pskov 25 travnya 6 chervnya 1870 Derpt rosijskij vijskovij i derzhavnij diyach moreplavec i polyarnij doslidnik admiral 1856 kerivnik Morskim ministerstvom Rosijskoyi Imperiyi Vrangel Ferdinand Petrovichnim Ferdinand Friedrich Georg Ludwig von WrangellNarodivsya29 grudnya 1796 9 sichnya 1797 1 abo 1796 Pskov Rosijska imperiya 2 Pomer25 travnya 6 chervnya 1870 1 Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 2 3 infarkt miokardaPohovannyaEstoniyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik geograf politik zemlevlasnik vijskovosluzhbovec moryak polyarnij doslidnikAlma materMorskij kadetskij korpus i Sankt Peterburzkij vijskovo morskij institutZnannya movestonska rosijska i nimeckaZakladPeterburzka akademiya naukChlenstvoPeterburzka akademiya naukPosadad i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyaadmiralRiddBatkoQ120825075 MatiQ120825101 U shlyubi zQ111697729 Ditid d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vrangel PohodzhennyaPohodiv zi starodavnogo rodu baltijskih nimciv Sin majora artileriyi Petra Berendtovicha Petera Lyudviga Vrangelya 1760 1807 i jogo druzhini Doroteyi Margariti Barbari fon Frejman 1768 1806 Did jogo vihodec z Daniyi buv kamergerom pri dvori Petra III pri Katerini II potrapiv v opalu i vtik za kordon BiografiyaU 1807 roci vin buv viznachenij u Morskij kadetskij korpus 8 chervnya 1812 roku pidvishenij do gardemarina a 6 kvitnya 1814 roku v chin unter oficera 21 lipnya 1815 roku pislya zakinchennya morskogo korpusu pershim u vipusku provedenij v michmani Vrangel deyakij chas sluzhiv v Reveli v 1816 1817 rr plavav u skladi 19 go flotskogo ekipazhu v Finskij zatoci na fregati Avtroyil U 1817 1819 rokah michmanom brav uchast v navkolosvitnij ekspediciyi na shlyupi Kamchatka Za uchast v comu plavanni nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 3 go stupenya Vzimku 1819 1820 roku zajmavsya v Derpti astronomiyeyu fizikoyu i mineralogiyi sluhav lekciyi profesoriv V Ya Struve i U 1820 1824 rokah v chini lejtenanta otrimav 12 lyutogo 1820 roku ocholyuvav ekspediciyu z doslidzhennya pivnichno shidnogo uzberezhzhya Sibiru V hodi ekspediciyi bulo opisano uzberezhzhi Sibiru vid richki Indigirka do naneseni na kartu Vedmezhi ostrovi Pislya povernennya z Irkutska v Sankt Peterburg nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 4 go stupenya dovichnoyu pensiyeyu v rozmiri richnoyi lejtenantskoyi platni provedenij v nastupnij chin i jomu bulo podarovano 4 roki vislugi dlya otrimannya vijskovogo ordena U 1825 1827 rokah v chini kapitan lejtenanta zdobutij 12 grudnya 1824 roku ocholyuvav navkolosvitnyu plavannya na vijskovomu transporti Krotkij Po povernennyu z navkolosvitnogo plavannya nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 2 go stupenya i pensiyeyu v rozmiri kapitan lejtenantskoyi platni 13 zhovtnya 1827 zdobuv chin kapitana 2 o rangu 29 grudnya togo zh roku buv obranij chlen korespondentom Imperatorskoyi Akademiyi Nauk U 1828 1829 rokah komanduvav fregatom Yelisaveta U 1829 roci v chini kapitana 1 go rangu priznachayetsya golovnim pravitelem Rosijskoyi Ameriki i zalishayetsya na cij posadi do 1835 roku v 1830 roci pribuvaye na Alyasku Za chas perebuvannya na cij posadi osobisto obstezhiv vse zahidne pivnichnoamerikanske uzberezhzhi vid Beringovoyi protoki do Kaliforniyi i stvoryuye magnitno meteorologichnu observatoriyu v Novo Arhangelsku 24 bereznya 1833 roku obranij chlenom Imperatorskogo Moskovskogo tovaristva viprobuvachiv prirodi U 1836 roci cherez Meksiku de vikonuye diplomatichni doruchennya Rosijsko Amerikanskoyi kompaniyi povertayetsya v Rosiyu zrobivshi po dorozi na batkivshinu svoye tretye navkolosvitnye plavannya 8 lipnya togo zh roku jomu prisvoyeno zvannya kontr admirala z priznachennyam chlenom Spilnogo prisutnosti korablebudivnogo departamentu morskogo ministerstva a 5 serpnya priznachenij vikonuyuchim obov yazki direktora Departamentu korabelnih lisiv 27 listopada 1836 roku obranij chlenom Tovaristva dlya zaohochennya lisovogo gospodarstva U 1837 roci na prisutnih spraviv oglyad korabelnih gayiv lisnictv ta pravlin Baltijskogo i Nizovogo okrugiv i dubovih lisiv na ostrovi Ezel Za 25 richnu sluzhbu 29 listopada 1837 nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya a v nastupnomu roci buv nagorodzhenij ordenom Sv Stanislava 2 go stupenya iz zirkoyu Z 1837 roku chlen korespondent Londonskogo Korolivskogo geografichnogo tovaristva Z 1840 po 1847 roki direktor Rosijsko Amerikanskoyi kompaniyi Sankt Peterburg v 1847 1849 rokah ye direktorom Departamentu korabelnih lisiv Morskogo ministerstva Z 1845 roku chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva Obranij Golovoyu viddilennya zagalnoyi geografiyi U 1849 roci vihodit u vidstavku z prisvoyennyam chinu vice admirala Perebuvayuchi u vidstavci aktivno spivpracyuye z Peterburzkoyi akademiyeyu nauk pochesnim chlenom yakoyi staye v 1855 roci i Rosijskim Geografichnim suspilstvom buduchi odnim z jogo zasnovnikiv U zv yazku z pochatkom Krimskoyi vijni povertayetsya z vidstavki na sluzhbu i 8 veresnya 1854 roku jogo priznachayut direktorom gidrografichnogo departamentu 23 lyutogo 1855 roku priznachenij golovoyu Morskogo vchenogo komitetu a 13 kvitnya togo zh roku inspektorom korpusu shturmaniv flotu z zalishennyam v zajmanih posadah U 1855 1857 rokah keruvav Morskim ministerstvom tobto buv morskim ministrom Nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 2 go stupenya 15 kvitnya 1856 roku priznachenij general ad yutantom a 26 serpnya togo zh roku otrimav chin admirala 8 serpnya 1857 roku za stanom zdorov ya buv zvilnenij z posadi keruyuchogo morskim ministerstvom z priznachennyam chlenom Derzhavnoyi radi 8 veresnya 1859 nagorodzhenij ordenom Bilogo orla U 1864 roci povtorno vijshov u vidstavku U tomu zh roci pereyihav na postijne prozhivannya v mayetok Roela Ruil v Estlyandiyi Ostanni shist rokiv zhittya vin proviv v silskij samoti Den u den vin zajmavsya meteorologichnimi sposterezhennyami shodenniki yakih zbereglisya v jogo arhivi Vislovlyuvavsya proti prodazhu Alyaski Spoluchenim Shtatam Ameriki Pomer F P Vrangel 25 travnya 6 chervnya 1878 vid rozrivu sercya buduchi proyizdom v Derpti Pohovanij na rodinnij dilyanci Viru Yagupov kladovisha v Estoniyi poryad z druzhinoyu 2 23 veresnya 2018 u Wayback Machine Pam yatF P Vrangel na poshtovij marci Rosiyi 1992 Imenem Vrangelya nazvani ostriv v Lodovitomu okeani ostriv v SShA gori na Alyasci 10 lyutogo 2020 u Wayback Machine U 1992 roci bula vipushena poshtova marka Rosiyi prisvyachena Vrangelyu PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Vrangel Ferdinand Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www britannica com EBchecked topic 649357 Ferdinand Petrovich Wrangel 1 Veselago F F SPb Morskoj kadetskij korpus 1852 S 308 z dzherela 16 lipnya 2020 Paseckij V M Ferdinand Petrovich Vrangel 1796 1870 M Nauka 1975 1976 S 116 139 30000 prim Grinyov A V booksite ru Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2020