Рас-Альгеті позначається грецькою літерою α, хоча й не є найяскравішою зорею сузір'я Геркулеса. Вона розташована відразу над сузір'ям Змієносця. | |
Дані дослідження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір'я | Геркулес |
Пряме піднесення | 17г 14х 38.80с |
Схилення | +14° 23′ 25.0″ |
Видима величина (V) | 2.9137 / 5.4 |
Характеристики | |
Спектральний клас | M5Ib-II var / (G5III+F2V) |
показник кольору U−B | 1.01 |
показник кольору B−V | 1.45 |
Тип змінності | Напіврегулярна |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | -33.1±0.9 км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -6.71мас/рік |
Паралакс (π) | 9.07 ± 1.32 мас |
Відстань | світлових років 110 парсек |
Абсолютна величина (MV) | -2.30 |
Подробиці | |
Маса | 7M☉ |
Радіус | 400R☉ |
Світність | 17000L☉ |
Ефективна температура | 3300 K |
Гравітація | ? м/сек2 |
Металічність [Fe/H] | ? (Fe/H) |
Обертання | ? |
Вік | ? років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD+156014 |
Координати: 17г 14м 38.858с, +14° 23′ 25.20″
Рас-Альгеті (α Геркулеса, α Her, α Herculis) — кратна зоря в сузір'ї Геркулеса. Її власна назва походить з араб. رأس الجاثي, що в перекладі означає «голова схиленого на колінах». Попри позначення Байєра як α, зоря не найяскравіша в сузір'ї. Справа в тому, що з античності Геркулеса зображували на зоряних мапах головою вниз, а позначення зорям надавали починаючи з голови традиційного малюнка. Оскільки зоря розміщена на голові, то вона й отримала позначення α.
Зоряна система
Спостерігаючи у телескоп цю зоряну систему можна розділити на дві компоненти, що здебільшого позначають як α1 та α2. Вони розташовані одна на відстані близько 500 а.о. одна від одної та обертаються з періодом близько 3600 років. Компонента α1 є відносно масивним яскравим червоним надгігантом спектрального класу M5Ib-II й належить до змінних зір, бо змінює свій видимий блиск від 2,8m до 3,5m. У свою чергу, компонента α2 є насправді подвійною системою, у якій головна зоря є спектрального класу G5III, а її супутник — зорею головної послідовності спектрального класу F2V. Інколи, зазначені три компоненти відповідно позначають ще як α Геркулеса A, Ba та Bb.
Фізичні характеристики
Кутовий діаметр червоного надгіганта α1 Her було виміряно за допомогою інтерферометра на рівні 34 ± 0.8 кутових мілісекунд, або 0,034 кутової секунди. На відстані близько 110 парсек це відповідає радіусу зорі 280 мільйонів кілометрів, що приблизно дорівнює 400R☉ або 1,87 а.о..
Примітки
- Визначити радіус можна за формулою:
- де:
- .
Джерела
- Геркулес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 108. — .
- SIMBAD query result:NAME RASALGETHI -- Semi-regular pulsating Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2010.
- van Leeuwen, F (November 2007). . . Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2010.
- Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars (PDF). Comm. Lunar Plan. Lab., 4. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. Процитовано 26 вересня 2010.
- Professor James B. (Jim) Kaler. RASALGETHI (Alpha Herculis). University of Illinois. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 7 березня 2007.
- Benson, J. A.; Dyck, H. M.; Mason, W. L.; Howell, R. R.; Ridgway, S. T.; Dixon, D. J. (December 1991). The infrared angular diameter of Alpha Herculis measured with a Michelson interferometer (PDF). Astronomical Journal. Vol.102: pp.2091—2097. Bibcode:1991AJ....102.2091B. doi:10.1086/116033. Процитовано 8 березня 2007.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст ()
Зовнішні посилання
- Jim Kaler's Stars, University of Illinois: RASALGETHI (Alpha Herculis) [Архівовано 8 липня 2013 у WebCite]
- Атлас Всесвіту: Орбіти кратних зір [ 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Перевернутий догори ногами Геркулес містить зорю Рас Альґеті саме в області своєї голови:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ras Algeti a Her A B Ras Algeti poznachayetsya greckoyu literoyu a hocha j ne ye najyaskravishoyu zoreyu suzir ya Gerkulesa Vona roztashovana vidrazu nad suzir yam Zmiyenoscya Dani doslidzhennya Epoha J2000Suzir ya GerkulesPryame pidnesennya 17g 14h 38 80sShilennya 14 23 25 0 Vidima velichina V 2 9137 5 4HarakteristikiSpektralnij klas M5Ib II var G5III F2V pokaznik koloru U B 1 01pokaznik koloru B V 1 45Tip zminnosti NapivregulyarnaAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 33 1 0 9 km sekVlasnij ruh m za pr pidnes 6 71mas rik za shilennyam 32 78mas rikParalaks p 9 07 1 32 masVidstan svitlovih rokiv 110 parsekAbsolyutna velichina MV 2 30PodrobiciMasa 7M Radius 400R Svitnist 17000L Efektivna temperatura 3300 KGravitaciya m sek2Metalichnist Fe H Fe HObertannya Vik rokivInshi poznachennyaRas Algeti Rasalgethi a Her 64 Her HR 6406 BD 14 3207 HD 156014 HIP 84345 SAO 102680 CCDM J17146 1424AB AAVSO 1710 14PosilannyaSIMBADdani dlya HD 156014 Koordinati 17g 14m 38 858s 14 23 25 20 Ras Algeti a Gerkulesa a Her a Herculis kratna zorya v suzir yi Gerkulesa Yiyi vlasna nazva pohodit z arab رأس الجاثي sho v perekladi oznachaye golova shilenogo na kolinah Popri poznachennya Bajyera yak a zorya ne najyaskravisha v suzir yi Sprava v tomu sho z antichnosti Gerkulesa zobrazhuvali na zoryanih mapah golovoyu vniz a poznachennya zoryam nadavali pochinayuchi z golovi tradicijnogo malyunka Oskilki zorya rozmishena na golovi to vona j otrimala poznachennya a Zoryana sistemaSposterigayuchi u teleskop cyu zoryanu sistemu mozhna rozdiliti na dvi komponenti sho zdebilshogo poznachayut yak a1 ta a2 Voni roztashovani odna na vidstani blizko 500 a o odna vid odnoyi ta obertayutsya z periodom blizko 3600 rokiv Komponenta a1 ye vidnosno masivnim yaskravim chervonim nadgigantom spektralnogo klasu M5Ib II j nalezhit do zminnih zir bo zminyuye svij vidimij blisk vid 2 8m do 3 5m U svoyu chergu komponenta a2 ye naspravdi podvijnoyu sistemoyu u yakij golovna zorya ye spektralnogo klasu G5III a yiyi suputnik zoreyu golovnoyi poslidovnosti spektralnogo klasu F2V Inkoli zaznacheni tri komponenti vidpovidno poznachayut she yak a Gerkulesa A Ba ta Bb Fizichni harakteristikiKutovij diametr chervonogo nadgiganta a1 Her bulo vimiryano za dopomogoyu interferometra na rivni 34 0 8 kutovih milisekund abo 0 034 kutovoyi sekundi Na vidstani blizko 110 parsek ce vidpovidaye radiusu zori 280 miljoniv kilometriv sho priblizno dorivnyuye 400R abo 1 87 a o PrimitkiViznachiti radius mozhna za formuloyu d dRDR displaystyle begin smallmatrix delta frac d R D R end smallmatrix de d kutovij diametr u kutovih sekundah dR diametr zori v a o DR vidstan vid Zemli v parsekah dR d DR 0 034 110 0 3 740AU displaystyle begin smallmatrix d R delta cdot D R 0 034 cdot 110 0 3 740AU end smallmatrix Takim chinom diametr stanovit 3 74 a o a radius vidpovidno bude vdvoye menshij Vrahovuyuchi sho astronomichna odinicya stanovit 149 597 871 km a radius Soncya dorivnyuye 696 000 km radius a Gerkulesa stanovit priblizno 280 mln km abo blizko 400 R DzherelaGerkules Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 108 ISBN 966 613 263 X SIMBAD query result NAME RASALGETHI Semi regular pulsating Star Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2010 van Leeuwen F November 2007 Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 veresnya 2010 Johnson H L Iriarte B Mitchell R I Wisniewski W Z 1966 UBVRIJKL photometry of the bright stars PDF Comm Lunar Plan Lab 4 Bibcode 1966CoLPL 4 99J Procitovano 26 veresnya 2010 Professor James B Jim Kaler RASALGETHI Alpha Herculis University of Illinois Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 7 bereznya 2007 Benson J A Dyck H M Mason W L Howell R R Ridgway S T Dixon D J December 1991 The infrared angular diameter of Alpha Herculis measured with a Michelson interferometer PDF Astronomical Journal Vol 102 pp 2091 2097 Bibcode 1991AJ 102 2091B doi 10 1086 116033 Procitovano 8 bereznya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a pages maye zajvij tekst dovidka Zovnishni posilannyaJim Kaler s Stars University of Illinois RASALGETHI Alpha Herculis Arhivovano 8 lipnya 2013 u WebCite Atlas Vsesvitu Orbiti kratnih zir 23 grudnya 2019 u Wayback Machine Perevernutij dogori nogami Gerkules mistit zoryu Ras Algeti same v oblasti svoyeyi golovi