Аймарські мови (мови Аймара, Хакі, Ару) — одна з двох основних мовних сімей із центральних Анд, разом із кечуанськими мовами.
Аймарські мови Jaqi, Aru | |
---|---|
Поширені: | Центр Південної Америки, Андські гори |
Класифікація: | ? Аймарські мови |
Групи: | |
Темний колір: нинішнє поширення аймарських мов. Світлий колір: колишнє поширення. |
Гардман (1978) запропонував назву Jaqi для сім'ї мов (1978), Альфредо Тореро запропонував Aru («говорити»), а Родольфо Паломіно — Aymaran, із двома гілками: півдненноаймаранською (або альтіпланською) та центральноаймаранською (хакару та кавкі).
Кечуанскі мови, особливо ті, що на півдні, мають багато спільної лексики з аймарською мовою, тому мови часто спільно групуються як . Це групування, утім, дуже суперечливе, спільна лексика може пояснюватися запозиченнями, спричиненими тривалим контактом між мовами.
Фонологія
Голосні
Аймаранські мови мають лише три фонематичні голосні /a i u/, які в більшості різновидів аймарської та хакарської відрізняються за довжиною. Довжина зазвичай транскрибується за допомогою діарезису (умлауту) в аймарській та діакритиками довжини в хакарській.
Приголосні
Хоча аймарські мови розрізняються з точки зору наявних приголосних, але вони мають ряд загальних особливостей. Аймарська і хакарська обидві містять фонематичні зупинки на губній, альвеолярній, палатальній, велярній та увулярній точках артикуляції. Зупинки діляться на абруптивні і придихові. Обидві мови також мають альвеолярні, палатальні, і велярні щілинні, а також кілька центральних і бічних апроксимантів.
Морфонологія
Аймарські мови відрізняються від кечуанських тим, що всі дієслівні та іменні корені повинні закінчуватися на голосну, навіть у запозиченнях: іспанське habas («боби») стало аймарським hawasa і хакарським háwaša. Цієї особливості немає в інших мовах Анд.
Як і кечуанскі мови, аймарські дуже аглютинативні. Тим не менш, аймарські відрізняються тим, що багатьо аглютинативних суфіксів викликають пригнічення приголосного в попередньому корені. Прикладом може слугувати втрата кінцевого голосного в слові apa («взяти»), коли він стає ap-su («вийняти»).
Підгрупи і мовці
Аймаранська родина складається з двох мов:
- Аймарська. Південний і центральний діалекти іноді розглядаються як окремі мови.
- (хакара, ару). Існує (кавкі, каукі).
Аймарська мова має близько 2,2 мільйонів мовців, 1,7 мільйони в Болівії, 350 000 в Перу, решта в Чилі та Аргентині. Хакарською говорять близько 725 осіб у центральній частині Перу, а кавкська мала 9 носіїв станом на 2005 рік. Кавкська мало задокументована, хоча її стосунки із хакарською дуже близькі. Спочатку Марта Гардман (на дуже обмежених даних) вважала їх різними мовами, однак всі наступні роботи і дослідження суперечать цьому і показали, що вони взаємнозрозумілі і є діалектами однієї мови, які перебувають у процесі розходження.
Див. також
Бібліографія
- Adelaar, Willem F. H.; & Muysken, Pieter C. (2004). The languages of the Andes. Cambridge language surveys. Cambridge University Press.
- Campbell, Lyle. (1997). American Indian languages: The historical linguistics of Native America. New York: Oxford University Press. .
- Kaufman, Terrence. (1994). The native languages of South America. In C. Mosley & R. E. Asher (Eds.), Atlas of the world's languages (pp. 46–76). London: Routledge.
Примітки
- Adelaar, Willem F. H. (10 червня 2004). The Languages of the Andes (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajmarski movi movi Ajmara Haki Aru odna z dvoh osnovnih movnih simej iz centralnih And razom iz kechuanskimi movami Ajmarski movi Jaqi AruPoshireni Centr Pivdennoyi Ameriki Andski goriKlasifikaciya Ajmarski moviGrupi Temnij kolir ninishnye poshirennya ajmarskih mov Svitlij kolir kolishnye poshirennya Gardman 1978 zaproponuvav nazvu Jaqi dlya sim yi mov 1978 Alfredo Torero zaproponuvav Aru govoriti a Rodolfo Palomino Aymaran iz dvoma gilkami pivdnennoajmaranskoyu abo altiplanskoyu ta centralnoajmaranskoyu hakaru ta kavki Kechuanski movi osoblivo ti sho na pivdni mayut bagato spilnoyi leksiki z ajmarskoyu movoyu tomu movi chasto spilno grupuyutsya yak Ce grupuvannya utim duzhe superechlive spilna leksika mozhe poyasnyuvatisya zapozichennyami sprichinenimi trivalim kontaktom mizh movami FonologiyaGolosni Ajmaranski movi mayut lishe tri fonematichni golosni a i u yaki v bilshosti riznovidiv ajmarskoyi ta hakarskoyi vidriznyayutsya za dovzhinoyu Dovzhina zazvichaj transkribuyetsya za dopomogoyu diarezisu umlautu v ajmarskij ta diakritikami dovzhini v hakarskij Prigolosni Hocha ajmarski movi rozriznyayutsya z tochki zoru nayavnih prigolosnih ale voni mayut ryad zagalnih osoblivostej Ajmarska i hakarska obidvi mistyat fonematichni zupinki na gubnij alveolyarnij palatalnij velyarnij ta uvulyarnij tochkah artikulyaciyi Zupinki dilyatsya na abruptivni i pridihovi Obidvi movi takozh mayut alveolyarni palatalni i velyarni shilinni a takozh kilka centralnih i bichnih aproksimantiv Morfonologiya Ajmarski movi vidriznyayutsya vid kechuanskih tim sho vsi diyeslivni ta imenni koreni povinni zakinchuvatisya na golosnu navit u zapozichennyah ispanske habas bobi stalo ajmarskim hawasa i hakarskim hawasa Ciyeyi osoblivosti nemaye v inshih movah And Yak i kechuanski movi ajmarski duzhe aglyutinativni Tim ne mensh ajmarski vidriznyayutsya tim sho bagato aglyutinativnih sufiksiv viklikayut prignichennya prigolosnogo v poperednomu koreni Prikladom mozhe sluguvati vtrata kincevogo golosnogo v slovi apa vzyati koli vin staye ap su vijnyati Pidgrupi i movciAjmaranska rodina skladayetsya z dvoh mov Ajmarska Pivdennij i centralnij dialekti inodi rozglyadayutsya yak okremi movi hakara aru Isnuye kavki kauki Ajmarska mova maye blizko 2 2 miljoniv movciv 1 7 miljoni v Boliviyi 350 000 v Peru reshta v Chili ta Argentini Hakarskoyu govoryat blizko 725 osib u centralnij chastini Peru a kavkska mala 9 nosiyiv stanom na 2005 rik Kavkska malo zadokumentovana hocha yiyi stosunki iz hakarskoyu duzhe blizki Spochatku Marta Gardman na duzhe obmezhenih danih vvazhala yih riznimi movami odnak vsi nastupni roboti i doslidzhennya superechat comu i pokazali sho voni vzayemnozrozumili i ye dialektami odniyeyi movi yaki perebuvayut u procesi rozhodzhennya Div takozhIndianski moviBibliografiyaAdelaar Willem F H amp Muysken Pieter C 2004 The languages of the Andes Cambridge language surveys Cambridge University Press Campbell Lyle 1997 American Indian languages The historical linguistics of Native America New York Oxford University Press ISBN 0 19 509427 1 Kaufman Terrence 1994 The native languages of South America In C Mosley amp R E Asher Eds Atlas of the world s languages pp 46 76 London Routledge PrimitkiAdelaar Willem F H 10 chervnya 2004 The Languages of the Andes angl Cambridge University Press ISBN 9781139451123