Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кербутівський (Новомлинський) монастир — православний жіночий монастир, знаходився у с. Кербутівка на лівому березі річки Сейм, між сучасними с. Нові Млини та с. Кербутівка Борзнянського району Чернігівської області. Інші назви монастиря - Батуринський, Воздвиженський, Бобриківський, Успенський. Монастир було секуляризовано у 1786 р., однак він проіснував до 1827 р. Монастирські споруди до нашого часу не збереглися.
| Кербутівський (Новомлинський) монастир | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| переправа через Сейм | ||||
| Статус | не діючий | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | село Нові Млини Борзнянського району Чернігівської області | |||
| Конфесія | Українська православна церква (Московський патріархат) | |||
| Тип монастиря | гуртожитній жіночий | |||
| Тип будівлі | монастир | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Будівник | Богдан Хмельницький | |||
| Засновник | ||||
| Засновано | 1657 | |||
| Будівництво | 1657 — | |||
| Стан | не діючий монастир | |||
Історія
Можливо був заснований ще у першій половині XVII ст. як чоловічий монастир, невдовзі — у 1648 р. став жіночим, коли монашки Крупицького Батуринського монастиря переїхали до новоствореного Кербутівського. В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького 3 травня 1650 р. монастиреві були надані землі біля с. Нові Млини.
В грамоті монастирю 1784 р. засновником був зазначений Богдан Хмельницький, який немовби віддав ченцям землі, що залишилися після смерті польського шляхтича Криштофа Силича. Як зазначала намісниця монастиря у листі від 20 вересня 1761 р., церкви та всі прицерковні приміщення згоріли. Лише частина Успенського храму залишилась неушкодженою. Після пожежі Успенський храм був відбудований. Кербутівський монастир підпорядковувався Крупицько-Батуринському монастирю. За грамотою 1784 р згадуються два храми — Воздвиженський та Успенський. Монастирю належали землі у с. Пальчики та с. Атюша. Крім того, монастир володів 4 млинами та переправою через р. Сейм.
У 1786 монастир було секуляризовано, однак він проіснував до 1826 р., коли монашки переїхали до Гамаліївського монастиря. Тоді ж, усі цегляні будівлі монастиря були розібрані та перевезені до Гамаліївської обителі, де з них були збудовані чернечі келії. За словами місцевих жителів у XIX ст. на місці монастиря ще існувала келія, службу в якій вів монах Крупицького монастиря.
Настоятельниці монастиря
Відомі основні настоятельниці монастиря:
- Ігуменя Євгенія Хлевинська (? — 1652—1674 — ?). У 1674 році вона була в Москві та отримала царську грамоту на монастирські землі.
- Ігуменя Анастасія, відома (? — 1684 — ?).
- Ігуменя Трофімія (? — 1690 — ?). У царській грамоті 1674 р. за монастирем затверджувалися володіння — серед іншого це була переправа на р. Сейм під Батурином, с. Пальчики, млин на греблю батуринську на р. Сейм «на три кола мучних та четверте ступне колесо» при млину, який належав шляхтичу Силічу. Ймовірно, це був тогочасний чернігівський полковник Іоанникій Силіч — нащадок Криштофа Силича. За грамотою монастирю також надавалися землі, сінокоси, ліси, болота, озера та ін.
- Ігуменя Інокентія (відома за Єлецьким синодиком).
- Ігуменя Анісія Чуйкевич. У 1731 та 1736 р. отримала універсали на володіння монастиря.
- Олимпіада Маковська. Була ігуменю з вересня 1737 р. — до листопада 1740 р., коли пішла за власним бажанням. На її місце знову приходить Анісія Чуйкевичевна. Однак вона була дуже сувора, на неї багато скаржилися і тому її зняли з цієї посади.
- Ігуменя Марія Магдалина Будеровна. Займала посаду з вересня 1746 р. Наступного року вона конфліктувала із священиком села Кербутівка, який відмовився підлягати монастиреві. У скарзі вона зазначала, що у селі Кербутівка ніколи не було церкви і що саме село виникло поруч із жіночим монастирем, заснованому 1658 р. Довгі роки селяни селилися поруч з монастирем на монастирській землі — і відповідно й Кербутівська церква належить монастиреві. Служба у церкві з'явилася лише із необхідністю вести церковну метрику.
- Ігуменя Євтихія (лютий 1751 — грудень 1753 р.). В грудні 1753 р. вона доносила, що в Новомлинському монастирі гроші майже не збираються, хіба що на свята Успенії Богоматері й Вознесіння Господнего і то лише один або два рубля та торгівля вина теж прибутків не приносить.
- Ігуменя Олена — колишня майорша Барондежатисова (з лютого 1754 — до 1758 р.). Вписала свій рід до Синодику чернігівської кафедри в 1756 р. За її проханням їй була видана книга та архіпастирська грамота, яка дозволяла просити кошти на ремонт монастирського храму. Померла у листопаді 1758 р. Після неї недовго монастирем керувала колишня намісниця Євтихія.
- Ігуменя Магдаліна Корсаківна. Перейшла в обитель у 1767 році та просила дозвіл вирушити до Білгорода за пожертвами на відбудову монастиря, що згорів.
- Ігуменя Віра — згадується в декретах Батуринського суду 1770 і 1771 років. Була переведена до Макошинського монастиря.
- Ігуменя Серафима. За неї у 1777 р. був перебудований храм обителі.
- Ігуменя Феодора (з 1782 р.). За неї монастир був секуляризований. На той час в монастирі був, окрім храму Успенського, ще й трапезний храм Вознесіння Господнього. У 1785 р. вона подала відомість про власність храму. Володіння монастиря за цією відомістю були наступними: «дер. Кербутовка и вь ней 156 д.м. луга на 260 косарей в день, 4 озера, роща в Пальчикахь 88 д.м. и пахатное поле на 64 дня, в Атюшь пахати на 106 дней и 159 д.м. в Чепліевкь льсь, в Миченкахь пахать на 127 дней, сьнокось на 80 косарей, 16 д.м. в разных местахь з мельницы сь винницею при нихь 28д.м.» . Монастир займався риболовлею — у річці та озерах ловилися лини, плотва, соми, щука і карасі. Але не для продажу, а суто для харчування монашок.
- Ігуменя Александра — залишилась після секуляризації монастиря. Певний час Кербутівський монастир ще належав до монастирів так званого «третього класу». Цікаво, що тут проживали колишні монастирські ігумені — Віра та Серафима.
- Остання відомі ігумені — це Маргарита та Домініана. За Домініани у 1827 р. монахині усі були переведені до Гамалієвського монастиря, де займалися відновленням пошкодженого у 1795 р. монастиря [19, с.160].
- Успенська церква (розібрана, не збереглася).
Галерея
Література
- Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии: Кн. 4 : Женские и закрытые монастыри. — Чернигов: Губернская тип., 1873. — 255 с
- Филарет (Гумилевский). Кербутовский девичий монастырь [в Сосницком уезде] // Черниговские Епархиальные известия: Прибавления. — 1865. — 15 февраля. — С. 110—113; 15 марта. — С 171—174
- Картины церковной жизни Черниговской епархии из девяти вековой истории. — К.: фото-литография С. В. Кульженина, 1911. — 207 с. — С. 130.
Див. також
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20160409215818/http://www.history.org.ua/?termin=Novomlynskyj_monastyr Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] Коваленко О. Б. Новомлинський Хрестовоздвиженський монастир [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2010. — 728 с.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kerbutivskij Novomlinskij monastir pravoslavnij zhinochij monastir znahodivsya u s Kerbutivka na livomu berezi richki Sejm mizh suchasnimi s Novi Mlini ta s Kerbutivka Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Inshi nazvi monastirya Baturinskij Vozdvizhenskij Bobrikivskij Uspenskij Monastir bulo sekulyarizovano u 1786 r odnak vin proisnuvav do 1827 r Monastirski sporudi do nashogo chasu ne zbereglisya Kerbutivskij Novomlinskij monastirpereprava cherez SejmStatusne diyuchijKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannyaselo Novi Mlini Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblastiKonfesiyaUkrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Tip monastiryagurtozhitnij zhinochijTip budivlimonastirArhitekturnij stilbarokoBudivnikBogdan HmelnickijZasnovnikZasnovano1657Budivnictvo1657 Stanne diyuchij monastirIstoriyaMozhlivo buv zasnovanij she u pershij polovini XVII st yak cholovichij monastir nevdovzi u 1648 r stav zhinochim koli monashki Krupickogo Baturinskogo monastirya pereyihali do novostvorenogo Kerbutivskogo V universali getmana Bogdana Hmelnickogo 3 travnya 1650 r monastirevi buli nadani zemli bilya s Novi Mlini V gramoti monastiryu 1784 r zasnovnikom buv zaznachenij Bogdan Hmelnickij yakij nemovbi viddav chencyam zemli sho zalishilisya pislya smerti polskogo shlyahticha Krishtofa Silicha Yak zaznachala namisnicya monastirya u listi vid 20 veresnya 1761 r cerkvi ta vsi pricerkovni primishennya zgorili Lishe chastina Uspenskogo hramu zalishilas neushkodzhenoyu Pislya pozhezhi Uspenskij hram buv vidbudovanij Kerbutivskij monastir pidporyadkovuvavsya Krupicko Baturinskomu monastiryu Za gramotoyu 1784 r zgaduyutsya dva hrami Vozdvizhenskij ta Uspenskij Monastiryu nalezhali zemli u s Palchiki ta s Atyusha Krim togo monastir volodiv 4 mlinami ta perepravoyu cherez r Sejm U 1786 monastir bulo sekulyarizovano odnak vin proisnuvav do 1826 r koli monashki pereyihali do Gamaliyivskogo monastirya Todi zh usi ceglyani budivli monastirya buli rozibrani ta perevezeni do Gamaliyivskoyi obiteli de z nih buli zbudovani chernechi keliyi Za slovami miscevih zhiteliv u XIX st na misci monastirya she isnuvala keliya sluzhbu v yakij viv monah Krupickogo monastirya Nastoyatelnici monastiryaVidomi osnovni nastoyatelnici monastirya Igumenya Yevgeniya Hlevinska 1652 1674 U 1674 roci vona bula v Moskvi ta otrimala carsku gramotu na monastirski zemli Igumenya Anastasiya vidoma 1684 Igumenya Trofimiya 1690 U carskij gramoti 1674 r za monastirem zatverdzhuvalisya volodinnya sered inshogo ce bula pereprava na r Sejm pid Baturinom s Palchiki mlin na greblyu baturinsku na r Sejm na tri kola muchnih ta chetverte stupne koleso pri mlinu yakij nalezhav shlyahtichu Silichu Jmovirno ce buv togochasnij chernigivskij polkovnik Ioannikij Silich nashadok Krishtofa Silicha Za gramotoyu monastiryu takozh nadavalisya zemli sinokosi lisi bolota ozera ta in Igumenya Inokentiya vidoma za Yeleckim sinodikom Igumenya Anisiya Chujkevich U 1731 ta 1736 r otrimala universali na volodinnya monastirya Olimpiada Makovska Bula igumenyu z veresnya 1737 r do listopada 1740 r koli pishla za vlasnim bazhannyam Na yiyi misce znovu prihodit Anisiya Chujkevichevna Odnak vona bula duzhe suvora na neyi bagato skarzhilisya i tomu yiyi znyali z ciyeyi posadi Igumenya Mariya Magdalina Buderovna Zajmala posadu z veresnya 1746 r Nastupnogo roku vona konfliktuvala iz svyashenikom sela Kerbutivka yakij vidmovivsya pidlyagati monastirevi U skarzi vona zaznachala sho u seli Kerbutivka nikoli ne bulo cerkvi i sho same selo viniklo poruch iz zhinochim monastirem zasnovanomu 1658 r Dovgi roki selyani selilisya poruch z monastirem na monastirskij zemli i vidpovidno j Kerbutivska cerkva nalezhit monastirevi Sluzhba u cerkvi z yavilasya lishe iz neobhidnistyu vesti cerkovnu metriku Igumenya Yevtihiya lyutij 1751 gruden 1753 r V grudni 1753 r vona donosila sho v Novomlinskomu monastiri groshi majzhe ne zbirayutsya hiba sho na svyata Uspeniyi Bogomateri j Voznesinnya Gospodnego i to lishe odin abo dva rublya ta torgivlya vina tezh pributkiv ne prinosit Igumenya Olena kolishnya majorsha Barondezhatisova z lyutogo 1754 do 1758 r Vpisala svij rid do Sinodiku chernigivskoyi kafedri v 1756 r Za yiyi prohannyam yij bula vidana kniga ta arhipastirska gramota yaka dozvolyala prositi koshti na remont monastirskogo hramu Pomerla u listopadi 1758 r Pislya neyi nedovgo monastirem keruvala kolishnya namisnicya Yevtihiya Igumenya Magdalina Korsakivna Perejshla v obitel u 1767 roci ta prosila dozvil virushiti do Bilgoroda za pozhertvami na vidbudovu monastirya sho zgoriv Igumenya Vira zgaduyetsya v dekretah Baturinskogo sudu 1770 i 1771 rokiv Bula perevedena do Makoshinskogo monastirya Igumenya Serafima Za neyi u 1777 r buv perebudovanij hram obiteli Igumenya Feodora z 1782 r Za neyi monastir buv sekulyarizovanij Na toj chas v monastiri buv okrim hramu Uspenskogo she j trapeznij hram Voznesinnya Gospodnogo U 1785 r vona podala vidomist pro vlasnist hramu Volodinnya monastirya za ciyeyu vidomistyu buli nastupnimi der Kerbutovka i v nej 156 d m luga na 260 kosarej v den 4 ozera rosha v Palchikah 88 d m i pahatnoe pole na 64 dnya v Atyush pahati na 106 dnej i 159 d m v Cheplievk ls v Michenkah pahat na 127 dnej snokos na 80 kosarej 16 d m v raznyh mestah z melnicy s vinniceyu pri nih 28d m Monastir zajmavsya ribolovleyu u richci ta ozerah lovilisya lini plotva somi shuka i karasi Ale ne dlya prodazhu a suto dlya harchuvannya monashok Igumenya Aleksandra zalishilas pislya sekulyarizaciyi monastirya Pevnij chas Kerbutivskij monastir she nalezhav do monastiriv tak zvanogo tretogo klasu Cikavo sho tut prozhivali kolishni monastirski igumeni Vira ta Serafima Ostannya vidomi igumeni ce Margarita ta Dominiana Za Dominiani u 1827 r monahini usi buli perevedeni do Gamaliyevskogo monastirya de zajmalisya vidnovlennyam poshkodzhenogo u 1795 r monastirya 19 s 160 Uspenska cerkva rozibrana ne zbereglasya ul GalereyaZnajdene zhornoMonastirske zhorno v ekspoziciyi Baturinskogo istorichnogo zapovidnikaKarta Kerbutivki ta Novih Mliniv XVII st LiteraturaFilaret Gumilevskij Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kn 4 Zhenskie i zakrytye monastyri Chernigov Gubernskaya tip 1873 255 s Filaret Gumilevskij Kerbutovskij devichij monastyr v Sosnickom uezde Chernigovskie Eparhialnye izvestiya Pribavleniya 1865 15 fevralya S 110 113 15 marta S 171 174 Kartiny cerkovnoj zhizni Chernigovskoj eparhii iz devyati vekovoj istorii K foto litografiya S V Kulzhenina 1911 207 s S 130 Div takozhKrupickij monastir Gamaliyivskij monastirPosilannya https web archive org web 20160409215818 http www history org ua termin Novomlynskyj monastyr Arhivovano9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kovalenko O B Novomlinskij Hrestovozdvizhenskij monastir Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 7 Mi O Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2010 728 s