Валерія Кустова

Вале́рія Ку́стова, вона ж Валери́на (нар. 9 жовтня 1985, Мінськ) — білоруська поетеса, письменниця, сценаристка, телеведуча.

Валерія Кустова
біл. Валерыя Кустава
Народилася	9 жовтня 1984(1984-10-09)^[1](39 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Білорусь
Діяльність	есеїстка, літературознавиця, письменниця, перекладачка, поетеса
Сфера роботи	есей
Мова творів	білоруська
Членство	Спілка білоруських письменників
Нагороди	^d (2015) ^d (2009)
Валерія Кустова у Вікісховищі

Валерія Кустова на концерті ^[be]» у Варшаві, Польща, 2014

Життєпис

Навчалася в ДМШ № 9, закінчила ДМШ № 19 за класом скрипки та фортепіано. Навчалася в ліцеї з театральним ухилом № 136, закінчила білоруський клас театрального ліцею (колишня школа № 211, 2002). Відвідувала ^[be] (відділення філософії/літератури)(2003), закінчила ^[be] (2003), Білоруський державний університет культури і мистецтв (2007, диплом з відзнакою, спеціальність «Літературна творчість», спеціалізація — кінодраматургія), ступінь магістра БДАМ (2008, спеціальність «Мистецтвознавство», спеціалізація — кінотелемистецтво — має ступінь магістра мистецтвознавства). Працювала редакторкою видавництва «Мастацкая літаратура» (2008—2009). Закінчила аспірантуру БДАМ (2012, спеціальність «Кінознавство», спеціалізація у галузі кіно, телебачення та інших екранних мистецтв).

Творчість

Мимоволі вона встановила три рекорди в історії білоруської літератури:

• Першу серію віршів з передмовою Олександра Рязанова опубліковано у віці 6 років у журналі ^[be] (№ 9-10, 1992);
• Перша поетична збірка «Кров Всесвіту» з передмовою ^[be] вийшла у віці 11 років;
• Поетичну секцію Спілки білоруських письменників пройшла в 16 років.

Членкиня Спілки білоруських письменників та Білоруського ПЕН-центру.

Брала участь у міжнародних літературних фестивалях у Білорусі, Україні, Польщі, Литві, Словенії, Туркменістані, Німеччині, Швеції тощо. Авторка низки пісень, співпрацює з білоруськими композиторами, ансамблями та виконавцями. Окремі твори перекладено німецькою, французькою, шведською, англійською, литовською, грузинською, словенською, українською, польською та російською мовами. Перекладає з білоруської, російської, української, польської тощо; авторка численних публікацій у періодичних виданнях: «Дзеяслоў», «Новы Час», «ARCHE Пачатак», «Полымя», ^[be] тощо.

Вірші Валерини дуже різні: від філософських та серйозних до провокаційно-хуліганських .

Громадська діяльність

У лютому 2018 року в Білоруському домі у Варшаві в День рідної мови провела «Національний диктант», яким Білоруський дім розпочав святкування 100-річчя Білоруської Народної Республіки.

Кримінальне переслідування

У червні 2021 року Кустова була змушена покинути Білорусь. 3 червня в її квартиру ломилися невідомі. Після цього зв'язок з нею пропав, поки письменниця не опинилася в Польщі. У Білорусі ж щодо неї було розпочато кримінальне переслідування: Кустову звинуватили як мінімум в «організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок», і несплаті податків за фінансування протестів.

Бібліографія

• Кроў Сусвету: вершы; Прадм. В. Жуковіча. — Мн.: Маст. літ., 1996. — с. 175.
• Каб неба сагрэць…: вершы; Прадм. Р. Барадуліна. — Мн.: Маст.літ., 2004. — 87 с.
• Тамсама: вершы. — Мн.: Маст. літ., 2006. — с. 150.

Нагороди

• Стипендіатка Спеціального фонду Президента Республіки Білорусь для підтримки талановитої молоді (1997) за книгу «Кров Всесвіту»;
• Дипломантка ІІ форуму творчої молоді «XXI століття — музика надії» (1997);
• Переможниця Міжнародного поетичного конкурсу, який проводився під егідою ЮНЕСКО в Парижі (2000);
• Стипендіатка Державної стипендії діячам культури і мистецтв, творчій молоді Республіки Білорусь (2001);
• Лауреатка стипендії Кіндрата Кропиви (2003—2004) для молодих драматургів;
• Стипендіатка Балтійського центру письменників і перекладачів у Швеції (2009);
• Лауреатка премії ^[be]» журналу «Дзеяслоў» у номінації «Поезія» за 2009 рік;
• Учасниця Літературного колоквіуму в Берліні, Німеччина (2010);
• Переможниця Республіканського конкурсу молодіжної журналістики «Твій стиль» (Гродно, 2012);
• Членкиня Міжнародного дому письменників та перекладачів у Вентспілсі, Латвія (2012);
• Лауреатка премії ^[be], присвяченої Ригору Бородуліну (2015).

Примітки

1. http://kamunikat.org/usie_knihi.html?pubid=23296&lang=BE
2. . Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 6 квітня 2021.
3. . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. Грушэцкі А. (21 лютага 2018). . Новы Час. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 21 лютага 2018.
5. «Нібыта фінансавала пратэсты». Тэлевядоўца Валярына Кустава расказала, чаму яе хацелі арыштаваць. Новы Час (біл.). 17 червня 2021.

Посилання

•  Валерія Кустова у соцмережі «Facebook»
• Валерина в Комунікаті [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Жукович В. Уривки з передмови до книги «Кров Всесвіту», вибрані вірші [ 25 грудня 2009 у Wayback Machine.], 1996;
• Южик М. «Ми будемо» (до творчого портрета Валерини Кустової), 2010;
• Нарис «Перед відчаєм» (Штрихи до портрета поета Анатолія Сиса) [ 20 червня 2013 у Wayback Machine.] // «Дзеяслоў» № 36, 2008
• Цикл віршів «Колискова для Бога» [ 29 квітня 2013 у Wayback Machine.] // «Дзеяслоў» № 40, 2009;
• Нарис «Сни мої — Готланд» [ 24 лютого 2010 у Wayback Machine.] // «Новы Час», 31-01-2010;
• Есе «Не переймайся, мамо, я у Варшаві! . . » // «ARCHE Пачатак» № 04-2010
• Есе до 110-річчя Володимира Жилки "VIVERE MEMENTO! (пам'ятай про життя!) " // «Новы Час», 02-05-2010
• Огляд фільму «Хай живе Білорусь!» [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «Новы Час», 04-2012;
• Пісня на вірш Валерини «Парижанин» (аудіо)