Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аруначал Прадеш англ Arunachal Pradesh гінді अर ण चल प रद श штат на крайньому північному сході Індії в Східних Гімалаях

Аруначал-Прадеш

Аруначал-Прадеш

Аруначал-Прадеш (англ. Arunachal Pradesh, гінді अरुणाचल प्रदेश) — штат на крайньому північному сході Індії, в Східних Гімалаях, на кордоні з Бутаном, Китаєм і М'янмою.

Аруначал-Прадеш

англ. Arunachal Pradesh
гінді अरुणाचल प्रदेश

штат:
Аруначал-Прадеш
Столиця Ітанагар
Країна image Індія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ассам, Нагаленд, Качин, Сікайн ?
Офіційна мова англійська
Населення
 - повне 1 382 611 осіб (2011, перепис)
 - густота 16,5 чол./м²
Площа
 - повна 83 743 км²
Дата заснування 20 лютого 1987
Губернатор d
Вебсайт arunachalpradesh.nic.in
Код ISO 3166-2 IN-AR
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аруначал-Прадеш

На півдні межує з індійськими штатами Ассам і Нагаленд.

Столиця і найбільше місто штату — Ітанагар (англ. Itanagar).

Аруначал-Прадеш — індійська назва регіону, мовою санскрит вона означає «Земля залитих світлом гір».

Регіон є предметом територіальних суперечок між Індією та Китаєм.

В'їзд іноземців до цього регіону суворо регламентований.

Географія

Більшу частину штату займають Гімалаї. Ці найвищі гори світу відділяють штат від Тибету. Найвищою вершиною в межах штату є гора Кангто (7060 м над рівнем моря). На кордонах з М'янмою та Нагалендом розташовані гори , вони значно нижчі. П'ять головних річкових долин розрізають гірські масиви. Річки Каменг, Субансірі, Сіанг і Дібанг живляться снігами Гімалаїв і несуть свої води з півночі на південь до Брахмапутри. Річка Сіанг, яка в Тибеті зветься Цангпо, витікаючи на долини Ассаму, власне й стає Брахмапутрою. Річка Логіт впадає в Брахмапутру зі сходу, маючи верхів'я в горах Паткай.

Клімат Аруначал-Прадешу варіюється залежно від висоти. Області, розташовані біля кордону з Тибетом на дуже великій висоті, мають альпійський або тундровий клімат. Нижче кліматичні умови стають помірними, а в низинних районах зазвичай відчувається вологий, субтропічний клімат з жарким літом і м'якою зимою. Аруначал-Прадеш отримує рясні опади від 2000 до 4100 мм на рік, більшість з них випадає в період з травня по вересень.

Більшість території штату вкрита лісами з великим різноманіттям рослинного і тваринного світу.

Історія

Рання історія Аруначал-Прадешу лишається маловідомою через ізольованість від світових подій.

1912 року сюди була спрямована британська військова експедиція. Були укладені угоди з вождями місцевих племен, які ставили регіон під управління Великої Британії. Сталося це після зміни політичної ситуації в регіоні: в Китаї перемогла Синьхайська революція 1911—1912 років, маньчжурська імперія Цин впала, а Тибет став незалежною країною. У 1913—1914 у місті Шимла на північному заході Індії проходила зустріч представників Китаю, Тибету та Великої Британії, яка мала визначити внутрішні і зовнішні кордони Тибету. Угодою, підписаною між Великою Британією та Тибетом у 1914 році, встановлювалась так звана лінія Макмагона, яка визначала кордон між Тибетом та Британською Індією. За цією угодою територію так званого Південного Тибету уряд Тибету передавав Великій Британії. Таким чином сформувалася в головних рисах майбутня територія штату Аруначал-Прадеш. 1914 року вона отримала назву Північно-Східна Прикордонна Смуга (англ. North-East Frontier Tracts, NEFT). Китайська делегація відмовилась підписувати Шимланську угоду, але, оскільки Китай втратив контроль над Тибетом, проблеми на той час не існувало.

Після отримання Індією незалежності в 1947 році NEFT стала частиною індійського штату Ассам. Того ж таки 1947 року Тибет змінив свою позицію стосовно кордонів і встановив свій фактичний контроль над районом Таванг, сповістивши про це уряд нової незалежної Індії. Після приєднання Тибету до Китаю в 1950 році індійські війська встановили контроль над Тавангом і вигнали звідти залишки тибетської адміністрації. У 1954 році NEFT була перейменована на Північно-Східну Прикордонну Агенцію (англ. North-East Frontier Agency, NEFA).

Факт непідписання Китаєм Шимланської угоди 1914 року став підставою для висунення цією країною територіальних претензій до Індії на сході Кашміру та в Південному Тибеті. В ході короткої китайсько-індійської війни 1962 року китайські війська швидко окупували територію Північно-Східної Прикордонної Агенції та майже відразу оголосили про одностороннє припинення вогню. Китайці відвели свої війська за лінію Макмагона, однак не відмовились від своїх територіальних претензій, зокрема на Таванг. Через побоювання з приводу китайських намірів в цьому регіоні індійська армія має значну присутність уздовж тибетського кордону.

1972 року Північно-Східна Прикордонна Агенція була виведена зі складу штату Ассам і перетворена на союзну територію Аруначал-Прадеш. 20 лютого 1987 року вона була реорганізована в новий штат.

Адміністративний поділ

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
image
Округи штату Аруначал-Прадеш

Станом на 2011 рік штат Аруначал-Прадеш поділявся на 16 округів (англ. Districts), ті свою чергу поділяються на 188 підокругів-районів (англ. Circles)

Округ Площа (км²) Населення (2011, перепис) Щільність (осіб/км²) Адміністративний центр Кількість районів
Таванг
(англ. Tawang) 		2 172 49 950 23 Таванг
(англ. Tawang) 		10
Західний Каменг
(англ. West Kameng) 		7 422 87 013 12 Бомділа
(англ. Bomdila) 		13
Східний Каменг
(англ. East Kameng) 		4 134 78 413 19 Сеппа
(англ. Seppa) 		13
Папум-Паре
(англ. Papum Pare) 		3 462 176 385 51 Юпія
(англ. Yupia) 		15
Верхній Субансірі
(англ. Upper Subansiri) 		7 032 83 205 12 Дапориджо
(англ. Daporijo) 		15
Західний Сіанг
(англ. West Siang) 		8 325 112 272 13 Алонг
(англ. Along) 		21
Східний Сіанг
(англ. East Siang) 		3 603 99 019 27 Пасігат
(англ. Pasighat) 		15
Верхній Сіанг
(англ. Upper Siang) 		6 590 35 289 5 Їнкіонг
(англ. Yingkiong) 		11
Чангланг
(англ. Changlang) 		4 662 147 951 32 Чангланг
(англ. Changlang) 		15
Тірап
(англ. Tirap) 		2 362 111 997 47 Хонса
(англ. Khonsa) 		11
Нижній Субансірі
(англ. Lower Subansiri) 		3 508 82 839 24 Зіро
(англ. Ziro) 		8
Курунг-Кумей
(англ. Kurung Kumey) 		6 040 89 717 15 Колоріанг
(англ. Koloriang) 		14
Долина Дібанг
(англ. Dibang Valley) 		9 129 7 948 1 Аніні
(англ. Anini) 		5
Нижня Долина Дібанг
(англ. Lower Dibang Valley) 		3 900 53 986 14 Роїнг
(англ. Roing) 		6
Лохіт
(англ. Lohit) 		5 212 145 538 28 Тезу
(англ. Tezu) 		8
Анджав
(англ. Anjaw) 		6 190 21 089 3 Гавай
(англ. Hawai) 		8

Столиця штату Ітанагар розташована в окрузі Папум-Паре.

Пізніше було утворено ще декілька округів: Лондінг (англ. Longding, 2012 року виділений зі складу округу Тірап), Намсай (англ. Namsai, 2014 року виділений з округу Логіт), Кра-Дааді (англ. Kra Daadi, 2015 року виділений з округу Курунг-Кумей).

Населення

image
Представник народу ніши в національному вбранні

Аруначал-Прадеш не є національним або, за індійською термінологією, лінгвістичним штатом. Його населення являє собою барвистий конгломерат різноманітних племен і народів. Всі вони мають свою власну унікальну культуру і традиції. Живуть переважно за нормами звичаєвого права, яке діє на рівні кожного окремого племені або сільської громади.

Аруначал-Прадеш має найбільшу кількість регіональних мов на Індійському субконтиненті, збагачених різноманітною культурою і традиціями. Більшість населення штату належить до числа тибето-бірманських народів. Останнім часом до штату прибуває велика кількість мігрантів з різних куточків Індії та інших країн.

Чисельність носіїв найбільших місцевих мов, за даними перепису населення Індії 2001 року, була такою: ніши (англ. Nissi, Nyishi, застаріле дафла, англ. Dafla) — 208 337 осіб, аді (англ. Adi) — 193 379 осіб, монпа (англ. Monpa) — 55 428 осіб, ванчо (англ. Wancho) — 48 544 особи, тангса (англ. Tangsa) — 34 231 особа, мішмі (англ. Mishmi) — 33 522 особи, мірі (англ. Miri, інакше мішинг, англ. Mishing) — 33 381 особа, нокте (англ. Nocte) — 32 591 особа.

Кожен із цих народів має власні райони проживання. На заході, в округах Таванг і Західний Каменг живуть монпа. Найбільший народ штату ніши (дафла) розселений навколо міста Ітанагар, адміністративного центру штату, в округах Східний Каменг, Папум-Паре, Нижній Субансірі, Верхній Субансірі. Далі на схід, в межах округів Західний Сіанг, Східний Сіанг, Верхній Сіанг, Нижня Долина Дібанг, живуть аді. Східні округи Долина Дібанг, Нижня Долина Дібанг, Логіт і Анджав населяють народи групи мішмі (іду, дігару, міджи). В суміжних з Ассамом районах округів Східний Сіанг, Нижня Долина Дібанг і Логіт живуть мірі (мішинг). Південно-східні округи Аруначал-Прадешу займають народи групи нага: тангса в окрузі Чанланг, нокте і ванчо в окрузі Тірап.

Крім цих основних, на території штату проживає ще велика кількість дрібних племен і народів.

Іншу частину населення Аруначал-Прадешу становлять переселенці з інших регіонів Індії. Найбільшими лінгвістичними групами серед них є: бенгальці — 97 149 осіб, непальці — 94 919 осіб, гіндустанці — 81 186 осіб, асамці — 51 551 особа (чисельність за даними перепису 2001 року).

Зважаючи на етнічні особливості населення регіону, офіційною мовою штату є англійська.

За переписом населення 2011 року релігійний склад населення штату був таким: 30,26 % становили християни, 29,04 % індуїсти, 11,77 % буддисти, 1,95 % мусульмани, 26,20 % були кваліфіковані як представники інших релігій та переконань (це переважно прибічники місцевої анімістичної релігії [en]).

Доля християн є найбільшою в округах Тірап (74,45 %), Курунг-Кумей (55,59 %), Папум-Паре (47,80 %), Східний Каменг (47,19 %) і Нижній Субансірі (41,43 %), помітною вона є також у Західний Сіанг (26,69 %), Чанланг (24,27 %). Індуїстів найбільше в округах Логіт (67,95 %), Анджав (61,83 %), Нижня Долина Дібанг (53,47 %), а також Долина Дібанг (39,24 %), Західний Каменг (37,24 %), Папум-Паре (32,30 %), Чанланг (32,17 %), Східний Сіанг (28,07 %), Таванг (23,69 %). Відсоток прибічників доньї-поло найбільшим є в округах Верхній Субансірі (71,24 %), Верхній Сіанг (59,36 %), Західний Сіанг (53,45 %), Долина Дібанг (53,31 %), Східний Сіанг (49,78 %), Нижній Субансірі (44,66 %), Курунг-Кумей (37,10 %), Східний Каменг (35,41 %) і Анджав (28,99 %). Нарешті, буддистів найбільше в округах Таванг (69,87 %), Західний Каменг (42,99 %) і Чанланг (33,99 %).

Господарство

В штаті розвинене виробництво каучуку, кави, спецій, фруктів, деревини. Із сільськогосподарських культур тут вирощують рис, кукурудзу, просо, пшеницю, бобові, цукрову тростину, імбир, олійні культури. Аруначал-Прадеш також ідеально підходить для садівництва.

Штат має великий потенціал для розвитку гідроенергетики.

Аруначал-Прадеш також має величезний туристичний потенціал, але головною перепоною для розвитку галузі є тривала процедура отримання внутрішньої візи для відвідання штату.

Значна частина місцевих племен, як і раніше, продовжує вести традиційне натуральне господарство.

Примітки

  1. . Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  2. (PDF). Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2014. Процитовано 20 травня 2016.
  3. Tibet Justice Center. . Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 20 травня 2016.
  4. GlobalSecurity.org. . Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
  5. . Census Population 2015 Data. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  6. The Times of India. . Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
  7. IndiaToday. . Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 20 травня 2016.
  8. The Times of India. . Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 20 травня 2016.
  9. Official Web Page of Government of Arunachal Pradesh. . Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  10. . Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  11. Official Government website of Arunachal Pradesh. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  12. . Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  13. . Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 20 травня 2016.

Посилання

  • Аруначал-Прадеш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Official Website of Government of Arunachal Pradesh, India [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • Arunachal Pradesh Legislative Assembly [ 13 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Official Website of Arunachal Pradesh Information Commission [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • Official Website of Dept of Information and Public Relation and Printing, Arunachal Pradesh [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Official website of Department of Environment and Forests, Govt. of Arunachal Pradesh [ 29 липня 2009 у Wayback Machine.]
  • Arunachal Tourism [ 4 грудня 2004 у Wayback Machine.]
  • Arunachal Pradesh – Travel guide at Wikivoyage
  • MapsOfIndia.com, Arunachal Pradesh [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Dept. of Tourism Arunachal Pradesh [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Arunachal Pradesh - Lonely Planet [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • The Arunachal Times | Arunachal News, North East News, National News, World News etc. [ 14 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Arunachal Pradesh - Culture and Tradition [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Large Map of the Disputed Region [ 1 жовтня 2005 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arunachal Pradesh angl Arunachal Pradesh gindi अर ण चल प रद श shtat na krajnomu pivnichnomu shodi Indiyi v Shidnih Gimalayah na kordoni z Butanom Kitayem i M yanmoyu Arunachal Pradeshangl Arunachal Pradesh gindi अर ण चल प रद शshtat Arunachal PradeshStolicya ItanagarKrayina IndiyaMezhuye z susidni adminodiniciAssam Nagalend Kachin Sikajn Oficijna mova anglijskaNaselennya povne 1 382 611 osib 2011 perepis gustota 16 5 chol m Plosha povna 83 743 km Data zasnuvannya 20 lyutogo 1987Gubernator dVebsajt arunachalpradesh nic inKod ISO 3166 2 IN ARVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arunachal Pradesh Na pivdni mezhuye z indijskimi shtatami Assam i Nagalend Stolicya i najbilshe misto shtatu Itanagar angl Itanagar Arunachal Pradesh indijska nazva regionu movoyu sanskrit vona oznachaye Zemlya zalitih svitlom gir Region ye predmetom teritorialnih superechok mizh Indiyeyu ta Kitayem V yizd inozemciv do cogo regionu suvoro reglamentovanij GeografiyaBilshu chastinu shtatu zajmayut Gimalayi Ci najvishi gori svitu viddilyayut shtat vid Tibetu Najvishoyu vershinoyu v mezhah shtatu ye gora Kangto 7060 m nad rivnem morya Na kordonah z M yanmoyu ta Nagalendom roztashovani gori voni znachno nizhchi P yat golovnih richkovih dolin rozrizayut girski masivi Richki Kameng Subansiri Siang i Dibang zhivlyatsya snigami Gimalayiv i nesut svoyi vodi z pivnochi na pivden do Brahmaputri Richka Siang yaka v Tibeti zvetsya Cangpo vitikayuchi na dolini Assamu vlasne j staye Brahmaputroyu Richka Logit vpadaye v Brahmaputru zi shodu mayuchi verhiv ya v gorah Patkaj Klimat Arunachal Pradeshu variyuyetsya zalezhno vid visoti Oblasti roztashovani bilya kordonu z Tibetom na duzhe velikij visoti mayut alpijskij abo tundrovij klimat Nizhche klimatichni umovi stayut pomirnimi a v nizinnih rajonah zazvichaj vidchuvayetsya vologij subtropichnij klimat z zharkim litom i m yakoyu zimoyu Arunachal Pradesh otrimuye ryasni opadi vid 2000 do 4100 mm na rik bilshist z nih vipadaye v period z travnya po veresen Bilshist teritoriyi shtatu vkrita lisami z velikim riznomanittyam roslinnogo i tvarinnogo svitu IstoriyaRannya istoriya Arunachal Pradeshu lishayetsya malovidomoyu cherez izolovanist vid svitovih podij 1912 roku syudi bula spryamovana britanska vijskova ekspediciya Buli ukladeni ugodi z vozhdyami miscevih plemen yaki stavili region pid upravlinnya Velikoyi Britaniyi Stalosya ce pislya zmini politichnoyi situaciyi v regioni v Kitayi peremogla Sinhajska revolyuciya 1911 1912 rokiv manchzhurska imperiya Cin vpala a Tibet stav nezalezhnoyu krayinoyu U 1913 1914 u misti Shimla na pivnichnomu zahodi Indiyi prohodila zustrich predstavnikiv Kitayu Tibetu ta Velikoyi Britaniyi yaka mala viznachiti vnutrishni i zovnishni kordoni Tibetu Ugodoyu pidpisanoyu mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Tibetom u 1914 roci vstanovlyuvalas tak zvana liniya Makmagona yaka viznachala kordon mizh Tibetom ta Britanskoyu Indiyeyu Za ciyeyu ugodoyu teritoriyu tak zvanogo Pivdennogo Tibetu uryad Tibetu peredavav Velikij Britaniyi Takim chinom sformuvalasya v golovnih risah majbutnya teritoriya shtatu Arunachal Pradesh 1914 roku vona otrimala nazvu Pivnichno Shidna Prikordonna Smuga angl North East Frontier Tracts NEFT Kitajska delegaciya vidmovilas pidpisuvati Shimlansku ugodu ale oskilki Kitaj vtrativ kontrol nad Tibetom problemi na toj chas ne isnuvalo Pislya otrimannya Indiyeyu nezalezhnosti v 1947 roci NEFT stala chastinoyu indijskogo shtatu Assam Togo zh taki 1947 roku Tibet zminiv svoyu poziciyu stosovno kordoniv i vstanoviv svij faktichnij kontrol nad rajonom Tavang spovistivshi pro ce uryad novoyi nezalezhnoyi Indiyi Pislya priyednannya Tibetu do Kitayu v 1950 roci indijski vijska vstanovili kontrol nad Tavangom i vignali zvidti zalishki tibetskoyi administraciyi U 1954 roci NEFT bula perejmenovana na Pivnichno Shidnu Prikordonnu Agenciyu angl North East Frontier Agency NEFA Fakt nepidpisannya Kitayem Shimlanskoyi ugodi 1914 roku stav pidstavoyu dlya visunennya ciyeyu krayinoyu teritorialnih pretenzij do Indiyi na shodi Kashmiru ta v Pivdennomu Tibeti V hodi korotkoyi kitajsko indijskoyi vijni 1962 roku kitajski vijska shvidko okupuvali teritoriyu Pivnichno Shidnoyi Prikordonnoyi Agenciyi ta majzhe vidrazu ogolosili pro odnostoronnye pripinennya vognyu Kitajci vidveli svoyi vijska za liniyu Makmagona odnak ne vidmovilis vid svoyih teritorialnih pretenzij zokrema na Tavang Cherez poboyuvannya z privodu kitajskih namiriv v comu regioni indijska armiya maye znachnu prisutnist uzdovzh tibetskogo kordonu 1972 roku Pivnichno Shidna Prikordonna Agenciya bula vivedena zi skladu shtatu Assam i peretvorena na soyuznu teritoriyu Arunachal Pradesh 20 lyutogo 1987 roku vona bula reorganizovana v novij shtat Administrativnij podilInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Okrugi shtatu Arunachal Pradesh Stanom na 2011 rik shtat Arunachal Pradesh podilyavsya na 16 okrugiv angl Districts ti svoyu chergu podilyayutsya na 188 pidokrugiv rajoniv angl Circles Okrug Plosha km Naselennya 2011 perepis Shilnist osib km Administrativnij centr Kilkist rajonivTavang angl Tawang 2 172 49 950 23 Tavang angl Tawang 10Zahidnij Kameng angl West Kameng 7 422 87 013 12 Bomdila angl Bomdila 13Shidnij Kameng angl East Kameng 4 134 78 413 19 Seppa angl Seppa 13Papum Pare angl Papum Pare 3 462 176 385 51 Yupiya angl Yupia 15Verhnij Subansiri angl Upper Subansiri 7 032 83 205 12 Daporidzho angl Daporijo 15Zahidnij Siang angl West Siang 8 325 112 272 13 Along angl Along 21Shidnij Siang angl East Siang 3 603 99 019 27 Pasigat angl Pasighat 15Verhnij Siang angl Upper Siang 6 590 35 289 5 Yinkiong angl Yingkiong 11Changlang angl Changlang 4 662 147 951 32 Changlang angl Changlang 15Tirap angl Tirap 2 362 111 997 47 Honsa angl Khonsa 11Nizhnij Subansiri angl Lower Subansiri 3 508 82 839 24 Ziro angl Ziro 8Kurung Kumej angl Kurung Kumey 6 040 89 717 15 Koloriang angl Koloriang 14Dolina Dibang angl Dibang Valley 9 129 7 948 1 Anini angl Anini 5Nizhnya Dolina Dibang angl Lower Dibang Valley 3 900 53 986 14 Roying angl Roing 6Lohit angl Lohit 5 212 145 538 28 Tezu angl Tezu 8Andzhav angl Anjaw 6 190 21 089 3 Gavaj angl Hawai 8 Stolicya shtatu Itanagar roztashovana v okruzi Papum Pare Piznishe bulo utvoreno she dekilka okrugiv Londing angl Longding 2012 roku vidilenij zi skladu okrugu Tirap Namsaj angl Namsai 2014 roku vidilenij z okrugu Logit Kra Daadi angl Kra Daadi 2015 roku vidilenij z okrugu Kurung Kumej NaselennyaPredstavnik narodu nishi v nacionalnomu vbranni Arunachal Pradesh ne ye nacionalnim abo za indijskoyu terminologiyeyu lingvistichnim shtatom Jogo naselennya yavlyaye soboyu barvistij konglomerat riznomanitnih plemen i narodiv Vsi voni mayut svoyu vlasnu unikalnu kulturu i tradiciyi Zhivut perevazhno za normami zvichayevogo prava yake diye na rivni kozhnogo okremogo plemeni abo silskoyi gromadi Arunachal Pradesh maye najbilshu kilkist regionalnih mov na Indijskomu subkontinenti zbagachenih riznomanitnoyu kulturoyu i tradiciyami Bilshist naselennya shtatu nalezhit do chisla tibeto birmanskih narodiv Ostannim chasom do shtatu pribuvaye velika kilkist migrantiv z riznih kutochkiv Indiyi ta inshih krayin Chiselnist nosiyiv najbilshih miscevih mov za danimi perepisu naselennya Indiyi 2001 roku bula takoyu nishi angl Nissi Nyishi zastarile dafla angl Dafla 208 337 osib adi angl Adi 193 379 osib monpa angl Monpa 55 428 osib vancho angl Wancho 48 544 osobi tangsa angl Tangsa 34 231 osoba mishmi angl Mishmi 33 522 osobi miri angl Miri inakshe mishing angl Mishing 33 381 osoba nokte angl Nocte 32 591 osoba Kozhen iz cih narodiv maye vlasni rajoni prozhivannya Na zahodi v okrugah Tavang i Zahidnij Kameng zhivut monpa Najbilshij narod shtatu nishi dafla rozselenij navkolo mista Itanagar administrativnogo centru shtatu v okrugah Shidnij Kameng Papum Pare Nizhnij Subansiri Verhnij Subansiri Dali na shid v mezhah okrugiv Zahidnij Siang Shidnij Siang Verhnij Siang Nizhnya Dolina Dibang zhivut adi Shidni okrugi Dolina Dibang Nizhnya Dolina Dibang Logit i Andzhav naselyayut narodi grupi mishmi idu digaru midzhi V sumizhnih z Assamom rajonah okrugiv Shidnij Siang Nizhnya Dolina Dibang i Logit zhivut miri mishing Pivdenno shidni okrugi Arunachal Pradeshu zajmayut narodi grupi naga tangsa v okruzi Chanlang nokte i vancho v okruzi Tirap Krim cih osnovnih na teritoriyi shtatu prozhivaye she velika kilkist dribnih plemen i narodiv Inshu chastinu naselennya Arunachal Pradeshu stanovlyat pereselenci z inshih regioniv Indiyi Najbilshimi lingvistichnimi grupami sered nih ye bengalci 97 149 osib nepalci 94 919 osib gindustanci 81 186 osib asamci 51 551 osoba chiselnist za danimi perepisu 2001 roku Zvazhayuchi na etnichni osoblivosti naselennya regionu oficijnoyu movoyu shtatu ye anglijska Za perepisom naselennya 2011 roku religijnij sklad naselennya shtatu buv takim 30 26 stanovili hristiyani 29 04 induyisti 11 77 buddisti 1 95 musulmani 26 20 buli kvalifikovani yak predstavniki inshih religij ta perekonan ce perevazhno pribichniki miscevoyi animistichnoyi religiyi en Dolya hristiyan ye najbilshoyu v okrugah Tirap 74 45 Kurung Kumej 55 59 Papum Pare 47 80 Shidnij Kameng 47 19 i Nizhnij Subansiri 41 43 pomitnoyu vona ye takozh u Zahidnij Siang 26 69 Chanlang 24 27 Induyistiv najbilshe v okrugah Logit 67 95 Andzhav 61 83 Nizhnya Dolina Dibang 53 47 a takozh Dolina Dibang 39 24 Zahidnij Kameng 37 24 Papum Pare 32 30 Chanlang 32 17 Shidnij Siang 28 07 Tavang 23 69 Vidsotok pribichnikiv donyi polo najbilshim ye v okrugah Verhnij Subansiri 71 24 Verhnij Siang 59 36 Zahidnij Siang 53 45 Dolina Dibang 53 31 Shidnij Siang 49 78 Nizhnij Subansiri 44 66 Kurung Kumej 37 10 Shidnij Kameng 35 41 i Andzhav 28 99 Nareshti buddistiv najbilshe v okrugah Tavang 69 87 Zahidnij Kameng 42 99 i Chanlang 33 99 GospodarstvoV shtati rozvinene virobnictvo kauchuku kavi specij fruktiv derevini Iz silskogospodarskih kultur tut viroshuyut ris kukurudzu proso pshenicyu bobovi cukrovu trostinu imbir olijni kulturi Arunachal Pradesh takozh idealno pidhodit dlya sadivnictva Shtat maye velikij potencial dlya rozvitku gidroenergetiki Arunachal Pradesh takozh maye velicheznij turistichnij potencial ale golovnoyu pereponoyu dlya rozvitku galuzi ye trivala procedura otrimannya vnutrishnoyi vizi dlya vidvidannya shtatu Znachna chastina miscevih plemen yak i ranishe prodovzhuye vesti tradicijne naturalne gospodarstvo Primitki Census of India Website Office of the Registrar General amp Census Commissioner Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 PDF Census of India Website Office of the Registrar General amp Census Commissioner Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2014 Procitovano 20 travnya 2016 Tibet Justice Center Arhiv originalu za 9 veresnya 2020 Procitovano 20 travnya 2016 GlobalSecurity org Arhiv originalu za 13 lipnya 2017 Procitovano 20 travnya 2016 Census Population 2015 Data Arhiv originalu za 21 travnya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 The Times of India Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 20 travnya 2016 IndiaToday Arhiv originalu za 14 listopada 2015 Procitovano 20 travnya 2016 The Times of India Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 20 travnya 2016 Official Web Page of Government of Arunachal Pradesh Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 Census of India Website Office of the Registrar General amp Census Commissioner Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 Official Government website of Arunachal Pradesh Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 Census of India Website Office of the Registrar General amp Census Commissioner Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 Census of India Website Office of the Registrar General amp Census Commissioner Arhiv originalu za 4 serpnya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 PosilannyaArunachal Pradesh Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Official Website of Government of Arunachal Pradesh India 18 grudnya 2014 u Wayback Machine Arunachal Pradesh Legislative Assembly 13 chervnya 2016 u Wayback Machine Official Website of Arunachal Pradesh Information Commission 27 travnya 2016 u Wayback Machine Official Website of Dept of Information and Public Relation and Printing Arunachal Pradesh 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Official website of Department of Environment and Forests Govt of Arunachal Pradesh 29 lipnya 2009 u Wayback Machine Arunachal Tourism 4 grudnya 2004 u Wayback Machine Arunachal Pradesh Travel guide at Wikivoyage MapsOfIndia com Arunachal Pradesh 12 chervnya 2016 u Wayback Machine Dept of Tourism Arunachal Pradesh 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Arunachal Pradesh Lonely Planet 10 serpnya 2016 u Wayback Machine The Arunachal Times Arunachal News North East News National News World News etc 14 chervnya 2016 u Wayback Machine Arunachal Pradesh Culture and Tradition 22 chervnya 2016 u Wayback Machine Large Map of the Disputed Region 1 zhovtnya 2005 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ