Джо́тто ді Бондо́не (італ. Giotto di Bondone; прибл. 1267, Веспіньяно, Італія — 8 січня 1337, Флоренція, Італія) — італійський живописець, маляр. Один із передвісників епохи Відродження у сфері живопису і реалізму. Фрески Джотто на біблійну тематику і досі вважають шедеврами світового мистецтва. Другом художника був Данте Аліґ'єрі — про нього поет згадав у своєму славнозвісному творі «Божественна комедія».
Джотто | |
---|---|
італ. Giotto di Bondone | |
Портрет, датований XIV ст. | |
Ім'я при народженні | Джотто ді Бондоне |
Народився | 1267 Віккьо, Флорентійська республіка[1][2][3] |
Помер | 8 січня 1337 Флоренція, Флорентійська республіка[4][5][…] |
Країна | Флорентійська республіка |
Національність | італієць |
Діяльність | художник, архітектор, скульптор, художник-монументаліст, дизайнер |
Галузь | архітектура і малярство |
Відомий завдяки | художник |
Вчителі | Чімабуе[6] |
Відомі учні | Таддео Гадді, Дадді Бернардо[7], Пуччо Капанна, d, d, d[8], П'єтро Лоренцетті[9], d, Сімоне Мартіні, П'єтро Кавалліні, d, d, d і d |
Знання мов | італійська[10][11] |
Напрямок | Проторенесанс[1] і готика[1] |
Жанр | сакральне мистецтво[12], алегорія[d][12] і міфологічний живопис[12] |
Magnum opus | Капела Скровеньї, d, d і d |
Посада | придворний художник |
Батько | Bondone[d] |
|
Життєпис і творчість
Ранні роки
Майбутній живописець та маляр народився у містечку Веспіньяно, біля Флоренції — одного з найбільших культурних і торгових центрів середньовічної Італії. Веспіньяно у той час славилося своїм якісним сукном і велику частину населення становили саме ткачі.
Художник та архітектор Джорджо Вазарі (1511—1574) на сторінках своєї праці «Життєписи найвідоміших живописців, різьбярів і архітекторів» (1550) пише, що Джотто був сином хлібороба. Його помітив на полі відомий тоді художник Чімабуе, коли Джотто малював на камені зображення. Натомість у анонімних коментарях «Божественної комедії» (XIV ст.) автор стверджує, що хлопця віддали до майстерні ткача, але Джотто втік від ремісника до майстерні художника. Згідно з іншими даними вчителем юного маляра був П'єтро Кавалліні, чільник римської художньої школи.
Найпершим твором, який зберігся до сьогодні, вважають велике (5-метрове) полотно із зображенням розп'яття Христа у церкві Санта Марія Новелла (Флоренція). Про час його виконання достеменно відомо лише те, що воно було створене ще до поїздки маляра до Риму.
У кін. 1290-х — поч. 1300-х років Джотто працював у Римі, де виконував величну мозаїку для базиліки св. Петра. Мозаїка «Новічелла» (італ. navicella — човен) зображала Христа та човен з апостолами і загинула на початку XVI сторіччя під час розвалювання старої базиліки, на місці якої постав Собор Святого Петра.
Після повернення купив будинок, де поселився із дружиною — Чінтою ді лапо дель Пела.
Фрески капели Скровеньї (Падуя)
У 1303—1306 рр. Джотто працював у Падуї. Там художник виконував замовлення місцевого багатія Енріко Скровеньї — покривав його фамільну капелу фресками на сюжети з життя Ісуса Христа і Діви Марії. Фрески капели Скровеньї називають найкращими творіннями художника. У цей час Джотто вже остаточно сформував власні творчі методи і стиль, а фрески у храмі збереглися дуже добре, що є цінною знахідкою для мистецтвознавців.
На поздовжніх стінах капели, яка є невеликою однонефною базилікою, розміщено 37 картин, одна над одною, у три яруси. Для малюнків характерні світлі і чисті тони фарб. Майже крізь усі фрески проходить колір небесної блакиті, який об'єднує зображення.
Заслуга Джотто у розвитку італійської малярської школи у тому, що художник вийшов за межі середньовічного мальовничого канону, де людей зображали зовсім неприродно — дещо оживив свої фрески. Замість звичних до того аскетичних і строгих виразів обличчя Джотто зумів прекрасно виразити ідею кожного свого образу живими, емоційними поглядами. Він ще не дбав про точність перспективи та тривимірність малюнка, але майстерність відтворення тіней і розміщення герої його малюнків створює ілюзію просторовості.
Також у його малюнках можна помітити тонкий психологізм, який видно, наприклад, у творі «Поцілунок Юди» — попри багатолюдність картини всю увагу привертають насамперед фігури Ісуса та Юди. Близькість цих протилежних персонажів і плащ Юди, котрий ніби поглинає фігуру Ісуса зосереджують на собі весь конфлікт і всю ідею картини.
Пізня творчість
Закінчивши роботи у капелі, Джотто ще на певний час залишається у Падуї і покриває фресками (не збереглись) на світські теми велику залу Палаццо Раджоне.
Після цього художник, у зеніті слави повернувся до Флоренції. Там він розписує стіни двох капел церкви Санта Кроче (капела Барді та капела Перуцці), а у 1310 р. створює для церкви Всіх Святих славнозвісну сьогодні картину «Мадонна Оньїсанті», де зображено Діву Марію з немовлям у оточенні ангелів та святих.
Трактування образу Марії у Джотто вийшло свіжішим і світлішим порівняно з класичними релігійними образами середньовіччя.
Поступово художник із Флоренції став чи не найбажанішим малярем усіх італійських вельмож. У 1330—1333 роках Джотто малював у Неаполі при дворі короля Роберта. Неаполітанські роботи, на жаль, не збереглись. Петрарка згадує про розписи придворної капели, Вазарі — про велику залу в замку Кастель дель Уово, на стінах котрого майстер виконав портрети багатьох славетних людей. Згодом Джотто працював у Болоньї та Мілані. Малюнки, створені там, теж не дійшли до наших днів.
Останні 20 років життя живописець провів у Флоренції. У 1334 році флорентійська Сеньйорія призначила «великого майстра Джотто ді Бондоне» головним керівником будівництва міського собору. Того ж року почав спорудження соборної дзвіниці (т. зв. «кампаніла»), але протягом життя закінчив лише перший ярус, який прикрасив рельєфами скульптор Андреа Пізано. Ймовірно, що Джотто теж брав участь у створенні цих рельєфів.
Джотто ді Бордоне помер 8 січня 1337 року у Флоренції і був похований за міський кошт з найвищими почестями.
Будівництво кампаніле завершив Франческо Таленті. Пізніше Донателло прикрасив ніші у стінах верхнього ярусу статуями пророків. Елегантно облицьована мармуром 84-метрова дзвіниця і дотепер називається на честь першого будівника — «Кампаніле Джотто». Поряд з собором Санта Марія дель Фіоре дзвіницю вважають однією з архітектурних визначних пам'яток, що є окрасою Флоренції.
Цікаві факти
На честь Джотто назвали один із кратерів на поверхні Меркурія. Його діаметр — близько 150 кілометрів.
Також на його честь названо один з астероїдів.
Галерея
Фрески капели Скровеньї (Падуя)
- Поцілунок Юди
- Поклоніння волхвів
- Частина одної із фресок
Інші твори
- Данте Аліґ'єрі — збільшення із фрески «Рай» (Палац Барджелло, Флоренція)
- Сцени з життя Св. Франциска у церкві Санта Кроче (Флоренція)
Примітки
- https://www.britannica.com/biography/Giotto-di-Bondone
- https://doi.org/10.1093/gao/9781884446054.article.T032431
- https://en.isabart.org/person/58834
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118539477 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.britannica.com/biography/Giotto-di-Bondone/Santa-Croce-frescoes
- https://medium.com/@danielledemoraes21/cimabue-il-maestro-di-giotto-5efed21bfc28
- https://www.britannica.com/biography/Bernardo-Daddi
- https://www.treccani.it/enciclopedia/guglielmo-da-forli_%28Dizionario-Biografico%29/
- https://www.treccani.it/enciclopedia/pietro-lorenzetti_%28Enciclopedia-dell%27-Arte-Medievale%29/
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/17042787
- CONOR.Sl
- https://rkd.nl/explore/artists/31840
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела і література
- Шапиро Ю. Г., Персианова О. М., Мытарева К. В., Аране Н. М. 50 кратких биографий мастеров западноевропейского искусства XIV—XIX веков. — Ленинград: Советский художник, 1968. — С. 5-10
Див. також
Посилання
- Джотто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzho tto di Bondo ne ital Giotto di Bondone pribl 1267 Vespinyano Italiya 8 sichnya 1337 Florenciya Italiya italijskij zhivopisec malyar Odin iz peredvisnikiv epohi Vidrodzhennya u sferi zhivopisu i realizmu Freski Dzhotto na biblijnu tematiku i dosi vvazhayut shedevrami svitovogo mistectva Drugom hudozhnika buv Dante Alig yeri pro nogo poet zgadav u svoyemu slavnozvisnomu tvori Bozhestvenna komediya Dzhottoital Giotto di BondonePortret datovanij XIV st Im ya pri narodzhenni Dzhotto di BondoneNarodivsya 1267 1267 Vikko Florentijska respublika 1 2 3 Pomer 8 sichnya 1337 1337 01 08 Florenciya Florentijska respublika 4 5 Krayina Florentijska respublikaNacionalnist italiyecDiyalnist hudozhnik arhitektor skulptor hudozhnik monumentalist dizajnerGaluz arhitektura i malyarstvoVidomij zavdyaki hudozhnikVchiteli Chimabue 6 Vidomi uchni Taddeo Gaddi Daddi Bernardo 7 Puchcho Kapanna d d d 8 P yetro Lorencetti 9 d Simone Martini P yetro Kavallini d d d i dZnannya mov italijska 10 11 Napryamok Protorenesans 1 i gotika 1 Zhanr sakralne mistectvo 12 alegoriya d 12 i mifologichnij zhivopis 12 Magnum opus Kapela Skrovenyi d d i dPosada pridvornij hudozhnikBatko Bondone d Mediafajli u VikishovishiZhittyepis i tvorchistRanni roki Rozp yattya u hrami Santa Mariya Novella Florenciya vvazhayut najbilsh rannoyu robotoyu Dzhotto zberezhenoyi do nashih dniv Majbutnij zhivopisec ta malyar narodivsya u mistechku Vespinyano bilya Florenciyi odnogo z najbilshih kulturnih i torgovih centriv serednovichnoyi Italiyi Vespinyano u toj chas slavilosya svoyim yakisnim suknom i veliku chastinu naselennya stanovili same tkachi Hudozhnik ta arhitektor Dzhordzho Vazari 1511 1574 na storinkah svoyeyi praci Zhittyepisi najvidomishih zhivopisciv rizbyariv i arhitektoriv 1550 pishe sho Dzhotto buv sinom hliboroba Jogo pomitiv na poli vidomij todi hudozhnik Chimabue koli Dzhotto malyuvav na kameni zobrazhennya Natomist u anonimnih komentaryah Bozhestvennoyi komediyi XIV st avtor stverdzhuye sho hlopcya viddali do majsterni tkacha ale Dzhotto vtik vid remisnika do majsterni hudozhnika Zgidno z inshimi danimi vchitelem yunogo malyara buv P yetro Kavallini chilnik rimskoyi hudozhnoyi shkoli Najpershim tvorom yakij zberigsya do sogodni vvazhayut velike 5 metrove polotno iz zobrazhennyam rozp yattya Hrista u cerkvi Santa Mariya Novella Florenciya Pro chas jogo vikonannya dostemenno vidomo lishe te sho vono bulo stvorene she do poyizdki malyara do Rimu U kin 1290 h poch 1300 h rokiv Dzhotto pracyuvav u Rimi de vikonuvav velichnu mozayiku dlya baziliki sv Petra Mozayika Novichella ital navicella choven zobrazhala Hrista ta choven z apostolami i zaginula na pochatku XVI storichchya pid chas rozvalyuvannya staroyi baziliki na misci yakoyi postav Sobor Svyatogo Petra Pislya povernennya kupiv budinok de poselivsya iz druzhinoyu Chintoyu di lapo del Pela Freski kapeli Skrovenyi Paduya U 1303 1306 rr Dzhotto pracyuvav u Paduyi Tam hudozhnik vikonuvav zamovlennya miscevogo bagatiya Enriko Skrovenyi pokrivav jogo familnu kapelu freskami na syuzheti z zhittya Isusa Hrista i Divi Mariyi Freski kapeli Skrovenyi nazivayut najkrashimi tvorinnyami hudozhnika U cej chas Dzhotto vzhe ostatochno sformuvav vlasni tvorchi metodi i stil a freski u hrami zbereglisya duzhe dobre sho ye cinnoyu znahidkoyu dlya mistectvoznavciv Na pozdovzhnih stinah kapeli yaka ye nevelikoyu odnonefnoyu bazilikoyu rozmisheno 37 kartin odna nad odnoyu u tri yarusi Dlya malyunkiv harakterni svitli i chisti toni farb Majzhe kriz usi freski prohodit kolir nebesnoyi blakiti yakij ob yednuye zobrazhennya Zasluga Dzhotto u rozvitku italijskoyi malyarskoyi shkoli u tomu sho hudozhnik vijshov za mezhi serednovichnogo malovnichogo kanonu de lyudej zobrazhali zovsim neprirodno desho ozhiviv svoyi freski Zamist zvichnih do togo asketichnih i strogih viraziv oblichchya Dzhotto zumiv prekrasno viraziti ideyu kozhnogo svogo obrazu zhivimi emocijnimi poglyadami Vin she ne dbav pro tochnist perspektivi ta trivimirnist malyunka ale majsternist vidtvorennya tinej i rozmishennya geroyi jogo malyunkiv stvoryuye ilyuziyu prostorovosti Takozh u jogo malyunkah mozhna pomititi tonkij psihologizm yakij vidno napriklad u tvori Pocilunok Yudi popri bagatolyudnist kartini vsyu uvagu privertayut nasampered figuri Isusa ta Yudi Blizkist cih protilezhnih personazhiv i plash Yudi kotrij nibi poglinaye figuru Isusa zoseredzhuyut na sobi ves konflikt i vsyu ideyu kartini Piznya tvorchist Madonna Onyissanti Maesta 1310 Florenciya Galereya Uffici Zakinchivshi roboti u kapeli Dzhotto she na pevnij chas zalishayetsya u Paduyi i pokrivaye freskami ne zbereglis na svitski temi veliku zalu Palacco Radzhone Pislya cogo hudozhnik u zeniti slavi povernuvsya do Florenciyi Tam vin rozpisuye stini dvoh kapel cerkvi Santa Kroche kapela Bardi ta kapela Perucci a u 1310 r stvoryuye dlya cerkvi Vsih Svyatih slavnozvisnu sogodni kartinu Madonna Onyisanti de zobrazheno Divu Mariyu z nemovlyam u otochenni angeliv ta svyatih Traktuvannya obrazu Mariyi u Dzhotto vijshlo svizhishim i svitlishim porivnyano z klasichnimi religijnimi obrazami serednovichchya 84 metrova dzvinicya florentijskogo miskogo soboru Kampanele Dzhotto Postupovo hudozhnik iz Florenciyi stav chi ne najbazhanishim malyarem usih italijskih velmozh U 1330 1333 rokah Dzhotto malyuvav u Neapoli pri dvori korolya Roberta Neapolitanski roboti na zhal ne zbereglis Petrarka zgaduye pro rozpisi pridvornoyi kapeli Vazari pro veliku zalu v zamku Kastel del Uovo na stinah kotrogo majster vikonav portreti bagatoh slavetnih lyudej Zgodom Dzhotto pracyuvav u Bolonyi ta Milani Malyunki stvoreni tam tezh ne dijshli do nashih dniv Ostanni 20 rokiv zhittya zhivopisec proviv u Florenciyi U 1334 roci florentijska Senjoriya priznachila velikogo majstra Dzhotto di Bondone golovnim kerivnikom budivnictva miskogo soboru Togo zh roku pochav sporudzhennya sobornoyi dzvinici t zv kampanila ale protyagom zhittya zakinchiv lishe pershij yarus yakij prikrasiv relyefami skulptor Andrea Pizano Jmovirno sho Dzhotto tezh brav uchast u stvorenni cih relyefiv Dzhotto di Bordone pomer 8 sichnya 1337 roku u Florenciyi i buv pohovanij za miskij kosht z najvishimi pochestyami Budivnictvo kampanile zavershiv Franchesko Talenti Piznishe Donatello prikrasiv nishi u stinah verhnogo yarusu statuyami prorokiv Elegantno oblicovana marmurom 84 metrova dzvinicya i doteper nazivayetsya na chest pershogo budivnika Kampanile Dzhotto Poryad z soborom Santa Mariya del Fiore dzvinicyu vvazhayut odniyeyu z arhitekturnih viznachnih pam yatok sho ye okrasoyu Florenciyi Cikavi faktiNa chest Dzhotto nazvali odin iz krateriv na poverhni Merkuriya Jogo diametr blizko 150 kilometriv Takozh na jogo chest nazvano odin z asteroyidiv GalereyaFreski kapeli Skrovenyi Paduya Pocilunok Yudi Pokloninnya volhviv Chastina odnoyi iz fresokInshi tvori Dante Alig yeri zbilshennya iz freski Raj Palac Bardzhello Florenciya Sceni z zhittya Sv Franciska u cerkvi Santa Kroche Florenciya Primitkihttps www britannica com biography Giotto di Bondone https doi org 10 1093 gao 9781884446054 article T032431 https en isabart org person 58834 Deutsche Nationalbibliothek Record 118539477 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www britannica com biography Giotto di Bondone Santa Croce frescoes https medium com danielledemoraes21 cimabue il maestro di giotto 5efed21bfc28 https www britannica com biography Bernardo Daddi https www treccani it enciclopedia guglielmo da forli 28Dizionario Biografico 29 https www treccani it enciclopedia pietro lorenzetti 28Enciclopedia dell 27 Arte Medievale 29 https plus si cobiss net opac7 conor 17042787 CONOR Sl d Track Q16744133 https rkd nl explore artists 31840 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela i literaturaShapiro Yu G Persianova O M Mytareva K V Arane N M 50 kratkih biografij masterov zapadnoevropejskogo iskusstva XIV XIX vekov Leningrad Sovetskij hudozhnik 1968 S 5 10Div takozhKaplicya Kaplicya Perucci Duchento MazachchoPosilannyaDzhotto Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006