Арандора Стар англ SS Arandora Star пасажирське судно лайнер побудоване британською суднобудівною компанією Cammell Lair

«Арандора Стар» (англ. SS Arandora Star) — пасажирське судно-лайнер, побудоване британською суднобудівною компанією Cammell Laird у Беркенгеді на замовлення компанії . Будувалося у 1927 році як океанський лайнер та вантажне судно-рефрижератор. 1929 році перероблене на круїзне судно. На початку Другої світової війни перетворене на військове транспортне судно Королівського флоту Великої Британії.

Історія
Пасажирське судно SS «Арандора Стар»
Назва:	SS «Арандора Стар»
Власник:
Оператор:
Порт реєстрації:	Лондон
Будівник:	Cammell Laird, Беркенгед
Будівельний номер:	921
Спуск на воду:	4 січня 1927
Завершений:	травень 1927
Перше плавання:	1927
На службі:	1927-1940
Доля:	2 липня 1940 року затоплене німецьким підводним човном U-47 північно-західніше Ірландії
Статус:	затоплене
Основні характеристики
Клас і тип:	пасажирське судно-лайнер/військове транспортне судно
Водотоннажність:	14 694 GRT
Довжина:	156,1 м
Ширина:	20,8 м
Висота:	13,0
Осадка:	10,0 м
Палуби:	7
Потужність:	2 078 к.с.
Двигуни:	4 парових турбіни
Швидкість:	24 вузли

Місткість:	354

Історія

Після провалу Норвезької кампанії судно залучалося до евакуації союзних військ з Нарвіка. 7 червня 1940 року транспортний конвой, який складався з британських (20 043 GRT), Ormonde (14 982 GRT), «Арандора Стар» (14 694 GRT), Royal Ulsterman (3 244 тонни), Ulster Prince (3 791 тонна), «Ульстер Монарх» (3 791 тонна) та (20 021 GRT), у супроводженні легких крейсерів «Саутгемптон» і «Ковентрі» та есмінців «Бігль», «Ділайт», «Фейм», «Файрдрейк» і «Гавелок», вийшов з Гарстада разом з повільним конвоєм малих та тихохідних транспортів і танкерів Blackheath, Oligarch, Harmattan, Cromarty Firth, Theseus, Acrity, Cotswold і Conch, які йшли під ескортом есмінців «Ерроу» і «Ветеран», шлюпа «Сторк» і 10 озброєних траулерів.

14 червня корабель вийшов з Глазго, прямуючи до французького Бреста, щоб рятувати війська та біженців в рамках операції «Аріель». Безперервні атаки Люфтваффе на порт і місто перешкодили судну увійти в порт, і лише 12 біженцям вдалося вибратися човном до судна. «Арандора Стар» врятувалося за сприяння есмінця, який забезпечував протиповітряне прикриття, і потрапив під потужну повітряну атаку. Лайнер доставив жменьку евакуйованих до Фалмута. Потім судно вирушило до бухти у Біскайській затоці, де 17 червня евакуювала близько 300 людей із Сен-Назера. Похід «Арандори Стар» до Сен-Назера пройшла відносно легко; того ж дня літаки Люфтваффе затопили лайнер Ланкастрія в порту, в результаті чого загинули кілька тисяч людей.

Зранку 2 липня у 125 милях на північний захід від мису Малін-Хед ірландського півострова Інішоуен німецький підводний човен U-47 несподівано наразився на колишнє британське круїзне судно «Арандора Стар», з початком війни перероблене на велике транспортне судно, яке перевозило 1299 інтернованих осіб та військовополонених країн Осі до канадського Сент-Джонса. Капітан-лейтенант Гюнтер Прін ризикнув несправною торпедою по судну противника. Торпеда влучила в корпус судна та розірвалась, «Арандора Стар» затонуло, потягнувши на дно 805 осіб з-поміж тих, що перебували на борту судна.

«Арандора Стар» стало однім з найбільших транспортних суден затоплених німецькими підводними човнами під час війни.

Див. також

Примітки

Виноски

На борту «Арандора Стар» перебувало 1 299 інтернованих осіб та військовополонених країн Осі, зокрема: 479 інтернованих німців, 734 — військовополонених італійців, 86 німців та 200 осіб охорони. Наслідком катастрофи стала загибель капітана, 12 офіцерів, 42 членів команди, 37 — охоронців, 470 італійців та 243 німців. 119 осіб екіпажу, 163 військових охорони та 586 італійських і німецьких полонених врятував канадський есмінець «Сен-Лорен».

Джерела

. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 21 березня 2022.
. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.

Посилання

. на uboat.net. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 21 березня 2022. (англ.)
SS Arandora Star [+1940] [ 17 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
The Tragedy of the SS Arandora Star [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Arandora Star Disaster [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SS Arandora Star

Balestracci, Maria Serena (2008). Arandora Star: from Oblivion to Memory. Parma: Mup Publishers.
Dorling, Henry Taprell (1973). Blue Star Line at War, 1939–45. London: W. Foulsham & Co. pp. 9, 40–45. .
Mitchell, W.H.; Sawyer, S.A. (1967). Cruising Ships. Merchant Ships of the World. Garden City, NY: Doubleday. .

Координати: 55°20′ пн. ш. 10°33′ зх. д. / 55.333° пн. ш. 10.550° зх. д. / 55.333; -10.550

[1] На борту «Арандора Стар» перебувало 1 299 інтернованих осіб та військовополонених країн Осі, зокрема: 479 інтернованих німців, 734 — військовополонених італійців, 86 німців та 200 осіб охорони. Наслідком катастрофи стала загибель капітана, 12 офіцерів, 42 членів команди, 37 — охоронців, 470 італійців та 243 німців. 119 осіб екіпажу, 163 військових охорони та 586 італійських і німецьких полонених врятував канадський есмінець «Сен-Лорен».

[Arandora_Star-2] . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 21 березня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.