Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Італійські військовополонені Другої світової війни — категорія військовослужбовців Королівства: Королівської італійської армії, Повітряних сил, Королівського флоту і Добровільної міліції національної безпеки, що з тих чи інших обставин насильницькі або добровільно була взята в полон військами антигітлерівської коаліції з 1940 до 1943 року, а після капітуляції Італії й переходу її на бік союзників — військами Третього Рейху та його прибічниками за часи Другої світової війни.
10 червня 1940 року Королівство Італія вступило у Другу світову війну на боці країн Осі, оголосивши війну Великій Британії та Франції. 28 жовтня 1940 року Італія оголосила війну Греції, 6 квітня 1941 — Югославії. 22 червня 1941 року Італія разом з країнами Осі напала на СРСР. 11 грудня 1941 року Італія разом з Німеччиною оголосила війну США.
Італійські війська брали участь у боях на півдні Франції, в Північній Африці, в Греції і Югославії, а також на Східному фронті проти СРСР. За період з 1940 по 1943 рік під італійською окупацією перебували частини територій Франції, Югославії, Греції, а також захоплена в 1939 році Албанія.
До 1943 року, внаслідок військових невдач і кризи в тилу, Італія втратила всі свої колонії в Африці, а також Сицилію. 25 липня 1943 року фашистський лідер Італії Беніто Муссоліні був заарештований. 3 вересня 1943 року новий італійський уряд уклав перемир'я з США та Великою Британією. 8 вересня 1943 капітуляція Італії набрала чинності.
Історія
Перша фаза (держава Осі)
Східний фронт
Понад 60 000 італійських військовослужбовців були взяті в полон Червоною армією під час Другої світової війни. Майже всі вони були захоплені в ході радянської наступальної операції «Малий Сатурн» у грудні 1942 року, в результаті чого була вщент знищена італійська армія в Росії (італ. Armata Italiana in Russia (ARMIR)).
На піку своєї участі у німецько-радянській війні ARMIR нараховував близько 235 000 осіб і діяв у період з грудня 1942 по лютий 1943 року на підтримку німецьких військ у Сталінграді та на флангах від нього. У цей період загальна кількість зниклих безвісти італійських солдатів становила 84 830 осіб. За даними радянських архівів, 54 400 італійських військовополонених потрапили до радянських таборів живими; 44 315 в'язнів (понад 81 %) загинули в неволі в таборах, більшість з них — взимку 1943 року.
З 1945 по 1954 рр. репатрійовано 10 085 італійських полонених. Менш відома доля 30 430 солдатів, які загинули під час боїв та в процесі відведення їх з району битви або на маршрутах передислокації після захоплення італійських військових до таборів. Підраховано, що близько 20 000 чоловіків загинули внаслідок бойових дій і 10 000 чоловіків померли з того часу, коли вони стали в'язнями, до того часу, коли вони були зареєстровані в радянських таборах.
Російські джерела повідомляють про загибель 28 000 із 49 000 італійських військовополонених (за їх даними) у Радянському Союзі 1942—1954 роках.
Африка
У ході проведення кампанії на континенті війська Великої Британії та її союзники захопили в Ефіопії та Північній Африці приблизно 400 тис. італійських військових, які були відправлені в табори військовополонених по всьому світу, включаючи Австралію.
Друга фаза (антигітлерівська коаліція)
Після капітуляції Італійського королівства союзникам, німці провели швидке роззброєння італійських солдатів й офіцерів, які незабаром постали перед вибором: продовжувати боротьбу як союзники німецької армії (або в збройних силах Італійської соціальної республіки, німецького маріонеткового режиму в Північній Італії на чолі з Беніто Муссоліні, або в італійські «добровольчі» загони в німецьких збройних силах) або, інакше, бути відправленими до таборів у Німеччині. Лише 10 % погодилися приєднатися до гітлерівців та їхніх прибічників; решта вважалися військовополоненими. Пізніше німці перейменували їх у «військових інтернованих» (щоб не визнавати права, надані військовополоненим 3-ю Женевською конвенцією), і, нарешті, восени 1944 року до кінця війни, в категорію «цивільні робітники», тому вони могли бути задіяні на каторжних працях, не маючи захисту Червоного Хреста.
Нацисти вважали італійців зрадниками, а не військовополоненими. Колишніх італійських солдатів відправляли на примусові роботи на об'єкти (35,6 %), (7,1 %), гірничої промисловості (28,5 %), будівництва (5,9 %) і сільського господарства (14,3 %). Умови праці були дуже погані. Італійці були погано нагодовані чи одягнені для німецької зими. Багато хто захворів і помер.
Рівень смертності інтернованих італійських військових у 6-7 % поступався лише смертності радянських військовополонених, хоча й був значно нижчим.
Сумарно німці роззброїли та взяли в полон 1 007 000 італійських солдатів із загальної кількості приблизно 2 000 000, які фактично перебували в армії на момент капітуляції. З них 196 тис. втекли під час депортації. З решти приблизно 810 000 (з яких 58 000 було спіймано у Франції, 321 000 в Італії та 430 000 на Балканах) понад 13 000 втратили життя в процесі транспортування з грецьких островів на материк, а 94 000, включаючи майже всіх «чорносорочників», прийняли пропозицію воювати на боці німців. Це призвело до того, що приблизно 710 000 італійських військових було депортовано до німецьких таборів для полонених. До весни 1944 року близько 103 000 оголосили про свою готовність служити в Німеччині чи Італійській соціальній республіці як комбатанти чи в ролі допоміжних робітників. Таким чином, загалом від 600 000 до 650 000 солдатів відмовилися продовжувати війну разом з німцями.
Оцінки втрат варіюються від 37 000 до 50 000. Причинами смерті стали:
- жорстокість і небезпека примусової праці (10 000 загиблих);
- хвороби та недоїдання, особливо в останні місяці війни (23 тис.);
- розстріли в таборах (4600);
- бомбардування союзниками об'єктів, де вони працювали (2700);
- інші загинули на Східному фронті (5000-7000)
Наприкінці війни кілька тисяч колишніх італійських полонених опинились у руках французів, Червоної армії чи югославів і замість того, щоб бути звільненими, перебували в полоні ще деякий час після закінчення війни.
Транспортні судна, затоплені союзниками з італійськими військовополоненими на борту
| Дата | Судно | Район | Ким затоплено | Кількість жертв |
|---|---|---|---|---|
| 23 вересня 1943 | Gaetano Donizetti | Родос | «Екліпс» | 1 796 загиблих |
| 27 вересня 1943 | Ardena | Кефалонія | підрив на міні | 779 загиблих |
| 11 жовтня 1943 | Mario Roselli | Корфу | атака британської авіації | 1302 загиблих |
| 13 жовтня 1943 | Maria Amalia | Кефалонія | підрив на міні або затоплене британським ПЧ ( або «Анрулі») | 544 загиблих |
| 20 жовтня 1943 | Sinfra | Крит | атака британської та американської авіації | 2 098 загиблих |
| 19 листопада 1943 | Aghios Antonios — Kal 89 | Карпатос | «Сокіл» | 110 загиблих |
| 2 лютого 1944 | Leda | Аморгос | атака британської авіації | 780 загиблих |
| 8 лютого 1944 | Petrella | Суда | 2 670 загиблих | |
| 12 лютого 1944 | Oria | Суніон | затонуло в шторм | 4 074 загиблих |
| 4 березня 1944 | Sifnos | Мілос | атака британської авіації | 70 загиблих |
| 9 червня 1944 | Tanais | Крит | 213 загиблих |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- . Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
- Zimmermann, Elisabeth. Italian court to allow claims by Nazi victims. www.wsws.org.
- Home.
- Gerlach, Christian (2016). The Extermination of the European Jews. Cambridge University Press. с. 235–236. ISBN .
- Colombo, Lorenzo (9 березня 2014). Con la pelle appesa a un chiodo: Prigionieri.
- Error.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Італійські військовополонені Другої світової війни |
- The Italian Service Units of World War II in Boston(англ.)
Література
- Maria Teresa Giusti, I prigionieri italiani in Russia, Bologna, Il mulino, 2003, .(італ.)
- Italian Ministry of Defence. Stato Maggiore Esercito. Ufficio Storico. Le operazioni del CSIR e dell'ARMIR dal Giugno 1941 all'ottobre del 1942. Roma, 1977(італ.)
- Antonio Ricchezza, Storia Illustrata di tutta la campagna di Russia: luglio 1941 — maggio 1943, Milano, Longanesi, 1978, ISBN 2560429091457(італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italijski vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni kategoriya vijskovosluzhbovciv Korolivstva Korolivskoyi italijskoyi armiyi Povitryanih sil Korolivskogo flotu i Dobrovilnoyi miliciyi nacionalnoyi bezpeki sho z tih chi inshih obstavin nasilnicki abo dobrovilno bula vzyata v polon vijskami antigitlerivskoyi koaliciyi z 1940 do 1943 roku a pislya kapitulyaciyi Italiyi j perehodu yiyi na bik soyuznikiv vijskami Tretogo Rejhu ta jogo pribichnikami za chasi Drugoyi svitovoyi vijni Italijski vijskovopoloneni zahopleni radyanskimi vijskami v hodi Stalingradskoyi bitvi Zima 1943 Italijski vijskovopoloneni zahopleni v polon britancyami pid chas operaciyi Kompas 6 sichnya 1941 Italijski vijskovosluzhbovci internovani nimeckimi vijskami u specializovanomu tabori 1943 Italijski vijskovosluzhbovci pid naglyadom konvoyiriv provodyat dorozhni roboti na Gruden 1943 10 chervnya 1940 roku Korolivstvo Italiya vstupilo u Drugu svitovu vijnu na boci krayin Osi ogolosivshi vijnu Velikij Britaniyi ta Franciyi 28 zhovtnya 1940 roku Italiya ogolosila vijnu Greciyi 6 kvitnya 1941 Yugoslaviyi 22 chervnya 1941 roku Italiya razom z krayinami Osi napala na SRSR 11 grudnya 1941 roku Italiya razom z Nimechchinoyu ogolosila vijnu SShA Italijski vijska brali uchast u boyah na pivdni Franciyi v Pivnichnij Africi v Greciyi i Yugoslaviyi a takozh na Shidnomu fronti proti SRSR Za period z 1940 po 1943 rik pid italijskoyu okupaciyeyu perebuvali chastini teritorij Franciyi Yugoslaviyi Greciyi a takozh zahoplena v 1939 roci Albaniya Do 1943 roku vnaslidok vijskovih nevdach i krizi v tilu Italiya vtratila vsi svoyi koloniyi v Africi a takozh Siciliyu 25 lipnya 1943 roku fashistskij lider Italiyi Benito Mussolini buv zaareshtovanij 3 veresnya 1943 roku novij italijskij uryad uklav peremir ya z SShA ta Velikoyu Britaniyeyu 8 veresnya 1943 kapitulyaciya Italiyi nabrala chinnosti IstoriyaPersha faza derzhava Osi Shidnij front Dokladnishe ta 8 ma armiya Italiya Ponad 60 000 italijskih vijskovosluzhbovciv buli vzyati v polon Chervonoyu armiyeyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Majzhe vsi voni buli zahopleni v hodi radyanskoyi nastupalnoyi operaciyi Malij Saturn u grudni 1942 roku v rezultati chogo bula vshent znishena italijska armiya v Rosiyi ital Armata Italiana in Russia ARMIR Na piku svoyeyi uchasti u nimecko radyanskij vijni ARMIR narahovuvav blizko 235 000 osib i diyav u period z grudnya 1942 po lyutij 1943 roku na pidtrimku nimeckih vijsk u Stalingradi ta na flangah vid nogo U cej period zagalna kilkist zniklih bezvisti italijskih soldativ stanovila 84 830 osib Za danimi radyanskih arhiviv 54 400 italijskih vijskovopolonenih potrapili do radyanskih taboriv zhivimi 44 315 v yazniv ponad 81 zaginuli v nevoli v taborah bilshist z nih vzimku 1943 roku Z 1945 po 1954 rr repatrijovano 10 085 italijskih polonenih Mensh vidoma dolya 30 430 soldativ yaki zaginuli pid chas boyiv ta v procesi vidvedennya yih z rajonu bitvi abo na marshrutah peredislokaciyi pislya zahoplennya italijskih vijskovih do taboriv Pidrahovano sho blizko 20 000 cholovikiv zaginuli vnaslidok bojovih dij i 10 000 cholovikiv pomerli z togo chasu koli voni stali v yaznyami do togo chasu koli voni buli zareyestrovani v radyanskih taborah Rosijski dzherela povidomlyayut pro zagibel 28 000 iz 49 000 italijskih vijskovopolonenih za yih danimi u Radyanskomu Soyuzi 1942 1954 rokah Afrika U hodi provedennya kampaniyi na kontinenti vijska Velikoyi Britaniyi ta yiyi soyuzniki zahopili v Efiopiyi ta Pivnichnij Africi priblizno 400 tis italijskih vijskovih yaki buli vidpravleni v tabori vijskovopolonenih po vsomu svitu vklyuchayuchi Avstraliyu Druga faza antigitlerivska koaliciya Pislya kapitulyaciyi Italijskogo korolivstva soyuznikam nimci proveli shvidke rozzbroyennya italijskih soldativ j oficeriv yaki nezabarom postali pered viborom prodovzhuvati borotbu yak soyuzniki nimeckoyi armiyi abo v zbrojnih silah Italijskoyi socialnoyi respubliki nimeckogo marionetkovogo rezhimu v Pivnichnij Italiyi na choli z Benito Mussolini abo v italijski dobrovolchi zagoni v nimeckih zbrojnih silah abo inakshe buti vidpravlenimi do taboriv u Nimechchini Lishe 10 pogodilisya priyednatisya do gitlerivciv ta yihnih pribichnikiv reshta vvazhalisya vijskovopolonenimi Piznishe nimci perejmenuvali yih u vijskovih internovanih shob ne viznavati prava nadani vijskovopolonenim 3 yu Zhenevskoyu konvenciyeyu i nareshti voseni 1944 roku do kincya vijni v kategoriyu civilni robitniki tomu voni mogli buti zadiyani na katorzhnih pracyah ne mayuchi zahistu Chervonogo Hresta Nacisti vvazhali italijciv zradnikami a ne vijskovopolonenimi Kolishnih italijskih soldativ vidpravlyali na primusovi roboti na ob yekti 35 6 7 1 girnichoyi promislovosti 28 5 budivnictva 5 9 i silskogo gospodarstva 14 3 Umovi praci buli duzhe pogani Italijci buli pogano nagodovani chi odyagneni dlya nimeckoyi zimi Bagato hto zahvoriv i pomer Riven smertnosti internovanih italijskih vijskovih u 6 7 postupavsya lishe smertnosti radyanskih vijskovopolonenih hocha j buv znachno nizhchim Sumarno nimci rozzbroyili ta vzyali v polon 1 007 000 italijskih soldativ iz zagalnoyi kilkosti priblizno 2 000 000 yaki faktichno perebuvali v armiyi na moment kapitulyaciyi Z nih 196 tis vtekli pid chas deportaciyi Z reshti priblizno 810 000 z yakih 58 000 bulo spijmano u Franciyi 321 000 v Italiyi ta 430 000 na Balkanah ponad 13 000 vtratili zhittya v procesi transportuvannya z greckih ostroviv na materik a 94 000 vklyuchayuchi majzhe vsih chornosorochnikiv prijnyali propoziciyu voyuvati na boci nimciv Ce prizvelo do togo sho priblizno 710 000 italijskih vijskovih bulo deportovano do nimeckih taboriv dlya polonenih Do vesni 1944 roku blizko 103 000 ogolosili pro svoyu gotovnist sluzhiti v Nimechchini chi Italijskij socialnij respublici yak kombatanti chi v roli dopomizhnih robitnikiv Takim chinom zagalom vid 600 000 do 650 000 soldativ vidmovilisya prodovzhuvati vijnu razom z nimcyami Ocinki vtrat variyuyutsya vid 37 000 do 50 000 Prichinami smerti stali zhorstokist i nebezpeka primusovoyi praci 10 000 zagiblih hvorobi ta nedoyidannya osoblivo v ostanni misyaci vijni 23 tis rozstrili v taborah 4600 bombarduvannya soyuznikami ob yektiv de voni pracyuvali 2700 inshi zaginuli na Shidnomu fronti 5000 7000 Naprikinci vijni kilka tisyach kolishnih italijskih polonenih opinilis u rukah francuziv Chervonoyi armiyi chi yugoslaviv i zamist togo shob buti zvilnenimi perebuvali v poloni she deyakij chas pislya zakinchennya vijni Transportni sudna zatopleni soyuznikami z italijskimi vijskovopolonenimi na bortu Zatopleni transportni sudna Data Sudno Rajon Kim zatopleno Kilkist zhertv 23 veresnya 1943 Gaetano Donizetti Rodos Eklips 1 796 zagiblih 27 veresnya 1943 Ardena Kefaloniya pidriv na mini 779 zagiblih 11 zhovtnya 1943 Mario Roselli Korfu ataka britanskoyi aviaciyi 1302 zagiblih 13 zhovtnya 1943 Maria Amalia Kefaloniya pidriv na mini abo zatoplene britanskim PCh abo Anruli 544 zagiblih 20 zhovtnya 1943 Sinfra Krit ataka britanskoyi ta amerikanskoyi aviaciyi 2 098 zagiblih 19 listopada 1943 Aghios Antonios Kal 89 Karpatos Sokil 110 zagiblih 2 lyutogo 1944 Leda Amorgos ataka britanskoyi aviaciyi 780 zagiblih 8 lyutogo 1944 Petrella Suda 2 670 zagiblih 12 lyutogo 1944 Oria Sunion zatonulo v shtorm 4 074 zagiblih 4 bereznya 1944 Sifnos Milos ataka britanskoyi aviaciyi 70 zagiblih 9 chervnya 1944 Tanais Krit 213 zagiblihDiv takozh29 ta grenaderska diviziya SS Italiya 1 sha italijska Operaciya Dub Italijska partizanska vijna v Efiopiyi Okupaciya Korsiki Italiyeyu v roki Drugoyi svitovoyi vijni Italiya v Drugij svitovij vijniPrimitkiVinoski Dzherela Arhiv originalu za 17 chervnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2018 Zimmermann Elisabeth Italian court to allow claims by Nazi victims www wsws org Home Gerlach Christian 2016 The Extermination of the European Jews Cambridge University Press s 235 236 ISBN 978 0 521 70689 6 Colombo Lorenzo 9 bereznya 2014 Con la pelle appesa a un chiodo Prigionieri Error DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Italijski vijskovopoloneni Drugoyi svitovoyi vijni The Italian Service Units of World War II in Boston angl LiteraturaMaria Teresa Giusti I prigionieri italiani in Russia Bologna Il mulino 2003 ISBN 9788815284532 ital Italian Ministry of Defence Stato Maggiore Esercito Ufficio Storico Le operazioni del CSIR e dell ARMIR dal Giugno 1941 all ottobre del 1942 Roma 1977 ital Antonio Ricchezza Storia Illustrata di tutta la campagna di Russia luglio 1941 maggio 1943 Milano Longanesi 1978 ISBN 2560429091457 ital