Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чаплеві Час існування ранній олігоцен наш часЧепура велика Egretta alba Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota

Ardeidae

Ardeidae
Чаплеві
Час існування: ранній олігоцен — наш час
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Підряд: Ardei
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Leach, 1820
image
Поширення чаплевих.
Роди

19 дивись текст

Посилання
image Вікісховище: Ardeidae
image Віківиди: Ardeidae
image EOL: 8013
image ITIS: 174771
image NCBI: 8899
Fossilworks: 39541

Чаплеві (Ardeidae) — родина птахів ряду пеліканоподібних (Pelecaniformes). Прибережні птахи великих і середніх розмірів з довгим дзьобом, шиєю та ногами.

Поширення

Поширені на всіх континентах (відсутні в Арктиці й Антарктиці). Населяють береги водойм і болота.

Морфологічні ознаки

Птахи від великих до дрібних розмірів: сіра чапля масою до 2 кг, індійський бугайчик — близько 100 г. Характерна довга шия, у якій до 20 видовжених хребців; особливості будови шиї обмежують бічні рухи та визначають здатність різко згинати та розгинати її, діючи дзьобом, як списом. Дзьоб довгий, конічний, загострений та стиснутий з боків, з наскрізними ніздрями та довгим, тонким язиком. Кігті лап довгі, на внутрішньому боці середнього пальця є щербини у вигляді гребінця. Куприкова залоза у чаплевих розвинута слабко, та для запобігання намокання оперення виробляється так званий порошковий пух, що виділяється пудретками — особливими ділянками шкіри на грудях, попереку та (рідше) на череві. З пудреток безперервно ростуть особливі розгалужені та крихкі пухові пера, вершини яких постійно обламуються, утворюючи пудру, що нагадує тальк. Гребінцем середнього пальця птахи зішкрібають пудру з пудреток та поширюють по оперенню, яке завдяки цьому не намокає. Крило тупе, першорядних махових пер 11, хвіст короткий, прямий з 5—6 пар стернових пер.

Літають повільно, при цьому витягують лапи назад, а шию втягують та вона виглядає S-подібно, чим відрізняються у польоті від схожих на них лелек, ібісів та косарів, які, навпаки, витягують шию.

Біологія

Моногами. Гніздяться переважно великими колоніями, іноді змішаними з іншими видами даної родини та бакланами. Гнізда будують на деревах великих кущах, заломах очерету, рідше на землі. Кладка у великих видів складається з 2—5 зеленувато-блакитних яєць, у дрібних — до 9. Кількість відкладених яєць варіює по роках та залежить від географічного положення. У птахів, які мешкають в екстремальних умовах, кладки більші (ймовірно, цим компенсується велика загибель молодих птахів). Насиджують обидва члени пари. Тривалість інкубації 17—30 днів. Пташенята вилуплюються голими або з рідким пухом та не повністю відкритими очима. На початку постембріонального періоду самка обігріває та захищає пташенят, а годує їх самець, надалі корм приносять обидва партнери. Пташенята залишаються у гнізді до 4—5 тижнів у дрібних видів та до 8 у великих видів.

Живлення

Живляться чаплі переважно дрібною рибою, земноводними, молюсками, ракоподібними, великими комахами, дрібними рептиліями, деякі великі види — гризунами, розміром до ховраха. Як і більшість рибоїдних птахів, жертву заковтують з голови.

Основний спосіб полювання — завмирання і вистежування здобичі із засідки за допомогою зору, а потім — удар крізь воду. Іноді здобич не захоплюється дзьобом, а протикається, втім, це трапляється рідко. При ударі чапля робить поправку на спотворення напрямку світлових хвиль під водою і бере нижче видимої здобичі. Іноді чапля здатна годинами стояти нерухомо у напруженій «незручній» позі. Такий спосіб полювання характерний у видів, які схильні до одиночного способу життя. Відомі й групові полювання без довгого чатування, деякі види постійно рухаються, каламутячи воду і хапаючи сполоханих риб.

Систематика

Родина включає 19 сучасних родів за версією IOC World Bird List (версія 8.2) та низку викопних форм:

Посилання

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
  • Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л. О. — К.: Наукова думка, 1979. — 188 с.

Примітки

  1. (анг.) . Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chaplevi Chas isnuvannya rannij oligocen nash chasChepura velika Egretta alba Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Pidryad ArdeiRodina Chaplevi Ardeidae Leach 1820Poshirennya chaplevih Rodi19 divis tekstPosilannyaVikishovishe ArdeidaeVikividi ArdeidaeEOL 8013ITIS 174771NCBI 8899Fossilworks 39541 Chaplevi Ardeidae rodina ptahiv ryadu pelikanopodibnih Pelecaniformes Priberezhni ptahi velikih i serednih rozmiriv z dovgim dzobom shiyeyu ta nogami PoshirennyaPoshireni na vsih kontinentah vidsutni v Arktici j Antarktici Naselyayut beregi vodojm i bolota Morfologichni oznakiPtahi vid velikih do dribnih rozmiriv sira chaplya masoyu do 2 kg indijskij bugajchik blizko 100 g Harakterna dovga shiya u yakij do 20 vidovzhenih hrebciv osoblivosti budovi shiyi obmezhuyut bichni ruhi ta viznachayut zdatnist rizko zginati ta rozginati yiyi diyuchi dzobom yak spisom Dzob dovgij konichnij zagostrenij ta stisnutij z bokiv z naskriznimi nizdryami ta dovgim tonkim yazikom Kigti lap dovgi na vnutrishnomu boci serednogo palcya ye sherbini u viglyadi grebincya Kuprikova zaloza u chaplevih rozvinuta slabko ta dlya zapobigannya namokannya operennya viroblyayetsya tak zvanij poroshkovij puh sho vidilyayetsya pudretkami osoblivimi dilyankami shkiri na grudyah popereku ta ridshe na cherevi Z pudretok bezperervno rostut osoblivi rozgaluzheni ta krihki puhovi pera vershini yakih postijno oblamuyutsya utvoryuyuchi pudru sho nagaduye talk Grebincem serednogo palcya ptahi zishkribayut pudru z pudretok ta poshiryuyut po operennyu yake zavdyaki comu ne namokaye Krilo tupe pershoryadnih mahovih per 11 hvist korotkij pryamij z 5 6 par sternovih per Litayut povilno pri comu vityaguyut lapi nazad a shiyu vtyaguyut ta vona viglyadaye S podibno chim vidriznyayutsya u poloti vid shozhih na nih lelek ibisiv ta kosariv yaki navpaki vityaguyut shiyu BiologiyaMonogami Gnizdyatsya perevazhno velikimi koloniyami inodi zmishanimi z inshimi vidami danoyi rodini ta baklanami Gnizda buduyut na derevah velikih kushah zalomah ocheretu ridshe na zemli Kladka u velikih vidiv skladayetsya z 2 5 zelenuvato blakitnih yayec u dribnih do 9 Kilkist vidkladenih yayec variyuye po rokah ta zalezhit vid geografichnogo polozhennya U ptahiv yaki meshkayut v ekstremalnih umovah kladki bilshi jmovirno cim kompensuyetsya velika zagibel molodih ptahiv Nasidzhuyut obidva chleni pari Trivalist inkubaciyi 17 30 dniv Ptashenyata viluplyuyutsya golimi abo z ridkim puhom ta ne povnistyu vidkritimi ochima Na pochatku postembrionalnogo periodu samka obigrivaye ta zahishaye ptashenyat a goduye yih samec nadali korm prinosyat obidva partneri Ptashenyata zalishayutsya u gnizdi do 4 5 tizhniv u dribnih vidiv ta do 8 u velikih vidiv ZhivlennyaZhivlyatsya chapli perevazhno dribnoyu riboyu zemnovodnimi molyuskami rakopodibnimi velikimi komahami dribnimi reptiliyami deyaki veliki vidi grizunami rozmirom do hovraha Yak i bilshist riboyidnih ptahiv zhertvu zakovtuyut z golovi Osnovnij sposib polyuvannya zavmirannya i vistezhuvannya zdobichi iz zasidki za dopomogoyu zoru a potim udar kriz vodu Inodi zdobich ne zahoplyuyetsya dzobom a protikayetsya vtim ce traplyayetsya ridko Pri udari chaplya robit popravku na spotvorennya napryamku svitlovih hvil pid vodoyu i bere nizhche vidimoyi zdobichi Inodi chaplya zdatna godinami stoyati neruhomo u napruzhenij nezruchnij pozi Takij sposib polyuvannya harakternij u vidiv yaki shilni do odinochnogo sposobu zhittya Vidomi j grupovi polyuvannya bez dovgogo chatuvannya deyaki vidi postijno ruhayutsya kalamutyachi vodu i hapayuchi spolohanih rib SistematikaRodina vklyuchaye 19 suchasnih rodiv za versiyeyu IOC World Bird List versiya 8 2 ta nizku vikopnih form Pidrodina Bushlini Tigriornithinae Shirokodzobij kvak Cochlearius 1 vid Bushlya Tigrisoma 3 vidi Smugasta bushlya Tigriornis 1 vid Lisova bushlya Zonerodius 1 vid Pidrodina Bugajni Botaurinae Gova Zebrilus 1 vid Bugajchik Ixobrychus 9 vidiv Bugaj Botaurus 4 vidi Pikaihao vikopnij vidomij z miocenu Pidrodina Kvachni Nycticoracinae Zeltornis vikopnij vidomij z miocenu Kvak Nycticorax 6 vidiv Nyctanassa 2 vidi Korotkodzobij kvak Gorsachius 4 vidi Pidrodina Chaplini Ardeinae Mangrova chaplya Butorides 3 vidi Agamiya Agamia 1 vid Neotropichna chaplya Pilherodius 1 vid Zhovta chaplya Ardeola 6 vidiv Yegipetska chaplya Bubulcus 2 vidi Proardea vikopnij Chaplya Ardea 12 vidiv Chaplya svistun Syrigma 1 vid Chepura Egretta 13 vidiv Nevirisheni vikopni rodi Calcardea Xenerodiops MatukuPosilannyaFauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo Smogorzhevskij L O K Naukova dumka 1979 188 s Primitki ang Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2018

Дата публікації:
Топ