Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шедар або α Кассіопеї (лат. α Cassiopeiae, скорочено — α Cas), — зоря другої величини в сузір'ї Кассіопеї. Хоча вона й позначена Йоганном Баєром як «α», візуальна яскравість α Кассіопеї дуже близька до β Кассіопеї — (Каф) і вона може виглядати трохи яскравішою або тьмянішою залежно від обраного діапазону.
 Щедар — зоря, позначена α внизу справа візуальної літери W | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Кассіопея |
| Пряме піднесення | 00г 40х 30.4405с |
| Схилення | +56° 32′ 14.392″ |
| Видима зоряна величина (V) | 2.240 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K0IIIa |
| Показник кольору (B−V) | 1.16 |
| Показник кольору (U−B) | 1.14 |
| Тип змінності | підозрювана |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −4.31 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 50.36мас/р Схил.: −32.17мас/р |
| Паралакс (π) | 14.29 ± 0.15 мас |
| Відстань | 228 ± 2 св. р. (70 ± 0.7 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | −1.985 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 4–5M☉ |
| Радіус | 42.1 ± 1.7R☉ |
| Світність | 676L☉ |
| Ефективна температура | 4 530K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | 21 км/с |
| Вік | 0,1-0,2 млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для SCHEDAR |
Координати: 
00г 40м 30.5с, +56° 32′ 14.5″
Назви
Абд аль-Рахман аль-Суфі і Улугбек називали зорю араб. تات الكرسي (Аль-Дхат аль-Курсій), що означає «дама в кріслі». Джованні Баттіста Річчолі передав цю назву як Дат Елкарті.
Назва Шедар вперше трапляється в Альфонсових таблицях тринадцятого століття. Вона походить від араб. در (şadr, що означає «груди») і позначає розташування зорі в серці міфологічної цариці Кассіопеї.
Ян Гевелій у своїх творах вживав назву Schedir, втім, існували й інші транслітерації з арабської, такі як Shedar, Shadar, Sheder, Seder, Shedis та Shedir. Робоча група із назв зір (англ. Working Group on Star Names, WGSN), організована Міжнародним астрономічним союзом 2016 року, схвалила для зорі назву Schedar (Шедар) 21 серпня 2016 року, на одному зі своїх перших засідань.
α Cassiopeiae — позначення Баєра.
Китайська назва зорі — 王良四 (Wáng Liáng sì, «четверта зоря Ван Лян»), — стосується китайського астеризму 王良 (Wáng Liáng, Ван Лян), на честь відомого колісника періоду Весни й Осені. Астеризм складається з Альфи, Бети, Каппи, Ети і Лямбди Кассіопеї.
Видимість
При схиленні 56° 32' пн. ш., Шедар видимий в усій північній півкулі. Зорю можуть бачити й більшість спостерігачів по всьому світу, які перебувають на північ від 33° південної широти, зокрема, її видно в таких містах південної півкулі як Перт чи Сантьяго, хоча й невисоко над горизонтом. Шедар розташований на околиці галактики Чумацький Шлях, тому є й інші помітні небесні об'єкти, які можна побачити поблизу цієї зорі — серед них туманність Пакман, NGC 436 і NGC 457.
Альфа Кассіопеї досягає свого зеніту над такими містами, як Единбург, Копенгаген і Москва. У Європі, Росії та на північноамериканському континенті аж до Лос-Анджелеса (а також в інших місцях, що мають північну широту більше 33°) зоря ніколи не заходить за горизонт. Оскільки Шедар має другу зоряну величину (як і β Cas), її добре видно неозброєним оком, однак Світлове забруднення, характерне для більшості міст, може заважати цьому.
Найкращий час для спостереження в північній півкулі — пізні осінні місяці, коли Кассіопея проходить через меридіан опівночі, але з огляду на те, що в багатьох місцях північної півкулі вона не заходить за горизонт, її можна бачити протягом усього року.
Фотометрична змінність
Залежно від застосованої фотометричної системи, Шедар трохи яскравіший або тьмяніший, ніж Каф, β в сузір'ї. Система UBV протягом другої половини XX століття вказувала на видиму зоряну величину, яка коливалася від +2,20 до +2,23, таким чином вона вважалася трохи яскравішою, ніж Каф з її змінною величиною від +2,25 до +2,31. Проте розрахунки у візуальній смузі видимого світла довжиною від 500 до 600 нанометрів, зроблені Флоор Ван Левен (Floor Van Leeuwen) 2007 року дали нове вимірювання для обох зір, +2,4107 для Шедар і +2,3579 для Каф, що свідчать про те, що найяскравішою зорею сузір'я є Каф. Плутанина виникає через те, що різні інструменти роблять вимірювання в дещо різних діапазонах хвиль.
Розміри
З розвитком оптичної інтерферометрії в 1990-х роках, кутовий діаметр Шедара було виміряно 1998 році на різних довжинах хвиль у діапазоні 500—850 нм. Результатом став затемнене по периметру кутове вимірювання у 5,62 ± 0,06 кутових мілісекунд (mas), діаметр, що дорівнює приблизно 0,393 а. о. або 42,3 радіуса Сонця, припускаючи паралакс у 14,29 mas. Порівнюючи з орбітою Меркурія (що обертається навколо Сонця на відстані приблизно 0,4 а.о.), фотосфера Шедара простягається приблизно до середини орбіти Меркурія.
Характеристики
Шедар — червоний гігант, спектральний клас якого K0IIIa — тобто, Шедар значно холодніший за Сонце. Однак, оскільки він наближається до завершення своєї еволюції, фотосфера зорі істотно розширилася, даючи болометричну світність, що приблизно в 676 разів перевищує світність Сонця.
Згідно з переглянутими даними Гіппаркос (van Leeuwen, 2007), розрахункова відстань до зорі становить близько 70 парсек або 228 світлових років. Як і всі гігантські зорі, Шедар обертається повільно, зі швидкістю приблизно 21 км/с на екваторі — з такою швидкістю зорі потрібно приблизно 102 дні, щоб зробити один повний оберт на своїй осі.
Шедар іноді класифікують як змінну зорю, але з XIX століття змінність не було виявлено. Крім того, у Вашингтонському каталозі парних зір зазначено три оптичні супутники Шедара, але всі вони можуть бути лише розташованими на одній лінії зору з Землі.
Вік Шедара оцінюється від 100 до 200 мільйонів років, більшу частину якого він був блакитно-білою зорею головної послідовності спектрального класу В.
Зображення
У 1551 р. Герард Меркатор, фламандський картограф, виготовив небесний глобус, зобразивши 48 традиційних сузір'їв Птолемея та два інших, Волосся Вероніки і Антиной. На цьому глобусі він представив Кассіопею як царицю Ефіопії, покарану за її вихваляння й прикуту до перевернутого стільця. Шедар позначено біля її лівої груді, що відображає арабське етимологічне походження назви.
Див. також
- Москва — Кассіопея — радянський науково-фантастичний фільм про подорож до системи Шедар.
Примітки
- Формула для розрахунку болометричної світності Шедара:
![image]()
де… S = Щедар, L = світність, R = радіус і T = температура.
Джерела
- . Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 22 лютого 2010.
- Kharchenko, N. V.; Roeser, S. (September 2009). . . Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Bibcode:2009yCat.1280....0K. Архів оригіналу за 9 грудня 2019 року. Процитовано 6 січня 2011.
The absolute magnitude is computed using the Kharcheko apparent magnitude of 2.240 and the Van Leeuwen parallax of 14.29
- Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV data. Bibcode:1986EgUBV........0M.
- Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
- van Leeuwen, F (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. Astronomy and Astrophysics. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- Professor James B. (Jim) Kaler. SHEDAR (Alpha Cassiopeiae). University of Illinois. оригіналу за 27 March 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
- Hajian, Arsen R.; Armstrong, J. T.; Hummel, C. A.; Benson, J. A. та ін. (March 1998). Direct Confirmation of Stellar Limb Darkening with the Navy Prototype Optical Interferometer. The Astrophysical Journal. 496 (1): 484. Bibcode:1998ApJ...496..484H. doi:10.1086/305388.
- . (вид. 5th Revised). Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 31 грудня 2010.
- Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — .
- . IAU.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 18 червня 2018.
- Richard Hinckley Allen (1963). Star Names: Their Lore and Meaning. . с. 142. Процитовано 31 грудня 2010.
- , International Astronomical Union, архів оригіналу за 10 червня 2016, процитовано 22 травня 2016.
- (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [ 2010-08-18 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
- (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005,
- Gerard Mercator (1512–1594). . The Mercator Globes at Harvard Map Collection. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 2 січня 2011.
Посилання
- Harvard Map Collection
- The Internet Encyclopedia of Science: Shedar (Alpha Cassiopeiae) [ 4 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shedar abo a Kassiopeyi lat a Cassiopeiae skorocheno a Cas zorya drugoyi velichini v suzir yi Kassiopeyi Hocha vona j poznachena Jogannom Bayerom yak a vizualna yaskravist a Kassiopeyi duzhe blizka do b Kassiopeyi Kaf i vona mozhe viglyadati trohi yaskravishoyu abo tmyanishoyu zalezhno vid obranogo diapazonu a Cassiopeia Shedar zorya poznachena a vnizu sprava vizualnoyi literi WDani sposterezhennya Epoha J2000Suzir ya KassiopeyaPryame pidnesennya 00g 40h 30 4405sShilennya 56 32 14 392 Vidima zoryana velichina V 2 240HarakteristikiSpektralnij klas K0IIIaPokaznik koloru B V 1 16Pokaznik koloru U B 1 14Tip zminnosti pidozryuvanaAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 4 31 km cVlasnij ruh m Pr sh 50 36mas r Shil 32 17mas rParalaks p 14 29 0 15 masVidstan 228 2 sv r 70 0 7 pk Absolyutna zoryana velichina MV 1 985Fizichni harakteristikiMasa 4 5M Radius 42 1 1 7 R Svitnist 676L Efektivna temperatura 4 530KObertalna shvidkist v sin i 21 km sVik 0 1 0 2 mlrd rokivInshi poznachennyaSchedar a Cas 18 Cas HR 168 BD 55 139 HD 3712 SAO 21609 FK5 21 HIP 3179 GC 792 561 CCDM J00405 5632PosilannyaSIMBADdani dlya SCHEDAR Koordinati 00g 40m 30 5s 56 32 14 5 NazviAbd al Rahman al Sufi i Ulugbek nazivali zoryu arab تات الكرسي Al Dhat al Kursij sho oznachaye dama v krisli Dzhovanni Battista Richcholi peredav cyu nazvu yak Dat Elkarti Nazva Shedar vpershe traplyayetsya v Alfonsovih tablicyah trinadcyatogo stolittya Vona pohodit vid arab در sadr sho oznachaye grudi i poznachaye roztashuvannya zori v serci mifologichnoyi carici Kassiopeyi Yan Gevelij u svoyih tvorah vzhivav nazvu Schedir vtim isnuvali j inshi transliteraciyi z arabskoyi taki yak Shedar Shadar Sheder Seder Shedis ta Shedir Robocha grupa iz nazv zir angl Working Group on Star Names WGSN organizovana Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom 2016 roku shvalila dlya zori nazvu Schedar Shedar 21 serpnya 2016 roku na odnomu zi svoyih pershih zasidan a Cassiopeiae poznachennya Bayera Kitajska nazva zori 王良四 Wang Liang si chetverta zorya Van Lyan stosuyetsya kitajskogo asterizmu 王良 Wang Liang Van Lyan na chest vidomogo kolisnika periodu Vesni j Oseni Asterizm skladayetsya z Alfi Beti Kappi Eti i Lyambdi Kassiopeyi VidimistKassiopeya v konteksti Chumackogo Shlyahu Pri shilenni 56 32 pn sh Shedar vidimij v usij pivnichnij pivkuli Zoryu mozhut bachiti j bilshist sposterigachiv po vsomu svitu yaki perebuvayut na pivnich vid 33 pivdennoyi shiroti zokrema yiyi vidno v takih mistah pivdennoyi pivkuli yak Pert chi Santyago hocha j nevisoko nad gorizontom Shedar roztashovanij na okolici galaktiki Chumackij Shlyah tomu ye j inshi pomitni nebesni ob yekti yaki mozhna pobachiti poblizu ciyeyi zori sered nih tumannist Pakman NGC 436 i NGC 457 Alfa Kassiopeyi dosyagaye svogo zenitu nad takimi mistami yak Edinburg Kopengagen i Moskva U Yevropi Rosiyi ta na pivnichnoamerikanskomu kontinenti azh do Los Andzhelesa a takozh v inshih miscyah sho mayut pivnichnu shirotu bilshe 33 zorya nikoli ne zahodit za gorizont Oskilki Shedar maye drugu zoryanu velichinu yak i b Cas yiyi dobre vidno neozbroyenim okom odnak Svitlove zabrudnennya harakterne dlya bilshosti mist mozhe zavazhati comu Najkrashij chas dlya sposterezhennya v pivnichnij pivkuli pizni osinni misyaci koli Kassiopeya prohodit cherez meridian opivnochi ale z oglyadu na te sho v bagatoh miscyah pivnichnoyi pivkuli vona ne zahodit za gorizont yiyi mozhna bachiti protyagom usogo roku Fotometrichna zminnist Zalezhno vid zastosovanoyi fotometrichnoyi sistemi Shedar trohi yaskravishij abo tmyanishij nizh Kaf b v suzir yi Sistema UBV protyagom drugoyi polovini XX stolittya vkazuvala na vidimu zoryanu velichinu yaka kolivalasya vid 2 20 do 2 23 takim chinom vona vvazhalasya trohi yaskravishoyu nizh Kaf z yiyi zminnoyu velichinoyu vid 2 25 do 2 31 Prote rozrahunki u vizualnij smuzi vidimogo svitla dovzhinoyu vid 500 do 600 nanometriv zrobleni Floor Van Leven Floor Van Leeuwen 2007 roku dali nove vimiryuvannya dlya oboh zir 2 4107 dlya Shedar i 2 3579 dlya Kaf sho svidchat pro te sho najyaskravishoyu zoreyu suzir ya ye Kaf Plutanina vinikaye cherez te sho rizni instrumenti roblyat vimiryuvannya v desho riznih diapazonah hvil Rozmiri Z rozvitkom optichnoyi interferometriyi v 1990 h rokah kutovij diametr Shedara bulo vimiryano 1998 roci na riznih dovzhinah hvil u diapazoni 500 850 nm Rezultatom stav zatemnene po perimetru kutove vimiryuvannya u 5 62 0 06 kutovih milisekund mas diametr sho dorivnyuye priblizno 0 393 a o abo 42 3 radiusa Soncya pripuskayuchi paralaks u 14 29 mas Porivnyuyuchi z orbitoyu Merkuriya sho obertayetsya navkolo Soncya na vidstani priblizno 0 4 a o fotosfera Shedara prostyagayetsya priblizno do seredini orbiti Merkuriya HarakteristikiZoryane pole Kassiopeyi pokazuye a Cas oranzhevij gigant vidnosno do inshih zir u suzir yi Shedar chervonij gigant spektralnij klas yakogo K0IIIa tobto Shedar znachno holodnishij za Sonce Odnak oskilki vin nablizhayetsya do zavershennya svoyeyi evolyuciyi fotosfera zori istotno rozshirilasya dayuchi bolometrichnu svitnist sho priblizno v 676 raziv perevishuye svitnist Soncya Zgidno z pereglyanutimi danimi Gipparkos van Leeuwen 2007 rozrahunkova vidstan do zori stanovit blizko 70 parsek abo 228 svitlovih rokiv Yak i vsi gigantski zori Shedar obertayetsya povilno zi shvidkistyu priblizno 21 km s na ekvatori z takoyu shvidkistyu zori potribno priblizno 102 dni shob zrobiti odin povnij obert na svoyij osi Shedar inodi klasifikuyut yak zminnu zoryu ale z XIX stolittya zminnist ne bulo viyavleno Krim togo u Vashingtonskomu katalozi parnih zir zaznacheno tri optichni suputniki Shedara ale vsi voni mozhut buti lishe roztashovanimi na odnij liniyi zoru z Zemli Vik Shedara ocinyuyetsya vid 100 do 200 miljoniv rokiv bilshu chastinu yakogo vin buv blakitno biloyu zoreyu golovnoyi poslidovnosti spektralnogo klasu V ZobrazhennyaIlyustraciya z globusa Merkatora de Shedar zobrazhenij bilya sercya nebesnoyi carici U 1551 r Gerard Merkator flamandskij kartograf vigotoviv nebesnij globus zobrazivshi 48 tradicijnih suzir yiv Ptolemeya ta dva inshih Volossya Veroniki i Antinoj Na comu globusi vin predstaviv Kassiopeyu yak caricyu Efiopiyi pokaranu za yiyi vihvalyannya j prikutu do perevernutogo stilcya Shedar poznacheno bilya yiyi livoyi grudi sho vidobrazhaye arabske etimologichne pohodzhennya nazvi Div takozhMoskva Kassiopeya radyanskij naukovo fantastichnij film pro podorozh do sistemi Shedar PrimitkiFormula dlya rozrahunku bolometrichnoyi svitnosti Shedara LSL RSR 2 TST 4 displaystyle begin smallmatrix frac L rm S L odot left frac R rm S R odot right 2 left frac T rm S T odot right 4 end smallmatrix de S Shedar L svitnist R radius i T temperatura Tomu LSL 42 31 2 4 5305 778 4 676L displaystyle begin smallmatrix frac L rm S L odot left frac 42 3 1 right 2 left frac 4 530 5 778 right 4 676L odot end smallmatrix Zauvazhennya Rozrahunok svitnosti silno zalezhit vid kutovogo diametra ta vidstani yaki mayut deyaku neviznachenist Dzherela Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 22 lyutogo 2010 Kharchenko N V Roeser S September 2009 Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Bibcode 2009yCat 1280 0K Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 roku Procitovano 6 sichnya 2011 The absolute magnitude is computed using the Kharcheko apparent magnitude of 2 240 and the Van Leeuwen parallax of 14 29 Mermilliod J C 1986 Compilation of Eggen s UBV data transformed to UBV unpublished Catalogue of Eggen s UBV data Bibcode 1986EgUBV 0M Samus N N Durlevich O V ta in 2009 VizieR Online Data Catalog General Catalogue of Variable Stars Samus 2007 2013 VizieR On line Data Catalog B gcvs Originally published in 2009yCat 102025S 1 Bibcode 2009yCat 102025S van Leeuwen F November 2007 Hipparcos the New Reduction Astronomy and Astrophysics Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg 474 2 653 664 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Professor James B Jim Kaler SHEDAR Alpha Cassiopeiae University of Illinois originalu za 27 March 2010 Procitovano 22 lyutogo 2010 Hajian Arsen R Armstrong J T Hummel C A Benson J A ta in March 1998 Direct Confirmation of Stellar Limb Darkening with the Navy Prototype Optical Interferometer The Astrophysical Journal 496 1 484 Bibcode 1998ApJ 496 484H doi 10 1086 305388 vid 5th Revised Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 31 grudnya 2010 Kassiopeya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 208 ISBN 966 613 263 X IAU org Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2018 Richard Hinckley Allen 1963 Star Names Their Lore and Meaning s 142 Procitovano 31 grudnya 2010 International Astronomical Union arhiv originalu za 10 chervnya 2016 procitovano 22 travnya 2016 kit 香港太空館 研究資源 亮星中英對照表 2010 08 18 u Wayback Machine Hong Kong Space Museum Accessed on line November 23 2010 kit 中國星座神話 written by 陳久金 Published by 台灣書房出版有限公司 2005 ISBN 978 986 7332 25 7 Gerard Mercator 1512 1594 The Mercator Globes at Harvard Map Collection Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 2 sichnya 2011 PosilannyaHarvard Map Collection The Internet Encyclopedia of Science Shedar Alpha Cassiopeiae 4 serpnya 2019 u Wayback Machine