Хейно Еллер (ест. Heino Eller; 7 березня 1887, Дерпт, Ліфляндська губернія — 16 червня 1970, Таллінн) — естонський, радянський композитор, скрипаль, педагог. Народний артист СРСР (1967). Один із основоположників сучасної композиторської школи Естонії.
Еллер Хейно | |
---|---|
ест. Heino Eller | |
Основна інформація | |
Дата народження | 7 березня 1887[1][2][…] |
Місце народження | Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[4] |
Дата смерті | 16 червня 1970[4][2][…](83 роки) |
Місце смерті | Таллінн, Естонська РСР, СРСР[4] |
Поховання | Метсакальмісту |
Громадянство | Естонія[5] |
Професії | композитор, музичний педагог, скрипаль |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Відомі учні | d |
Інструменти | скрипка |
Жанри | симфонія |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 23 лютого (7 березня) 1887 року в Дерпті (нині Тарту, Естонія).
У 1907 році закінчив Юріївське реальне училище.
У дитинстві навчався гри на скрипці і приватно вивчав теорію музики. У 1907—1908 роках навчався по класу скрипки, в 1913—1915 і 1919—1920 — по класу композиції та теорії музики в Петроградській консерваторії у В. П. Калафаті. У 1908—1912 роках навчався на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету.
У 1910—1920 роках — скрипаль в оркестрах драматичних театрів (у 1919—1920 в оркестрі Петроградського Великого драматичного театру). Паралельно, з 1917 по 1920 рік викладав скрипку в музичній школі.
У 1920—1940 роках викладав теорію музики та композицію і завідував відділенням теорії композики у Вищій музичній школі Тарту (один з учнів Карл Лейхтер), з 1940 і до кінця життя викладав у Таллінській консерваторії; з 1940 — професор (нині Естонська академія музики і театру).
У 1940 році був головою організаційного комітету, з 1944 по 1953 член правління Спілки композиторів Естонської РСР, в останні роки — член правління Музичного фонду Естонської РСР.
Помер 16 червня 1970 року в Талліні. Похований на Лісовому кладовищі.
Сім'я
- Дружина — Ганна Кремер (1886—1942), піаністка (за національністю єврейка, загинула в німецькому концентраційному таборі).
- Дружина — Еллу Еллер (Meriva) (1908—1997), учениця Ганни Кремер у Вищій музичній школі Тарту.
- Брат — Олександр Еллер (1891—1971), скульптор.
Звання та нагороди
- Заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (1945)
- Народний артист Естонської РСР (1957)
- Народний артист СРСР (1967)
- Дві Державні премії Естонської РСР (1948, 1965)
- Два ордена Леніна (1965, 1970)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1956)
- Орден «Знак Пошани» (1961)
Творчість
Твори, здебільшого інструментальні, поєднують в собі характерні риси музики початку XX століття, класичну форму і елементи естонської народної музики. Стиль композитора близький до імпресіонізму.
На ранні роботи вплинули Е. Гріг, К. Дебюссі і А. Скрябін. Рання творчість Еллера знаменує собою початок нового періоду в естонській музиці. Композитор додає до домінуючого на той час національного романтизму імпресіоністичне звучання, яке помітне вже в симфонічних поемах «Світанок» (1920) і «Нічні заклики» (1921), а трохи пізніше звертається до експресіоністської манери письма (симфонічна поема «Привиди», 1924).
Середній період творчості відзначений витонченим ліризмом і в той же час появою великих епічно-драматичних творів, таких як Перша симфонія. У 1940-50-х рр. почав використовувати в творах мотиви естонської народної музики, характерний приклад — Тринадцять п'єс для фортепіано (1941).
Нарешті, в пізній період, шукаючи засоби глибшої виразності, успішно синтезує риси різних стилів, в тому числі і з власних ранніх робіт.
Один з найбільших представників естонської музичної культури XX століття, який мав величезне значення не тільки як композитор, але і як педагог: серед його учнів — Е. Тубін, А. Пярт, В. Капп, А. Ойт і багато інших відомих згодом естонських композиторів.
Основні твори
Оркестрові твори
Симфонії
- Симфонія № 1 (1936)
- Симфонія № 2 (1947)
- Симфонія № 3 (1961)
Симфонічні поеми
- «Епізод з революційного часу» (1917, 2 ред. 1969)
- «Сутінки» (Videvik; 1917)
- «Світанок» (Koit; 1920)
- «Нічні заклики» (Ööhüüded, 1921)
- «Привиди» (1924, друга редакція 1932)
- «В тіні і на сонці» (Varjus ja päikesepaistel, 1926)
- «Політ орла» (Kotkalend, 1949)
- «Співаючі поля» (Laulvad põllud, 1951)
Інші твори
- Симфонічне скерцо (1921)
- Симфонічна легенда (1923)
- Симфонічна бурлеску (1927)
- Nenia для струнного оркестру (1928)
- Елегія для арфи і струнних (1931)
- Концерт для скрипки з оркестром (1933; 2-я ред. 1964)
- Три сюїти (1914 - Білі ночі, 1939; 1944)
- Музика для струнних (1942)
- Танцювальна сюїта (1942)
- Інтродукція та фугато (1942)
- Лірична сюїта (1945)
- Урочиста увертюра (1946)
- Увертюра для духового оркестру (1948)
- П'ять п'єс для струнного оркестру (1953)
- Фантазія для скрипки і малого оркестру (1964)
- Симфонієта для струнних (1967)
- Музика для струнних (1967)
Камерні твори
Ансамблі
- П'ять струнних квартетів (1925, 1930, 1945, 1953, 1959)
- Чотири мініатюри для квартету (1954)
- Дві сонати для скрипки і фортепіано (1922, 1946)
- «Сосни» (Männid, 1929)
- Балада (1938)
- Вісім п'єс для віолончелі та фортепіано
Твори для фортепіано
- Два циклу варіацій (1912, 1939)
- Чотири сонати (1920, 1937, 1944, 1957)
- Дві сонатини (1946 1950)
- Тринадцять п'єс на естонські мотиви (1941)
- Балада (1955)
- Десять ліричних п'єс (1960)
- Дванадцять багателей (1963)
- Фортепіанна музика в народному ладі (1965)
- 29 прелюдій, 6 етюдів, 8 вальсів інші твори.
Інші
- Дві п'єси для скрипкового соло (1931 - «Фантазія», 1940 - «На просторі»)
- Три п'єси для флейти (1951)
- Близько тридцяти інших творів для скрипки
- П'єси для віолончелі, гобоя, контрабаса та ін. Інструментів
- Хори, романси, обробки народних пісень
Понад 100 інших творів.
Пам'ять
- У 1971 році ім'я композитора отримала Вища школа музики в Тарту.
- У 1987 році була випущена поштова марка СРСР, присвячена Х. Еллеру.
- У 1987 році у дворі Талліннського музичного училища ім. Г. Отса встановлено пам'ятник Х. Еллерові.
- У 1991 року проводився Міжнародний конкурс скрипалів імені Х. Еллера.
- У 1998 році Естонським музеєм театру і музики заснована музична премія імені Хейно Еллера, що є однією з вищих нагород в царині музики в Естонії.
- Увійшов до складеного в 1999 році за результатами письмового та онлайн-голосування списку 100 великих діячів Естонії XX століття.
- В Естонській академії музики і театру відкритий клас на честь композитора, де знаходяться фортеп'яно і фотографії, що належали композитору.
- У 2013 році вийшов музичний документальний фільм про композитора «Хейно Еллер. Квінтесенція».
Бібліографія
- Реммель Р., Хумана М. Хейно Еллер. Життя та творчість. — Л .: Радянський композитор, Ленінградське відділення, 1988.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118879391 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Эллер Хейно Янович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- LIBRIS — 2012.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 6 січня 2021.
- Sajandi sada Eesti suurkuju / Koostanud Tiit Kändler. — Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus, 2002. — 216 lk. .
Посилання
- Еллер Хейно Янович
- Дані на сайті Біографія. ру
- Хейно Еллер [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- (англ.)
- Премія Хейно Еллера [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.](ест.)
- H. Elleri muusikapreemiate üleandmine Eesti Teatri- ja Muusikamuuseumi [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] sünnipäeval (ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hejno Eller est Heino Eller 7 bereznya 1887 Derpt Liflyandska guberniya 16 chervnya 1970 Tallinn estonskij radyanskij kompozitor skripal pedagog Narodnij artist SRSR 1967 Odin iz osnovopolozhnikiv suchasnoyi kompozitorskoyi shkoli Estoniyi Eller Hejnoest Heino EllerOsnovna informaciyaData narodzhennya7 bereznya 1887 1887 03 07 1 2 Misce narodzhennyaTartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 4 Data smerti16 chervnya 1970 1970 06 16 4 2 83 roki Misce smertiTallinn Estonska RSR SRSR 4 PohovannyaMetsakalmistuGromadyanstvoEstoniya 5 Profesiyikompozitor muzichnij pedagog skripalOsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVidomi uchnidInstrumentiskripkaZhanrisimfoniyaNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 23 lyutogo 7 bereznya 1887 roku v Derpti nini Tartu Estoniya U 1907 roci zakinchiv Yuriyivske realne uchilishe U ditinstvi navchavsya gri na skripci i privatno vivchav teoriyu muziki U 1907 1908 rokah navchavsya po klasu skripki v 1913 1915 i 1919 1920 po klasu kompoziciyi ta teoriyi muziki v Petrogradskij konservatoriyi u V P Kalafati U 1908 1912 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo universitetu U 1910 1920 rokah skripal v orkestrah dramatichnih teatriv u 1919 1920 v orkestri Petrogradskogo Velikogo dramatichnogo teatru Paralelno z 1917 po 1920 rik vikladav skripku v muzichnij shkoli U 1920 1940 rokah vikladav teoriyu muziki ta kompoziciyu i zaviduvav viddilennyam teoriyi kompoziki u Vishij muzichnij shkoli Tartu odin z uchniv Karl Lejhter z 1940 i do kincya zhittya vikladav u Tallinskij konservatoriyi z 1940 profesor nini Estonska akademiya muziki i teatru U 1940 roci buv golovoyu organizacijnogo komitetu z 1944 po 1953 chlen pravlinnya Spilki kompozitoriv Estonskoyi RSR v ostanni roki chlen pravlinnya Muzichnogo fondu Estonskoyi RSR Pomer 16 chervnya 1970 roku v Tallini Pohovanij na Lisovomu kladovishi Sim ya Druzhina Ganna Kremer 1886 1942 pianistka za nacionalnistyu yevrejka zaginula v nimeckomu koncentracijnomu tabori Druzhina Ellu Eller Meriva 1908 1997 uchenicya Ganni Kremer u Vishij muzichnij shkoli Tartu Brat Oleksandr Eller 1891 1971 skulptor Zvannya ta nagorodiZasluzhenij diyach mistectv Estonskoyi RSR 1945 Narodnij artist Estonskoyi RSR 1957 Narodnij artist SRSR 1967 Dvi Derzhavni premiyi Estonskoyi RSR 1948 1965 Dva ordena Lenina 1965 1970 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1956 Orden Znak Poshani 1961 TvorchistTvori zdebilshogo instrumentalni poyednuyut v sobi harakterni risi muziki pochatku XX stolittya klasichnu formu i elementi estonskoyi narodnoyi muziki Stil kompozitora blizkij do impresionizmu Na ranni roboti vplinuli E Grig K Debyussi i A Skryabin Rannya tvorchist Ellera znamenuye soboyu pochatok novogo periodu v estonskij muzici Kompozitor dodaye do dominuyuchogo na toj chas nacionalnogo romantizmu impresionistichne zvuchannya yake pomitne vzhe v simfonichnih poemah Svitanok 1920 i Nichni zakliki 1921 a trohi piznishe zvertayetsya do ekspresionistskoyi maneri pisma simfonichna poema Prividi 1924 Serednij period tvorchosti vidznachenij vitonchenim lirizmom i v toj zhe chas poyavoyu velikih epichno dramatichnih tvoriv takih yak Persha simfoniya U 1940 50 h rr pochav vikoristovuvati v tvorah motivi estonskoyi narodnoyi muziki harakternij priklad Trinadcyat p yes dlya fortepiano 1941 Nareshti v piznij period shukayuchi zasobi glibshoyi viraznosti uspishno sintezuye risi riznih stiliv v tomu chisli i z vlasnih rannih robit Odin z najbilshih predstavnikiv estonskoyi muzichnoyi kulturi XX stolittya yakij mav velichezne znachennya ne tilki yak kompozitor ale i yak pedagog sered jogo uchniv E Tubin A Pyart V Kapp A Ojt i bagato inshih vidomih zgodom estonskih kompozitoriv Osnovni tvori Orkestrovi tvori Simfoniyi Simfoniya 1 1936 Simfoniya 2 1947 Simfoniya 3 1961 Simfonichni poemi Epizod z revolyucijnogo chasu 1917 2 red 1969 Sutinki Videvik 1917 Svitanok Koit 1920 Nichni zakliki Oohuuded 1921 Prividi 1924 druga redakciya 1932 V tini i na sonci Varjus ja paikesepaistel 1926 Polit orla Kotkalend 1949 Spivayuchi polya Laulvad pollud 1951 Inshi tvori Simfonichne skerco 1921 Simfonichna legenda 1923 Simfonichna burlesku 1927 Nenia dlya strunnogo orkestru 1928 Elegiya dlya arfi i strunnih 1931 Koncert dlya skripki z orkestrom 1933 2 ya red 1964 Tri syuyiti 1914 Bili nochi 1939 1944 Muzika dlya strunnih 1942 Tancyuvalna syuyita 1942 Introdukciya ta fugato 1942 Lirichna syuyita 1945 Urochista uvertyura 1946 Uvertyura dlya duhovogo orkestru 1948 P yat p yes dlya strunnogo orkestru 1953 Fantaziya dlya skripki i malogo orkestru 1964 Simfoniyeta dlya strunnih 1967 Muzika dlya strunnih 1967 Kamerni tvori Ansambli P yat strunnih kvartetiv 1925 1930 1945 1953 1959 Chotiri miniatyuri dlya kvartetu 1954 Dvi sonati dlya skripki i fortepiano 1922 1946 Sosni Mannid 1929 Balada 1938 Visim p yes dlya violoncheli ta fortepianoTvori dlya fortepiano Dva ciklu variacij 1912 1939 Chotiri sonati 1920 1937 1944 1957 Dvi sonatini 1946 1950 Trinadcyat p yes na estonski motivi 1941 Balada 1955 Desyat lirichnih p yes 1960 Dvanadcyat bagatelej 1963 Fortepianna muzika v narodnomu ladi 1965 29 prelyudij 6 etyudiv 8 valsiv inshi tvori Inshi Dvi p yesi dlya skripkovogo solo 1931 Fantaziya 1940 Na prostori Tri p yesi dlya flejti 1951 Blizko tridcyati inshih tvoriv dlya skripki P yesi dlya violoncheli goboya kontrabasa ta in Instrumentiv Hori romansi obrobki narodnih pisen Ponad 100 inshih tvoriv Pam yatU 1971 roci im ya kompozitora otrimala Visha shkola muziki v Tartu U 1987 roci bula vipushena poshtova marka SRSR prisvyachena H Elleru U 1987 roci u dvori Tallinnskogo muzichnogo uchilisha im G Otsa vstanovleno pam yatnik H Ellerovi U 1991 roku provodivsya Mizhnarodnij konkurs skripaliv imeni H Ellera U 1998 roci Estonskim muzeyem teatru i muziki zasnovana muzichna premiya imeni Hejno Ellera sho ye odniyeyu z vishih nagorod v carini muziki v Estoniyi Uvijshov do skladenogo v 1999 roci za rezultatami pismovogo ta onlajn golosuvannya spisku 100 velikih diyachiv Estoniyi XX stolittya V Estonskij akademiyi muziki i teatru vidkritij klas na chest kompozitora de znahodyatsya fortep yano i fotografiyi sho nalezhali kompozitoru U 2013 roci vijshov muzichnij dokumentalnij film pro kompozitora Hejno Eller Kvintesenciya BibliografiyaRemmel R Humana M Hejno Eller Zhittya ta tvorchist L Radyanskij kompozitor Leningradske viddilennya 1988 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118879391 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Eller Hejno Yanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Arhiv originalu za 4 listopada 2009 Procitovano 6 sichnya 2021 Sajandi sada Eesti suurkuju Koostanud Tiit Kandler Tallinn Eesti Entsuklopeediakirjastus 2002 216 lk ISBN 998570102X PosilannyaEller Hejno Yanovich Dani na sajti Biografiya ru Hejno Eller 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl angl Premiya Hejno Ellera 12 lipnya 2021 u Wayback Machine est H Elleri muusikapreemiate uleandmine Eesti Teatri ja Muusikamuuseumi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine sunnipaeval est