Фролов Олександр Іванович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фролов.

Олекса́ндр Іва́нович Фроло́в — радянський, український кінооператор і кінорежисер-документаліст. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1987).

Фролов Олександр Іванович
Народився	11 жовтня 1944(1944-10-11) (79 років) Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	кінооператор, режисер-документаліст
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії

Біографія

Народився 11 жовтня 1944 р. в Вінниці. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1975).

Працює з 1968 р. на «Київнаукфільмі», де створив картини:

• «Подряпина на льоду» (1982),
• «Зірка Вавілова» (1984, оператор),
• «Вперед… до кам'яного століття» (1986),
• «Стінограма» (1987),
• «Разом з Макаренком» (1987, оператор),
• «Гра на випередження» (1987, оператор у співавт.; реж. Е. Даргольц),
• «Гніздо» (1991),
• «Любов та смерть поета Володимира Маяковського» (1991, режисер та оператор у співавт.),
• «Слов'янський детектив» (1992, у співавт. з І. Недужком),
• стрічки «Крах Тевтонського ордену. Фільм 28» (автор сценар. та режисер), «В унії та без неї. Фільм 30» (оператор та режисер), «Захищали, скільки могли. Фільм 36» (оператор та режисер) в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993),
• «Газ України» (1996, авт. сцен.),
• «Оксана Петрусенко» з циклу «Обрані часом» (1996, у співавт. з Р. Плаховим-Модестовим) та ін.,

а також телестрічки:

• «Два життя Соломії» (1997, т/ф),
• «Честь і вдячність» (1999, т/ф, авт. сцен.),
• «Леонід Кравчук. Обрання долі.» (2003, у співавт.),
• «Червоний ренесанс» (2004, у співавт.),
• «Дисиденти» (2007, у співавт.),
• «Непрощені» (2007, у спіавт.).

Посилання

• Національна спілка кінематографістів України: Фролов Олександр [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 611. — .
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1441;
• .