Недужко Ігор Маркович

Ігор Маркович Недужко (7 березня 1934, Дніпропетровськ — 15 січня 2017, Київ) — радянський та український кінооператор вищої категорії, майстер підводних зйомок та педагог.

Ігор Недужко

Зображення

Дата народження7 березня 1934(1934-03-07)Місце народженняДніпропетровськ, Українська СРР, СРСРДата смерті15 січня 2017(2017-01-15) (82 роки)Місце смертіКиїв, УкраїнаГромадянство СРСР
 УкраїнаAlma materКиївський політехнічний інститут (1956)Професіякінооператор, педагогЧленствоНСКУIMDbID 8004281

Життєпис

Народився 7 березня 1934 р. у м. Дніпропетровську в родині службовців. Закінчив Київський політехнічний інститут (1956).

Працював майстром, інженером Київського Інституту автоматики, керівником кінофотолабораторії й оператором підводних зйомок клубу «Океанія» АН УРСР. З 1973 р. — оператор «Київнаукфільму».

Викладав у Київському національному університеті культури і мистецтв, а також був доцентом Київського міжнародного університету, де викладав в Інституті телебачення, кіно і театру.

Член Національної Спілки кінематографістів України з 1979 р.

Помер 15 січня 2017 року у Києві.

Відомі учні

Серед учнів Ігоря Марковича Недужка велика кількість відомих і талановитих діячів мистецтв, зокрема: режисер, актор, та телеведучий Олександр Жеребко; режисер, продюсер Натела Чхартішвілі-Зацаринна та багато інших.

Вибрана фільмографія

Режисер

• 2001 — «Знак Божої іскри» (фільм про українського живописця О. Богомазова.)

Кінооператор

• 2004 — «Портрет, написаний глибиною»
• 2002 — «Ще як були ми козаками. У колі першім»
• 2002 — «Витоки. Повість минулих літ»
• 1997 — «Національний музей „Чорнобиль“»
• 1997 — «Жезли Меркурія»
• 1997 — «Два життя Соломії»
• 1996 — «Україна — космос. Вибір шляху»
• 1993 — «Ті, що приборкали коня. Фільм 7» (стрічка із документального цикла «Невідома Україна. Нариси нашої історії»)
• 1992 — «Слов'янський детектив» (стрічка із документального цикла «Невідома Україна. Лікарська справа в Україні»)
• 1988 — «Абетка для котиків»
• 1983 — «Люди і дельфіни» (т/ф, оператор-постановник та підводні зйомки)
• 1982 — «Ведмежа»
• 1981 — «Білий олень тундри»
• 1981 — «Організатор свята — до ваших послуг»
• 1980 — «Тримати!»
• 1979 — «Загадковий світ тварин» (Почесний диплом журі XIII Всесоюзного кінофестивалю, Душанбе, 1980)
• 1979 — «Зоопсихологія»
• 1979 — «Щоденне диво»
• 1977 — «Столиця зварювання» (Приз «Великий гранат» Міжнародного кінофестивалю технічних фільмів, Пардубіце, ЧССР, 1978)
• 1976 — «Створи гармонію»
• 1975 — «Люди великої мужності» (Золота медаль VII Міжнародного кінофестивалю медично-санітарних фільмів, Варна, Болгарія, 1977)
• 1975 — «Ці місткі частки секунди» (Срібна медаль ВДНГ, 1976)
• 1975 — «Модель відкриття»
• 1974 — «Попередньо напружений залізобетон»
• 1974 — «Вплив параметрів зварювання на геометрію шва»
• 1973 — «Конструкція і монтаж паливоподачі»
• 1972 — «Плазмово-дуговий переплав» (Гран-прі Міжнародного кінофестивалю технічних фільмів, Пардубіце, ЧССР, 1973; Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю, Белград, 1974)
• 1972 — «Контактне зварювання» та ін.

Примітки

1. Игорь Недужко. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 12 січня 2018.
2. . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — СІ 13.

Посилання

• http://www.aquafilm.su/nedugko [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Національна спілка кінематографістів України: Ігор Недужко