Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зенонів Херсонес (грец. Ζήνωνος Χερσόνησο) — античне місто-фортеця в кримській частині Боспорського царства, що було розташоване за 17 км на захід від міста Пантікапей (біля сучасного села Курортне Ленінського району АР Крим).
| Городище «Зенонів Херсонес» | |
|---|---|
 | |
| 45°28′57″ пн. ш. 36°20′35″ сх. д. / 45.48250° пн. ш. 36.34306° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Курортне |
| Тип | d |
| Статус | пам'ятка археології місцевого значення №2993 |
  Городище «Зенонів Херсонес» | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Найпівнічніша точка Керченського півострова, мис Зюк, відповідає розташуванню античного Зенонового Херсонесу і на ньому, час від часу, проводяться археологічні розкопки.
Історія і розташування
Про поселення Зенонів Херсонес стало відомо з праці Птолемея (Γεωγραφικὴ Ὑφήγησις. Ptol.,III,6,4). В праці Птолемея вказані координати поселення (вказано, що наступне поселення від Парфенія і в 17,8 кілометра від Пантикапея). На Птолемеєвій карті відстань між мисом Кимерій (сучасний мис на Таманському півострові) та городищем Зенонів Херсонес становила 210' по довготі і 15' по широті, в перерахунку на кілометри це буде становити 36,4 кілометри, по прямій, що відповідає дісному розташуванню мису Зюк.
Давні еліни поселилися на мисі Зюк заради його вигідного розташування, адже від материка мис відділений тонкою піщаною перемичкою, яка в часи припливу стає мілководною протокою. Доволі глибокі дві бухти хороше укриття для кораблів. Еліни обрали північно-західну частину мису у важкодоступній скелястій частині для побудови своєї твердині, яку вони назвали Херсонес (з грецької перекладається як мис чи півострів). Таким чином вони мали природний захист, у вигляді урвистих скелястих берегів і моря, яке проглядалося зусібіч з вершини пагорба і скель мису.
Та в IV столітті Зенонів Херсонес було захоплено і зруйновано гунами (що підтверджують ознаки руйнувань укріплень та пожеж), але поселенці, невдовзі, повернулися до городища. Ще 2 століття тут жили греки-понтійці, але то були уже часи занепаду, а в VII столітті ознаки осідлості на півострові Зюк зникають.
Гіпотези
Оскільки Птолемей у своїх «Керівництвах з географії» лише раз згадував про це античне місто, а після нього тривалий час згадок про це поселення не було, то точно локалізувати Зенонів Херсоонес доволі важко. Лише в сучасні часи, при наявності високоточної техніки археологам вдається добиратися до відповіді на ці та схожі, втрачені часом, питання. Сумніви виникали через те, що за Птолемеєм два населених пункти: Зенон Херсонес і Гераклій слід шукати на Азовському узбережжі.
- Масленников Олександр Олександрович та Зубарєв Віктор Генадієвич, які проводили комплексні археологічні дослідження городища вважають, що розкопані ними руїни поселення еллінської епохи із кам'яними мурами і є Зенонів Херсонес. Масивні мури, акрополь та фрагментами кераміки, монетами і уламки розписного штукатурки відповідали періоду VI століття до н. е. — VI століття н. е, що й утвердило вчених у своїй гіпотезі.
- Проте Віктор Францевич Гайдукевич піддає сумнівам остаточне розміщення Зенонового Херсонеса
- Натомість російський історик 19 століття Латишев Василь Васильович вважав (ще до розкопок), що на мисі Зюк розташоване інше, згадуване Птолемеєм місто на березі Азовського моря, а за Страбоном поселення — Гекраклій (як поселення розташоване поруч з Мірмекією).
Археологічні особливості
Городище Зенонів Херсонес знаходиться на північно-східній частині мису Зюк. Його площа 0,9-1,1 гектари. Археологічні розкопки проводилися в 1978–1984 роках. Відкрита поверхня (розкопано) 2900 квадратних метрів. Археологічні розкопки проводила експедиція інституту археології Російської академії наук під керівництвом .
Масивні мури, акрополь та культурні нашарування городища (з фрагментами кераміки, монетами, уламками розписного штукатурки й побутовими дрібничками), відповідають періоду VI століття до н. е. — VI століття н. е. Під час розкопок було знайдено чимало артефактів:
- фрагменти написів — 4
- графіті та діпінті — 56
- монети — 156
- теракоти і фрагменти терракот — 58
- черепичні —2
Укріплення городища
Найбільш дослідженими ділянками городища Зенонів Херсонес є його фортечні мури. Перші дослідження мису А.А. Диріним (1894-1895 роки) вказали на наявність фортифікаційних споруд, а майже через століття, уже триваліша експедиція на мис Зюк довела існування фортеці еллінських часів й дала можливість визначити її назву та розташування і особливості. Археологи виявили перші ознаки мурів на мисі Зюк, які відповідають першій половині 3 ст. до н. е. Збереглись вони погано, але цілком можуть бути реконструйовані.
Південно-східну ділянку мурів було зведено на зольно-сміттєвому насипі. Початком стіни був стрімкий скельний виступ, а далі вона тягнулася в західно-північному напрямку на довжину в 20 метрів (з яких вціліло лише 9,2 метри). Цоколь мав ширину 3-3,2 м, і довжину 0,3 -0,9 м. Археологи виявили особливості спорудження цоколя: спершу у зольному ґрунті рилась траншея, трохи ширша, ніж кладка, на дно насипали шар золи і щебеню, товщиною 0,1-0,15 метрів кожен, згодом укладали шар (0,2 метра) необроблених дрібних та середніх каменів, і їх фіксували більшим камінням плоскої форми.
Наступна ділянка стіни мала довжину 16 метрів (а ширину 3,2-3,3 метри) і розверталася під прямим кутом відносно попередньої, а фундамент її стояв на рівній поверхні скелі. Вона відгороджувала поселення зі сторони південно-східного обриву мису в напрямку з північного сходу на південний захід. Тут фундамент майже всюди стояв на вирівняній скелі. Обидві ділянки стіни щільно з'єднувались, а фундамент першої стояв на 0,4 м нижче рівня «підошви» іншої. Цей прийом пояснювався різницею щільності підстилаючих ґрунтів, що зумовило різну просадку і, водночас, не позначалось на міцності стіни. Ця археологічна знахідка стала підтвердженням того, що містяни були добре обізнані про основні будівельні прийоми, які часто використовувались при будівництві стін міст. Завдячуючи артефактам знайденим в шарі золі під фундаментом, вчені дійшли висновку, що ця частина муру була поставлена в другій чверті III століття до нашої ери. стіни.
З південного заходу городище було огороджено, але через руйнування мису, цей кут із подальшою частиною муру не збереглися. Вчені припускають, що довжина його була більше 4 метрів і вона впиралася об фундамент трапецієподібної споруди (5,7 х 5,8 х 4,5 м). Це була вежа або ж бастіон, від якого залишився лише ряд необроблених каменів. З північного сходу цієї споруди знову прокладено стіну на довжину 4,5 метри, далі залишків стіни не простежується (що пов'язується різкою крутизною рельєфу). Лише на західній стороні городища знову можна простежити захисні мури довжиною 10 метрів — з південного сходу на північний захід, які мали ширину 2,5 метри (в деяких місцях збереглася й кладка — висотою 1,5 метри). Стіна тут складається з великих вапнякових каменів, покладених плоскими гранями назовні. Далі стіна, різко повертає на північний схід, прямуючи до скельного масивом на краю мису.
Про вигляд стін, вежі і воріт достовірних даних не збереглося, лише невеличка згадка в доповіді російського вченого-археолога А. А. Діріна, який ще в наприкінці 19 століття провів перші розкопки та надав детальний опис давнього городища:
 | На берегах його здіймаються групи скель, з яких одна, найбільша і. безумовно, неприступна зі сторони моря (а з боку суші до неї можна пройти лише вузенькою й крутою стежкою) була обнесена камінною стіною, валом і викопаним ровом. Вал і рів ясно видні, стіна ж, а точніше фундамент стіни, років 15 тому розібрали рибалки, які неподалік розселилися. З розповідей цих людей можна дізнатися... |  |
Побутова архітектура
Зенонів Херсонес в різні часи свого існування мав різну архітектуру: спершу це було поселення із хаотичними будівлями, потім уже городище із компактними спорудами без вулиць, а вже з появою мурів характерні ознаки міста - вулиці з кварталами будинків. Від цих споруд залишилися одні руїни, які й дослідили археологи: відкопавши фундаменти і основи стін різних будівель, а у двориках іта на вулицях знаходили уламки черепиці та посуду, інвентар, зброю і монети. Саме за цими знахідками, знаючи особливості грецької побутової архітектури, вчені-археологи склали уявлення про поселення Зенонів Херсонес, від часу його спорудження до загибелі.
Отже, будівлі міста були одно або двоповерховими, зроблені з брил місцевих вапняків та глини, подекуди зустрічались будинки з тесаних вапнякових блоків (квадрів і сирцевої глини). А от деревину, якої майже не було у степових регіонах, використовували обмежено: робили з неї тільки каркас даху, двері та віконні рами. Дахи своїх жител греки-понтійці, зазвичай, накривали черепицею, а підлоги були мощені, земляні. Дворики при будинках були вимощені галькою або уламками вапняку. Перший поверх у будівлях був господарським, а другий поверх був житловий.
Численні господарські ями, віднайдені археологами, мали дзвоноподібну форму і заглиблені на 2-2,5 метри. Така їх кількість вказує на статки містян та жваву торгівлю в місті, бо саме в ямах вони зберігали зерно та інші продукти.
Античне капище
Зі східної сторони півострова дослідили грот в якому виявилися залишки культурних шарів та знахідки, які свідчать про розміщення тут давнього святилища.
Сучасний стан
Мис Зюк — мис в Україні, займає важливе стратегічне становище (як найпівнічніша точка Керченського півострова) на ньому розташований пост спостереження прикордонних військ України.
На мисі проводилися археологічні дослідження та експедиції, після землетрусу, за свідченнями мешканців села, частина мису зсунулася в море. Поруч античного городища місцеві жителі облаштували цвинтар села Курортне.
Зі сходу мис Зюк омивається , а із заходу , тому околиці мису характеризується численними зсувами ґрунту. За часів СРСР на півострові було встановлено пам'ятний знак радянським десантникам.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 30 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 30 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 3 липня 2015.
- «Записки Одесского Общества Истории и Древностей», А.А. Дирін "Мыс "Зюк" и сделанные на нем археологические находки", 121-131 ст [ 2018-10-22 у Wayback Machine.].
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Віктор Зубарєв. «Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции». Москва.: «Языки славянской культуры»"" , 2005.- 504 ст.
- О. О. Масленников. «Эллинская хора на краю Ойкумены», М, «ИНДРИК», 1998.
- О. О. Масленников, О. В. Чевелев. «Новые памятники античного времени на северном побережье Керченского полуострова». «Античная археология. Краткие сообщения». № 168, М, Наука 1981, с77-85.
- В. Ф. Гайдукевич, «Боспорское царство». Москва -Ленинград, «Издательство Академии Наук СССР», 1949
Посилання
- Фотогалерея з мису Зюк та розкопок Зенонів Херсонес [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Мис Зюк і Зенонів Херсонес [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Зенонів Херсонес [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Поселення приазовської частини хори європейського Боспору [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zenoniv Hersones grec Zhnwnos Xersonhso antichne misto fortecya v krimskij chastini Bosporskogo carstva sho bulo roztashovane za 17 km na zahid vid mista Pantikapej bilya suchasnogo sela Kurortne Leninskogo rajonu AR Krim lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min skasovanij CoordScale lon min Gorodishe Zenoniv Hersones 45 28 57 pn sh 36 20 35 sh d 45 48250 pn sh 36 34306 sh d 45 48250 36 34306Krayina UkrayinaMistoKurortneTipdStatus pam yatka arheologiyi miscevogo znachennya 2993Gorodishe Zenoniv Hersones Mediafajli u Vikishovishi Najpivnichnisha tochka Kerchenskogo pivostrova mis Zyuk vidpovidaye roztashuvannyu antichnogo Zenonovogo Hersonesu i na nomu chas vid chasu provodyatsya arheologichni rozkopki Istoriya i roztashuvannyaPro poselennya Zenoniv Hersones stalo vidomo z praci Ptolemeya Gewgrafikὴ Ὑfhghsis Ptol III 6 4 V praci Ptolemeya vkazani koordinati poselennya vkazano sho nastupne poselennya vid Parfeniya i v 17 8 kilometra vid Pantikapeya Na Ptolemeyevij karti vidstan mizh misom Kimerij suchasnij mis na Tamanskomu pivostrovi ta gorodishem Zenoniv Hersones stanovila 210 po dovgoti i 15 po shiroti v pererahunku na kilometri ce bude stanoviti 36 4 kilometri po pryamij sho vidpovidaye disnomu roztashuvannyu misu Zyuk Davni elini poselilisya na misi Zyuk zaradi jogo vigidnogo roztashuvannya adzhe vid materika mis viddilenij tonkoyu pishanoyu peremichkoyu yaka v chasi priplivu staye milkovodnoyu protokoyu Dovoli gliboki dvi buhti horoshe ukrittya dlya korabliv Elini obrali pivnichno zahidnu chastinu misu u vazhkodostupnij skelyastij chastini dlya pobudovi svoyeyi tverdini yaku voni nazvali Hersones z greckoyi perekladayetsya yak mis chi pivostriv Takim chinom voni mali prirodnij zahist u viglyadi urvistih skelyastih beregiv i morya yake proglyadalosya zusibich z vershini pagorba i skel misu Ta v IV stolitti Zenoniv Hersones bulo zahopleno i zrujnovano gunami sho pidtverdzhuyut oznaki rujnuvan ukriplen ta pozhezh ale poselenci nevdovzi povernulisya do gorodisha She 2 stolittya tut zhili greki pontijci ale to buli uzhe chasi zanepadu a v VII stolitti oznaki osidlosti na pivostrovi Zyuk znikayut GipoteziOskilki Ptolemej u svoyih Kerivnictvah z geografiyi lishe raz zgaduvav pro ce antichne misto a pislya nogo trivalij chas zgadok pro ce poselennya ne bulo to tochno lokalizuvati Zenoniv Hersoones dovoli vazhko Lishe v suchasni chasi pri nayavnosti visokotochnoyi tehniki arheologam vdayetsya dobiratisya do vidpovidi na ci ta shozhi vtracheni chasom pitannya Sumnivi vinikali cherez te sho za Ptolemeyem dva naselenih punkti Zenon Hersones i Geraklij slid shukati na Azovskomu uzberezhzhi Maslennikov Oleksandr Oleksandrovich ta Zubaryev Viktor Genadiyevich yaki provodili kompleksni arheologichni doslidzhennya gorodisha vvazhayut sho rozkopani nimi ruyini poselennya ellinskoyi epohi iz kam yanimi murami i ye Zenoniv Hersones Masivni muri akropol ta fragmentami keramiki monetami i ulamki rozpisnogo shtukaturki vidpovidali periodu VI stolittya do n e VI stolittya n e sho j utverdilo vchenih u svoyij gipotezi Prote Viktor Francevich Gajdukevich piddaye sumnivam ostatochne rozmishennya Zenonovogo Hersonesa Natomist rosijskij istorik 19 stolittya Latishev Vasil Vasilovich vvazhav she do rozkopok sho na misi Zyuk roztashovane inshe zgaduvane Ptolemeyem misto na berezi Azovskogo morya a za Strabonom poselennya Gekraklij yak poselennya roztashovane poruch z Mirmekiyeyu Arheologichni osoblivostiGorodishe Zenoniv Hersones znahoditsya na pivnichno shidnij chastini misu Zyuk Jogo plosha 0 9 1 1 gektari Arheologichni rozkopki provodilisya v 1978 1984 rokah Vidkrita poverhnya rozkopano 2900 kvadratnih metriv Arheologichni rozkopki provodila ekspediciya institutu arheologiyi Rosijskoyi akademiyi nauk pid kerivnictvom Masivni muri akropol ta kulturni nasharuvannya gorodisha z fragmentami keramiki monetami ulamkami rozpisnogo shtukaturki j pobutovimi dribnichkami vidpovidayut periodu VI stolittya do n e VI stolittya n e Pid chas rozkopok bulo znajdeno chimalo artefaktiv fragmenti napisiv 4 grafiti ta dipinti 56 moneti 156 terakoti i fragmenti terrakot 58 cherepichni 2Ukriplennya gorodisha Najbilsh doslidzhenimi dilyankami gorodisha Zenoniv Hersones ye jogo fortechni muri Pershi doslidzhennya misu A A Dirinim 1894 1895 roki vkazali na nayavnist fortifikacijnih sporud a majzhe cherez stolittya uzhe trivalisha ekspediciya na mis Zyuk dovela isnuvannya forteci ellinskih chasiv j dala mozhlivist viznachiti yiyi nazvu ta roztashuvannya i osoblivosti Arheologi viyavili pershi oznaki muriv na misi Zyuk yaki vidpovidayut pershij polovini 3 st do n e Zbereglis voni pogano ale cilkom mozhut buti rekonstrujovani Pivdenno shidnu dilyanku muriv bulo zvedeno na zolno smittyevomu nasipi Pochatkom stini buv strimkij skelnij vistup a dali vona tyagnulasya v zahidno pivnichnomu napryamku na dovzhinu v 20 metriv z yakih vcililo lishe 9 2 metri Cokol mav shirinu 3 3 2 m i dovzhinu 0 3 0 9 m Arheologi viyavili osoblivosti sporudzhennya cokolya spershu u zolnomu grunti rilas transheya trohi shirsha nizh kladka na dno nasipali shar zoli i shebenyu tovshinoyu 0 1 0 15 metriv kozhen zgodom ukladali shar 0 2 metra neobroblenih dribnih ta serednih kameniv i yih fiksuvali bilshim kaminnyam ploskoyi formi Nastupna dilyanka stini mala dovzhinu 16 metriv a shirinu 3 2 3 3 metri i rozvertalasya pid pryamim kutom vidnosno poperednoyi a fundament yiyi stoyav na rivnij poverhni skeli Vona vidgorodzhuvala poselennya zi storoni pivdenno shidnogo obrivu misu v napryamku z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Tut fundament majzhe vsyudi stoyav na virivnyanij skeli Obidvi dilyanki stini shilno z yednuvalis a fundament pershoyi stoyav na 0 4 m nizhche rivnya pidoshvi inshoyi Cej prijom poyasnyuvavsya rizniceyu shilnosti pidstilayuchih gruntiv sho zumovilo riznu prosadku i vodnochas ne poznachalos na micnosti stini Cya arheologichna znahidka stala pidtverdzhennyam togo sho mistyani buli dobre obiznani pro osnovni budivelni prijomi yaki chasto vikoristovuvalis pri budivnictvi stin mist Zavdyachuyuchi artefaktam znajdenim v shari zoli pid fundamentom vcheni dijshli visnovku sho cya chastina muru bula postavlena v drugij chverti III stolittya do nashoyi eri stini Z pivdennogo zahodu gorodishe bulo ogorodzheno ale cherez rujnuvannya misu cej kut iz podalshoyu chastinoyu muru ne zbereglisya Vcheni pripuskayut sho dovzhina jogo bula bilshe 4 metriv i vona vpiralasya ob fundament trapeciyepodibnoyi sporudi 5 7 h 5 8 h 4 5 m Ce bula vezha abo zh bastion vid yakogo zalishivsya lishe ryad neobroblenih kameniv Z pivnichnogo shodu ciyeyi sporudi znovu prokladeno stinu na dovzhinu 4 5 metri dali zalishkiv stini ne prostezhuyetsya sho pov yazuyetsya rizkoyu krutiznoyu relyefu Lishe na zahidnij storoni gorodisha znovu mozhna prostezhiti zahisni muri dovzhinoyu 10 metriv z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid yaki mali shirinu 2 5 metri v deyakih miscyah zbereglasya j kladka visotoyu 1 5 metri Stina tut skladayetsya z velikih vapnyakovih kameniv pokladenih ploskimi granyami nazovni Dali stina rizko povertaye na pivnichnij shid pryamuyuchi do skelnogo masivom na krayu misu Pro viglyad stin vezhi i vorit dostovirnih danih ne zbereglosya lishe nevelichka zgadka v dopovidi rosijskogo vchenogo arheologa A A Dirina yakij she v naprikinci 19 stolittya proviv pershi rozkopki ta nadav detalnij opis davnogo gorodisha Na beregah jogo zdijmayutsya grupi skel z yakih odna najbilsha i bezumovno nepristupna zi storoni morya a z boku sushi do neyi mozhna projti lishe vuzenkoyu j krutoyu stezhkoyu bula obnesena kaminnoyu stinoyu valom i vikopanim rovom Val i riv yasno vidni stina zh a tochnishe fundament stini rokiv 15 tomu rozibrali ribalki yaki nepodalik rozselilisya Z rozpovidej cih lyudej mozhna diznatisya Pobutova arhitektura Zenoniv Hersones v rizni chasi svogo isnuvannya mav riznu arhitekturu spershu ce bulo poselennya iz haotichnimi budivlyami potim uzhe gorodishe iz kompaktnimi sporudami bez vulic a vzhe z poyavoyu muriv harakterni oznaki mista vulici z kvartalami budinkiv Vid cih sporud zalishilisya odni ruyini yaki j doslidili arheologi vidkopavshi fundamenti i osnovi stin riznih budivel a u dvorikah ita na vulicyah znahodili ulamki cherepici ta posudu inventar zbroyu i moneti Same za cimi znahidkami znayuchi osoblivosti greckoyi pobutovoyi arhitekturi vcheni arheologi sklali uyavlennya pro poselennya Zenoniv Hersones vid chasu jogo sporudzhennya do zagibeli Otzhe budivli mista buli odno abo dvopoverhovimi zrobleni z bril miscevih vapnyakiv ta glini podekudi zustrichalis budinki z tesanih vapnyakovih blokiv kvadriv i sircevoyi glini A ot derevinu yakoyi majzhe ne bulo u stepovih regionah vikoristovuvali obmezheno robili z neyi tilki karkas dahu dveri ta vikonni rami Dahi svoyih zhitel greki pontijci zazvichaj nakrivali cherepiceyu a pidlogi buli mosheni zemlyani Dvoriki pri budinkah buli vimosheni galkoyu abo ulamkami vapnyaku Pershij poverh u budivlyah buv gospodarskim a drugij poverh buv zhitlovij Chislenni gospodarski yami vidnajdeni arheologami mali dzvonopodibnu formu i zaglibleni na 2 2 5 metri Taka yih kilkist vkazuye na statki mistyan ta zhvavu torgivlyu v misti bo same v yamah voni zberigali zerno ta inshi produkti Antichne kapishe Zi shidnoyi storoni pivostrova doslidili grot v yakomu viyavilisya zalishki kulturnih shariv ta znahidki yaki svidchat pro rozmishennya tut davnogo svyatilisha Suchasnij stanMis Zyuk mis v Ukrayini zajmaye vazhlive strategichne stanovishe yak najpivnichnisha tochka Kerchenskogo pivostrova na nomu roztashovanij post sposterezhennya prikordonnih vijsk Ukrayini Na misi provodilisya arheologichni doslidzhennya ta ekspediciyi pislya zemletrusu za svidchennyami meshkanciv sela chastina misu zsunulasya v more Poruch antichnogo gorodisha miscevi zhiteli oblashtuvali cvintar sela Kurortne Zi shodu mis Zyuk omivayetsya a iz zahodu tomu okolici misu harakterizuyetsya chislennimi zsuvami gruntu Za chasiv SRSR na pivostrovi bulo vstanovleno pam yatnij znak radyanskim desantnikam Primitki Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2015 Arhiv originalu za 4 lipnya 2015 Procitovano 3 lipnya 2015 Arhiv originalu za 20 grudnya 2017 Procitovano 30 chervnya 2015 Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 3 lipnya 2015 Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej A A Dirin Mys Zyuk i sdelannye na nem arheologicheskie nahodki 121 131 st 2018 10 22 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Viktor Zubaryev Istoricheskaya geografiya Severnogo Prichernomorya po dannym antichnoj pismennoj tradicii Moskva Yazyki slavyanskoj kultury 2005 504 st O O Maslennikov Ellinskaya hora na krayu Ojkumeny M INDRIK 1998 O O Maslennikov O V Chevelev Novye pamyatniki antichnogo vremeni na severnom poberezhe Kerchenskogo poluostrova Antichnaya arheologiya Kratkie soobsheniya 168 M Nauka 1981 s77 85 V F Gajdukevich Bosporskoe carstvo Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1949PosilannyaFotogalereya z misu Zyuk ta rozkopok Zenoniv Hersones 4 lipnya 2015 u Wayback Machine Mis Zyuk i Zenoniv Hersones 11 grudnya 2017 u Wayback Machine Zenoniv Hersones 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Poselennya priazovskoyi chastini hori yevropejskogo Bosporu 11 grudnya 2017 u Wayback Machine