Назви Громадянської війни в США

Найпоширенішою назвою Громадянської війни в США в сучасному американському вжитку є просто «Громадянська війна». Хоча термін «війна між Штатами» рідко використовувався під час війни, пізніше він став широко поширеним на півдні Сполучених Штатів. Під час і одразу після війни історики Півночі часто використовували терміни «Війна повстання» (War of the Rebellion) та «Велике повстання» (Great Rebellion), а термін Конфедерації був «Війна за незалежність Півдня» (War for Southern Independence), який повернув певну популярність у 20 столітті, але знову вийшов з вжитку. Назва «Повстання рабовласників» (Slaveholders' Rebellion) була використана Фредеріком Дугласом і з'являється в газетних статтях. «Війна за свободу» (Freedom War) використовується, щоб відзначити вплив війни на припинення рабства.

Під час правління Джима Кроу в 1950-х роках термін «Війна за Північну агресію» (War of Northern Aggression) розвинувся під час руху «Загублена справа Конфедерації» (Lost Cause of the Confederacy) південними історичними ревізіоністами або негаціоністами. Цей ярлик придумали прихильники сегрегації, намагаючись прирівняти сучасні спроби покінчити з сегрегацією та спроби 19-го століття скасувати рабство.

Існує також кілька назв для сил з кожного боку; протиборчі сили також називали битви по-різному. Війська Союзу часто називали битви на честь водойм, що знаходилися на полі бою або поблизу нього, а конфедерати найчастіше використовували назву найближчого міста. Як наслідок, багато битв мають дві або більше назв, які використовувалися по-різному, але, за деякими помітними винятками, одна назва зрештою мала тенденцію набувати пріоритету.

Незмінні назви

Громадянська війна

У Сполучених Штатах «громадянська війна» (Civil War) є найпоширенішим терміном для позначення конфлікту, який використовується переважною більшістю довідників, наукових журналів, словників, енциклопедій, популярних історій та засобів масової інформації в Сполучених Штатах з початку 20-го століття. століття.Служба національних парків, урядова організація, якій Конгрес США доручив зберігати поля битв війни, використовує цей термін. У роботах таких видатних людей, як Джефферсон Девіс, Роберт Е. Лі, Улісс С. Грант, Вільям Текумсе Шерман, П. Г. Т. Борегард, Натан Бедфорд Форрест і Джуда П. Бенджамін використовував термін «Громадянська війна» під час конфлікту. Авраам Лінкольн використовував його кілька разів. У 1862 році Верховний суд США використав терміни «поточна громадянська війна між Сполученими Штатами та так званими Конфедеративними Штатами» (The present civil war between the United States and the so called Confederate States) та «громадянська війна, подібна до тієї, що зараз ведеться між Північними та Південними Штатами» (The civil war such as that now waged between the Northern and Southern States).

Англомовні історики за межами Сполучених Штатів зазвичай називають конфлікт «американською громадянською війною». Такі варіації також використовуються в Сполучених Штатах, якщо інакше війну можна сплутати з іншою громадянською війною, такою як громадянська війна в Англії, громадянська війна в Росії або громадянська війна в Іспанії .

Війна між Штатами

Табличка з Джорджії з написом «Війна між Штатами»

Термін «Війна між Штатами» (War Between the States) рідко використовувався під час війни, але згодом став переважати серед прихильників тлумачення війни «програної справи».

Уряд Конфедерації уникав терміну «громадянська війна», який припускає, що обидві сторони є частиною однієї країни, тому в офіційних документах називав це «війною між Конфедеративними Штатами Америки та Сполученими Штатами Америки» (War between the Confederate States of America and the United States of America). Європейська дипломатія виробила подібну формулу для уникнення словосполучення «громадянська війна». Проголошення британського нейтралітету королеви Вікторії йшлося про «ворожі дії... між урядом Сполучених Штатів Америки та деякими державами, які називають себе Конфедеративними Штатами Америки».

Після війни в мемуарах колишніх посадовців і ветеранів Конфедерації ( Джозефа Е. Джонстона, Рафаеля Семмеса та особливо Олександра Стівенса ) зазвичай використовувався термін «війна між Штатами». У 1898 році Об'єднані ветерани Конфедерації офіційно схвалили назву. На початку 20-го століття Об'єднані дочки Конфедерації (UDC) очолили кампанію з просування терміну «Війна між Штатами» в ЗМІ та державних школах. УДК спроби переконати Конгрес США прийняти цей термін почалися в 1913 році, але були безуспішними. Конгрес ніколи не прийняв офіційної назви війни. Назва «Війна між Штатами» вказана на військовому меморіалі USMC на Арлінгтонському національному кладовищі . Ім'я було вказано особисто Лемюелем С. Шефердом молодшим, 20-м командиром Корпусу морської піхоти .

Аркуш марок 1994 року

Франклін Д. Рузвельт назвав громадянську війну «чотирирічною війною між Штатами» (the four-year War Between the States). Згадки про «війну між Штатами» іноді з’являються в документах федерального суду та суду штату, зокрема в знаковій думці судді Гаррі Блекмуна у справі Roe v. Уейд . Їх використання демонструє загальність використання терміну. Рузвельт народився і виріс у штаті Нью-Йорк, а Блекмун народився в південному Іллінойсі, але виріс у Сент-Полі, Міннесота .

Назви «Громадянська війна» та «Війна між Штатами» використовувалися разом у деяких формальних контекстах. Наприклад, щоб відзначити сторіччя війни в 1960-х роках, штат Джорджія створив «Комісію сторіччя громадянської війни в Джорджії, що вшановує війну між Штатами». У 1994 році Поштова служба США випустила серію пам’ятних марок «Громадянська війна: війна між Штатами».

Історичні терміни в США

Війна повстання

Меморіальна дошка округу Мейкон, штат Іллінойс, із переліком 2486 солдатів і матросів, які загинули, позначаючи це як «Війну повстання»

Під час і відразу після війни офіційні особи США, південні юніоністи та про-юніонські письменники часто називали конфедератів «повстанцями». Найдавніші історії, опубліковані в північних штатах, зазвичай називають війну «Великим повстанням» (the Great Rebellion) або «війною повстання» (the War of the Rebellion) , як і багато пам’ятників війни, звідси прізвиська Джонні Реб (та Біллі Янк ) для учасників .

Фредерік Дуглас виголосив промову під назвою «Повстання рабовласників» (The Slaveholders' Rebellion) 4 липня 1862 року в Хімроді, штат Нью-Йорк , а Джон Гарві написав «Повстання рабовласників і падіння рабства в Америці» в 1865 році Понад 7000 газетних статей використовували термін «Повстання рабовласників» між 1860 і 1900 роками

Офіційні військові записи США називають війну «війною повстання». Записи були зібрані Військовим міністерством США у 127-томній збірці «Війна повстання: збірка офіційних документів армій Союзу та Конфедерації», яка була опублікована з 1881 по 1901 рік. Історики зазвичай називають колекцію офіційними документами .

Війна за відокремлення/розділення

"Війна за розділення" (War of Separation) час від часу використовувалася людьми в Конфедерації під час війни. У більшості романських мов слова, що використовуються для позначення війни, буквально перекладаються як «Війна за відокремлення» (англ. War of Secession, фр. Guerre de Sécession , італ. Guerra di secessione, ісп. Guerra de Secesión , порт. Guerra de Secessão, рум. Războiul de Secesiune), назва, яка також використовується в Центральній та Східній Європі: Sezessionskrieg зазвичай використовується в німецькій мові та Wojna secesyjna вживається в польській мові  (Волт Вітмен у своїй прозі називає це «війною за сецесію» або «війною сецесії»).

Війна за незалежність півдня/Друга американська революція

«Війна за незалежність Півдня» (War for Southern Independence), «Друга американська революція» (Second American Revolution) та їхні варіації — це назви, якими деякі південці позначають війну. Ця термінологія має на меті паралельне використання Війни за незалежність США. Хоча цей термін був популярним на стороні Конфедерації під час війни ( Стоунвол Джексон регулярно називав війну «другою війною за незалежність» (second war for independence)), термін втратив популярність одразу після поразки Конфедерації та її нездатності отримати незалежність. Наприкінці 20-го століття використання цього терміну дещо активувалося.

Популярним віршем, опублікованим на ранніх етапах військових дій, була поема «Південна Кароліна». У пролозі війна була названа «Третьою війною за незалежність» (Third War for Independence), оскільки Англо-американська ійна 1812 року була названа другою такою війною. 8 листопада 1860 року Charleston Mercury, сучасна південна газета, заявила: «Чай був викинутий за борт. Розпочато революцію 1860 року» .

У 1920-х роках історик Чарльз А. Берд використав термін «Друга американська революція» (Second American Revolution), щоб підкреслити зміни, спричинені перемогою Союзу. Цей термін все ще використовується організацією «Сини ветеранів Конфедерації» (Sons of Confederate Veterans), але з наміром позитивно представляти справу Конфедерації.

Війна за Союз

Деякі південні юніонисти та жителі півночі використовували «Війна за Союз» (The War for the Union), назву лекції лідера аболіціоністів Венделла Філіпса в грудні 1861 року. 

Ordeal of the Union, велика восьмитомна історія, видана з 1947 по 1971 рік істориком і журналістом (Джозефом) Алланом Невінсом, наголошує на Союзі в назві першого тому, яка також стала назвою серії. Оскільки Невінс отримав премії Бенкрофта, Скрібнера та Національну книжкову премію за книги із серії «Випробування союзом», його назва могла мати вплив. Однак четвертий том має назву «Пролог до громадянської війни, 1859-1861», а наступні чотири томи використовують «Війна» в назвах. Шостий том «Війна стає революцією, 1862–1863» продовжує цю попередню нитку, називаючи конфлікт, але Невінс не вважав відокремлення Півдня революційним і не підтримував спроби апологетів Півдня пов’язати війну з Американською революцією 1775–1783 рр. У всякому разі, його вибір терміну щодо громадянської війни більше пов’язаний з промисловою революцією та її глибокими наслідками. 

Північна/Загарбницька війна Янкі

Назва «Війна північної агресії» (War of Northern Aggression) використовувалася для позначення Союзу як воюючої сторони у війні. Назва виникла в епоху Джима Кроу в 1950-х роках, коли її придумали прихильники сегрегації, які намагалися прирівняти сучасні спроби покінчити з сегрегацією до спроб 19-го століття скасувати рабство. Назву критикували такі історики, як Джеймс М. Макферсон , оскільки Конфедерація «взяла на себе ініціативу, відокремившись всупереч виборам президента конституційною більшістю» і «розпочавши війну, обстрілявши американський прапор».

Оскільки вільні штати та більшість неянкістських груп (німці, американці голландського походження, нью- йоркські ірландці та поселенці з півдня в Огайо, Індіані та Іллінойсі) виступили проти ведення громадянської війни , інші симпатики Конфедерації використовували назва «Агресивна війна янкі» (War of Yankee Aggression), щоб вказати, що громадянська війна є війною янкі, а не Північною війною як такою.

І навпаки, «Агресивна війна Півдня» (War of Southern Aggression) використовувалася тими, хто стверджував, що Конфедерація була воюючою стороною. Вони стверджують, що Конфедерація почала війну, розпочавши бій у форті Самтер.

Різне

Інші назви конфлікту: «Війна Конфедерації» (The Confederate War) «Війну Б’юкенена», «Війну містера Лінкольна » та «Війну містера Девіса ». У 1892 році товариство медсестер воєнних часів округу Колумбія взяло назву Національна асоціація армійських медсестер пізньої війни (National Association of Army Nurses of the Late War) , де «пізня» означає просто «недавня». Більш евфемістичні терміни — «Пізня неприємність» (The Recent Unpleasantness) і «Нещодавня неприємність» (he Recent Unpleasantness.) Інші післявоєнні назви на Півдні включали «Війну розділів» (The War of the Sections) і «Війну братів» (The Brothers' War), особливо в прикордонних штатах .

Назви битв і військ

Назви битв громадянської війни
Дата	Південна назва	Північна назва
21 липня 1861 року	Перший Манассас	Перший біг биків
10 серпня 1861 року	Oak Hills	Вілсонс-Крік
21 жовтня 1861 року	Лізбург	Болс Блаф
19 січня 1862 року	Мілл-Спрінгс	Перехресні дороги Логана
7–8 березня 1862 р	Таверна Елкхорн	Пі Рідж
6–7 квітня 1862 р	Шило	Пітсбурзький десант
31 травня – 1 червня 1862р	Сім сосен	Чесні дуби
26 червня 1862 року	Механіксвіль	Битва при Бівер-Дем-Крік
27 червня 1862 року	Млин Гейнса	Річка Чикахоміні
29–30 серпня 1862 р	Другий Манассас	Другий пробіг биків
1 вересня 1862 року	Окс Хілл	Шантильї
14 вересня 1862 року	Бунсборо	Південна гора
14 вересня 1862 року	Беркітсвіль	Кремптон-Геп
17 вересня 1862 року	Шарпсбург	Антиетам
8 жовтня 1862 року	Perryville	Чаплінські пагорби
31 грудня 1862 року – </br> 2 січня 1863 року	Мерфрісборо	Річка Стоунс
20 лютого 1864 року	Олустеє	Океанський ставок
8 квітня 1864 року	Менсфілд	Sabine Cross Roads
19 вересня 1864 року	Вінчестер	Opequon

Існує розбіжність між сторонами в назвах деяких битв війни. Сили Союзу часто називали битви за водоймами чи іншими природними об’єктами, які виднілися на полі бою або поблизу нього, але Конфедерати найчастіше використовували назву найближчого міста чи штучного орієнтира. Історик Шелбі Фут пояснив, що багато жителів півночі жили в містах і вважали водойми заслуговуючими уваги, але багато жителів півдня жили в селах і вважали міста заслуговуючими на увагу. Через це багато битв мали дві широко вживані назви.

Однак не всі відмінності ґрунтуються на цих угодах про найменування. Багато сучасних розповідей про битви громадянської війни використовують назви, встановлені Північчю. Однак для деяких битв південна назва стала стандартною. Служба національних парків час від часу використовує південні назви для своїх парків на полях битв, розташованих на півдні, таких як Манассас і Шило. Загалом умовність іменування визначалася переможцем у битві. Приклади битв із подвійними назвами наведено в таблиці.

Армії Громадянської війни також називалися у спосіб, що нагадував поля битв, оскільки Північні армії часто називали за великими річками ( Армія Потомака, Армія Теннессі, Армія Міссісіпі ), а армії Півдня — за штатами або географічними регіонами ( Армія Північна Вірджинія, Армія Теннессі, Армія Міссісіпі ).

Підрозділи, менші за армії, у багатьох випадках називалися по-різному. Корпуси зазвичай писалися (Перший армійський корпус або просто Перший корпус), але післявоєнна конвенція була розроблена для позначення корпусів Союзу римськими цифрами ( XI корпус ). Часто, особливо в південних арміях, корпуси були більш відомі під іменем лідера (корпус Харді, корпус Полка).

Бригади Союзу отримували цифрові позначення (1-ша, 2-га тощо), але бригади Конфедерації часто називалися на честь свого командувача ( Бригада Худа, Бригада Гордона). Бригади Конфедерації, названі так, зберігали ім’я початкового командира, навіть якщо ними тимчасово командував інший чоловік; наприклад, у битві під Геттісбергом бригадою Хоука командував Ісаак Евері, а бригадою Ніколла — Джессі Вільямс. Прізвиська були поширені в обох арміях, наприклад « Залізна бригада» та «Бригада Стоунволл» .

Артилерійські батареї Союзу зазвичай називалися числово, а батареї Конфедерації — за назвою міста чи округу, в якому вони були набрані ( Артилерія Флуванна ). Знову ж таки, їх часто називали просто іменем командира (батарея Муді, батарея Паркера).

Див. також

• Громадянська війна в США
• Імена з війни
• Друга американська громадянська війна № 1861–1865 як Друга американська громадянська війна
• Друга американська революція
• Конфедеративні Штати Америки
• Назви США
• Список штатів США

Примітки

1. See titles listed in Oscar Handlin et al., Harvard Guide to American History (1954) pp 385-98.
2. . Архів оригіналу за 15 квітня 2005. Процитовано 13 лютого 2023.
3. Recollections and Letters of General Robert E. Lee, Chapter IV
4. Proclamation, August 12, 1861.
5. Message to the Senate, May 26, 1862
6. Gettysburg Address, November 19, 1863.
7. The Brig Amy Warwick, et al., 67 U.S. 635, *636, 673 (1862)
8. Parish, Peter J. The American Civil War. New York: Holmes & Meier Publishers Inc., U.S. (April 1975). .
9. Michael Waldman, My Fellow Americans, p. 111; also, Disc 1 Track 19
10. Roe v. Wade, 410 U.S. 113, 139 (1973), see also Dairyland Greyhound Park, Inc. v. Doyle, 719 N.W.2d 408, 449 (Wis., 2006), ("Prior to the War Between the States all but three states had barred lotteries.")
11. Henry S. Foote, War of the Rebellion; Or, Scylla and Charybdis, New York: Harper & Bros., 1866; Horace Greeley, The American Conflict: A History of the Great Rebellion in the United States of America, 1860–64, 2 vols., Hartford, Conn.: O.D. Case & Co., 1864, 1866; Henry Wilson, , 3 vols, Boston: J.R. Osgood & Co., 1872–1877.
12. [1] Noel, Tricia, "LOOKING BACK: The Slaveholders’ rebellion: Frederick Douglass’ Fourth of July in Himrod", Finger Lakes Times, 2021-06-20 – Accessed 2021-12-14
13. [2]– Smithsonian Libraries – Accessed 2021-12-14
14. Newspapers.com
15. [3] – Cornell University – Accessed 2010-11-28
16. Coulter, E. Merton. The Confederate States of America, 1861–1865, 1950, pp. 60–61.
17. "Davis, Burke, The Civil War: Strange and Fascinating Facts, New York: The Fairfax Press, 1982. , pp. 79–80.
18. War Songs and Poems of the Southern Confederacy 1861–1865, H. M. Wharton, compiler and editor, Edison, NJ: Castle Books, 2000, , p. 69.
19. The Civil War: A Film by Ken Burns. Dir. Ken Burns, Narr. David McCullough, Writ. and prod. Ken Burns. PBS DVD Gold edition, Warner Home Video, 2002, .
20. Sons of Confederate Veterans. Sons of Confederate Veterans.
21. (11 лютого 2009). . . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 18 листопада 2009.
22. . Oxford. ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
23. Hall, Andy (21 червня 2011). 'The War of Northern Aggression as Modern, Segregationist Revisionism. Dead Confederates: A Civil War Blog. WordPress. Процитовано 18 березня 2016. [R]outinely employed by Southern segregationists to draw parallels between the civil rights struggles of the mid-20th century and the conflict of a hundred years before, to enlist the memory of Confederate ancestors in opposition to federal court-mandated processes like the desegregation of public schools and integration of public facilities.
24. Hall, Andy (27 червня 2011). "War of Northern Aggression", Cont. Dead Confederates: A Civil War Blog. WordPress. Процитовано 18 березня 2016. [C]learly a modern term, one that first starts appearing in newspapers in the mid-1950s, often in conjunction with the Civil War Centennial or, more disturbingly, as part of the rhetoric wielded by segregationists against the federal courts.
25. (19 січня 1989). . The New York Review of Books. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016. [T]he South took the initiative by seceding in defiance of an election of a president by a constitutional majority. Never mind that the Confederacy started the war by firing on the American flag.
26. Phillips, Kevin P.; The Emerging Republican Majority, pp. 28-29
27. Murray, Williamson, and Wei-siang Hsieh, Wayne; A Savage War: A Military History of the Civil War, pp. 10-11
28. Lipset, Seymour; Party Coalitions in the 1980s, p. 211
29. (18 квітня 1996). Drawn with the Sword: Reflections on the American Civil War. Oxford University Press. с. 37. ISBN .
30. McAfee, Ward M. (30 грудня 2004). Citizen Lincoln. Nova Science Pub Inc. с. 144. ISBN . Lincoln knew that by simply remaining calm and steady in the face of Confederate demands, hotheaded Confederates themselves would fire the first shots, making the conflict that followed a war of southern aggression.... As Fort Sumter was reduced to rubble, the closing words of Lincoln's inaugural were recalled: 'In your hands, my dissatisfied fellow-countrymen, and not in mine, is the momentous issue of civil war. The government will not assail you. You can have no conflict without being yourselves the aggressors.'
31. Walter John Raymond. Dictionary of Politics: Selected American and Foreign Political and Legal Terms, p. 14 (Brunswick Publishing Corp. 1992)
32. Civil War Women. CivilWarAcademy.com. Процитовано 27 квітня 2015.
33. Birkner, Michael (20 вересня 2005). . Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 22 грудня 2013.
34. Scott, Kate M. (1910). In honor of the National Association of Civil War Army Nurses. the Citizens Executive Committee of Atlantic City, New Jersey.
35. Richard Hopwood Thornton, American Dialect Society. An American glossary: being an attempt to illustrate certain Americanisms upon historical principles, Volume 1, p. 527 (Lippincott, 1912)
36. Alex Leviton. Carolinas, Georgia and the South Trips, p. 117 (Lonely Planet 2009)
37. Elaine Marie Alphin An Unspeakable Crime: The Prosecution and Persecution of Leo Frank, p. 23 (Carolrhoda Books 2010)
38. Coulter, E. Merton. The Confederate States of America, 1861–1865, 1950, p. 61
39. (1887–1888). The Battle of South Mountain, or Boonsboro'. Fighting for Time at Turner's and Fox's Gaps. У Robert Underwood Johnson and Clarence Clough Buel (ред.). Battles & Leaders of the Civil War. New York: The Century Co. с. 559.
40. The Civil War, Geoffrey Ward, with Ric Burns and Ken Burns, 1990, "Interview with Shelby Foote".
41. Salmon, John S. (2001). The Official Virginia Civil War Battlefield Guide. Mechanicsburg, Pennsylvania: . с. 1. ISBN . Процитовано 14 грудня 2010.

Подальше читання

• Catton, Bruce, The Coming Fury: The Centennial History of the Civil War, Volume 1, Doubleday, 1961, ISBN 0-641-68525-4
• Coski, John M., "The War between the Names", North and South magazine, vol. 8, no. 7., January 2006.
• Musick, Michael P., "Civil War Records: A War by Any Other Name", Prologue: Quarterly of the National Archives, Summer 1995, Vol. 27, No. 2.
• US War Department, The War of the Rebellion: a Compilation of the Official Records of the Union and Confederate Armies, US Government Printing Office, 1880–1901.
• Wittichen, Mrs. Murray Forbes, "Let's Say 'War Between the States'", Florida Division, United Daughters of the Confederacy, 1954.

Зовнішні посилання

• Служба національних парків
• Назви битв громадянської війни
• Називання війни
• Відео, де ветеран називає це "війною повстання"