Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодозій Янків ЧСВВ (хресне ім'я Тарас; нар. 14 квітня 1954, Ленкниця, Польща) — український церковний діяч, священник Української греко-католицької церкви, василіянин, доктор богослов'я, педагог, проповідник, реколекціоніст і місіонер, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні (1997–2000), ігумен Крехівського і Київського василіянських монастирів. Після виходу УГКЦ з підпілля доклав багато зусиль для відновлення монашого василіянського життя і монастирів в Україні.
| о. Теодозій Янків, ЧСВВ Тарас | |
|---|---|
| Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата (1997—2000) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 14 квітня 1954 (70 років) с. Ленкниця (нині гміна Сроково, Кентшинского повіту, Вармінсько-Мазурського воєводства, Польща) |
| Освіта | Варшавська вища семінарія латинського обряду |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 27 травня 1979 |
| Постриг | 1 квітня 1979 (довічні обіти в ЧСВВ) |
 Матеріали до статті на Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 14 квітня 1954 року в селі Ленкниця (нині гміна Сроково, Кентшинского повіту, Вармінсько-Мазурського воєводства, Польща) в сім'ї Івана Янківа та Ольги (до шлюбу Старух), які походили з села Бережниця Вишня (Лемківщина) і були переселені до Ленкниці під час операції «Вісла» в 1947 році. Його прапрадід по материній лінії Михайло Старух (1806—1876) був послом до Галицького крайового сейму 1-го скликання (1861—1866).
Навчався в початковій школі в Ленкниці (1961—1965), Байорах Великих (1965—1967), у школі-інтернаті в Корше (1967—1969) та в IV загальноосвітньому українському ліцеї в Легниці (1969—1973).
4 вересня 1973 року вступив на новіціат до Василіянського Чину у Варшавський монастир. 29 червня 1975 року склав перші тимчасові обіти. У 1973–1979 роках вивчав філософію і богослов'я у Варшавській вищій семінарії латинського обряду. 1 квітня 1979 року склав вічні обіти у Василіянському Чині, а 27 травня цього ж року отримав священничі свячення з рук латинського єпископа-помічника Варшавської архідієцезії Єжи Модзелевського.
У 1979–1983 роках душпастирював у Колобжегу, потім в Ольштині (1983–1984). 1984–1989 роки — магістр новіціату у Варшаві, тоді ж у 1987–1989 роках виконував обов'язки ректора семінарії для греко-католицьких богословів у Любліні. У 1989–1990 — душпастир та ігумен у Венгожево.
Діяльність в Україні
У 1990 році приїхав в Україну для допомоги у відновленні василіянських монастирів і монашого життя. У вересні 1990 року відновив діяльність новіціату в Крехівському монастирі, у якому був призначений ігуменом та магістром новиків (до 1993). У 1991–1996 роках під його пильним наглядом була виконана грандіозна реконструкція ансамблю Крехівської обителі. У липні 1996 року на генеральній капітулі Василіянського Чину в Римі був обраний другим генеральним радником Чину, проте у 1997 році у зв'язку зі зреченням о. Віктора Батога з уряду протоігумена провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, о. Теодозій Янків був призначений на уряд протоігумена і виконував його до 2000 року. За його протоігуменства розпочато будівництво монастиря святого Василія Великого в Києві (1998), започатковано будівництво корпусів Василіянського інституту філософсько-богословських студій в Брюховичах, видавався часопис «Київська церква» (1998–2001), якого він був ініціатором і головним редактором та ін.
Після завершення каденції протоігумена виконував обов'язки ректора Івано-Франківської духовної семінарії (2000–2001), а в 2001 році взяв активну участь у організації візиту папи Івана Павла ІІ в Україну. У 2001–2005 роках — ігумен Київського монастиря святого Василія Великого.
Упродовж 2010–2020 років проживав у монастирі Різдва Христового в Жовкві, у 2020 році переїхав до монастиря отців василіян у Перемишлі.
«Подвижник»
У 2007 році в універистетському видавництві «Пульсари» у Києві вийшла книга під назвою «Подвижник» авторства Галини і Мирослава Левицьких, присвячена постаті о. Теодозія Янкова, ЧСВВ.
Примітки
- Київська церква - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Процитовано 17 травня 2018.
- Галина і Мирослав Левицькі, Подвижник. Pulsary (ua) . Процитовано 17 травня 2018.
Джерела
- Галина і Мирослав Левицькі. Подвижник. Повість-хроніка. — Київ: «Пульсари», 2007. — 304 с.
- Нова управа Василіянського Чину святого Йосафата // Місіонар, вересень 1996. — С. 3.
- Catalogo dell'Ordine Basiliano di San Giosafat. — Roma 2015. — 193 p. (італ.)
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yankiv Teodozij Yankiv ChSVV hresne im ya Taras nar 14 kvitnya 1954 Lenknicya Polsha ukrayinskij cerkovnij diyach svyashennik Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi vasiliyanin doktor bogoslov ya pedagog propovidnik rekolekcionist i misioner protoigumen Provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya Vasiliyanskogo Chinu svyatogo Josafata v Ukrayini 1997 2000 igumen Krehivskogo i Kiyivskogo vasiliyanskih monastiriv Pislya vihodu UGKC z pidpillya doklav bagato zusil dlya vidnovlennya monashogo vasiliyanskogo zhittya i monastiriv v Ukrayini o Teodozij Yankiv ChSVV TarasProtoigumen Provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya Vasiliyanskogo Chinu svyatogo Josafata 1997 2000 Zagalna informaciyaNarodzhennya14 kvitnya 1954 1954 04 14 70 rokiv s Lenknicya nini gmina Srokovo Kentshinskogo povitu Varminsko Mazurskogo voyevodstva Polsha OsvitaVarshavska visha seminariya latinskogo obryaduSluzhinnya v cerkviKonfesiyaUGKCRukopolozhennya27 travnya 1979Postrig1 kvitnya 1979 dovichni obiti v ChSVV Materiali do statti na VikishovishiZhittyepisNarodivsya 14 kvitnya 1954 roku v seli Lenknicya nini gmina Srokovo Kentshinskogo povitu Varminsko Mazurskogo voyevodstva Polsha v sim yi Ivana Yankiva ta Olgi do shlyubu Staruh yaki pohodili z sela Berezhnicya Vishnya Lemkivshina i buli pereseleni do Lenknici pid chas operaciyi Visla v 1947 roci Jogo prapradid po materinij liniyi Mihajlo Staruh 1806 1876 buv poslom do Galickogo krajovogo sejmu 1 go sklikannya 1861 1866 Navchavsya v pochatkovij shkoli v Lenknici 1961 1965 Bajorah Velikih 1965 1967 u shkoli internati v Korshe 1967 1969 ta v IV zagalnoosvitnomu ukrayinskomu liceyi v Legnici 1969 1973 4 veresnya 1973 roku vstupiv na noviciat do Vasiliyanskogo Chinu u Varshavskij monastir 29 chervnya 1975 roku sklav pershi timchasovi obiti U 1973 1979 rokah vivchav filosofiyu i bogoslov ya u Varshavskij vishij seminariyi latinskogo obryadu 1 kvitnya 1979 roku sklav vichni obiti u Vasiliyanskomu Chini a 27 travnya cogo zh roku otrimav svyashennichi svyachennya z ruk latinskogo yepiskopa pomichnika Varshavskoyi arhidiyeceziyi Yezhi Modzelevskogo U 1979 1983 rokah dushpastiryuvav u Kolobzhegu potim v Olshtini 1983 1984 1984 1989 roki magistr noviciatu u Varshavi todi zh u 1987 1989 rokah vikonuvav obov yazki rektora seminariyi dlya greko katolickih bogosloviv u Lyublini U 1989 1990 dushpastir ta igumen u Vengozhevo Diyalnist v UkrayiniU 1990 roci priyihav v Ukrayinu dlya dopomogi u vidnovlenni vasiliyanskih monastiriv i monashogo zhittya U veresni 1990 roku vidnoviv diyalnist noviciatu v Krehivskomu monastiri u yakomu buv priznachenij igumenom ta magistrom novikiv do 1993 U 1991 1996 rokah pid jogo pilnim naglyadom bula vikonana grandiozna rekonstrukciya ansamblyu Krehivskoyi obiteli U lipni 1996 roku na generalnij kapituli Vasiliyanskogo Chinu v Rimi buv obranij drugim generalnim radnikom Chinu prote u 1997 roci u zv yazku zi zrechennyam o Viktora Batoga z uryadu protoigumena provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya v Ukrayini o Teodozij Yankiv buv priznachenij na uryad protoigumena i vikonuvav jogo do 2000 roku Za jogo protoigumenstva rozpochato budivnictvo monastirya svyatogo Vasiliya Velikogo v Kiyevi 1998 zapochatkovano budivnictvo korpusiv Vasiliyanskogo institutu filosofsko bogoslovskih studij v Bryuhovichah vidavavsya chasopis Kiyivska cerkva 1998 2001 yakogo vin buv iniciatorom i golovnim redaktorom ta in Pislya zavershennya kadenciyi protoigumena vikonuvav obov yazki rektora Ivano Frankivskoyi duhovnoyi seminariyi 2000 2001 a v 2001 roci vzyav aktivnu uchast u organizaciyi vizitu papi Ivana Pavla II v Ukrayinu U 2001 2005 rokah igumen Kiyivskogo monastirya svyatogo Vasiliya Velikogo Uprodovzh 2010 2020 rokiv prozhivav u monastiri Rizdva Hristovogo v Zhovkvi u 2020 roci pereyihav do monastirya otciv vasiliyan u Peremishli Podvizhnik U 2007 roci v univeristetskomu vidavnictvi Pulsari u Kiyevi vijshla kniga pid nazvoyu Podvizhnik avtorstva Galini i Miroslava Levickih prisvyachena postati o Teodoziya Yankova ChSVV PrimitkiKiyivska cerkva Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua ua Procitovano 17 travnya 2018 Galina i Miroslav Levicki Podvizhnik Pulsary ua Procitovano 17 travnya 2018 DzherelaGalina i Miroslav Levicki Podvizhnik Povist hronika Kiyiv Pulsari 2007 304 s ISBN 978 966 8767 57 9 Nova uprava Vasiliyanskogo Chinu svyatogo Josafata Misionar veresen 1996 S 3 Catalogo dell Ordine Basiliano di San Giosafat Roma 2015 193 p ital Ce nezavershena stattya pro religijnogo diyacha chi diyachku UGKC Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi