В диференціальній геометрії дужками Лі векторних полів або комутатором векторних полів називається оператор, що для двох векторних полів X і Y на гладкому многовиді M, визначає третє векторне поле, що позначається як [X, Y].
Векторне поле [X,Y] можна визначити як похідну поля Y в напрямку потоку визначеного полем X. Узагальненням дужки Лі є похідна Лі, яка є диференціюванням тензорного поля в напрямку потоку векторного поля X.
Дужки Лі є білінійним оператором і простір векторних полів на многовиді разом з цією операцією є нескінченновимірною алгеброю Лі.
Дужки Лі відіграють значну роль в диференціальній геометрії і диференціальній топології.
Визначення
Дужки Лі векторних полів можна визначити кількома еквівалентними способами:
Векторні поля як диференціювання
Векторне поле X на гладкому многовиді M можна визначити як оператор диференціювання на множині гладких функцій визначених на M (деталі у статтях дотичний простір і дотичний вектор). Окрім цього кожен оператор диференціювання задається через однозначно визначене векторне поле. Для гладких векторного поля X і функції f значення X(f) теж є гладкою функцією і тому для векторного поля Y має зміст вираз Y(X(f)). Дужка Лі, [X,Y], для векторних полів X і Y визначається як
Визначений так оператор [X,Y] є диференціюванням. Адитивність є очевидною, а правило добутку отримується з рівностей:
Відповідно [X,Y] є гладким векторним полем.
Потоки і границі
Нехай потік для векторного поля X, а d позначатиме диференціал відображення. Тоді дужка Лі векторних полів X і Y в точці p∈M може бути визначена як
або еквівалентно:
- Для доведення еквівалентності двох означень, спершу слід зауважити, що якщо є функцією на , де є відкритий інтервал і для всіх , то функція задовольняє властивості і де використані позначення , для .
- Звідси випливає, що якщо є потоком векторного поля X то для будь-якої функції f на М існує функція така, що і . Ця функція визначається для кожного фіксованого для для деякого . Дійсно, якщо ввести функцію то для всіх і з попереднього існує функція для якої і
- Позначимо тепер . Тоді
- і звідси
- що і доводить наше твердження.
Визначення в локальних координатах
Вибравши локальну координатну систему на многовиді M з координатними функціями і позначивши асоційований локальний базис дотичного розшарування, локально векторні поля можна записати як
де and — деякі гладкі функції. Тоді дужки Лі в цих координатах визначаються як
Сама форма запису показує, що [X,Y] є векторним полем.
Якщо M є евклідовим простором Rn або його відкритою підмножиною то векторні поля X і Y можна записати як гладкі відображення і , а дужка Лі може бути визначена як
де і — матриці Якобі відображень і відповідно.
Властивості
Разом з операцією дужок Лі векторний простій всіх гладких векторних полів на M (тобто гладких перерізів дотичного розшарування многовида ) є алгеброю Лі, тобто [·,·] є відображенням з такими властивостями:
- is R-білінійним відображенням, тобто для всіх векторних полів X,Y, Z;
- і, еквівалентно, для всіх векторних полів ;
- Ця властивість називається тотожністю Якобі;
- Для гладкої функції f визначеної на M дужка Лі векторних полів X і fY задовольняє рівність
- тоді й лише тоді коли X і Y локально комутують, тобто для всіх x∈M і достатньо малих дійсних чисел s, t виконується рівність .
- Нехай тепер M, N — гладкі многовиди, F — гладке відображення між ними, dF — диференціал цього відображення, а X і Y — векторні поля на M. Тоді виконується рівність:
- Для точки диференціал dF є відображенням з дотичного простору в дотичний простір таким що для функції за визначенням і тому Тож для довільних гладких векторних полів і всіх функцій
- Звідси і отримується необхідна рівність.
Див. також
Джерела
- Голод П. І., Клімик А. У. Математичні основи теорії симетрії. — К. : Наукова думка, 1992. — 368 с. (укр.)
- Hazewinkel, Michiel, ред. (2001), bracket Lie bracket, Математична енциклопедія, , ISBN
- Hicks, Noel (1965), Notes on Differential Geometry, Van Nostrand, Princeton, N. J, ISBN (англ.)
- Kolar, I., Michor, P., and Slovak, J. (1993), , Springer-Verlag, архів оригіналу за 14 лютого 2021, процитовано 2 грудня 2016
- Lang, S. (1995), Differential and Riemannian manifolds, Springer-Verlag, ISBN
- Warner, Frank (1983) [1971], Foundations of differentiable manifolds and Lie groups, New York-Berlin: Springer-Verlag, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V diferencialnij geometriyi duzhkami Li vektornih poliv abo komutatorom vektornih poliv nazivayetsya operator sho dlya dvoh vektornih poliv X i Y na gladkomu mnogovidi M viznachaye tretye vektorne pole sho poznachayetsya yak X Y Vektorne pole X Y mozhna viznachiti yak pohidnu polya Y v napryamku potoku viznachenogo polem X Uzagalnennyam duzhki Li ye pohidna Li yaka ye diferenciyuvannyam tenzornogo polya v napryamku potoku vektornogo polya X Duzhki Li ye bilinijnim operatorom i prostir vektornih poliv na mnogovidi razom z ciyeyu operaciyeyu ye neskinchennovimirnoyu algebroyu Li Duzhki Li vidigrayut znachnu rol v diferencialnij geometriyi i diferencialnij topologiyi ViznachennyaDuzhki Li vektornih poliv mozhna viznachiti kilkoma ekvivalentnimi sposobami Vektorni polya yak diferenciyuvannya Vektorne pole X na gladkomu mnogovidi M mozhna viznachiti yak operator diferenciyuvannya na mnozhini gladkih funkcij viznachenih na M detali u stattyah dotichnij prostir i dotichnij vektor Okrim cogo kozhen operator diferenciyuvannya zadayetsya cherez odnoznachno viznachene vektorne pole Dlya gladkih vektornogo polya X i funkciyi f znachennya X f tezh ye gladkoyu funkciyeyu i tomu dlya vektornogo polya Y maye zmist viraz Y X f Duzhka Li X Y dlya vektornih poliv X i Y viznachayetsya yak X Y f X Y f Y X f f C M displaystyle X Y f X Y f Y X f forall f in C infty M Viznachenij tak operator X Y ye diferenciyuvannyam Aditivnist ye ochevidnoyu a pravilo dobutku otrimuyetsya z rivnostej X Y fg X Y fg Y X fg X fY g X gY f Y fX g Y gX f fX Y g X f Y g X g Y f gX Y f fY X g Y f X g Y g X f gY X f f X Y g g X Y f displaystyle begin aligned X Y fg amp X Y fg Y X fg X fY g X gY f Y fX g Y gX f amp fX Y g X f Y g X g Y f gX Y f fY X g Y f X g Y g X f gY X f amp f X Y g g X Y f end aligned Vidpovidno X Y ye gladkim vektornim polem Potoki i granici Nehaj FtX displaystyle Phi t X potik dlya vektornogo polya X a d poznachatime diferencial vidobrazhennya Todi duzhka Li vektornih poliv X i Y v tochci p M mozhe buti viznachena yak X Y p limt 0Yp dFtX YF tX p t ddt t 0 dFtX YF tX p displaystyle X Y p lim t to 0 frac Y p mathrm d Phi t X Y Phi t X p t left frac mathrm d mathrm d t right t 0 mathrm d Phi t X Y Phi t X p abo ekvivalentno X Y p 12d2dt2 t 0 F tY F tX FtY FtX p ddt t 0 F tY F tX FtY FtX p displaystyle X Y p left frac 1 2 frac mathrm d 2 mathrm dt 2 right t 0 Phi t Y circ Phi t X circ Phi t Y circ Phi t X p left frac mathrm d mathrm d t right t 0 Phi sqrt t Y circ Phi sqrt t X circ Phi sqrt t Y circ Phi sqrt t X p Dlya dovedennya ekvivalentnosti dvoh oznachen spershu slid zauvazhiti sho yaksho f t p displaystyle f t p ye funkciyeyu na Ie M displaystyle I varepsilon times M de Ie displaystyle I varepsilon ye vidkritij interval e e displaystyle varepsilon varepsilon i f 0 p 0 displaystyle f 0 p 0 dlya vsih p M displaystyle p in M to funkciya g t p 01f ts p ds displaystyle g t p int 0 1 f ts p ds zadovolnyaye vlastivosti f t p t g t p displaystyle f t p t cdot g t p i g 0 p f 0 p displaystyle g 0 p f 0 p de vikoristani poznachennya f df dt displaystyle f df dt dlya p M displaystyle p in M Zvidsi viplivaye sho yaksho FtX displaystyle Phi t X ye potokom vektornogo polya X to dlya bud yakoyi funkciyi f na M isnuye funkciya gt p g t p displaystyle g t p g t p taka sho f FtX f tgt displaystyle f circ Phi t X f tg t i g0 Xf displaystyle g 0 Xf Cya funkciya viznachayetsya dlya kozhnogo fiksovanogo p M displaystyle p in M dlya t lt e displaystyle t lt varepsilon dlya deyakogo e displaystyle varepsilon Dijsno yaksho vvesti funkciyu F t p f FtX p f p displaystyle F t p f Phi t X p f p to f 0 p 0 displaystyle f 0 p 0 dlya vsih p M displaystyle p in M i z poperednogo isnuye funkciya gt p g t p displaystyle g t p g t p dlya yakoyi f FtX f tgt displaystyle f circ Phi t X f tg t iXf p limt 0f FtX p f p t limt 0F t p t limt 0gt p g0 p displaystyle Xf p lim t to 0 frac f Phi t X p f p t lim t to 0 frac F t p t lim t to 0 g t p g 0 p dd Poznachimo teper p t F tX p displaystyle p t Phi t X p Todi dFtX Y pf Y f FtX p t Yp t f tYp t gt displaystyle mathrm d Phi t X Y p f Y f circ Phi t X p t Y p t f tY p t g t dd i zvidsilimt 0Yp dFtX Yp t tf limt 0Ypf Yp t ft limt 0 Yp t gt Xp Yf Ypg0 X Y pf displaystyle lim t to 0 frac Y p mathrm d Phi t X Y p t t f lim t to 0 frac Y p f Y p t f t lim t to 0 Y p t g t X p Yf Y p g 0 X Y p f dd sho i dovodit nashe tverdzhennya Viznachennya v lokalnih koordinatah Vibravshi lokalnu koordinatnu sistemu na mnogovidi M z koordinatnimi funkciyami xi displaystyle x i i poznachivshi i xi displaystyle partial i frac partial partial x i asocijovanij lokalnij bazis dotichnogo rozsharuvannya lokalno vektorni polya mozhna zapisati yak X i 1nXi i displaystyle X sum i 1 n X i partial i Y i 1nYi i displaystyle Y sum i 1 n Y i partial i de Xi M R displaystyle X i M to mathbb R and Yi M R displaystyle Y i M to mathbb R deyaki gladki funkciyi Todi duzhki Li v cih koordinatah viznachayutsya yak X Y i 1n X Yi Y Xi i i 1n j 1n Xj jYi Yj jXi i displaystyle X Y sum i 1 n left X Y i Y X i right partial i sum i 1 n sum j 1 n left X j partial j Y i Y j partial j X i right partial i Sama forma zapisu pokazuye sho X Y ye vektornim polem Yaksho M ye evklidovim prostorom Rn abo jogo vidkritoyu pidmnozhinoyu to vektorni polya X i Y mozhna zapisati yak gladki vidobrazhennya X M Rn displaystyle X M to mathbb R n i Y M Rn displaystyle Y M to mathbb R n a duzhka Li X Y M Rn displaystyle X Y M to mathbb R n mozhe buti viznachena yak X Y JYX JXY displaystyle X Y J Y X J X Y de JY displaystyle J Y i JX displaystyle J X matrici Yakobi vidobrazhen Y displaystyle Y i X displaystyle X vidpovidno VlastivostiRazom z operaciyeyu duzhok Li vektornij prostij V G TM displaystyle V Gamma TM vsih gladkih vektornih poliv na M tobto gladkih pereriziv dotichnogo rozsharuvannya TM displaystyle TM mnogovida M displaystyle M ye algebroyu Li tobto ye vidobrazhennyam V V V displaystyle V times V to V z takimi vlastivostyami displaystyle cdot cdot is R bilinijnim vidobrazhennyam tobto X Y Z X Z Y Z X Y Z X Y X Z displaystyle X Y Z X Z Y Z X Y Z X Y X Z dlya vsih vektornih poliv X Y Z X Y Y X displaystyle X Y Y X i ekvivalentno X X 0 displaystyle X X 0 dlya vsih vektornih poliv X displaystyle X X Y Z Z X Y Y Z X 0 displaystyle X Y Z Z X Y Y Z X 0 Cya vlastivist nazivayetsya totozhnistyu Yakobi Dlya gladkoyi funkciyi f viznachenoyi na M duzhka Li vektornih poliv X i fY zadovolnyaye rivnist X fY X f Y f X Y displaystyle X fY X f Y f X Y X Y 0 displaystyle X Y 0 todi j lishe todi koli X i Y lokalno komutuyut tobto dlya vsih x M i dostatno malih dijsnih chisel s t vikonuyetsya rivnist FtYFsX x FsXFtY x displaystyle Phi t Y Phi s X x Phi s X Phi t Y x Nehaj teper M N gladki mnogovidi F gladke vidobrazhennya mizh nimi dF diferencial cogo vidobrazhennya a X i Y vektorni polya na M Todi vikonuyetsya rivnist d F X Y d F X d F Y displaystyle operatorname d F X Y operatorname d F X operatorname d F Y Dlya tochki p M displaystyle p in M diferencial dF ye vidobrazhennyam z dotichnogo prostoru Tp M displaystyle T p M v dotichnij prostir TF p N displaystyle T F p N takim sho dlya funkciyi g C N displaystyle g in C infty N za viznachennyam d F X g F p X g F p displaystyle operatorname d F X g F p X g circ F p i tomu d F X g F X g F displaystyle operatorname d F X g circ F X g circ F Tozh dlya dovilnih gladkih vektornih poliv X Y displaystyle X Y i vsih funkcij g C N displaystyle g in C infty N d F X Y F p g X Y p g F Xp Y g F Yp X g F Xp d F Y g F Yp d F X g F d F X F p d F Y g d F Y F p d F X g d F X d F Y F p g displaystyle begin aligned amp operatorname d F X Y F p g X Y p g circ F amp X p Y g circ F Y p X g circ F amp X p operatorname d F Y g circ F Y p operatorname d F X g circ F amp operatorname d F X F p operatorname d F Y g operatorname d F Y F p operatorname d F X g amp operatorname d F X operatorname d F Y F p g end aligned Zvidsi i otrimuyetsya neobhidna rivnist Div takozhAlgebra Li Dotichnij vektor Duzhki Puassona Pohidna LiDzherelaGolod P I Klimik A U Matematichni osnovi teoriyi simetriyi K Naukova dumka 1992 368 s ukr Hazewinkel Michiel red 2001 bracket Lie bracket Matematichna enciklopediya Springer ISBN 978 1 55608 010 4 Hicks Noel 1965 Notes on Differential Geometry Van Nostrand Princeton N J ISBN 0442034105 angl Kolar I Michor P and Slovak J 1993 Springer Verlag arhiv originalu za 14 lyutogo 2021 procitovano 2 grudnya 2016 Lang S 1995 Differential and Riemannian manifolds Springer Verlag ISBN 978 0 387 94338 1 Warner Frank 1983 1971 Foundations of differentiable manifolds and Lie groups New York Berlin Springer Verlag ISBN 0 387 90894 3